РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2017 р. Справа № 924/825/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Філіпова Т.Л.,

судді Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Драчук В.М.

за участю представників сторін:

прокурора - Марщівська О.;

Національної академії аграрних наук України - не з`явився;

відповідача 1 - не з`явився;

відповідача 2 - не з`явився.

розглянувши апеляційну скаргу позивача - Заступника прокурора Хмельницької області на рішення господарського суду Хмельницької області від 14.11.2016 у справі № 924/825/16 (суддя - Гладій С.В.)

за позовом Заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Національної академії аграрних наук України

до відповідача 1 Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Національної академії аграрних наук України (правонаступник - Державного підприємства Дослідне господарство «Проскурівка» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України)

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Лампка Агро»

про визнання недійсним і припинення на майбутнє договір №27/06 про виробництво сільськогосподарської продукції від 27.06.2014.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 14.11.2016 у справі № 924/825/16 (суддя Гладій С.В.) у позові Заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Національної академії аграрних наук України до Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лампка Агро" про визнання недійсним з припиненням на майбутнє договору про спільний обробіток земельної ділянки від 27.06.2014, відмовлено.

Рішення господарського суду мотивоване тим, що не приймаються посилання прокурора на те, що спірний договір суперечить вимогам чинного законодавства та укладений з порушенням вимог Статуту щодо погодження спірного договору з Президією НААН України. Позивачем не було доведено, що між сторонами оскаржуваного ним договору встановились правовідносини оренди. Жодне майно не було фактично передане на виконання цього договору, плата за передачу майна не здійснювалась. Відсутність даних фактів повністю спростовує твердження позивача про удаваність правочину. Виходячи з матеріалів справи, враховуючи те, що умовами спірного договору не визначено усіх істотних умов, встановлених законодавством, які є обов'язковими для договорів оренди землі, суд констатує, що спірний договір за своєю правовою природою не є договором оренди та не містить ознак удаваного правочину, тобто не вчинений сторонами для приховування договору оренди землі, як це вважає прокурор. Крім цього, судом також враховуються, що правова природа договору № 27/06 уже встановлювалась господарським судом Хмельницької області у справі № 924/1014/14 (рішення суду від 21.03.2016 року). Враховуючи вищенаведене, в задоволенні позову заступника прокурора Хмельницької області, господарський суд, вважав за необхідне відмовити.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач - Заступник прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Національної академії аграрних наук України звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 14.11.2016 по справі №924/825/16 та прийняти нове про задоволення позову.

Вважає, що дане рішення суду прийнято з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню. Зазначає, що розглядаючи спір, суд не врахував, що про ознаки договору оренди свідчать умови спірного договору. Зокрема, умовами визначеними в додатку до договору сторони узгодили напрямки діяльності на земельній ділянці площею 1929 га, яку надало державне підприємство та яку відповідно до умов договору зобов`язане обробити товариство. При тому, розглядаючи спір, судом не враховано, що відповідно до умов договору державне підприємство зобов`язане залучити земельну ділянку площею 1929 га та інше нерухоме майно, а дій щодо обробітку землі, обліку врожаю, його розподілу, сплати коштів за відновлення ґрунту не здійснює.

Крім того, вважає, що судом не взято до уваги, що п.3.2 договору вказує на платність спірного договору, а з врахуванням обов`язків товариства, визначених договором, плата стосується використання товариством земельної ділянки, з метою набуття у власність частини врожаю.

Підтвердженням використання спірних земель товариством є також рішення господарського суду Хмельницької області від 21.03.2016 у справі № 924/1014/14 за позовом ТОВ «Будвіс» до ДП ДГ «Проскурівка» Інституту сільського господарства Західного Полісся НААН, ТОВ «Лампка-Агро», яке суд на думку прокурора безпідставно взяв за преюдицію. Враховуючи рішення господарського суду у справі №924/1014/14, судом не взято до уваги вимоги п. 7 постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі» де визначено, що особи, які не брали участь у цивільній, господарській чи адміністративній справі, в якій судом ухвалене відповідне судове рішення, мають право при розгляді іншої справи за їх участю оспорювати обставини, встановлені цим судовим рішенням. У такому випадку суду ухвалює рішення на основі досліджених у судовому засіданні доказів. Тобто, якщо у справі беруть нові особи, то преюдиціальний характер рішення втрачається. Тому, не можуть мати преюдиціального значення рішення суду в тотожних за фабулою справах, але за позовом іншого позивача або за участю додаткового співвідповідача.

Скаржник вважає, що договір виробництва сільськогосподарської продукції №27/06 від 27.06.2014 не містить ознак ні договору про спільну діяльність, ні договору про надання послуг, підряду чи будь-якого іншого договору, не є змішаним договором, а за своєю правовою природою, як вже зазначалося, є договором оренди земельної ділянки. Укладений договір виробництва сільськогосподарської продукції №27/06 від 27.06.2014, яким приховано фактично укладення договору оренди, без погодження, участі, відома та без дозволу президії Національної академії аграрних наук України підлягає визнанню недійсним, оскільки укладений із порушенням вимог законодавства.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на ст. 509, ч.2 ст. 628, ст.ст. 837, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 21, 22 Закону України «Про оренду землі».

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.12.2016 апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та призначено її розгляд на 18.01.2017 о 10:00 год.

16.01.2017 засобами електронного зв`язку на адресу суду від відповідача - 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд в задоволенні апеляційної скарги заступника прокурора Хмельницької області відмовити повністю, рішення господарського суду Хмельницької області від 14.11.2016 №924/825/16 залишити без змін.

Прокурор в судовому засіданні 18.01.2017 підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, а тому просить його скасувати, а апеляційну скаргу - задоволити, з мотивів наведених в апеляційній скарзі.

Представники відповідача 1 - Державного підприємства Дослідне господарство "Проскурівка" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України в судовому засіданні 18.01.2017 апеляційну скаргу заперечили в повному обсязі з підстав викладених у відзиві, вважають рішення господарського суду законним та обґрунтованим, просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Крім того, до початку судового розгляду 18.01.2017 відповідачем 1 - Державним підприємством Дослідне господарство "Проскурівка" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України заявлено клопотання про залучення до участі у справі правонаступника, а саме відповідача 1 - Державним підприємством Дослідне господарство "Проскурівка" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України на його правонаступника - Державне підприємство "Дослідне господарство "Проскурівка" Національної академії аграрних наук України, на підтвердження даних змін до клопотання долучає копії наступних документів: постанову Президії НААН №20 від 15.11.2016; наказ НААН №409 від 26.12.2016; статут ДПДГ "Проскурівка" в новій редакції (вх.№1317/17).

Під час судового засідання 18.01.2017 представником відповідача 2 надано суду відзив на апеляційну скаргу в якому просить суд в задоволенні апеляційної скарги заступника прокурора Хмельницької області відмовити, а рішення господарського суду Хмельницької області від 14.11.2016 року у справі №924/825/16 залишити без змін.

Представник відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лампка Агро" в судовому засіданні 18.01.2017 апеляційну скаргу заперечив в повному обсязі з підстав викладених у відзиві, вважають рішення господарського суду законним та обґрунтованим, просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.01.2017 замінено відповідача 1 - Державне підприємство Дослідне господарство "Проскурівка" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України на його правонаступника Державне підприємство "Дослідне господарство "Проскурівка" Національної академії аграрних наук України (32164, Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Проскурівка) та відкладено розгляд справи на 06.02.2017. Зобов`язано - Національну академію аграрних наук України надати суду належним чином завірену копія статуту Національної академії аграрних наук України станом на момент укладення договору №27/06 про виробництво сільськогосподарської продукції від 27.06.2014р. та копію статуту Національної академії аграрних наук України станом на момент розгляду даної справи в апеляційній інстанції, належним чином завірену копію постанови президії Національної академії аграрних наук України від 26.08.2011 (протокол №14) з порядком погодження та обліку господарських договорів; відповідача 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лампка Агро" надати суду належним чином завірені докази оплати за землю за договором №27/06 про виробництво сільськогосподарської продукції по даний час; господарський суд Хмельницької області надати суду матеріали справи №924/1014/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будвіс" до Відповідача 1: Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної Академії аграрних наук України, Відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лампка Агро" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Третя особа 1: Національна Академія аграрних наук України, Третя особа 2: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр" с. Васильківці про 1. зобов'язання належно виконувати зобов'язання за Договором про надання послуг №04/04 від 04.04.2014 року, укладеного між Державним підприємством "Дослідне господарство "Проскурівка" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будвіс" шляхом: - забезпечити вільний доступ до земельних ділянок (площею 1929 га. на території Проскурівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області), що належать ДП ДГ "Проскурівка" ІСГ Західного Полісся НААН, на яких будуть надаватися послуги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будвіс", техніки, працівників, представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Будвіс" та залучених ним техніки, транспортних засобів, працівників третіх осіб, в тому числі Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Центр"; - не чинити перешкод, в тому числі в особі трудового колективу Державного підприємства "Дослідного господарства "Проскурівка" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної Академії аграрних наук, в здійсненні виконання умов Договору Товариства з обмеженою відповідальністю "Будвіс", в тому числі шляхом залучення Товариством з обмеженою відповідальністю "Будвіс" для виконання зобов'язань за Договором № 04/04 від 4 квітня 2014 року сил, засобів, техніки та транспортних засобів третіх осіб. 2. визнання недійсним договору про виробництво сільськогосподарської продукції № 27/06 від 27 червня 2014 року між Державним підприємством "Дослідне господарство "Проскурівка" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лампка Агро" для огляду в судовому засіданні.

