Єдиний унікальний номер 227/4066/16-ц Головуючий у 1 інстанції Притуляка С.А.

Номер провадження 22-ц/775/486/2017 Доповідач Корчиста О.І.

Категорія 24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22 березня 2017 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Корчистої О.І.

суддів: Дундар І.О., Тимченко О.О.

за участю секретаря Яворського О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 10 лютого 2017 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, необлікованої в наслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією для населення,

встановив:

У жовтні 2016 року Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» (далі за текстом ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача на його користь суму за без облікове користування електроенергією у розмірі 5970,96 гривень та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378 гривень. Вказував, що відповідач є споживачем послуг ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго». 03 червня 2015 року працівниками Добропільського РЕМ було проведено перевірку виконання вимог Закону України «Про електроенергетику», ОСОБА_2 користування електричною енергією для населення (далі за текстом ОСОБА_2) та виявлено факт порушення відповідачем зазначених ОСОБА_2, а саме: встановлено самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів, електропроводки до електричної мережі енергопостачальника з порушенням схеми обліку, накид дротів на «мережевий ввід», електрична енергія споживається без приладу обліку, у зв’язку з чим, було складено акт про порушення ОСОБА_2 користування електричною енергією для населення від 03 червня 2015 року №203009.

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 10 лютого 2017 року позовні вимоги ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» про стягнення з ОСОБА_1 вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електроенергією задоволені: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», 5970,96 гривень вартості необлікованої електроенергії та 1378,00 гривень витрат по сплаті судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що акт про порушення ОСОБА_2 користування електричною енергією для населення було складено з порушеннями п.53 ОСОБА_2, а саме у його відсутність. Крім цього зазначає, що докази, надані позивачем, не містять жодного підтвердження факту порушення відповідачем ОСОБА_2 користування електричною енергією для населення.

В судовому засіданні апеляційного суду в режимі відеоконференції відповідач ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» відмовити.

В судовому засіданні апеляційного суду в режимі відеоконференції представник позивача ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності, просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, апеляційний суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз’ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п.2 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18 грудня 2009 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст.2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст.8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставинах, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Зазначеним вище нормам рішення суду першої інстанції не відповідає за наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» суд першої інстанції виходив з того, що актом про порушення ПКЕЕН № 203009 від 03 червня 2015 року підтверджується факт порушення відповідачем ОСОБА_2 про позаоблікове споживання електричної енергії.

Але таких висновків суд першої інстанції дійшов із порушенням норм матеріального та процесуального права за наступних підстав.

Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст.714 ЦК України, ст. 24-27 Закону України «Про електроенергетику» від 16 жовтня 1997 року, Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики, від 04 травня 2006 року №562. Вказані правовідносини є договірними.

Порядок складання актів та їх розгляд передбачений п.53 ОСОБА_2 користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357, згідно якого акт складається в присутності споживача, який також має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів.

Як вбачається з Акту про порушення ПКЕЕН № 203009 від 03 червня 2015 року у відповідача було виявлене порушення, передбачене п.п.5 п.3.1 Методики, а саме: самовільне підключення електропроводки до електричної мережі енергопостачальника з порушенням схеми обліку. (а.с.6)

Пунктом п. 4.2 Методики передбачено, що акт про порушення оформлюється відповідно до форми, наведеної в додатку 3.

Згідно форми додатку 3 абз. 2 п. 9, в акті про порушення ОСОБА_2 користування електричною енергією для населення зазначається дата проведення засідання комісії постачальника електроенергії з розгляду складеного акта про порушення.

Зі змісту Акту вбачається, що його складено без присутності ОСОБА_1, засідання комісії постачальника електроенергії з розгляду складеного акту про порушення призначене на 22 червня 2016 року.

Відповідно до Протоколу засідання комісії РЕС з розгляду актів про порушення ППЕЕ побутових споживачів вбачається, що засідання комісії з розгляду зазначеного Акту відбулось 29 червня 2015 року. (а.с.8)

З вищенаведеного вбачається, що про час та місце розгляду Акту споживач ОСОБА_1 повідомлений не був, участі у засіданні комісії не приймав, що також не заперечував представник позивача та відповідач у судовому засіданні.

Відповідно до абз. 5, 6, 7 ОСОБА_2 користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357, побутовий споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів. Енергопостачальник повідомляє побутового споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату. Акт про порушення цих ОСОБА_2 не розглядається у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення побутового споживача про час і дату засідання комісії.

Зазначені вище обставини та норми матеріального права залишились поза увагою суду першої інстанції, що призвело до невірного вирішення спору.

Відповідно до ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго».

Керуючись ст. 307, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд,

вирішив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 10 лютого 2017 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, необлікованої в наслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією для населення відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на нього може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді