АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_________________________

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2016 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Саліхова В.В.

суддів - Прокопчук Н.О., Семенюк Т.А.

при секретарі: П'ятничук В.Г.

за участю:

представників позивача Яковенка О.О., Добролюбова В.І.

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргоюНаціонального банку України на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 12 липня 2016 року за заявою Національного банку України про вжиття заходів забезпечення позову в справі за позовом Національного банку України до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2015 року Національний банк України звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитними договорами від 21.03.2014 № 18 в розмірі 601 127 397,26 грн. та від 06.05.2014 № 38 в розмірі 753 488 471,98 грн.

Справа №757/649/16-ц

№ апеляційного провадження:22-ц/796/13616/2016

Головуючий у суді першої інстанції: Гладун Х.А.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Саліхов В.В.

Також у лютому 2016 року Національний банк України звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно, що належить ОСОБА_4, відносно якого відповідач, зокрема є кінцевим бенефіціарним власником, але не обмежуючись: ТОВ «ПРИКАРПАТСЬКА КЕРАМІКА» (ЄДРПОУ 32873048), ТОВ «ПРИКАРПАТСЬКА ФІНАНСОВА КОРПОРАЦІЯ» (ЄДРПОУ 30983957), ТОВ «СТАНІСЛАВСЬКА ТОРГОВА ГРУПА» (ЄДРПОУ 32360134), ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «САНСЕТ» (ЄДРПОУ 23802587), ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «УКРЛЕНДФАРМІНГ» (ЄДРПОУ 39474798), ПРИВАТНА АГРОФІРМА «ДОЛИНСЬКА» (ЄДРПОУ 30298520), ПРИВАТНА АГРОФІРМА «ЖУКІВСЬКА» (ЄДРПОУ 30796496), ПРИВАТНЕ АГРОПІДПРИЄМСТВО «ГАЛИЧИНА» (ЄДРПОУ 03761946), ПРИВАТНЕ АГРОПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО «ПРОВЕСІНЬ» (ЄДРПОУ 30003765), ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «АГРО РЕСУРС» (ЄДРПОУ 30278951), ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «РАЙЗ - МАКСИМКО» (ЄДРПОУ 30382533), ПРИВАТНЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЧЕРНИШЕВСЬКЕ» (ЄДРПОУ 31680841), ПРИВАТНО-ОРЕНДНЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «МЕЛЕНІ» (ЄДРПОУ 03728392), ПАТ «КОМПАНІЯ «РАЙЗ» (ЄДРПОУ 13980201), ПАТ «ЛЕБІДЬ» (ЄДРПОУ 14021460), ПАТ «ШКІРЯНЕ ПІДПРИЄМСТВО «СВІТАНОК» (ЄДРПОУ 00307891), СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ДРУЖБА» (ЄДРПОУ 30715312), СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ТОВ «РАКІВЩИНСЬКЕ» (ЄДРПОУ 03743977), СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ТОВ «АГРО-ЛАН» (ЄДРПОУ 32807970), СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ТОВ «АГРОФІРМА «ВАХНІВКА» (ЄДРПОУ03732689), СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ТОВ «ДНІСТЕР» (ЄДРПОУ 30155967), СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ТОВ «КОЗАЦЬКА МРІЯ» (ЄДРПОУ03786107), СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ TOB ім. ЕНГЕЛЬСА (СДРПОУ 03739220), СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ ВИРОБНИЧИЙ КООПЕРАТИВ «ЧЕРНАЦЬКЕ» (СДРПОУ 33477067), СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «АЙДАР-АН-М'ЯСО» (СДРПОУ 02176016), ТОВ «ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО» (СДРПОУ 03737632), ТОВ «ХЛІБОДАР» (СДРПОУ 32144192), ТОВ «АГРІ-АЛЬФА» (СДРПОУ 35294049), ТОВ «АГРО-ЗОРЯ» (СДРПОУ 30715768), ТОВ «АГРО-ПРОГРЕС-2» (СДРПОУ 30715899), ТОВ «АГРОПРОМИСЛОВА ФІРМА «ЛЕВАДА» (СДРПОУ 31792403), ТОВ «АГРОПРОМИСЛОВА ФІРМА «СВІТАНОК» (СДРПОУ 03752433), ТОВ «АГРОФІРМА ТЛАЗІВСЬКА» (СДРПОУ 30869066), ТОВ «БОН-ЕКСІМ» (СДРПОУ 24578413), ТОВ «БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС - 2006» (СДРПОУ 34259836), ТОВ «ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЗЕЛЕНА ХВИЛЯ» (СДРПОУ 34911556), ТОВ «ВІННИЦЯМ'ЯСО» (СДРПОУ 33587763), ТОВ «ВОРОБ'ЇВСЬКЕ-АГРО» (ЄДРПОУ 34653904), ТОВ «ГОЛОВЕНЬКІВСЬКЕ ПЛЮС» (ЄДРПОУ 34275690), ТОВ «ЗАХІД АГРО» (ЄДРПОУ 32843893), ТОВ «ЗОЛОТИЙ ЛАН-Н» (ЄДРПОУ 35013914), ТОВ «ЗОРЕМА ВЕСТ» (ЄДРПОУ 36518912), ТОВ «ЗОРІ ПРИКАРПАТТЯ» (ЄДРПОУ 35129580), ТОВ «ІМПЕРОВО ФУДЗ» (ЄДРПОУ 34845075), ТОВ "КРЕМІНЬ АГРО" (ЄДРПОУ 35425314), ТОВ «КРОЛЕВЕЦЬ АГРОСТАНДАРТ» (ЄДРПОУ 35149041), TOB «КРОССТАР ЛТД» (ЄДРПОУ 35428975), ТОВ «МЕНОЛО ВЕСТ» (ЄДРПОУ 36422267), ТОВ «НИВА» (ЄДРПОУ 03761768), ТОВ «ПОДІЛЛЯ АГРОГРУП» (ЄДРПОУ 35260774), ТОВ «ПРОДКОНТРАКТ» (ЄДРПОУ 25390427), ТОВ «РАЙЗ - ЦУКОР» (ЄДРПОУ 34235972), ТОВ «РАЙЗ-ЗАХІД» (ЄДРПОУ 33246716), ТОВ «РАЙЗ-ПІВДЕНЬ» (ЄДРПОУ 34396047), ТОВ «РАЙЗ-ПРИКАРПАТТЯ» (ЄДРПОУ 32573828), ТОВ «РОЗТОЦЬКЕ» (ЄДРПОУ 31878417), ТОВ «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО «НИВА» (ЄДРПОУ 32404621), ТОВ «СОЮЗ-АГРО- ПРОМ» (ЄДРПОУ 35322898), ТОВ «СП ЛАМІЯ» (ЄДРПОУ 25319961), ТОВ «СПЕЦАГРОПРОЕКТ» (ЄДРПОУ 35097580), ТОВ «ФАВОРИТ ПЛЮС ЛТД» (ЄДРПОУ 35918369), ТОВ «ЧЕРВОНА ВОЛОКА» (ЄДРПОУ 05418603), ТОВ «ЮРОК ПЛЮС» (ЄДРПОУ 30994872), ДОЧІРНЄ ПІДПРИЄМСТВО ПТАХОГОСПОДАРСТВО «ЛОЗУВАТСЬКЕ» ПРИВАТНОЇ АКЦІОНЕРНОЇ КОМПАНІЇ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВАНГАРДКОІНВЕСТМЕНТС ПАБЛІК ЛІМІТЕД» (ЄДРПОУ 34919199), ПЛЕМІННЕ ПТАХІВНИЧЕ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПТИЦЕКОМПЛЕКС» (ЄДРПОУ 30025422), ПРИВАТНА НАУКОВО- ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ІНТЕРБІЗНЕС» (ЄДРПОУ 01200244), ПАТ «ВОЛНОВАСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ (ЄДРПОУ 00957376), ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПТАХОГОСПОДАРСТВО «ЧЕРВОНИЙ ПРАПОР» (ЄДРПОУ 00851519), ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВІННИЦЯМ'ЯСО» (ЄДРПОУ 33587763), ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІМПЕРОВО ФУДЗ» (ЄДРПОУ 34845075), ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЛОВ'ЯНИ» (ЄДРПОУ 25271024), TOB «ІНВЕСТ-СЕРВІС» (ЄДРПОУ 32302638), ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПЕЦАГРОПРОЕКТ» (ЄДРПОУ 35097580), TOB «ЗОРЕМА ВЕСТ» (ЄДРПОУ 36518912); БЛАГОДІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД ІННОВАЦІЙ ТАРЕФОРМ В УКРАЇНІ» (ЄДРПОУ 39175714);

на акції товариств: ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «АГРО РЕСУРС» (ЄДРПОУ 30278951), ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «РАЙЗ- МАКСИМКО» (ЄДРПОУ 30382533), ПАТ «КОМПАНІЯ «РАЙЗ» (ЄДРПОУ 13980201), ПАТ «ЛЕБІДЬ» (ЄДРПОУ 14021460),ПАТ «ШКІРЯНЕ ПІДПРИЄМСТВО «СВІТАНОК» (ЄДРПОУ 00307891), ПАТ «ВОЛНОВАСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ (ЄДРПОУ 00957376), ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ПТАХОГОСПОДАРСТВО «ЧЕРВОНИЙ ПРАПОР» (ЄДРПОУ 00851519).

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.07.2016 у задоволенні заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі Національний банк України просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та вжити заходи забезпечення позову. Посилається на незаконність ухвали. В обґрунтування своїх доводів вказує, що з огляду на велику суму заборгованості 1 354 615 869,24 грн. невжиття заходів забезпечення позову створює реальну загрозу невиконання рішення суду, у зв'язку з недостатністю майна боржника.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що забезпечення заставою майнових прав, а також накладення обтяження на все рухоме майно відповідача забезпечує реальну можливість виконання зобов'язань за кредитними договорами. Також зазначив, що заявлений позивачем спосіб забезпечення позову не відповідає принципу співмірності заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам.

З таким висновком суду першої інстанції повністю погоджується і колегія суддів, враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у грудні 2015 року Національний банк України звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованість за кредитними договорами від 21.03.2014 № 18 в розмірі 601 127 397,26 грн. та від 06.05.2014 № 38 в розмірі 753 488 471,98 грн. (т. 1, а. с. 4-6). У лютому 2016 року Національний банк України звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно і акції товариств, що належить ОСОБА_4 відносно якого відповідач є кінцевим бенефіціарним власником (а. с. 46-52). Звертаючись із даною заявою, позивач, посилається на те, що внаслідок невиконання позичальником ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива», за зобов'язаннями якого поручився ОСОБА_4, виникла заборгованість за кредитними договорами, яка складає 1 354 615 869,24 грн., а тому невжиття заходів забезпечення позову може утруднити і навіть зробити неможливим виконання судового рішення в майбутньому.

Згідно з ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 1, ч. 1 та ч. 3 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, у спосіб накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Зі змісту пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 №9 вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

На підставі викладеного можливо зробити висновок про те, що накладення арешту на майно, як спосіб забезпечення позовних вимог може бути застосований судом не в будь-якому випадку, а лише при існуванні реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову та повинно бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Таким чином, подаючи відповідну заяву заінтересована особа повинна вказати на майно, що є власністю особи щодо якої вирішується вищезгаданий захід забезпечення позову, вказати її приблизну вартість (для вирішення питання співмірності заходу) та вказати на реальні факти, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання у майбутньому рішення суду.

Матеріали справи свідчать, що 06.05.2014 приватним нотаріусом Літвіновим А.В. було зареєстроване обтяження всього рухомого майна ОСОБА_4, як відповідальність поручителя за належне виконання ПАТ «Фінансова ініціатива» та ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» зобов'язань за кредитним договором від 21.03.2014 № 18 та від 06.05.2014 № 38 відповідно до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

В судовому засіданні представник позивача підтвердив факт того, що подаючи відповідну заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно і акції товариств, що належать відповідачу, вони не вказали а ні на наявність такого нерухомого майна у відповідача у вказаних товариствах та його приблизну вартість, що на думку суду унеможливлює вирішення питання щодо забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про те, що позивачем у заяві про забезпечення позову не надано доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду правильними.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що вказане питання може бути вирішено судом при розгляді вказаної справи у разі усунення позивачем зазначених недоліків.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що при розгляді вказаного питання суд першої інстанції не прийняв до уваги той факт, що відповідач є кінцевим бенефіціарним власником вказаних товариств, в зв'язку з чим не потребує доказуванню в суді його право власності на майно вказаних товариств, колегія суддів вважає безпідставними.

Згідно з п. 20 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов'язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов'язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі.

При цьому кінцевим бенефіціарним власником (контролером) не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого права.

Таким чином, аналіз зазначеної норми права дає можливість дійти до висновку про те, що кінцевим бенефіціарним власником (контролером) може бути фізична особа, яка не володіє часткою у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу компанії, але яка має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність компанії у спосіб, визначений зазначеною нормою Закону.

За наведених обставин, колегія суддів вважає недоведеним той факт, що ОСОБА_4 є власником рухомого і нерухомого майна вказаних товариств, а також власником акцій інших товариств вказаних у заяві позивача.

Доводи апеляційної скарги про те, що забезпечення позову в спосіб запропонований позивачем повинно було відбуватися лише з підстав великої суми заборгованості позичальників за вказаними кредитними договорами колегія суддів також вважає безпідставними, враховуючи вищезгадані вимоги цивільно-процесуального законодавства.

За наведених обставин, вимоги апеляційної скарги є недоведеними.

Зважаючи на викладене, ухвала суду про забезпечення позову є законною та обґрунтованою, а тому правових підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Зважаючи на викладене, ухвала суду постановлена з додержанням вимог норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.303, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Національного банку України відхилити.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 12 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.В. Саліхов

Судді: Н.О. Прокопчук

Т.А.Семенюк