27.01.2017 на адресу суду від господарського суду Хмельницької області надійшла вищезгадана справа №924/1014/14.

06.02.2017 в судовому засіданні з`ясовано, що Національна академія аграрних наук України та Товариство з обмеженою відповідальністю "Лампка Агро" документів витребуваних ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.01.2017 для суду не надали.

Прокурор в судовому засіданні 06.02.2017 підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі. Вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, а тому просить його скасувати, а апеляційну скаргу задоволити, з мотивів наведених в апеляційній скарзі.

Представники відповідача 1 - Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Національної академії аграрних наук України в судовому засіданні 06.02.2017 апеляційну скаргу заперечили в повному обсязі з підстав викладених у відзиві, вважають рішення господарського суду законним та обґрунтованим, просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лампка Агро" в судовому засіданні 06.02.2017 апеляційну скаргу заперечив в повному обсязі з підстав викладених у відзиві, вважають рішення господарського суду законним та обґрунтованим, просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 06.02.2017 колегією суддів оглянуті матеріали справи №924/1014/14. Копія позовної заяви від 16.07.2014 р. (а.с.3-8, т.1); копія з копії Статуту Національної академії аграрних наук України, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 28.03.2012 р. №315 (а.с. 55-64, т. 1); копія з копії довідки від 27.02.2014 р. №01-02-07/1147 (а.с. 168, т. 1); копія з копії постанови Президії Національної академії аграрних наук України від 26.08.2011 р. протокол №14 про затвердження Порядку погодження та обліку деяких господарських договорів та копія з копії Порядку погодження та обліку господарських договорів затвердженого постановою Президії НААН України від 26.08.2011 р. протокол №14 (а.с.234-235, т. 1) долучені до матеріалів справи №924/825/16.

Крім того, 06.02.2017 у судовому засіданні прокурор подала заяву про продовження строку розгляду апеляційної скарги у справі №924/825/16 та розглядати її у більш тривалий строк, ніж передбачено ч. 1 ст.69 ГПК України. Дане клопотання прокурора колегією суддів задоволено.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.02.2016 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Заступника прокурора Хмельницької області на рішення господарського суду Хмельницької області від 14.11.2016 у справі № 924/825/16 по 22.02. 2017 включно та розгляд справи відкладено на 22.02.2017. Зобов`язано Державне підприємство "Дослідне господарство "Проскурівка" Національної академії аграрних наук України надати суду: 1) письмові докази виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Лампка Агро" п.5.8 договору про виробництво сільськогосподарської продукції №27/06 від 27.06.2014, а саме докази сплати стороні -1 (за договором) грошової суми в розмірі 700 грн. за 1 га посівної площі земельної ділянки п. 3.1.1 за яку розрахунок між сторонами по вищевказаному здійснюється до 1 грудня поточного року за 2014, 2015, 2016 рік; 2) належним чином завірені письмові докази виконання пунктів 2.3, 3.6, 5.2, 5.9 договору про виробництво сільськогосподарської продукції №27/06 від 27.06.2014 за 2014, 2015, 2016 рік; 3) Річну звітність за 2014, 2015 : 4-сг "Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур"; 4-сг "Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 20 __ року"; 9-б-сг "Внесення мінеральних, органічних добрив, гіпсування та вапнування ґрунтів під урожай 20__ р"; 29-сг "Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду"; 50-сг "Звіт про основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств за 20 __ рік"; 21-заг (річна) "Звіт про реалізацію продукції сільського господарства"; 4) належним чином завірену копію листа-відповіді Національної академії аграрних наук України на лист Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" вих. №77 від 19.07.2014 щодо погодження та обліку договору про виробництво сільськогосподарської продукції №27/06 від 27.06.2014 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Лампка Агро" надати суду: 1) належним чином завірені письмові докази виконання п.5.8 договору про виробництво сільськогосподарської продукції №27/06 від 27.06.2014, а саме докази сплати стороні -1 (за договором) грошової суми в розмірі 700 грн. за 1 га посівної площі земельної ділянки п. 3.1.1 за яку розрахунок між сторонами по вищевказаному здійснюється до 1 грудня поточного року за 2014, 2015, 2016 рік; 2) належним чином завірені письмові докази виконання пунктів 2.3, 3.6, 5.2, 5.9 договору про виробництво сільськогосподарської продукції №27/06 від 27.06.2014 за 2014, 2015, 2016 рік; 3) Річну звітність за 2014, 2015 : 4-сг "Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур"; 4-сг "Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 20 __ року"; 9-б-сг "Внесення мінеральних, органічних добрив, гіпсування та вапнування ґрунтів під урожай 20__ р"; 29-сг "Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду"; 50-сг "Звіт про основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств за 20 __ рік"; 21-заг (річна) "Звіт про реалізацію продукції сільського господарства".

Розпорядженням керівника апарату суду від 21.02.2017 №01-04/223 у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії Василишина А.Р. та відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, на виконання службової записки головуючого судді (судді-доповідача) у справі призначено автоматичну зміну складу колегії суддів автоматизованою системою документообігу суду.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.02.2017 у справі № 924/825/16 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гудак А.В., суддя Філіпова Т.Л., суддя Олексюк Г.Є..

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 прийнято апеляційну скаргу Заступника прокурора Хмельницької області на рішення господарського суду Хмельницької області від 14.11.2016 у справі № 924/825/16 до провадження у новому складі суду: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Філіпова Т.Л., суддя Олексюк Г.Є.

Ухвалою суду від 06.02.2017 зобов`язано сторін до 17.02.2017 надати суду наступні документи: відповідачу 1 - Державному підприємству "Дослідне господарство "Проскурівка" Національної академії аграрних наук України: 1) докази виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Лампка Агро" п.5.8 договору про виробництво сільськогосподарської продукції №27/06 від 27.06.2014, а саме докази сплати стороні -1 (за договором) грошової суми в розмірі 700 грн. за 1 га посівної площі земельної ділянки п. 3.1.1 за яку розрахунок між сторонами по вищевказаному здійснюється до 1 грудня поточного року за 2014, 2015, 2016 рік; 2) належним чином завірені письмові докази виконання пунктів 2.3, 3.6, 5.2, 5.9 договору про виробництво сільськогосподарської продукції №27/06 від 27.06.2014 за 2014, 2015, 2016 рік; 3) Річну звітність за 2014, 2015 : 4-сг "Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур"; 4-сг "Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 20 __ року"; 9-б-сг "Внесення мінеральних, органічних добрив, гіпсування та вапнування ґрунтів під урожай 20__ р"; 29-сг "Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду"; 50-сг "Звіт про основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств за 20 __ рік"; 21-заг (річна) "Звіт про реалізацію продукції сільського господарства"; 4) належним чином завірену копію листа-відповіді Національної академії аграрних наук України на лист Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" вих. №77 від 19.07.2014 щодо погодження та обліку договору про виробництво сільськогосподарської продукції №27/06 від 27.06.2014. Відповідачу 2 - Товариству з обмеженою відповідальністю "Лампка Агро": 1) належним чином завірені докази виконання п.5.8 договору про виробництво сільськогосподарської продукції №27/06 від 27.06.2014, а саме докази сплати стороні -1 (за договором) грошової суми в розмірі 700 грн. за 1 га посівної площі земельної ділянки п. 3.1.1 за яку розрахунок між сторонами по вищевказаному здійснюється до 1 грудня поточного року за 2014, 2015, 2016 рік; 2) належним чином завірені письмові докази виконання пунктів 2.3, 3.6, 5.2, 5.9 договору про виробництво сільськогосподарської продукції №27/06 від 27.06.2014 за 2014, 2015, 2016 рік; 3) Річну звітність за 2014, 2015 : 4-сг "Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур"; 4-сг "Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 20 __ року"; 9-б-сг "Внесення мінеральних, органічних добрив, гіпсування та вапнування ґрунтів під урожай 20__ р"; 29-сг "Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду"; 50-сг "Звіт про основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств за 20 __ рік"; 21-заг (річна) "Звіт про реалізацію продукції сільського господарства".

Однак, на зазначену дату вказаними сторонами відповідні документи суду не надано.

Прокурор в судовому засіданні 22.02.2017 підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі. Вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, а тому просить його скасувати, а апеляційну скаргу задоволити, з мотивів наведених в апеляційній скарзі.

В судове засідання 22.02.2017 позивач Національна академія аграрних наук та відповідачі у справі не з'явилися, про місце, час і дату судового засідання повідомлялися належним чином, причини неявки не повідомили.

У зв`язку з зміною члена колегії суддів у складі суду по справі №924/825/16 та з метою повного, всебічного та об'єктивного встановлення обставин справи в їх сукупності, повної та всесторонньої перевірки законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції, у відповідності до п. 4 ст. 65 ГПК України необхідно повторно витребувати у сторін по справі:

у відповідача 1 - Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Національної академії аграрних наук України: 1) докази виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Лампка Агро" п.5.8 договору про виробництво сільськогосподарської продукції №27/06 від 27.06.2014, а саме докази сплати стороні -1 (за договором) грошової суми в розмірі 700 грн. за 1 га посівної площі земельної ділянки п. 3.1.1 за яку розрахунок між сторонами по вищевказаному здійснюється до 1 грудня поточного року за 2014, 2015, 2016 рік; 2) належним чином завірені письмові докази виконання пунктів 2.3, 3.6, 5.2, 5.9 договору про виробництво сільськогосподарської продукції №27/06 від 27.06.2014 за 2014, 2015, 2016 рік; 3) Річну звітність за 2014, 2015 : 4-сг "Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур"; 4-сг "Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 20 __ року"; 9-б-сг "Внесення мінеральних, органічних добрив, гіпсування та вапнування ґрунтів під урожай 20__ р"; 29-сг "Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду"; 50-сг "Звіт про основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств за 20 __ рік"; 21-заг (річна) "Звіт про реалізацію продукції сільського господарства"; 4) належним чином завірену копію листа-відповіді Національної академії аграрних наук України на лист Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка"вих. №77 від 19.07.2014 щодо погодження та обліку договору про виробництво сільськогосподарської продукції №27/06 від 27.06.2014.

у відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Лампка Агро": 1) належним чином завірені докази виконання п.5.8 договору про виробництво сільськогосподарської продукції №27/06 від 27.06.2014, а саме докази сплати стороні -1 (за договором) грошової суми в розмірі 700 грн. за 1 га посівної площі земельної ділянки п. 3.1.1 за яку розрахунок між сторонами по вищевказаному здійснюється до 1 грудня поточного року за 2014, 2015, 2016 рік; 2) належним чином завірені письмові докази виконання пунктів 2.3, 3.6, 5.2, 5.9 договору про виробництво сільськогосподарської продукції №27/06 від 27.06.2014 за 2014, 2015, 2016 рік; 3) Річну звітність за 2014, 2015 : 4-сг "Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур"; 4-сг "Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 20 __ року"; 9-б-сг "Внесення мінеральних, органічних добрив, гіпсування та вапнування ґрунтів під урожай 20__ р"; 29-сг "Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду"; 50-сг "Звіт про основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств за 20 __ рік"; 21-заг (річна) "Звіт про реалізацію продукції сільського господарства".

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 у справі №924/825/16 розгляд справи відкладено на 23.03.2017 о 10:30 год. та витребувані у відповідачів вищевказані документи.

20.03.2017 на адресу суду засобами електронного зв`язку від відповідача 1 Державного підприємства «Дослідне господарство «Проскурівка» Національної академії аграрних наук України надійшло клопотання про припинення провадження у справі №924/825/16 у зв`язку з відсутністю предмета спору. На підтвердження даного клопотання додає копію угоди про розірвання договору виробництва сільськогосподарської продукції №27/06 від 27.06.2014 та про припинення зобов`язань за ним від 28.02.2017.

Прокурор в судовому засіданні 23.03.2017 підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі. Вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, а тому просить його скасувати, а апеляційну скаргу задоволити, з мотивів наведених в апеляційній скарзі. Щодо клопотання відповідача 1 про припинення провадження у справі, заперечив, просив суд розглядати апеляційну скаргу по суті.

В судове засідання 23.03.2017 позивач Національна академія аграрних наук та відповідачі у справі не з'явилися, про місце, час і дату судового засідання повідомлялися належним чином, причини неявки не повідомили.

Вимоги ухвали суду від 22.02.2017 щодо надання суду документів передбачених п. 2 даної ухвали, відповідачами по справі, не виконано.

Апеляційною інстанцією також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.

Пунктом 2 інформаційного листа Вищого господарського суду від 15.03.2010р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» роз'яснено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судова колегія дійшла висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутністю вищевказаних представників сторін.

Відповідно до статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників сторін в судових засіданнях 18.01.2017, 06.02.2017 та пояснення прокурора 23.03.2017, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Заступника прокурора Хмельницької області задоволити, рішення господарського суду Хмельницької області від 14.11.2016 у справі № 924/825/16 слід скасувати, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 1.1 статуту Державного підприємства «Дослідне господарство «Проскурівка» Інституту сільського господарства Західного полісся Національної академії аграрних наук України, затвердженого Президентом Національної академії аграрних наук України від 22.01.2014 (на момент укладення оспорюваного договору, далі за текстом - статут), передбачено організаційно-правову форму господарювання: державне підприємство. У пункті 1.3 статуту зазначено, що Державне підприємство «Дослідне господарство «Проскурівка» Інституту сільського господарства Західного полісся Національної академії аграрних наук України (надалі - господарство) безпосередньо підпорядковане Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України (надалі - наукова установа). Загальне підпорядкування: Національній академії аграрних наук України (надалі - академія) як органу по управлінню державним майном, закріпленим за господарством. (а.с. 137-152)

Пунктом 1.6 статуту, передбачено, що господарство є правонаступником землі, майна, майна і майнових прав та зобов`язань Державного підприємства «Дослідне господарство «Проскурівка» Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України.

Згідно пункту 2.1 статуту, господарство створене з метою організаційно-господарського досліджень, випробувань і доопрацювання наукових розробок, їх апробації, проведення виробничої перевірки і впровадження їх у виробництво та іншої господарської діяльності.

За змістом пункту 2.2 статуту, господарство є державним сільськогосподарським статутним суб`єктом підприємницької діяльності, що здійснює дослідну, господарську і комерційну діяльність з метою досягнення позитивних економічних результатів та одержання прибутку.

Пунктом 3.1 статуту, передбачено, що господарство є державним підприємством, що діє на основі державної форми власності, як самостійний суб`єкт господарювання. Господарство здійснює свою діяльність на основі і відповідно до чинного законодавства України, зокрема, згідно з Законами України «Про наукову та науково-технічну діяльність», «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу», Цивільним та Господарським кодексами України, Статутом Академії та її постановами, наказами і розпорядженнями, Статутом наукової установи, якій воно підпорядковане та цим Статутом (пункт 3.3 статуту).

Згідно пункту 3.6 статуту, економічною основою діяльності господарства є державна власність України на основі засоби, інше майно, закріплене академією за господарством, а також землі академії, які надані господарству згідно з державним актом на право постійного користування.

Пункт 4.2 статуту, передбачає використання земельних ділянок, переданих державою у постійне користування та майна - у безстрокове безоплатне користування академії, здійснюється відповідно до законодавства України, статутів Академії та наукової установи, якій підпорядковане господарство, а також цього статуту. Порядок володіння, користування земельними ділянками та розпорядження майном, питання з вилученням землі та відчуження майна, погоджуються виключно з Президією Академії.

