0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

Суддя господарського суду міста Києва Головіна К.І., розглянувши матеріали

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Банк національний кредит» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрщеббуд” про зобов’язання повернути грошові кошти у сумі 5 808 016,08 грн.

Дослідивши подані матеріали, суддя приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачу без розгляду, виходячи з наступного.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Як вбачається з поданої заяви, банк просить зобов’язати ТОВ “Укрщеббуд” повернути грошові кошти у сумі 5 808 016,08 грн., отримані ним за договором про внесення змін від 05.05.2015 р. до договору про депозитний вклад «Стандартний» № DU1223/2014-1 від 16.05.2014 р., тобто фактично позивачем подано позов про захист його майнового інтересу, що полягає у відновленні порушеного права на вільне володіння та розпорядження належним позивачу майном, яким є грошові кошти (Постанови Верховного Суду України від 25.03.2015 року у справі № 910/9232/14, від 10.06.2015 р. у справі № 927/1379/14).

Таким чином, заявлені позовні вимоги, які направлені на захист майнового інтересу позивача, підлягають вартісній оцінці (по відношенню до суми грошових коштів, яку позивач просить перерахувати згідно платіжних доручень), а отже, є майновими вимогами.

У якості доказу сплати судового збору позивач надав платіжне доручення № 178 від 10.03.2017 р. на суму 1 600,00 грн., однак, вказана сума є такою, що не відповідає вимогам закону.

Судовий збір згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставки судового збору визначені у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за заяву про вжиття заходів та забезпечення позову – 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” від 21.12.2016 р. станом на 01.01.2017 р. прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб становить 1 600,00 грн.

Отже, заявляючи майнову вимогу, в даному позові ПАТ «Банк національний кредит» мав сплатити судовий збір у розмірі 87 120,24 грн. (1,5 відсотка ціни позову) проте, вказані вимоги закону про розмір судового збору позивач не виконав, а натомість подав клопотання про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на тяжке фінансове становище у зв'язку із перебуванням банку у процедурі ліквідації.

Розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд прийшов до висновку, що воно задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі.

У пункті 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Таким чином, зазначені положення закону дають право суду відстрочити сплату судового збору лише за наявності виключних обставин, з урахуванням того, що в майбутньому заявник матиме фінансову можливість сплатити розмір судового збору. Проте, зі змісту обґрунтувань ПАТ «Банк національний кредит» щодо відстрочення сплати судового збору не вбачається, що в подальшому позивач матиме можливість оплатити збір.

Отже, самі лише обставини, пов'язані з відсутністю коштів у позивача, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Крім того, відповідно до ст. 129 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників процесу перед законом і судом, а також на принципі змагальності сторін, що є гарантією всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи. Порушення конституційних принципів правосуддя є неприпустимим.

Зважаючи на викладене, доводи заявника про перебування його у процедурі ліквідації, що призвело до відсутності коштів на оплату позову, не можуть вважатися підставою для відстрочення судового збору.

З огляду на наведене суд не вбачає підстав для відстрочення сплати судового збору позивачу у даному випадку.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Також відповідно до ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно з п. 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Таким чином, у випадках, передбачених статтею 56 ГПК України, місцезнаходження відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що станом на 23.03.2017 р. юридичною адресою та місцезнаходженням ТОВ “Укрщеббуд” є – 04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 21-Є, офіс 2. Проте, позивач до позовної заяви додав документи про направлення відповідачу копії позову з додатками на іншу адресу – 04074, м. Київ, вул. Новозабарська, буд. 2/6, що свідчить про відсутність належних доказів відправки позову відповідачу.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення відповідачу та третій особі копії позовної заяви і доданих до неї документів.

З урахуванням викладеного позивач не виконав вимоги вказаних норм, оскільки не надав суду доказів відправки листа з описом вкладення, що підтверджують направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Банк національний кредит» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрщеббуд” про зобов’язання повернути грошові кошти у сумі 5 808 016,08 грн. та додані до неї документи без розгляду.

Роз’яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через господарський суд м. Києва протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.

Суддя Головіна К.І.