open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
311/1058/16-ц

2/311/4/2017

21.03.2017

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2017 рік місто Василівка

Василівський районний суд Запорізької області

у складі головуючого судді Степаненко Ю.А.

при секретареві Шак О.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

відповідачки ОСОБА_2

представника відповідачки ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Василівка Запорізької області цивільну справу за позовом:

ОСОБА_4 до ОСОБА_2, про виділ у натурі частини житлового будинку та господарських споруд,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _4 звернувся до суду з позовною заявою, яка була уточнена в ході судового розгляду справи, в якій зазначає, що 04.11.1989 року між ним та відповідачкою було укладено шлюб, який Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 21.10.2010 року було розірвано.

За час перебування у шлюбі ними було спільно придбане майно, яке належало їм на праві спільної сумісної власності, а саме:

- житловий будинок , розташований за адресою : Запорізька область, Василівський район, м. Василівка, вул. Маяковського буд. 10, придбаний ними за договором купівлі- продажу 28.02.1995 року, за спільні кошти, розташований на земельній ділянці Василівської міської ради, який був зареєстрований на відповідачку ОСОБА_2

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 28.09.2011 року було визнано за кожним із них право власності на 1/2 частину зазначеного житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами.

Відповідачка перешкоджає йому у користуванні житловим будинком з господарськими будівлями і спорудами, категорично не дає доступу в будинок та на територію домоволодіння, не надає документи на будинок для реєстрації прав власності. Таким чином, він не може вільно, без перешкод, проживати у будинку, користуватися та розпоряджатися належною йому 1/2 частиною вищевказаного домоволодіння .

Між ними не досягнуто добровільної угоди щодо спільного користування житловим будинком, що перебуває у спільній власності, тому, позивач просить суд:

1) Виділити йому в натурі 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованими за адресою: Запорізька область, Василівський район, м. Василівка, вул. Маяковського буд. 10, а саме : в житловому будинку літ. «А-1», кімнату 5 площею 9,0 кв. м.( з подальшим використанням під кухню), частину кімнати 6 площею 5,6 кв.м. ( з подальшим використанням під коридор) , частину кімнати № 6 площею 4,0 кв.м. ( з подальшим використанням під санвузол), кімнату 7 площею 15,3 кв.м. - всього виділити площі 33,9 кв.м. , вартістю 45222,00 грн., котельню літ «Д», вартістю 3028,00 грн., літню кухню літ. «З» вартістю 42398,00 грн. , погріб під літньою кухнею літ «З» вартістю 18994,00 грн., 1/2 частину огорожі № 1 вартістю 4888,50 грн., 1/2 частину водогіну №2 вартістю 1120,50 грн. Всього майна на суму 115651,00 грн. (сто п'ятнадцять тисяч шістсот п'ятдесят одна гривня).

2) Виділити відповідачці ОСОБА_2 в натурі 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованими за адресою: Запорізька область , Василівський район, м. Василівка, вул. Маяковського буд. 10, а саме : в житловому будинку літ. «А-1» кімнату 4 площею 27,4 кв.м. , частину кімнати 3 площею 6,1 кв.м. ( з подальшим використанням під коридор), частину кімнати 3 площею 7,6 кв.м. ( з подальшим використанням під кухню) - всього виділити площі 41,1 кв.м. вартістю 54826,00 грн., прибудову літ. «а-1», яка складається з коридору 1 площею 6,2 кв.м., санвузла 2 площею 4,8 кв.м., загальною площею 11,0 кв.м. вартістю 19634,00 грн., веранду літ. «а-2», яка складається з веранди 8 площею 8,1 кв.м. вартістю 9008,00 грн., погріб літ. «пг» вартістю 3400,00 грн., гараж літ. «В» вартістю 18143,00 грн., навіс літ. «К» вартістю 2397,00 грн., літній душ літ. «Л» вартістю 992 грн., убиральню літ. «М» вартістю 2498,00грн., 1/2 частину огорожі №1 вартістю 4888,50 грн., 1/2 частину водогіну №2 вартістю 1120,50 грн. Всього виділити майна на суму 116907,00 грн. ( сто шістнадцять тисяч дев'ятсот сім гривень).