Так у п.4.3 статуту зазначено, що земельні ділянки, які надані в постійне користування господарству для розміщення його об`єктів, здійснення науково-дослідної та господарської діяльності, виробництва оригінального, елітного та репродукційного насіння, вирощування садивного матеріалу сільськогосподарських культур, кормів для племінних тварин і пропаганди ведення товарного сільськогосподарського виробництва, визначених статутом академії та цим статутом, є державною власністю.

Отже, пунктом 4.8 статуту передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які знаходяться у постійному користуванні господарства, не допускається.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Державне підприємство «Дослідне господарство «Проскурівка» Інституту сільського господарства Західного полісся Національної академії аграрних наук України» є державним підприємством, засновником якого є Національна академія аграрних наук України, види діяльності: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, вирощування інших однорічних і дворічних культур, змішане сільське господарство, допоміжна діяльність у рослинництві, лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві, лісозаготівлі, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (а.с. 46-49).

Як вбачається з Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ІІ-ХМ № 002872 Дослідне господарство «Проскурівка», с. Проскурівка, Ярмолинецького району Хмельницької області на підставі рішення Проскурівської сільської ради народних депутатів від 26.02.1998 № 46 є постійним користувачем земельної ділянки площею 2941,4 га, що розташована в межах згідно з планом землекористування, цільове призначення якої - для дослідних цілей (а.с.43-45).

27.06.2014 між Державним підприємством «Дослідне господарство «Проскурівка» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України - сторона 1 (відповідач 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лампка Агро» - сторона 2 (відповідач 2) було укладено договір №27/06 про виробництво сільськогосподарської продукції. За умовами якого відповідач 1 бере на себе зобов`язання залучити площу земельної ділянки під обробіток землі сільськогосподарського призначення та проводити її регулярне обстеження , утримання її у належному, передбаченому чинним земельним та природоохоронним законодавством стані, залучити наявні у неї обладнання, машини і механізми, інструмент і інвентар, призначені для товарного виробництва і переробки сільськогосподарської продукції, трудові ресурси (працівників), технології (науково-методичне забезпечення) (а.с.21-26).

За результатами вивчення вищевказаного договору Заступник прокурора Хмельницької області дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Лампка Агро» незаконно користується зазначеною земельною ділянкою, чим порушуються вимоги земельного законодавства та інтереси держави, що є підставою для звернення до суду з позовом про визнання недійсним договору №27/06 від 27.06.2014 про виробництво сільськогосподарської продукції.

Свої позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що договір №27/06 від 27.06.2014 про виробництво сільськогосподарської продукції був укладений з порушенням чинного законодавства, оскільки, із суті договірних відносин сторін можна зробити висновок, що дана угода є удавана, тобто такою, що вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Фактично був вчинений договір оренди земельної ділянки.

Як вбачається із предмету вказаного договору, сторони домовились про організацію виробничого процесу та взаємне виконання робіт і надання послуг в сфері обробітку земельної ділянки сільськогосподарського призначення. Сторона 1 (відповідач 1) бере на себе зобов`язання залучити площу земельної ділянки під обробіток землі сільськогосподарського призначення та проводити її регулярне обстеження , утримання її у належному, передбаченому чинним земельним та природоохоронним законодавством стані, залучити наявні у неї обладнання, машини і механізми, інструмент і інвентар, призначені для товарного виробництва і переробки сільськогосподарської продукції, трудові ресурси (працівників), технології (науково-методичне забезпечення) а сторона 2 (відповідач 2) зобов`язується із залученням власного фінансування, трудових і матеріальних ресурсів (працівники, сільськогосподарська техніка, машини і механізми, інструмент і інвентар, мінеральні добрива, пестициди і агрохімікати, паливно-мастильні матеріали, посівний матеріал, технології, тощо) - провести необхідний комплекс заходів по забезпеченню повного сільськогосподарського циклу вирощування (виробництва) сільськогосподарської продукції виробництво якої обумовлене цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору, метою укладення цього договору є залучення додаткових джерел фінансування для підвищення ефективності ведення сільськогосподарського виробництва (вирощування сільськогосподарської продукції) стороною 1 (відповідачем 1), досягнення обома сторонами позитивних економічних результатів і отримання ними прибутку від здійснення товарного сільськогосподарського виробництва, а також сприяння проведення стороною 1 (відповідачем 1) науково-дослідних робіт, раціонального використання та охорони земель, збереження і відтворення їх родючості, проведення досліджень, випробувань і доопрацювання наукових розробок, проведення виробничої перевірки і впровадження їх у сільськогосподарське виробництво та іншу господарську діяльність.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що строк спільної обробки землі за цим договором складає 5 (п`ять) років.

Згідно п.3.1 договору сторона 1 (відповідач 1) здійснює: залучення земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 1929 га (ріллі), яка знаходиться в постійному користуванні сторони 1; залучення матеріально-технічної бази (спеціальна техніка, транспорт, обладнання і устаткування, інвентар та інструменти, призначені для сільськогосподарського виробництва, складські та виробничі потужності) і трудових ресурсів, - у погодженому згідно п.2.3 цього договору порядку; залучення науково-методологічної (технологічної) підтримки. Сторона 2 (відповідач 2) здійснює: залучення грошових коштів (фінансування) - у погодженому згідно п. 2.3 цього договору обсязі; залучення матеріально-технічної бази і трудових ресурсів (робітники і спеціалісти, техніка, транспорт і обладнання та запасні частини до них, посівний матеріал, агрохімія, мінеральні добрива, засоби захисту рослин, паливно-мастильні матеріали, інвентар, інструменти та інші товарно-матеріальні засоби сільськогосподарського виробництва), - у погодженому згідно п. 2.3 цього договору порядку; залучення із метою виконання умов договору власної ділової репутації та ділових зв`язків; погашення заборгованості сторони 1 (відповідача 1) по заробітній платі та іншим бюджетним платежам, яка виникла до підписання цього договору у термін не пізніше 30 (тридцяти) днів з моменту підписання цього договору, якщо інше не передбачено додатковими угодами до цього договору; погашення заборгованості до пенсійного фонду згідно з узгодженим пенсійним фондом графіком погашення заборгованості; погашення заборгованості з ПДВ; збереження робочих місць та створення нових при виході на виробничі потужності; забезпечення соціального захисту членів колективу та соціальна підтримка школи, дитячого садка, медичного закладу та сільської громади; забезпечити регулярні виплати заробітної плати та бюджетних відрахувань; забезпечити обробіток землі, а також розвиток тваринництва; забезпечення юридичного супроводу та фінансування судових витрат що стосуються стягнення стороною 1 (відповідачем 1) дебіторської заборгованості, що виникла до моменту підписання цього договору.

Розрахунки за цим договором проводяться після завершення сторонами вирощування (виробництва) сільськогосподарської продукції (збирання врожаю). Для відновлення ґрунту, проведення природоохоронних заходів тощо, сторона 2 (відповідач 2) сплачує щорічно стороні 1 (відповідачу 1) грошову суму в розмірі 700 грн. за 1 га посівної площі земельної ділянки п. 3.1.1. Розрахунок між сторонами по вищевказаному здійснюється до 1 грудня поточного року (п.п. 5.1, 5.8 договору).

Згідно пунктів 6.1, 6.2, 6.3 договору сторона 1 (відповідач 1) зобов`язана: відповідно до умов договору залучити та забезпечити можливість обробки земельних ділянок сільськогосподарського призначення (рілля та сільськогосподарські угіддя); здійснювати науково-методичне та консультативне забезпечення діяльності сторін в процесі обробки землі (виробництва сільськогосподарської продукції на меліорованих землях, ефективності та раціонального використання земель, відтворення їх родючості); дотримуватись обов`язків землекористувача, які передбачені земельним і природоохоронним законодавством, у т.ч. щодо плати за землю; відповідно до умов договору залучити матеріально-технічну базу (спеціальна техніка, транспорт, обладнання і устаткування, інвентар та інструменти, призначені для сільськогосподарського виробництва, складські та виробничі потужності), - погодженому згідно п. 2.3 цього договору порядку.

В свою чергу, сторона 2 (відповідач 2) зобов`язана: здійснювати фінансування у погодженому згідно п. 2.3 цього договору обсязі; відповідно до умов договору залучити матеріально-технічну базу і трудові ресурси (робітники і спеціалісти, техніка, транспорт і обладнання та запасні частини до них, посівний матеріал, агрохімія, мінеральні добрива, засоби захисту рослин, паливно-мастильні матеріали, інвентар, інструменти та інші товарно-матеріальні засоби сільськогосподарського виробництва), - погодженому згідно п. 2.3 цього договору порядку; із метою виконання умов цього договору використовувати власну ділову репутацію та ділові зв`язки; здійснити погашення заборгованості сторони 1 (відповідача 1) по заробітній платі та іншим бюджетним платежам, яка виникла до підписання цього договору у термін не пізніше 30 (тридцять) днів з моменту підписання цього договору, якщо інше не передбачено додатковими угодами до цього договору; забезпечити юридичний супровід та фінансування судових витрат, що стосуються стягнення стороною 1 (відповідачем 1) дебіторської заборгованості, що виникла до моменту підписання цього договору.

Крім того, обидві сторони зобов`язані: забезпечувати процес вирощування (виробництва) сільськогосподарської продукції; проводити всі технологічні операції та етапи вирощування (виробництва) сільськогосподарської продукції у відповідності до прийнятої сторонами технології та у визначені терміни, забезпечивши при цьому належний рівень охорони праці, протипожежної та екологічної безпеки, дотримання правил поводження із небезпечними речовинами; забезпечувати ефективне та раціональне використання земельних ділянок, задіяних у вирощуванні (виробництві) сільськогосподарської продукції, збереження та відтворення родючості оброблених сторонами земель, дотримання при здійсненні товарного сільськогосподарського виробництва вимог земельного, природоохоронного та іншого законодавства; забезпечувати схоронність, виключити можливість загибелі або псування використовуваної в межах цього договору матеріально-технічної бази, матеріалів, посівів та врожаю, нести перед іншою стороною повну матеріальну відповідальність за їхнє збереження.

Відповідно до п.п. 9.1, 9.2, договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Строк дії цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 9.1 цього договору та закінчується у строк визначений п. 2.4 договору. У випадку відсутності заяви про припинення даного договору від будь-якої із сторін не менше як за 20 (двадцять) днів до строку закінчення. Договір вважається пролонгованим на той самий строк на тих самих умовах.

Сторони узгодили у п. 9.6 договору, що цей договір може бути розірваний тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до нього, або у судовому порядку.

Даний договір підписано в.о.директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Проскірівка» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України та директором Товариством з обмеженою відповідальністю «Лампка Агро», погоджено директором Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України, скріплено відтисками печаток сторін та Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України. (а.с. 26).

Як вбачається з матеріалів справи, 27.06.2014 сторони уклали Додаток до Договору про виробництво сільськогосподарської продукції від 27.06.2014 №27/06, а саме протокол узгодження використання ресурсного, кадрового та матеріально-технічного забезпечення виробництва сільськогосподарської продукції за договором №27/06 від 27.06.2014, яким засвідчено, що сторони узгодили наступні напрямки та структуру господарської діяльності, що здійснюється на земельній ділянці: підготовка ґрунту до посіву (дискування, глибока культивація); посів з внесенням мінеральних добрив; коткування посівів; внесення засобів захисту рослин від бур`янів, шкідників та хвороб; збирання врожаю (обмолот та транспортування); доведення врожаю до посівних та товарних кондиції (очистка зерна). Сторона 1 - ДПДГ «Проскурівка» ІСГ Західного Полісся НААН України надає наступні ресурси: 1. земельні угіддя-1929 га; 2. нерухоме майно, а саме - склад запасних частин, навіс для комбайнів, навіс для с/г машин, майстерня з гаражем, механічна майстерня, заправка ГСМ, зерносховище, адмінбудинок, зерносклад, під навіс для зерна; 3. рухоме майно, а саме - автомобіль САЗ-3503- 2 шт., УАЗ 31512, трактор ТМЗ 80 - 3 шт., сцепка СП-11, прицеп 2 ПТС - 4, прицеп 1 ПТС - 2, бочка МТД - 10, борони Б-ЗСТ - 2 шт., оприскувач ОПШ, косарка роторна, зерноочистка Пектус, зернопогрузчик ЗПС-100, зернометач ЗПС-100, зерно очищувач ЗАВ-40. Сторона 2 - ТОВ «Лампка агро» забезпечує наступне фінансування та матеріально-технічну базу: транспортні засоби (трактори - 4 шт., комбайни - 3 шт., вантажні автомобілі -5 шт., погрузчики - 2 шт.); трудові ресурси (трактористи -10 чол., комбайнери - 6 чол., водії -8 чол.); паливно-мастильні матеріали (дизпаливо - в необхідній кількості); добрива (органічні (пташиний послід) - 7500 тонн, мінеральні (аміачна селітра) - 150 тонн; засоби захисту рослин - 9,6 тонн. Цей протокол є підставою для проведення взаємних розрахунків між стороною 1 та стороною 2. Даний протокол підписаний керівниками сторін та засвідчений печатками сторін.(а.с. 86).

Крім того, матеріали справи містять калькуляцію сортової та видової прополки озимої пшениці, допоміжних робіт при погрузці і розгрузці мінеральних добрив і насіннєвого матеріалу, допоміжні роботи по переміщенню зерна на току за якою вартість даних робіт (1 год) становить 20,70 грн., калькуляцію транспортування мінеральних добрив і посівного матеріалу за якою вартість робіт (1 год) становить 36,62 грн., калькуляцію оприскування посівів сільськогосподарських культур, вивезення води до оприскувача вартість робіт становить 26,20 грн., які складені і підписані тільки головним бухгалтером Рудковською Г.Б. Державного підприємства Дослідне господарство «Проскурівка» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України та завірені печатками даного підприємства. (а.с. 87-89).

Колегія суддів, проаналізувавши норми законодавства, дослідивши всі обставини справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, становила, що договір №27/06 про виробництво сільськогосподарської продукції від 27.06.2014 є удаваним правочином, оскільки за своєю суттю є договором оренди землі та містить ознаки такого договору.

Предметом даного спору є визнання недійсним і припинення на майбутнє договору.

Відповідно до ч. 7 статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За змістом положень ст. 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

За приписами п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (статей 626, 627 ЦК України).

Звертаючись із позовом та апеляційною скаргою прокурор зазначає про недійсність оспорюваного договору з огляду на його удаваність, оскільки під договором виробництва сільськогосподарської продукції від 27.06.2014 №27/06 сторони фактично приховали договір оренди земельної ділянки державної форми власності.

З матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку, що незалежно від того, як його називають сторони оспорюваний правочин не містить ознак ні договору послуг, ні договору підряду ні інвестиційного договору і не є жодним з них.

Попри те, що в преамбулі зазначено, що сторони уклали договір про виробництво сільськогосподарської продукції у п.4.1 договору натомість застережено, що цей договір не є договором про спільну діяльність, договором простого товариства, а також не є договором, який обумовлює передачу прав володіння, користування чи управління земельними ділянками (орендою землі) або нерухомим і рухомим майном.

Дослідне господарство відповідно до п.п. 1.3, 2.2 статуту є державним сільськогосподарським статутним суб`єктом підприємницької діяльності, що здійснює дослідну, господарську і комерційну діяльність з метою досягнення позитивних економічних результатів та одержання прибутку і підпорядковується Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України» та Національній академії аграрних наук України (а.с. 138-139).

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» (із змінами) передбачено, що Національні галузеві академії наук, здійснюючи повноваження з управління об'єктами майнового комплексу національних галузевих академій наук, забезпечують реалізацію прав держави як власника цих об'єктів, ефективно їх використовують та розпоряджаються цими об'єктами майнового комплексу у межах, визначених законодавством.

Постановою Президії Національної академії аграрних наук України від 26.08.2011 (протокол №14) «Про затвердження Порядку погодження та обліку деяких господарських договорів» затверджено порядок погодження та обліку господарських договорів, предметом яких є використання землі та майна установ, підприємств та організацій, що входять до відання НААН. Пунктами 1, 2, 3 порядку, передбачено, що цей порядок регулює організаційні правові, фінансові відносини, що виникають при укладенні господарських договорів, предметом яких є надання послуг з обробітку ґрунту, догляду за посівами та збирання сільськогосподарських культур (далі - договір підряду). Метою регулювання цих відносин є посилання контролю за дотриманням чинного законодавства при укладенні договорів підряду та технології вирощування сільськогосподарських культур за умовами розрахунків підприємств, установ та організацій за надані послуги. Для погодження договору підряду установи, підприємства і організації надсилають науковій установі, якій вони безпосередньо підпорядковані, лист-клопотання довільної форми за підписом керівника, договір підряду підписаний сторонами і завірений печатками та техніко-економічне обґрунтування необхідності укладення даного договору. Дослідні господарства, безпосередньо підпорядковані НААН, такі матеріали надають Академії (а.с. 28 т.2).

