Справа № 598/1222/16-а

провадження № 2-а/598/2/2017

ПОСТАНОВА

іменем України

"27" березня 2017 р. Збаразький районний суд

Тернопільської області в складі:

головуючого судді Олещука Б.Т.

при секретарях Демчук О.М.,

Шевчук Н.П., Пилипчук Х.М.

з участю представника позивача ОСОБА_3 та представника відповідача Борис І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Лановецького об'єднання управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання відмови у призначенні пенсії за вислугу років протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

встановив:

У серпні 2016 року до суду звернулася ОСОБА_5 з позовом до Лановецького об'єднання управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання протиправною відмову Лановецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 05.04.2016р. №7/Ц-11 на призначення їй пенсії на пільгових умовах та зобов'язання призначити їй пенсію на пільгових умовах, як працівнику охорони здоров'я з врахуванням періоду її роботи медсестрою, в тому числі і в період з 09.10.1990 року по 14.09.1991р., відповідно до п. «є» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Свої вимоги позивач мотивує тим, що працюючи на посадах медсестри в закладах охорони здоров'я 23.03.2016р. звернулася до Лановецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про призначення їй пенсії згідно ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за вислугою років, оскільки станом на 01.04.2015р. вислуга років у неї становить 25 років 4 місяці 24 дні, у тому числі на посадах в закладах охорони здоров'я. Вона надала всі необхідні документи. Однак, згідно відповіді Лановецького об'єднаного управління Тернопільської області №7/Ц-11 від 05.04.2015р. на її звернення, в призначенні їй пенсії відмовлено, оскільки відповідно до пункту «є» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 04.11.1993р. №909, а згідно запису в трудовій книжці вона прийнята на роботу на посаду медсестри в колгосп «Світанок» з 09.10.1990р. по 14.09.1991р., однак колгоспи не відносяться до закладів охорони здоров'я. Тому відповідач вважає, що даний період роботи не може бути врахований їй до стажу, що дає право на пенсію за вислугу років. Вважає, що відмова у призначенні пенсії є протиправною, рішення відповідача прийняті з порушення вимог Конституції України, чинного законодавства України про пенсійне забезпечення.

Позивач ОСОБА_5 в судовому засіданні уточнила позовні вимоги та просила визнати відмову Лановецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області від 05.04.2016р. №7/Ц-11 на призначення їй пенсії протиправною, зобов'язавши відповідача призначити їй пенсію, як працівнику охорони здоров'я з врахуванням періоду її роботи медсестрою, в тому числі в період з 09.10.1990р. по 14.09.1991р., відповідно до п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Представник відповідача Лановецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області - Борис І.Д., у судовому засіданні позов не визнала і пояснила, що згідно даних трудової книжки та відповідно до вимог діючого пенсійного законодавства стаж позивача, який дає право на пенсію за вислугу років станом на 01.04.2015р. складає 24 роки 7 місяць 24 дні. До спеціального стажу не зараховуються періоди роботи позивача на посаді медсестри в колгоспі в період з 09.10.1990 року по 14.09.1991 року, тому що відповідно до переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, який дає право на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінеті Міністрів України від 04.11.1993р. за №909, не визначено, що колгосп відноситься до закладів охорони здоров'я.

Заслухавши позивача та її представника, представника відповідача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи за заявою ОСОБА_5 та матеріали даної справи, проаналізувавши здобуті в судовому засіданні докази, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Так, судом установлено, що предметом судового спору є визнання протиправною роз'яснення Лановецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 05.04.2016р. №7/Ц-11 на звернення ОСОБА_5 про призначення їй пенсії на пільгових умовах та зобов'язання Лановецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити ОСОБА_5 пенсію на пільгових умовах, як працівнику охорони здоров'я з врахуванням періоду її роботи медсестрою, врахувавши період з 09.10.1990р. по 14.09.1991р., відповідно до п.«е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_5 в 1989 році закінчила Ужгородське медичне училище та має диплом НОМЕР_2 від 04.07.1983р. по спеціальності медична сестра (а.с.21).

Позивач ОСОБА_5 працювала в закладах охорони здоров'я з 09.08.1989р. по 16.09.1990р., з 09.10.1990р. по 14.09.1991р., з 16.09.1991р. по 31.12.2014р., з 02.01.2015р. по 01.04.2015р., що стверджується копією дубліката трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01.08.1988р. (а.с.17-20, 34), копією довідки Кіровської міської клінічної лікарні №6 «Лепсе» (а.с.7), довідкою №143 від 10.02.2016р., виданою виконкомом Залісецької сільської ради Збаразького району (а.с.8), копією довідки №126/1 від 23.10.1990р., виданою виконкомом Збаразької міської ради Збаразького району (а.с.15) та іншими матеріалами справи.

Позивач ОСОБА_5 23 березня 2016 року, працюючи на посаді акушера амбулаторії с.Залісці Збаразького району, звернулася із письмовою заявою до Лановецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про призначення їй пенсії за вислугу років (а.с.14).

З відповіді Лановецького об'єднаного управління Тернопільської області №7/Ц-11 від 05.04.2015р. на звернення ОСОБА_5 вбачається, що відповідачем роз'яснено позивачу порядок призначення пенсії за вислугою років згідно ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», та те, що згідно запису в трудовій книжці ОСОБА_5 прийнята на роботу на посаду медсестри в колгосп «Світанок» з 09.10.1990р. по 14.09.1991р., однак колгоспи не відносяться до закладів охорони здоров'я (а.с.6).

07.11.2016р. позивач звільнена з посади акушера амбулаторії с.Залісці Збаразького району на підставі наказу №675-к від 07.11.2016р., що підтверджується записом у трудовій книжці.

Будь-яких спростувань вищенаведених обставин судом не здобуто.

Відповідно до вимог ст.7 «Про пенсійне забезпечення» пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Згідно до ч. 1 ст.56, ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства у колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи, тривалості перерв, що підтверджується трудовою книжкою.

Відповідно до вимог п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення незалежно від віку за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2016 року 25 років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993р. №909 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (далі-Перелік). Згідно пункту 2 зазначеного Переліку до закладів охорони здоров'я, які дають право на пенсію за вислугу років віднесені лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, санітарно-епідеміологічні заклади, діагностичні центри. До посад, які передбачені зазначеним Переліком, віднесено лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад). Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 23 жовтня 1991 року № 146 «Про атестацію середніх медичних працівників», до середнього медичного персоналу належать посади медичних працівників, робота на яких вимагає від фахівця наявності спеціальної медичної освіти (відповідний перелік визначено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25 грудня 1992 року № 195 «Про затвердження Переліку вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, підготовка і отримання звання в яких дають право займатися медичною і фармацевтичною діяльністю»). Посада медичної сестри належить до посад, віднесених до середнього медичного персоналу, оскільки вимагає від фахівця наявності спеціальної медичної освіти. Пунктом 2 примітки до Переліку передбачено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ. Згідно з п.3 примітки вищевказаного Переліку, робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 р., яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років та виплати грошової допомоги.

Допитана в судовому засіданні, як свідок ОСОБА_7, підтвердила, що у 1988 році вона закінчила училище і пішла працювати у ФАП в с.Залісці, де також працювала ОСОБА_5, яку оформив колгосп та де вона отримувала заробітну плату. Однак, всі працювали разом та виконували одну роботу пов'язану з наданням медичної допомоги та виконанням функцій медичної сестри, в тому числі в період трудової діяльності позивача з 09.10.1990р. по 14.09.1991р..

Допитаний в судовому засіданні, як свідок ОСОБА_8, підтвердив, що він працював на посаді фельдшера ФАП с.Залісці з 25.03.1974р. по 11.09.2000р., та те, що ОСОБА_5 з вересня 1991 року по серпень 1992 року працювала завідуючою ФАП с.Залісці, а пізніше медсестрою та виконувала роботу пов'язану з наданням медичної допомоги.

З матеріалів справи та показів свідків судом встановлено, що в період трудової діяльності позивача з 09.10.1990р. по 14.09.1991р. був пов'язаний з наданням медичної допомоги на посаді медсестри в фельшерсько-акушерському пункті (амбулаторно-полікнінічний заклад) с.Залісці Збаразького району Тернопільської області, заробітну плату ОСОБА_5 нараховував колгосп «Світанок», який здійснював господарську діяльність на території с.Залісці Збаразького району, що, в свою чергу, надає позивачу право на пенсію за вислугу років.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач ОСОБА_5 звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії не встановленої форми, яка не відповідає Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Дана обставина унеможливлювала відповідачу призначити пенсію позивачу.

Разом з тим, у судовому засіданні встановлено та підтверджено копією трудової книжки, що позивач ОСОБА_5 на час звернення до Лановецького об'єднання управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, тобто 23.03.2016р., та на час звернення до суду з даним позовом, тобто 09.08.2016р., продовжувала працювати на посаді акушера амбулаторії с.Залісці Збаразького району. А тому, відповідно до вимог ст.7 «Про пенсійне забезпечення», дана обставина також унеможливлювала відповідачу на час розгляду звернення призначити даний вид пенсії позивачу.

Таким чином, судом встановлено, що позивачу для призначення пенсії за вислугу років необхідно залишити роботу та звернутися до відповідача із заявою встановленої форми про призначення даного виду пенсії.

Враховуючи все вищенаведене, те що судом не встановлено порушень норм діючого законодавства зі сторони відповідача, у суду відсутні законні підстави для визнання протиправним роз'яснення Лановецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 05.04.2016р. №7/Ц-11 на звернення ОСОБА_5 про призначення їй пенсії на пільгових умовах та відповідно законних підстав зобов'язання Лановецького об'єднання управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити їй пенсію за вислугу років, а відтак, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, ст.ст.7, 55, 56, 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст.ст.2, 8, 9, 11, 86, 159, 161, 163 КАС України, суд, -

постановив:

В задоволенні позову ОСОБА_5 до Лановецького об'єднання управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання відмови у призначенні пенсії за вислугу років протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Дана постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Збаразький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Б. Олещук