ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2017 року Житомир справа № 806/740/17

категорія 3.1.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Черняхович І.Е.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Коростишівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА _1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Коростишівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, в якому просила:

- визнати протиправною відмову Коростишівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області у внесенні змін до актового запису про шлюб № 36 від 08.05.1965, складеного райзагс м. Коростишева Житомирської області шляхом виправлення національності нареченої ОСОБА_1 (після реєстрації шлюбу ОСОБА_1) з "українка" на "полька";

- скасувати висновок № 67 від 20 грудня 2016 року Коростишівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про внесення змін до актового запису цивільного стану про шлюб;

- зобов'язати Коростишівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області внести зміни до актового запису про шлюб № 36 від 08.05.1965, складеного райзагс м. Коростишева Житомирської області шляхом виправлення національності нареченої ОСОБА_1 (після реєстрації шлюбу ОСОБА_1) з "українка" на "полька".

В обґрунтування позову зазначає, що ОСОБА_1 звернулась до Коростишівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області з заявою про внесення змін до актового запису про шлюб № 36 від 08.05.1965 шляхом виправлення національності нареченої з "українка" на "полька". На вказану заяву Коростишівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області було надано висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану, в якому відмовлено у внесенні змін до актового запису у зв'язку з тим, що відсутні документи на підставі, яких такі зміни вносяться. Позивач вважає відмову у внесенні змін до актового запису про шлюб не вмотивованою та такою, що порушує її права на вільний вибір та відновлення національності.

Крім того, в своїй позовній заяві ОСОБА_1 вказала, що вважає себе полькою.

У судове засідання позивач та представник відповідача не прибули, надіслали до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Судове засідання проведено у порядку письмового провадження у відповідності до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши наявні у справі докази, які мають юридичне значення у справі, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до Коростишівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області з заявою про внесення змін в графі національність з "українка" на "полька" до актового запису про шлюб ОСОБА_3 та ОСОБА_1 №36 від 08.05.1965. Проте, Відділом реєстрації актів цивільного стану Коростишівського районного управління юстиції Головного територіального управління юстиції у Житомирській області позивачу надано висновок № 67 від 20.12.2016, у якому відмовлено у внесені таких змін до актового запису про шлюб № 36 від 08.05.1965 у зв'язку з відсутністю документів, які підтверджують національність ОСОБА_1 (а.с. 7-8).

В своїх запереченнях проти позову відповідач зазначає, що під час розгляду заяви ОСОБА_1 про внесення зміни до актового запису про шлюб № 36 від 08.05.1965 Коростишівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області було розглянуто надані позивачем документи, зроблено всі необхідні запити щодо витребовування актових записів, необхідних для внесення змін до актового запису про шлюб. Однак, зібраних документів не достатньо для винесення позитивного висновку про внесення змін до актового запису про шлюб № 36 від 08.05.1965 ОСОБА_1. Відповідач вважає, що Коростишівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області проведено всі дії передбачені законодавством щодо розгляду заяви позивача, а тому висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану відповідає вимогам закону. Відтак, відповідач позовні вимоги не визнає.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" № 2398 - VI від 01.07.2010 (далі - Закон 2398 ), Закон України "Про національні меншини в Україні" № 2494 - ХІІ від 25.06.1992 (далі - Закон 2494) Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 96/5 від 12.01.2011 (далі - Правила).

Судом безспірно встановлено, що 08 травня 1965 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був зареєстрований шлюб та складено актовий запис № 36, прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_3, графа національність нареченої вказано "українка" (а.с. 13). З Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00016594919 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 батьками зареєстровані: батько - ОСОБА_5 національність "поляк", мати - ОСОБА_6 національність "українка", графа національність дитини відсутня (а.с. 9).

Суд звертає увагу на те, що з Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00017556612 молодшого батра позивача, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 батьками зареєстровані: батько - ОСОБА_5 національність "поляк", мати - ОСОБА_8 національність "українка", графа національність дитини відсутня (а.с. 11). З Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00017556575 ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 батьками зареєстровані: батько - ОСОБА_5 національність "поляк", мати - ОСОБА_8 національність "українка", графа національність дитини відсутня (а.с. 12).

У відповідності до Сімейного кодексу України повнорідними є брати і сестри, які мають спільних батьків. Так, в вказаних Витягах про народження ОСОБА_1 та її молодших братів - ОСОБА_7 та ОСОБА_9 вказані спільні батьки. А тому, з урахуванням того, що у батька ОСОБА_5 в графі національність зазначений "поляк" - ОСОБА_1 має право на збереження національності "полька".

Так, з Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя № 00016435248, батьків ОСОБА_1 вбачається, що відомості про чоловіка ОСОБА_5 національність "поляк", в відомостях про дружину ОСОБА_8 національність "українка".

Крім того, суд вважає належним доказом військовий квиток серії НОМЕР_2 ОСОБА_5, в якому в графі національність також зазначено "поляк" (а.с.16).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що запис у свідоцтві серії НОМЕР_1 від 08.05.1965 про шлюб позивача в графі національність "українка" не є правомірною підставою для відмови у вільному виборі та відновленні національності "полька".

Відповідно до частини 1 статті 49 Цивільного кодексу України, актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків.

Згідно частини 2 статті 300 Цивільного кодексу України, фізична особа має право на збереження своєї національної, культурної, релігійної, мовної самобутності, а також право на вільний вибір форм та способів прояву своєї індивідуальності, якщо вони не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства.

Статтею 2 Закону 2398 встановлено, що актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків.

Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

За приписами частини 1, 2, статті 9 Закону 2398, передбачено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Абзацом 1, 3 частини 3 статті 9 Закону 2398, визначено, що актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.

Відповідно до частини 5 статті 9 Закону 2398 правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України.

У відповідності до частини 1 статті 12 Закону 2398, внесення відомостей про народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть здійснюється відділами державної реєстрації актів цивільного стану шляхом складання актового запису цивільного стану в електронному вигляді у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та на паперових носіях.

Приписами частини 1 статті 22 Закону 2398 передбачено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Згідно частинами 2, 3, 4 статті 22 Закону 2398, внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою: особи, щодо якої складено актовий запис; одного з батьків, опікуна, піклувальника дитини; опікуна недієздатної особи; спадкоємців померлого; представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.

Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану.

Пунктом 2.1 розділу ІІ Правил 96/5 передбачено, що заява про внесення змін до актового запису цивільного стану за формою, наведеною в додатку 1, подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених статтею 53 Сімейного кодексу України, також до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про шлюб при пред'явленні паспорта або паспортного документа.

Приписами пункту 2.6 розділу ІІ Правил 96/5 встановлено, що разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

Відповідно до абзацу 1 пункту 2.7 ІІ Правил 96/5, на підтвердження достовірності представлених заявником документів про державну реєстрацію актів цивільного стану відділом державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичним представництвом чи консульською установою України додаються до матеріалів справи повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, копії відповідних актових записів цивільного стану, на підставі яких вирішується питання щодо необхідності внесення змін або відмови в цьому.

Правилами статті 11 Закону 2494 передбачено, що громадяни України мають право вільно обирати та відновлювати національність. Примушення громадян у будь-якій формі до відмови від своєї національності не допускається.

Статтею 3 Рамкової конвенції про захист національних меншин, яка ратифікована Законом України №703/97-ВР від 9 грудня 1997 року "Про ратифікацію Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин" визначено, що кожна особа, яка належить до національної меншини, має право вільно вирішувати, вважатися їй, чи не вважатися такою, і таке рішення або здійснення прав у зв'язку з ним не повинно зашкоджувати такій особі. Особи, які належать до національних меншин, можуть здійснювати права і свободи, що випливають з принципів, проголошених в зазначеній Рамковій конвенції, одноосібно та разом з іншими. Частиною 1 статті 11 вказаної Конвенції визначено, що сторони зобов'язуються визнавати за кожною особою, яка належить до національної меншини, право використовувати своє прізвище (по батькові) та ім'я мовою меншини, а також право на їх офіційне визнання, відповідно до умов, передбачених у їх правових системах.

У статті 1 Угоди про принципи співробітництва між Україною та Республікою Польща по забезпеченню прав національних меншин визначено, що для досягнення цілей цієї Угоди під національними меншинами (надалі "меншини") маються на увазі відповідно: - групи громадян України, які є поляками за національністю, та які виявляють почуття національної самосвідомості, єдності зі своїм етносом, - групи громадян Республіки Польща, які є українцями за національністю та які виявляють почуття національної самосвідомості, єдності зі своїм етносом.

Відповідно до статті 3 згаданої Угоди, кожна із Сторін враховує у своїй політиці законні інтереси меншин, вживає законодавчі, адміністративні та інші необхідні заходи для зберігання, розвитку їх етнічної, мовної, культурної та релігійної самобутності, недопущення на своїй території будь-якої дискримінації осіб за ознакою їх приналежності до меншини, а також будь-яких спроб асиміляції меншин проти їх волі.

З огляду на встановлене та з метою не порушення права ОСОБА_1 на вільний вибір та відновлення національності, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказом понесення ним інших судових витрат суду не надано. Таким чином, сплачений ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1280,00 грн. підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Коростишівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області.

Керуючись статтями 158 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправною відмову Коростишівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області у внесенні змін до актового запису про шлюб № 36 від 08.05.1965, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану Коростишівського районного управління юстиції Житомирської області шляхом виправлення національності нареченої ОСОБА_1 з "українка" на "полька".

Скасувати висновок № 67 від 20 грудня 2016 року Коростишівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про внесення змін до актового запису цивільного стану про шлюб.

Зобов'язати Коростишівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області внести зміни до актового запису про шлюб № 36 від 08.05.1965, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану Коростишівського районного управління юстиції Житомирської області шляхом виправлення національності нареченої ОСОБА_1 з "українка" на "полька".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Коростишівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1280,00грн.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя І.Е.Черняхович