Крім того, відповідно до Постанови Президії Національної академії аграрних наук України від 15.11.2016 (протокол №20) «Про зміну підпорядкування Державного підприємства «Дослідне господарство «Проскурівка» Інституту сільського господарства Західного Полісся НААН» виведено Державне підприємство «Дослідне господарство «Проскурівка» (код ЄДРПОУ 00846429) з підпорядкування Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України і підпорядкували його безпосередньо Національній академії аграрних наук України. Встановлено, що Державне підприємство «Дослідне господарство «Проскурівка» Національної академії аграрних наук України є правонаступником землі, майна, майнових і немайнових прав та зобов`язань Державного підприємства «Дослідне господарство «Проскурівка» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України» (а.с. 201 т. 1).

Статтею 4 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» (із змінами) передбачено, що суб`єктами управління об`єктами державної власності є Національна академія наук України, галузеві академії наук.

Згідно п.30 ч.1 ст.6 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань надають орендодавцям об`єктів державної власності згоду на оренду державного майна і пропозиції щодо умов договору оренди, які мають забезпечувати ефективне використання орендованого майна та здійснення на орендованих підприємствах технічної політики в контексті завдань галузі.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. (ч.1 ст.92 ЗК України).

Відповідно до п.4.2 статуту Державного підприємства «Дослідне господарства «Проскурівка» (в редакції чинній на момент укладення оспорюваного договору) використання земельних ділянок, переданих державою у постійне користування та майна - у безстрокове безоплатне користування академії, здійснюється відповідно до законодавства України, статутів академії та наукової установи, якій підпорядковане господарство, а також цього статуту. Порядок володіння, користування земельними ділянками та розпорядження майном, питання, пов`язані з вилученням землі і відчуження майна, погоджуються виключно з Президією академії. (а.с. 141 т.1).

Господарство здійснює користування землею і іншими природними ресурсами відповідно до мети своєї діяльності та чинного законодавства. (п.4.6 статуту). Передача в оренду земельних ділянок, які знаходяться у постійному користуванні господарства, не допускається.(п.4.8 статуту).

Переглядаючи рішення у даній справі, колегія суддів виходить з того, що відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України). Аналогічні положення містяться в ЦК України.

Відповідачі вважають, що укладений між ними договір є змішаним та містить елементи договору підряду і договору про надання послуг, інвестиційного договору. Натомість у позовній заяві вказано, що оспорюваний договір є удаваним, яким сторони фактично приховали укладення договору оренди землі.

Для встановлення характеру правовідносин сторін слід виходити із особливостей умов того чи іншого виду договору та відповідності їм умов оспорюваного договору.

Так, визначення договору підряду наведено в ч. 1 ст. 837 ЦК України. За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст.837 ЦК України).

Умови оспорюваного договору не можуть бути розцінені як договір підряду, оскільки не передбачають передачу результату роботи замовнику. Відповідно до п. 5.2 договору результатом спільної обробки землі є сільськогосподарська продукція. Проте, в п.5.4 визначено, що посіви сільськогосподарської продукції, здійснені сторонами на умовах цього договору, а також зібраний ними в межах договору врожай - є спільною частковою власністю сторін у передбачених п. 5.2 цього договору частках. Договором не передбачено оплату відповідачем 1 - дослідним господарством результатів роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Такими послугами за умовами додатку до договору від 27.06.2014 наведено найменування послуг (робіт), їх специфікація, калькуляціями затверджена вартість послуг за 1 год. Також визначено, у п.5.2 що отримана сторонами в результаті спільної обробки землі сільськогосподарська продукція підлягає розподілу на підставі складеної і затвердженої сторонами калькуляції (кошторису) вартості виконаних кожною із них робіт та/або надання послуг. Разом з тим, вказані послуги безпосередньо стосуються вирощування урожаю і за умови, що власником частини врожаю є відповідач 2, для дослідного господарства не мають економічного обґрунтування.

Положеннями ч. 1 ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» (із змінами) встановлено, що об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права.

Проте, ч. 2 ст. 2 Закону України «Про інвестиційну діяльність» (із змінами) передбачено, що забороняється інвестування в об'єкти, створення і використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України, а також порушує права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави, що охороняються законом.

Таким об`єктом в даному спорі є земля Національної академії аграрних наук України загальною площею 1929 га (ріллі) яка надана відповідачу 1 згідно державного акту на право постійного користування ІІ-ХМ №002872 від 24.04.1998 (а.с. 43-45 т. 1).

Істотними для вирішення даного спору є питання правових підстав для вирощування Товариством з обмеженою відповідальністю «Лампка Агро» для власних потреб сільськогосподарських культур на земельних ділянках Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Національної академії аграрних наук України, які з умовами договору підряду чи договору про надання послуг та інвестиційного договору не узгоджуються.

А тому, даний правочин є удаваним.

Колегія суддів відзначає, що відповідно до ч. 1 ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Згідно з ч. 2 ст. 235 ЦК України, якщо буде установлено, що правочин був вчинений сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили. Визнання договору недійсним є одним із способів захисту, який застосовується судом у випадку та порядку, визначеному цивільним законодавством.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України унормовано, що недодержання в момент вчинення правочину стороною, сторонами, вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 вказаного Кодексу, є підставою для визнання правочину недійсним.

За частиною 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Удаваний правочин як неправомірний може бути визнаний недійсним на підставі ч.1 ст.215, ч.3 ст.203 ЦК України, оскільки зовнішнє волевиявлення сторін не збігається з їх внутрішньою волею.

Обов'язковою ознакою удаваного правочину є фактичне встановлення між сторонами правочину інших правовідносин ніж ті, щодо яких його було оформлено.

Дослідивши усі обставини справи та надавши оцінку зібраним в матеріалах справи доказам, колегією суддів встановлено, що оспорюваний договір є удаваним правочином, оскільки за своєю суттю є договором оренди землі та містить ознаки такого договору.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про оренду землі» (із змінами) оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» (в редакції станом на момент укладення договору) істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду, умови збереження стану об'єкта оренди, умови і строки передачі земельної ділянки орендарю, умови повернення земельної ділянки орендодавцеві, існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини, відповідальність сторін, умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Про наявність орендних правовідносин свідчить те, що в п.п. 3.1.1, 3.6 договору сторони узгодили, яку саме земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 1929 га (ріллі) відповідач 1 виділяє відповідачу 2, земельні ділянки, які за умовами цього договору підлягають сільськогосподарській обробці, визначаються щорічно на місцевості протоколом, який є додатком до цього договору та підписується повноважними представниками кожної із сторін. В п.6.1.1 договору вказано на обов'язок відповідача 1 залучити та забезпечити можливість обробки земельних ділянок сільськогосподарського призначення (рілля та сільськогосподарські угіддя. Умовами договору передбачено здійснення відповідачем 2 сільськогосподарських робіт по вирощуванню сільськогосподарської продукції (врожаю) і отримання його у власність (п.1.2, 2.2, 5.1, 5.2, 5.4 договору). Крім того, в п.5.8. договору встановлено розмір та порядок виплати відповідачем 2 Дослідному господарству фіксованого гарантованого рівня доходу, який визначено за 1 га землі у розмірі 700 грн. При цьому, як вже було зазначено, він є гарантованим та не залежить від результату виконання договору відповідачем 2. Пунктом 2.4 договору передбачено, що строк спільної обробки землі за цим договором складає 5 (п'ять) років. Крім того, в п.9.3 договору містяться умови про те, що закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору, а також від виконання раніше прийнятих за цим договором зобов'язань.

Отже, наведені умови договору свідчать про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Лампка Агро» вирощувало сільськогосподарську продукцію на земельних ділянках Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Національної академії аграрних наук України за визначену плату.

За своїм змістом умови договору, відповідно до яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Лампка Агро» має право вирощувати для себе сільськогосподарську продукцію на земельних ділянках Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Національної академії аграрних наук України і зобов'язано здійснювати для дослідного господарства вищезгадані фіксовані платежі, відповідають договору оренди землі.

Водночас колегія суддів встановила, що спірний договір не містить всіх істотних умов, що передбачені ст. 15 Закону України "Про оренду землі". Також встановлено і те, що укладаючи договір, сторонами не було дотримано порядку передачі земельної ділянки у тимчасове користування, передбаченого приписами ст. 123 ЗК України.

У пункті 25 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 р. №9 зазначено, що за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі ст.235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним. Аналогічні правова позиція у п. 3.11 постанови Пленуму ВГСУ №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними"(із змінами).

Заперечення відповідачів щодо відсутності всіх істотних умов договору оренди землі не можуть бути взяті до уваги, оскільки сторони намагались приховати даний правочин. Проте наведені істотні умови договору дають можливість його ідентифікувати саме як договір оренди землі.

Отже, при встановленні відповідності оспорюваного договору вимогам ст. 203 ЦК України суд застосовує законодавство, що регулює оренду землі та порядок укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно із ст.ст. 1, 8 Конституції України зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Державне підприємство "Дослідне господарство "Проскурівка" Національної академії аграрних наук України не вправі виступати орендодавцем земельних ділянок державної форми власності, які їй надані на праві постійного користування. Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (ч.1 ст. 92 ЦК України). Державне підприємство "Дослідне господарство "Проскурівка" Національної академії аграрних наук України не наділено повноваженнями власника землі щодо розпорядження нею.

Як передбачено ч. 8 ст. 93 ЗК України, орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. В ч. 4 ст. 4 Закону України «Про оренду землі» (із змінами) визначено, що орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Згідно ст. 95 ЗК України, землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право самостійно господарювати на землі (п."а" ч.1).

Право самостійного господарювання на землі означає, що землекористувачі мають право без втручання інших осіб використовувати земельні ділянки в межах їх цільового призначення.

Суб'єктивне право постійного користування земельною ділянкою суттєво відрізняється від суб'єктивного права власності на землю та суб'єктивного права оренди. Так, власники землі та орендарі поряд із повноваженнями щодо володіння та користування наділяються і повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками, а постійні користувачі такої можливості позбавлені.

Отже, у постійного користувача відсутні повноваження на розпорядження земельною ділянкою, у тому числі щодо надання її в оренду. При цьому земельна ділянка, яка надана на праві постійного користування, залишається у державній власності.

Оспорюваний договір також не відповідає ч.2 ст.16 Закону України "Про оренду землі", якою визначено порядок укладення договору оренди землі (зокрема, укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону). Відповідні рішення не приймалися, аукціон не проводився.

Крім того, матеріалами справи встановлено, що Державне підприємство Дослідне господарство «Проскурівка» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України є державним підприємством, що діє на основі державної форми власності і підпорядковане Національній академії аграрних наук України як органу по управлінню державним майном, закріпленим за господарством, що, в свою чергу, свідчить про специфіку регулювання його господарської діяльності, яка здійснюється, зокрема, і Законом України "Про управління об'єктами державної власності"(із змінами та доповненнями).

Згідно зі ст.1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" (із змінами та доповненнями) управління об'єктами державної власності - це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Статтею 3 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" (із змінами та доповненнями) встановлено, що об'єктами управління державної власності, зокрема є: державне майно, передане в безстрокове безоплатне користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук.

В силу положень ст. 4 цього Закону суб'єктами управління об'єктами державної власності є, зокрема, Національна академія наук України, галузеві академії наук.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" (із змінами та доповненнями) об'єкти державної власності за рішенням Кабінету Міністрів України передаються Національній академії наук України, галузевим академіям наук у безстрокове безоплатне користування. Національна академія наук України, галузеві академії наук, яким державне майно передано в безстрокове безоплатне користування, виконують щодо цього майна функції, передбачені пунктами 1, 3 - 11, 14, 15, 18 - 38 статті 6 цього Закону, за винятком повноважень, що стосуються утворення господарських структур.

Положеннями ст. 181 ЦК України передбачено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Отже, земельна ділянка, яка була закріплена за Державним підприємством Дослідне господарство «Проскурівка» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України у відповідності до акту постійного користування земельною ділянкою, є складовою частиною визначення «майна» в розумінні ч. 1 ст. 3 Закон України «Про управління об'єктами державної власності».

Відтак, колегія суддів дійшла висновку про те, що укладення договору №27/06 про виробництво сільськогосподарської продукції від 27.06.2014, а також розподілу результатів співпраці як встановлено з аналізу даного договору суперечать вимогам чинного законодавства, оскільки вчинене за відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Зі змісту оспорюваного договору випливає, що відповідач 1 фактично передав земельну ділянку державної форми власності, якою не мав права розпоряджатися.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені у ст. 203 ЦК України, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Статтею 215 ЦК України закріплено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Виходячи з положень ст. 215 ЦК України та згідно з п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Як зазначалось вище, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності на укладення договору. Разом з тим, з огляду на специфіку регулювання процедури укладення договорів оренди науковими та іншими установами, підприємствами та організаціями, що перебувають у відданні Національної академії аграрних наук України, такі підприємства не мають право без спеціального дозволу Президії Національної академії аграрних наук України здійснювати укладення відповідних договорів.

Так, відповідно до підпункту 10) пункту 59 Статуту Національної академії аграрних наук України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 №315 (в чинній редакції, яка діяла на момент укладення оскаржуваного договору), президія в установленому порядку, веде облік об'єктів майнового комплексу Академії, здійснює управління ними і контроль за ефективністю їх використання та збереженням, зокрема: надає дозвіл науковим та іншим установам, підприємствам та організаціям, що перебувають у віданні Академії, на укладення договорів оренди майна, у тому числі нерухомого, яке обліковується на їх балансі. (а.с. 17-26 т.2)

З матеріалів справи вбачається, що оспорюваний договір не погоджений у встановленому порядку Національною академією аграрних наук України. При цьому, лист від 19.07.2014 №77 (вх. б/н від 21.07.2014) відповідача 1 до управління наукового забезпечення інноваційно-інвестиційного розвитку експериментальної бази апарату Президії Національної академії аграрних наук України не може свідчити про погодження, оскільки Президія Національної академії аграрних наук України не приймала жодних рішень (висновку, погодження, тощо) стосовно передачі відповідачу-2 земельної ділянки у користування для вирощування сільськогосподарської продукції.

З огляду на той факт, що відповідачем 1 не було дотримано спеціальної процедури укладення договору про оренду земельної ділянки, а саме не отримано дозволу Президія Національної академії аграрних наук України на укладення оскаржуваного договору, у останнього були відсутні правові підстави для передання в користування відповідачу 2 державного майна, а відтак і відсутній повний обсяг цивільної дієздатності на таке укладення.

Згідно ч.3 ст. 207 ГК України виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуваний договір укладений з порушенням норм чинного законодавства, Статуту Національної академії аграрних наук України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 №315 (в чинній редакції, яка діяла на момент укладення оскаржуваного договору), а тому підлягає визнанню недійсним в повному обсязі.

Крім того, колегією суддів враховані роз'яснення, надані у пп. 2.7 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» (із змінами), де вказано, що ч. 3 ст. 207 ГК України передбачена і можливість припинення господарського зобов'язання лише на майбутнє. Отже, якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє.

При цьому слід враховувати, що зобов'язання припиняються на майбутнє не на підставі відповідної вказівки в рішенні суду, а в силу закону, тому при визнанні недійсним правочину (господарського договору) зобов'язання його сторін припиняються на майбутнє з моменту набрання чинності рішення суду про визнання правочину (договору) недійсним, хоча б у судовому рішенні й не було зазначено про таке припинення.

Отже, чинне законодавство не передбачає визнання недійсним правочину на майбутнє. У майбутньому можуть бути припинені виключно права та обов'язки сторін за тим недійсним правочином, за яким ці права та обов'язки передбачалися на майбутнє.

Фактичне користування майном на підставі договору оренди унеможливлює у разі його недійсності проведення між сторонами двосторонньої реституції, тому такий договір повинен визнаватися судом недійсним з моменту укладення, а зобов'язання за цим договором - припинятися на майбутнє. (Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 19.10.2016 зі справи № 18/122-12/2, від 21.12.2016 зі справи № 910/24847/14).

Крім того, відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанцій на підставі ст. 35 ГПК України посилається на рішення господарського суду Хмельницької області від 21.03.2016 у справі №924/1014/14, яке набрало законної сили, яким у позові товариства з обмеженою відповідальністю „Будвіс до 1) державного підприємства „Дослідне господарство «Проскурівка» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України, 2) товариства з обмеженою відповідальністю „Лампка Агро, за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Національна академія аграрних наук України, за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю „Мрія Центр про 1) зобов`язання належно виконувати зобов`язання за договором про надання послуг №04/04 від 04.04.2014р., укладеного між державним підприємством „Дослідне господарство „Проскурівка Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України та товариством з обмеженою відповідальністю „Будвіс шляхом: забезпечення вільного доступу до земельних ділянок (площею 1929 га на території Проскурівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області), що належать ДП ДГ „Проскурівка ІСГ Західного Полісся НААН, на яких будуть надаватися послуги ТОВ „Будвіс, техніки, працівників, представників товариства з обмеженою відповідальністю „Будвіс та залучених ним техніки, транспортних засобів, працівників третіх осіб, в тому числі ТОВ „Мрія Центр; не чинити перешкод, в тому числі в особі трудового колективу ДП ДГ „Проскурівка ІСГ Західного Полісся НААН, в здійсненні виконання умов договору ТОВ „Будвіс, в тому числі шляхом залучення товариством з обмеженою відповідальністю „Будвіс для виконання зобов'язань за договором №04/04 від 04.04.2014р. сил, засобів, техніки та транспортних засобів третіх осіб; про визнання недійсним договору про виробництво сільськогосподарської продукції №27/06 від 27.06.2014р., укладеним між державним підприємством „Дослідне господарство „Проскурівка Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України та товариством з обмеженою відповідальністю «Лампка Агро», відмовлено.

Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Обставинами справи є факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення прав та обов'язків осіб, які беруть участь у справі, сукупність даних, які об'єктивно характеризують подію, що відбулася.

Аналізуючи вищевикладені положення закону, колегія суддів виходить із того, що преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Помилковим є надання преюдиціального значення оціночним судженням, зробленим судом при вирішенні іншої справи, ототожнення фактів, встановлених цим судом, з їх юридичною оцінкою. Тому суд першої інстанції без достатніх правових підстав застосував положення статті 35 ГПК України, відступивши від приписів статті 129 Конституції України, якими до основних засад судочинства віднесено змагальність сторін яка, зокрема, полягає у визначених частиною 1 статті 33 ГПК України положеннях у відповідності до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п.2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.13 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" (із змінами) відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Помилкове застосування положень ст. 35 ГПК України обумовило залишення судом першої інстанції поза увагою, усупереч вимогам статті 43 ГПК України твердження прокурора, що рішенням господарського суду від 21.03.2016 у справі №924/1014/14, на яке посилається суд в оскаржуваному рішенні, визначено природу спірного договору як договору про надання послуг. Однак, судом не враховано, що за договором надання послуг, одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 ЦК України). Крім того, зі змісту спірного договору вбачається, що відповідач 2 надає послуги (п.6.2.5 договору), і при цьому здійснює їх оплату, що суперечить вимогам ст. 901 ЦК України, яка передбачає, що кошти за надані послуги сплачує замовник.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів вважає, що при розгляді справи №924/1014/14, на рішення якої посилається суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, як преюдиційний факт згідно ст. 35 ГПК України, не були досліджені обставини, які викладені прокурором у позовній заяві, які стосуються саме недійсності спірного договору, а в даній справі суд, що вирішував спір про визнання недійсним договору про виробництво сільськогосподарської продукції №27/06 від 27.06.2014р., укладеного між відповідачами Державним підприємством „Дослідне господарство «Проскурівка» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю „Лампка Агро, з`ясовував, в чому полягає порушення прав та інтересів позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Будвіс», за захистом яких останній звернувся з даним позовом, тому зазначене рішення у справі №924/1014/14 не повинно братися до уваги при розгляді справи №924/825/16 та з підстав його законності відмовляти у задоволенні позову.

Отже, колегія суддів вважає, що при розгляді даної справи судом першої інстанції було порушено норми статті 35 ГПК України щодо підстав звільнення від доказування. Із дотриманням положень зазначеної статті суд першої інстанції неправомірно надав преюдиціального значення оціночним судженням, зробленим судом при вирішенні іншої справи, та безпідставно ототожнив факти, встановлені судом, з їх юридичною оцінкою.

Таким чином, колегія суддів вважає, що без встановлення викладеного висновок суду першої інстанції є передчасним.

Враховуюче викладене, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга заступника прокурора Хмельницької області підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Хмельницької області від 14.11.2016 у справі №924/825/16 підлягає скасуванню, у зв'язку з невірним висновком місцевого господарського суду щодо відмови у задоволені позовних вимог прокурора про визнання недійсним з припиненням на майбутнє договору про виробництво сільськогосподарської продукції від 27.06.2014, укладеного між Державним підприємством дослідного господарства «Проскурівка» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лампка Агро».

Апеляційний господарський суд у мотивувальнй частині своєї постанови, відповідно до правової позиції, викладеній в постанові Верховного суду України від 18.05.2016 у справі №3-194гс16 та п.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України"(із змінами) зазначив власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи.

Окрім того, на адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання від відповідача 1 Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Національної академії аграрних наук України про припинення провадження у справі у зв`язку з укладенням 28.02.2017 між Державним підприємством "Дослідне господарство "Проскурівка" Національної академії аграрних наук України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лампка Агро" угоди про розірвання договору виробництва сільськогосподарської продукції №27/06 від 27 червня 2014 року та про припинення зобов`язань за ним.

Дані письмові докази долучені до матеріалів справи, однак судом не приймаються до уваги, як належні докази у розумінні ст. ст. 32, 34 ГПК України, оскільки не спростовують фактичних обставин справи, що були об`єктом дослідження на момент виникнення спірних правовідносин та прийняття судового рішення.

Як зазначалось вище у даній постанові, відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд розглядає справу повторно. Тобто метою суду є перевірка правильності й законності рішення суду першої інстанції, а способом досягнення цієї мети - розгляд справи по суті повторно.

Отже, покликання апелянта на угоду від 28.02.2017 про розірвання договору виробництва сільськогосподарської продукції №27/06 від 27 червня 2014 року та про припинення зобов`язань за ним, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки суд апеляційної інстанції лише перевіряє законність та підставність прийняття оскаржуваного рішення на час його прийняття та застосування норм матеріального права, предметом дослідження яких є відповідні правовідносини.

Згідно з ст. 49 ГПК України стороною понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги у відповідності до вимогст. 49 ГПК України, покладається судом на відповідачів пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.49,99,101,103,104,105 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області на рішення господарського суду Хмельницької області від 14.11.2016 у справі №924/825/16 задоволити.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 14.11.2016 у справі №924/825/16 скасувати, прийняти нове.

«Позов заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Національної академії аграрних наук України задоволити.

Визнати недійсним договір про виробництво сільськогосподарської продукції від 27.06.2014, укладений між Державним підприємством Дослідного господарства «Проскурівка» Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України (правонаступник - Державне підприємство "Дослідне господарство "Проскурівка" Національної академії аграрних наук України) (32164, Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Проскурівка, код ЄДРПОУ 00846429) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лампка Агро» (31036, Хмельницька область, Красилівський район, с. Великі Зозулинці, вул. Леніна, 10, код ЄДРПОУ 33129725).

Зобов'язання сторін за договором про виробництво сільськогосподарської продукції від 27.06.2014 припинити на майбутнє.

Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Національної академії аграрних наук України (32164, Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Проскурівка, код ЄДРПОУ 00846429) на користь прокуратури Хмельницької області (р/р 35218028002814, код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м.Київ, МФО 820172) судовий збір в сумі 689,00 грн. за подачу позовної заяви.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лампка Агро» (31036, Хмельницька область, Красилівський район, с. Великі Зозулинці, вул. Леніна, 10, код ЄДРПОУ 33129725) на користь прокуратури Хмельницької області (р/р 35218028002814, код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м.Київ, МФО 820172) судовий збір в сумі 689,00 грн. за подачу позовної заяви.»

Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Проскурівка" Національної академії аграрних наук України (32164, Хмельницька область, Ярмолинецький район, с. Проскурівка, код ЄДРПОУ 00846429) на користь прокуратури Хмельницької області (р/р 35218028002814, код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м.Київ, МФО 820172) судовий збір в сумі 757,90 за подачу апеляційної скарги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лампка Агро» (31036, Хмельницька область, Красилівський район, с. Великі Зозулинці, вул. Леніна, 10, код ЄДРПОУ 33129725) на користь прокуратури Хмельницької області (р/р 35218028002814, код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м.Київ, МФО 820172) судовий збір в сумі 757,90 грн. за подачу апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити господарському суду Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в

касаційному порядку

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Олексюк Г.Є.