3) Зобов'язати його здійснити наступні переобладнання в житловому будинку літ. «А-1»:

-закласти дверний отвір між кімнатами 4 та 5 ;

-закласти дверний отвір між кімнатою 4 та проектируємим санвузлом площею 4 кв.м.;

-закласти дверний отвір між кімнатою 7 та проектируємим коридором площею 6,1 кв.м. ;

-закласти віконний отвір між кімнатою 7 та верандою 8;

-влаштувати нову перегородку з дверним отвором між проектируємим коридором площею 6,1 кв.м. та проектируємою кухнею площею 7,6 кв.м.;

-влаштувати нову перегородку з дверним отвором між проектируємим коридором площею 5,6 кв.м. та проектируємим санвузлом площею 4,0 кв.м.;

-влаштувати новий віконний отвір в кімнаті 7;

-влаштувати новий дверний отвір між проектируємим коридором площею 5,6 кв.м. та кімнатою 7 ;

-влаштувати новий дверний отвір між проектируємим коридором площею 5,6 кв.м. та проектируємою кухнею площею 9,0 кв.м.;

-влаштувати вхід в проектируємий коридор площею 5,6 кв.м..

4)Стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на його користь судові витрати на правову допомогу в розмірі - 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень).

5)Стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на його користь судові витрати на сплату судового збору в розмірі - 1352,40 грн. ( одна тисяча триста п'ятдесят дві гривні сорок копійок) та витрати на оплату за проведення будівельно - технічної експертизи в розмірі - 3000,00 грн. ( три тисячі гривень).

В судове засідання позивач не з’явився, але надав заяву, в якій просить суд розглянути справу в його відсутності, за участі його представника – ОСОБА_1, позовні вимоги підтримує.

В судовому засіданні представник позивача в особі ОСОБА_1, підтримала уточнені позовні вимоги з підстав, викладених в уточненому позові, просить суд їх задовольнити з підстав, викладених в цьому уточненому позові.

В судовому засіданні відповідачка та її представник в особі ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечують, підтримали письмові заперечення. Також вони стверджують, що будинок технічно непридатний для переобладнань.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, прийшов до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав:

як було встановлено в судовому засіданні та як видно із матеріалів справи 04.11.1989 року між позивачем та відповідачкою було зареєстровано шлюб, який Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 21.10.2010 року, яке набрало законної сили 01.11.2010 року, було розірвано.

За час перебування позивача та відповідачки у шлюбі, ними було спільно придбано житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою : Запорізька область, Василівський район, м. Василівка, вул. Маяковського буд. 10.

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 28.09.2011 року, яке набрало законної сили – 10.10.2011 року, було визнано за позивачем та відповідачкою право власності кожного на 1/2 частину зазначеного житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами.

Вищевикладені обставини підтверджуються рішеннями Василівського районного суду Запорізької області, технічним паспортом на будинок, копії яких є в справі

Виходячи зі змісту ст.ст.14,61 ЦПК України, зазначені рішення суду обов’язкові до виконання, а обставини, встановлені цими судовими рішеннями, не доказуються при розгляді даної справи.

Таким чином, позивач та відповідачка, відповідно до вимог ст.ст.356, 357 ЦК України, є власниками спільної часткової власності у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою : Запорізька область, Василівський район, м. Василівка, вул. Маяковського буд. 10, їх частки є рівними.

За змістом ст.71 СК України, майно, що є об’єктом права спільної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.

В судовому засіданні встановлено, що позивач та відповідачка не дійшли домовленості щодо здійснення права їх спільної часткової власності, що підтверджується поясненнями учасників процесу. Але, разом з тим, належні та достатні докази на підтвердження того факту, що «відповідачка перешкоджає позивачеві у користуванні житловим будинком з господарськими будівлями і спорудами, категорично не дає доступу в будинок та на територію домоволодіння, не надає документи на будинок для реєстрації прав власності, що позбавляє його можливості вільно, без перешкод, проживати у будинку, користуватися та розпоряджатися належною йому 1/2 частиною вищевказаного домоволодіння», про що зазначає позивач в уточненому позові, позивачем в судовому засіданні надано не було, з вимогами щодо усунення йому перешкод у користуванні та розпорядженні своєю власністю, позивач не звертався до суду.

Стаття 364 ЦК України передбачає, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

В ході судового розгляду справи за клопотання позивача була призначена судова будівельно-технічна експертиза, на вирішення якої було поставлено наступне питання: які варіанти розподілу житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованого за адресою: Запорізька область, Василівський район, м. Василівка, вул. Маяковського, буд. 10 - на дві рівні частини, у відповідності до ідеальних часток кожного співвласника ( по 1/2 частині кожного).

21.07.2017 року, на виконання ухвали суду, було складено Висновок експерта №30, який є в справі, яким визначено чотири варіанти розподілу житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованого за адресою: Запорізька область, Василівський район, м. Василівка, вул. Маяковського, буд. 10. При цьому, кожен із зазначених варіантів розподілу передбачає проведення переобладнань в житловому будинку.

Експерт в Висновку зазначає про те, що переобладнання по запропонованим варіантам необхідно проводити у відповідності з ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва» і «Положенням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт», на основі проектних рішення, розроблених спеціалізованою організацією.

Отже, вказаним Висновком експертизи передбачені переобладнання, перепланування житлового будинку, у зв'язку з чим, даний Висновок повинен бути узгоджений з виконкомом та іншими органами і службами, які правомочні приймати рішення щодо дозволу на переобладнання, перепланування будинку.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце за наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Проте, у відповідності до вимог ст.100 ЖК України та з урахуванням «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76, до перепланування відносяться ремонтно-будівельні роботи, що провадяться за відповідними проектами із зміною фізичних параметрів цих приміщень, знесенням або перенесенням внутрішніх легких некапітальних перегородок, улаштуванням нових елементів і деталей, прорізів без втручання у зовнішні стіни, міжповерхові перекриття та інші несучі конструкції жилого будинку з метою підвищення благоустрою та поліпшення умов проживання без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у цьому будинку або приміщенні. Перепланування жилих будинків та жилих приміщень здійснюється без зміни їх геометричних розмірів та функціонального призначення, але змінює конфігурацію приміщень, що вимагає внесення змін до технічного паспорту будинку або приміщення. До переобладнання відносяться улаштування в індивідуальних жилих будинках, окремих квартирах багатоквартирних будинків індивідуального опалення та іншого інженерного обладнання; перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; влаштування і переустаткування туалетів, ванних кімнат, вентиляційних каналів.

Відповідно до ст. 152 ЖК України, виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні

системи загального користування, не потребує отримання документів,

що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт

введення об’єкта в експлуатацію не потребується.

За змістом наведених правових норм, у випадку переобладнання та перепланування жилого будинку, що передбачає втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, необхідно отримання документів, що дають право на виконання таких робіт.

Як визначено ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі. До містобудівних умов та обмежень можуть включатися вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень. Завдання на проектування визначає обґрунтовані вимоги замовника до

планувальних , архітектурних, інженерних і технологічних рішень об»акта будівництва, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.

Стаття 30 цього ж Закону визначає, що технічні умови - це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам, зокрема щодо водо-, тепло-. енерго- і газопостачання, каналізації, радіофікації, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод, телефонізації, телекомунікації, диспетчеризації, пожежної і техногенної безпеки.

Отже, в даному випадку, враховуючи Висновок експерта, згода органу державної влади та інших відповідних органів на заплановані переобладнання та перепланування, повинна бути отримана до ухвалення рішення суду, а не після цього, оскільки така згода є однією з умов для вирішення та задоволення позову про поділ будинку в натурі.

Зокрема, до ухвалення рішення в матеріалах справи повинні бути надані відповідні висновки: технічний висновок про відповідність перепланування будівельним нормам і правилам, висновок про відповідність перепланування санітарно-епідеміологічним вимогам, пропонованим до будинків і приміщень, і правилам пожежної безпеки, погодження для встановлення відокремленого газо-, водо- та енергопостачання.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року в справі за №6-1109цс15, яка має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права, та в якій зазначено, що згода органу державної влади на заплановані переобладнання та перепланування згідно з висновком експертизи повинні бути отримані до ухвалення рішення суду, а не після його ухвалення, оскільки, така згода є однією з умов для вирішення та задоволення позову.

Позовні вимоги про одержання від відповідачки грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки спірного майна, позивач не заявляв.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в судовому засіданні належні та достатні докази на підтвердження технічної можливості виділу в натурі часток позивача та відповідачки житлового будинку, господарських будівель та споруд, який є предметом даного спору, надано не було, як і зазначених дозволів на проведення переобладнань цього житлового будинку.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, проаналізувавши надані сторонами докази та вищевказані законодавчі норми, виходячи з принципів об’єктивності, розумності, законності та справедливості, суд вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.

Враховуючи безпідставність позовних вимог, згідно ст.88 ЦПК України, в частині стягнення з відповідачки на користь позивача судових витрат, суд також вважає необхідним відмовити.

Враховуючи вищевикладене, керуючись Конституцією України, Законом України "Про архітектурну діяльність", Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", Постановою Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76, Положенням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженим наказом державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики

України №273 від 05.12.2000 року,ст.ст.100, 152 ЖК України, ст.ст.31, 57, 60, 61, 62, 63, 65, 68, 69, 70, 71,72 СК України, ст.ст. 181, 182, 316-319, 321, 325, 355, 364, 368, 369, 370, 372, 379, 380, 383 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 88, 130, 154, 174, 208-209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час його проголошення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. Якщо буде подано апеляційну скаргу, рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Василівського

районного суду ОСОБА_5

Джерело: ЄДРСР 65570736
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку