ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/6040/16-ц

провадження № 2/753/577/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2017 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Коренюк А.М.

при секретарі Леонтьєва В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна», про відшкодуваня матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення моральної шкоди, суд -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа - ПрАТ «Страхова компанія «Провідна», про стягнення матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та відшкодування моральної шкоди. Мотивуючи свої вимоги тим, що 17 липня 2014 року о 19 год. 20 хв. на перехресті вул. Лівобережний проїзд та пр. Григоренка в м. Києві сталася дорожньо-транспорта пригода, при якій ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_1, на перехресті нерівнозначних доріг не надала дорогу автомобілю, який рухався по головні дорозі, внаслідок чого здійснив з (ним) її автомобілем «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_2, зіткнення. Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 12 серпня 2014 року ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП України, з накладенням адміністративного стягнення - штрафу. На час ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_1, була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «Провідна». З метою визначення розміру збитку, завданого пошкодженому транспортному засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» замовлено проведення автотоварознавчого дослідження. Так, згідно Звіту про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, зробленого суб»єктом оціночної діяльності, вартість збитку завданого автомобілю «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_2, визначено з урахуванням ст. 29 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», як вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та становить 73 468 грн. 35 коп., а згідно калькуляції замовлених нею робіт по відновленню пошкодженого автомобіля становить 54 579 грн. 00 коп., частину з яких - 41 099 грн. 94 коп. їй відшкодувала страхова компанія відповідача. Різниця між фактичними розміром збитку і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) становить 13 479 грн. 06 коп. (54 579 грн. 00 коп. - 41 099 грн. 94 коп. = 13 479 грн. 06 коп.), яку просить стягнути з відповідача, як винуватця ДТП, на підставі ст.1194 ЦК України. Окрім того вважає, що внаслідок вказаних протиправних дій винуватця ДТП їй була завдана моральна шкода, яку вона оцінює у розмірі 10 000 грн. 00 коп. та полягає в завданих душевних стражданнях внаслідок пошкодженого майна під час ДТП.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала з тих же підстав та просила їх задовольнити: стягнути з ОСОБА_3 13 497 грн. 06 коп. - матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригодия, як різницю між фактичними розміром збитку і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) становить 13 497 грн. 06 коп. (54 579 грн. 00 коп. - 41 099 грн. 94 коп. = 13 479 грн. 06 коп.), 355 грн. 00 коп. - вартість відновлювального ремонту газової установки, 870 грн. 00 коп. - витрат за послуги таксі, 731 грн. 00 коп- витрат за проведення оцінки матеріального збитку автомобіля, 10 000 грн. 00 коп. - моральної шкоди.

Відповідачка ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4, діючий на підставі договору про надання правової допомоги від 12 жовтня 2016 року, в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили відмовити у їх задоволенні.

Третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна»в судове засідання повторно не з»явився, належним чином повідомлений про час та місце його проведення, що підтверджується розпискою зворотнього повідомлення рекомендованого листа.

Відповідно до ч.2 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Суд визнав за можливе розглядати справу за відсутності вказаної особи на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, та за погодженням сторін.

Вислухавши пояснення сторін, їх доводи та заперечення, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з"ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об"єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).

Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).

За положенням ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 17 липня 2014 року о 19 год. 20 хв. на перехресті вул. Лівобереджний проїзд та пр. Григоренка в м. Києві сталася дорожньо-транспорта пригода, при якій ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_1, на перехресті нерівнозначних доріг не надала дорогу автомобілю, який рухався по головні дорозі, внаслідок чого здійснив з (ним) автомобілем «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_2, зіткнення (а.с.15, 69).

Автомобіль «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_2, на час ДТП належав позивачці та був під її керуванням (а.с.15, 73).

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 12 серпня 2014 року ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП України, з накладенням адміністративного стягнення - штрафу (а.с.15).

Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

На час ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_1, була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «Провідна».

З метою визначення розміру збитку, завданого пошкодженому транспортному засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» замовлено проведення автотоварознавчого дослідження.

Так, згідно Звіту про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, зробленого суб»єктом оціночної діяльності, вартість збитку завданого автомобілю «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_2, визначено з урахуванням ст. 29 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», як вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та становить 73 468 грн. 35 коп.(а.с.61), а згідно калькуляції замовлених позивачкою робіт по відновленню пошкодженого автомобіля становить 54 579 грн. 00 коп. (а.с.13), частину з яких - 41 099 грн. 94 коп. позтвачці відшкодувала страхова компанія відповідача.

Відтак, різниця між фактичними розміром збитку і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) становить 13 479 грн. 06 коп. (54 579 грн. 00 коп. - 41 099 грн. 94 коп. = 13 479 грн. 06 коп.).

Вході розгляду справи відповідач, не спростовуючи вину в дорожньо-транпортній пригоді, не погодився з проведеною позивачем оцінкою завданих матеріальних збитків, проте від проведення судової авто-товарознавчої експертизи відмовився надавши до суду заяву про відкливання щодо проведення експертизи (а.с. 104-106), оскільки ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 12 жовтня 2016 року за її клопотанням була призначена вказана експертиза (а.с.99-100).

Відмовився від проведення експертизи й позивач, посилаючись на проведену ним оцінку пошкодженого транспортного засобу й калькуляція проведених ремонтиних робіт.

При цьому слід звернути увагу на те, що позивачкою проведені ремонті роботи по відновленню автомобіля згідно калькуляції ремонтих робіт за ціною 54 579 грн. 00 коп., що є значно меншою сумою згідно висновку автотоварознавчого дослідження за висновком якого вартість відновлювального ремонту складає 73 468 грн. 35 коп. (а.с.13, 64).

Суд, враховуючи позиції сторін, зважаючи на положення ч.4 ст. 10 ЦПК України, за якої суд сприяє всебічному і повному з»ясуванню обстанин у справі, надавши правову оцінку висновку автотоварознавчого та калькуляції проведених ремонтних робіт, вважає, що вона може вважатися належним висновком про оцінку завданих збитків з підстав відсутності спростовуючих цьому доказу іншим, наданим відповідачем.

Вирішуючи питання про відшкодування матеріальних збитків, завданих дорожньо-транспортною пригодою, судом взято за основу вказаний Звіт товарознавчого дослідчення з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, на тій підставі, що він відповідає вимогам законодавства, що регулює професійну оціночну діяльність в Україні, а саме: Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», «Загальним засадам оцінки майна і майнових прав», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року № 1440, Методиці товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затверджений Мін»юстом, Фондом держмайна, реєстраційний № 1070/8395 від 24.11.2003 року (зі змінами) тощо; має всі необхідні розрахунки визначення вартості матеріального збитку та виконаний з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля, відповідно повинен бути покладений в основу рішення про задоволення позовних вимог в цій частині.

Статтею 29 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Проте частиною 3 зазначеної статті визначено, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. За таких правових підстав, суд застосовує спеціальну норму, регулюючу дані правовідносини - статтю 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за наслідками вимог частини 3 статті 22 ЦК України.

Відтак, різниця між фактичними розміром збитку і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) становить 13 479 грн. 06 коп. (54 579 грн. 00 коп. - 41 099 грн. 94 коп. = 13 479 грн. 06 коп.), яка підлягає стягненню з відповідача, як винуватця ДТП, на підставі ст.1194 ЦК України.

Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (ст.1194 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч.1, 2, 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правові підставі володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Автомобіль відповідно до ч.1 ст. 1187 ЦК України - є джерелом підвищеної небезпеки. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 20 січня 2016 року розглянув справу № 6 - 2808 цс 15, предметом якої був спір про відшкодування шкоди.

При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив правовий висновок, відповідно до якого право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним.

Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України (ч.1 ст. 360^{7 ЦПК України).}

^{Судом надана правова оцінка заперечень відповідача проти позову в частині вимог про відшкодування матеріальних збитків, та вважає, що останні не заслуговують на увагу, розцінюються судом як такі, що спрямовані на уникнення від відповідальності, оскільки докази ним на спростування позовних вимог не надані, тому такі заперечення не можуть бути прийняті судом та покладені в основу рішення як такі, що спростовуються доказами наданими позивачем по справі.}

^{Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України).}

^{Окрім того позивачем понесені витрати за проведення оцінки матеріального збитку автомобіля згідно договору про проведення авто товарознавчого дослідження в сумі 731 грн. 00 коп. (а.с.11), які підлягають стягненню з відповідача як заподіювача збитків.}

^{За таких правових підстав та наданих доказів позов в цій частині є обґрунтованим, доведеним й таким, що підлягає задоволенню; підстав для його відмови судом не встановлено.}

^{Суд, надавши оцінку поясненням, письмовим доказам в частині відшкодування моральної шкоди, характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступіню вини відповідача, який завдав моральної шкоди позивачу, погіршення його здібностей та позбавлення можливості їх реалізації, вважає за необхідне задовольнити позов в цій частині частково на таких підставах.}

^{Як встановлено в ході розгляду справи, позивач оцінює моральну шкоду у розмірі 10 000 грн., проте судом прийнято до уваги фактор співмірності, з урахуванням встановленого факту понесеної моральної шкоди, що виявилася у душевних стражданнях, яких позивач зазнав у зв»язку із пошкодженням його майна (пункт 3 частини 2 статті 23 ЦК України), та оцінює її у розмірі 5 000 грн. 00 коп., що підлягає стягненню з відповідача як винуватця ДТП, виходячи із наступного.}

^{Відповідно до пункту 3 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.}

^{Відповідно до пункту 3 частини 2, частин першої, 4 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов»язана з розміром цього відшкодування.}

^{Прете, не всі вимоги є обґрунтованими та доведеними.}

^{Так, не підлягають задоволенню вимоги позивача в частині вартості відновлювального ремонту газової установки - 355 грн. 00 коп. та витрат за послуги таксі- 870 грн. 00 коп., оскільки ці вимоги не доведені й спростовуються автотоварознавчим дослідженням, в переліку пошкоджених елементів автомобіля газова установка як пошкоджений елемент не значиться, й можливість та доступність позивачки користуватися не послугами таксі, а громадським транспортом, окрім того платжні квитанції щодо отриманих послуг таксі не є іменними, тому встановити, що саме позивачка користувалась послугами таксі не є можливим.}

^{Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення частини 1статті 88 ЦПК України.}

^{Так, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.}

^{На підставі вищевикладеного, ст.ст. 22, 1166, 1187, 1194 ЦК України, 29 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з урахуванням постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», керуючись ст.ст. 3, 5, 6, 7, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 59, 60, 62, 64, 88, 195, 196, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 293, 294, ч.1 ст. 3607 ЦПК України, суд -}

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна», про відшкодуваня матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення моральної шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 13 497 грн. 06 коп. - матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 731 грн. 00 коп. - витрат за проведення оцінки матеріального збитку автомобіля, 5 000 грн. 00 коп. - моральної шкоди, 551 грн. 20 коп. - судового збору, а всього - 19 779 (дев»ятнадцять тисяч сімсот сімдесят дев»ять) грн. 26 (двадцять шість) коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення через Дарницький районний суд м. Києва.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Коренюк А.М.