1

№ 335/8895/16-ц 2/335/177/2017

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2017 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Апаллонової Ю.В., при секретарі Кудряшовій Ю.І., за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» про визнання поруки такою, що припинена, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, Українсько- Російське спільне підприємство «Фокс»,,

ВСТАНОВИВ :

У серпі 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ПАТ «Укрсиббанк» про визнання договору поруки припиненим.

У процесі розгляду справи уточнила вимоги і просить суд визнати поруку такою, що припинена.

У позовній заяві зазначала, що 04 серпня 2008 року між мною та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» був укладений договір поруки №221279, відповідно до умов якого ОСОБА_1 зобов'язалась перед банком відповідати за виконання Українсько-Російським спільним підприємством «Фокс» усіх його зобов'язань перед Кредитором, що виникли з Генерального договору про надання кредитних послуг №11379288000 від 04 серпня 2008 року. Згідно з пунктом 1.2 «Поручителю добре відомі усі умови вищезазначеного Основного договору, зокрема:- сума Основного договору - 199000,00 доларів США 00 цнт. Вказана сума Основного договору дорівнює еквіваленту 964174,90 грн. 90 коп. за курсом НБУ на день укладання Основного договору- процентна ставка - 0,000% річних...».

Банк у встановленому законом порядку не інформував її про несвоєчасне виконання позичальником вимог по погашенню кредитних коштів згідно із затвердженими графіками, про наявність заборгованості вона дізналась після подання банком 24 липня 2009 року позову до суду про її стягнення. За результатами розгляду позов банку 19 грудня 2012 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя задоволено та прийнято заочне рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором солідарно з Українсько-російського спільного підприємства «Фокс», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (цивільна справа №2-91/11).

У ході вивчення 14 квітня 2016 року матеріалів цивільної справи №2-91/11 встановлено наступне. Факт неотримання письмової вимоги від банку також підтверджується матеріалами справи, а саме, повідомленням-розпискою про вручення відправлення (вимоги банку на моє ім'я), яке було повернуто банку у зв'язку з його неотриманням адресатом. Як зазначено вище, нею був підписаний лише договір поруки №221279 від 04 серпня 2008 року з чітко встановленим розміром процентної ставки 0,000% річних, згоди на зміну суттєвих умов надання та погашення кредиту, збільшення процентів та заміну предметів іпотеки позивач банку не надавала.

Вивченням матеріалів цивільної справи встановлено, що за відсутності моєї згоди та без мого відома між Українсько-російським спільним підприємством «Фокс» та АКІБ «УкрСиббанк» було укладено ще ряд додаткових угод до Основного договору, а саме: Додаткова угода №11379339000 до Генерального Договору про надання кредитних послуг (Індивідуальна угода) №11379288000 від 4 серпня 2008 року (про надання кредитних коштів у сумі 25000,00 доларів США); Додаткова угода №11379297000 до Генерального Договору про надання кредитних послуг (Індивідуальна угода) №11379288000 від 4 серпня 2008 року (про надання кредитних коштів у сумі 174000,00 доларів США, Додаткова угода №1 від 18 грудня 2008 року до Генерального Договору про надання кредиту №11379288000 від 4 серпня 2008 року (щодо внесення змін до умов забезпечення кредиту в частині іпотеки) ;Додаткова угода №2 від 12 січня 2009 року до Додаткової угоди №11379339000 від 01.08.2008 року до Генерального Договору про надання кредитних послуг №11379288000 від 01.08.2008 року (щодо зміни процентної ставки за користування кредитними коштами); Додаткова угода №2 від 12 січня 2009 року до Додаткової угоди №11379297000 від 01.08.2008 року до Генерального Договору про надання кредитних послуг №11379288000 від 01.08.2008 року (щодо зміни процентної ставки за користування кредитними коштами); Додаткова угода №3 від 16 січня 2009 року до Генерального Договору про надання кредиту №11379288000 від 04.08.2008 року (щодо внесення змін до умов забезпечення кредиту в частині іпотеки).

Жодна з вищевказаних угод не містить її підпису та підписів інших поручителів за кредитом.

Проте заочним рішенням з позивача солідарно з іншими поручителями стягнуто за Додатковою угодою №11379297000 від 04.08.2008 року до Кредитного договору наступні проценти: 97 730 (дев'яносто сім тисяч сімсот тридцять) гривень 32 копійки - заборгованість по простроченим процентам; 5 530 (п'ять тисяч п'ятсот тридцять) гривень 90 копійок - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом; а також за Додатковою угодою №11379339000 від 04.08.2008 року до Кредитного договору: 165 (сто шістдесят п'ять) гривень 52 копійки - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом.

У той же час, вимогу від банку про дострокове погашення кредиту вона не отримувала. Згідно з висновком експертного дослідження №18, проведеного судовим експертом ОСОБА_4 на підставі звернення, строк виконання основного зобов'язання настав 12 січня 2009 року. Банк звернувся до суду 16 липня 2009 року. Відповідно до вимог ст. 559 ЦК України 6-місячний строк сплинув, а саме, з 12 січня 2009 року до 16 липня 2009 року. Таким чином, виходячи з вищевикладеного, перебіг шестимісячного строку для пред'явлення банком вимог до поручителя розпочався 12 січня 2009 року та закінчився 12 січня 2009 року. У вказаний проміжок часу банк у будь-який формі вимог до поручителя не пред'явив, тобто договір поруки припинений саме з 16 липня 2009 року.

Зазначаючи, що порука припинена на підставі ч.1,4 ст.559 ЦК України просила суд визнати поруку №221279 від 04.08.2008 року такою, що припинена.

У судовому засіданні позивач позов підтримала і просить задовольнити на підставах викладених у позовній заяві. Зазначала, що апеляційний суд неповно з’ясував обставини припинення поруки, не витребував оригіналів договорів, а тому є підстави для визнання поруки припиненою.

У судове засідання представник відповідача не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову заперечує, до матеріалів справи долучені письмові заперечення.

Треті особи у судове засідання не з’явилися, повідомлені належним чином, заяв про відкладення слухання справ від них не надходило.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

В силу вимог ст. 61 ч. 3 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя перебувала цивільна справа 2-97/2011 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до Українсько - російського спільного підприємства «Фокс», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя області від 19 грудня 2012 року позов Банку у цій справі задоволено.

Стягнуто солідарно з УРСП «Фокс», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Банку суму заборгованості за додатковою угодою № 11379297000 від 04.08.2008 року до кредитного договору у розмірі 183830,80 доларів США, що на день розрахунку є еквівалентом 1400203,12 грн. та 10430,64 грн. пені, з них: 1302472,80 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 97730,32 грн. - заборгованість по простроченим процентам; 4899,74 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 5530,90 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом. Стягнуто солідарно з УРСП «Фокс», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Банку суму заборгованості за додатковою угодою № 11379339000 від 04.08.2008 року до кредитного договору у розмірі 21127,58 доларів США, що на день розрахунку є еквівалентом 160924,55 грн. та 1681,06 грн. пені, з них: 160924, 55 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 1515,54 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 165,52 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом. Стягнуто судові витрати.

10.06.2016 року ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою на рішення суду від 19.12.2012 року, в якій з посиланням на ч.1,4 ст. 559 ЦК України обґрунтувала свої доводи про скасування заочного рішення припиненням поруки ОСОБА_1 за кредитним договором (т.1 а.с.30-37).

При перегляді судового рішення від 19.12.2012 року в апеляційному порядку, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково.

Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 22.02.2017 року, заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2012 року у цій справі в частині стягнення з Українсько - російського спільного підприємства «Фокс» на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором та судових витрат скасовано. Провадження у цій справі в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до Українсько - російського спільного підприємства «Фокс» про стягнення заборгованості за кредитним договором закрито.

Заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2012 року у цій справі змінено .

Стягнуто з поручителя ОСОБА_1 як солідарного з Українсько - російським спільним підприємством «Фокс» боржника, на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» суму заборгованості за додатковою угодою № 11379297000 від 04.08.2008 року до кредитного договору станом на 22.06.2009 року у розмірі основного боргу 183830,80 доларів США та 10430,64 грн. пені. Стягнуто з поручителя ОСОБА_3 як солідарного з Українсько - російським спільним підприємством «Фокс» боржника, на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» суму заборгованості за додатковою угодою № 11379297000 від 04.08.2008 року до кредитного договору станом на 22.06.2009 року у розмірі основного боргу 183830,80 доларів США та 10430,64 грн. Стягнуто з поручителя ОСОБА_2 як солідарного з Українсько - російським спільним підприємством «Фокс» боржника, на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (ЄДРПОУ 09807750) суму заборгованості за додатковою угодою № 11379297000 від 04.08.2008 року до кредитного договору станом на 22.06.2009 року у розмірі основного боргу 183830,80 доларів США та 10430,64 грн. пені. Обмежено загальне стягнення сумою за додатковою угодою №11379297000 від 04.08.2008 року до кредитного договору станом на 22.06.2009 року у розмірі основного боргу 183830,80 доларів США та 10430,64 грн. (десять тисяч чотириста тридцять гривень шістдесят чотири копійки) пені. Стягнуто з поручителя ОСОБА_1 як солідарного з Українсько - російським спільним підприємством «Фокс» боржника, на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (ЄДРПОУ 09807750) суму заборгованості за додатковою угодою № 11379339000 від 04.08.2008 року до кредитного договору станом на 22.06.2009 року у розмірі основного боргу 21127,58 доларів США та 1681,06 грн. пені. Стягнуто з поручителя ОСОБА_3 як солідарного з Українсько - російським спільним підприємством «Фокс» боржника, на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (ЄДРПОУ 09807750) суму заборгованості за додатковою угодою №11379339000 від 04.08.2008 року до кредитного договору станом на 22.06.2009 року у розмірі основного боргу 21127,58 доларів США та 1681,06 грн пені. Стягнуто з поручителя ОСОБА_2 як солідарного з Українсько - російським спільним підприємством «Фокс» боржника, на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (ЄДРПОУ 09807750) суму заборгованості за додатковою угодою №11379339000 від 04.08.2008 року до кредитного договору станом на 22.06.2009 року у розмірі основного боргу 21127,58 доларів США та 1681,06 грн. пені. Обмежено загальне стягнення сумою за додатковою угодою №11379339000 від 04.08.2008 року до кредитного договору у розмірі основного боргу 21127,58 доларів США та 1681,06 грн. пені. В решті рішення суду першої інстанції залишено у цій справі без змін. Стягнуті судові витрати.

Судом встановлено із урахуванням обставин, встановлених судовим рішенням від 22.02.2017 року, які в силу ст.61 ЦПК України доказуванню не підлягають, що 04.08.2008 року між АКІБ „УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ „УкрСиббанк", скорочено АТ „УкрСиббанк" та УРСП „Фокс" був укладений генеральний договір про надання кредитних послуг № 11379288000 та додаткові угоди до нього від 04.08.2008 року № 11379339000 та № 11379297000.

У відповідності до умов кредитного договору № 11379288000 Банк зобов'язується надати позичальнику кредитні послуги в рамках ліміту, що дорівнює 199000,00 доларів США. Умови і порядок надання, сума, строк і порядок виконання зобов'язань, розмір порядок плати за кредитні послуги стосовно кожної кредитної послуги в межах цього договору оформлюється додатковою угодою до цього договору у формі окремої індивідуальної угоди.

Згідно із додатковою угодою №11379339000 від 04.08.2008 року Банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 25000,00 доларів США, а позичальник зобов'язався повернути кредит у повному обсязі в термін та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно додатку № 1 до додаткової угоди, але не пізніше 03.08.2011 року. Додатковою угодою сторони домовилися, що за використання кредитних коштів встановлюється процентна ставка в розмірі 14,5% річних. Сторони, також, домовились, що за користування понад встановлений додатковою угодою строк процентна ставка встановлюється у розмірі 29 % річних.

Згідно із додаткової угодою № 11379297000 від 04.08.2008 року Банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 174000,00 доларів США, а позичальник зобов'язався повернути кредит у повному обсязі в термін та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно додатку № 1 до додаткової угоди, але не пізніше 03.08.2015 року. Сторони домовилися, що за використання кредитних коштів встановлюється процентна ставка в розмірі 14,5% річних. Сторони, також, домовились, що за користування понад встановлений додатковою угодою строк процентна ставка встановлюється у розмірі 29 % річних.

У забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором 04.08.2008 року Банком були укладені договори поруки з ОСОБА_1 - №221279, ОСОБА_3- № 221277 та ОСОБА_2- №221278 (т.с. 1 а.с. 23-24), відповідно до пп. 1.1., 1.3., 1.4 яких поручителі прийняли на себе зобов'язання відповідати перед Банком за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором у тому же обсязі.

У зв'язку з неналежним виконанням позичальником УРСП «Фокс» умов вищезазначеного кредитного договору, станом на 22.06.2009 року у нього виникла заборгованість перед Банком, зокрема: загальна сума заборгованості за додатковою угодою № 11379297000 від 04.08.2008 року до кредитного договору у розмірі 183830,80 доларів США, що на день розрахунку є еквівалентом 1400203,12 грн. та 10430,64 грн. пені, з них: 1302472, 80 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 97730,32 грн. - заборгованість по простроченим процентам; 4899,74 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 5530,90 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом; загальна сума заборгованості за додатковою угодою № 11379339000 від 04.08.2008 року до кредитного договору у розмірі 21127,58 доларів США, що на день розрахунку є еквівалентом 160924,55 грн. та 1681,06 грн. пені, з них: 160924,55 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 1515,54 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 165,52 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом.

Як встановлено рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 22.02.2017 року підстави для припинення поруки всіх поручителів, зокрема ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на підставі ч.ч. 1, 4 ст. 559 ЦК України у цій справі відсутні.

У рішенні також зазначено, що стосується поруки відповідача ОСОБА_3 у цій справі, то у матеріалах цієї справи взагалі міститься ухвала апеляційного суду Запорізької області від 30 червня 2011 року, яка набрала законної сили (належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні), в іншій справі за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «УкрСиббанк», УРСП «Фокс» про припинення поруки за договором поруки № 221277, укладеним із Банком 04.08.2008 року, якою відхилено апеляційну скаргу ОСОБА_3, рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 травня 2011 року, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 у цій справі відмовлено, оскільки не встановлено підстав для припинення цієї поруки, передбачених ст. 559 ч. 1 ЦК України (зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності)) залишено без змін.

Вищезазначені договори поруки, підписані із Банком усіма поручителями, зокрема: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, що не оспорюється у цій справі сторонами, а, відповідно, не підлягає доказуванню в силу вимог ст. 61 ч. 1 ЦПК України, містять п. 2.1.

За змістом цього пункту у випадку зміни умов основного договору поручитель, підписанням цього договору, підтверджує свою згоду на здійснення таких змін. Сторони погодили, що зміни, які здійснюються відповідно до умов цього пункту договору, не потребують додаткового укладення сторонами угод щодо внесення змін.

Тобто усі вказані вище поручителі надали згоду, у тому числі на укладення вищезазначених додаткових угод Банком і УРСП «Фокс» та на зміну процентної ставки сторонами кредитного договору. Таким чином, твердження відповідача ОСОБА_1 що у порядку ст. 559 ч. 1 ЦК України порука припинилася у зв'язку із збільшенням розміру обсягу відповідальності без згоди поручителів, у цій справі, є безпідставними (зазначені обставини встановлені судовим рішенням і в силу ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню).

Щодо застосування в якості підстави на припинення договорів поруки усіх поручителів у цій справі - ст. 559 ч. 4 ЦК України.

За змістом ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

П. 3.1 вищезазначених договорів поруки відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 встановлено, що договір діє до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором. Відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов'язань у повному обсязі.

У кредитному договорі йдеться, що позичальник має повернути кредитні кошти до 05 серпня 2019 року.

Банк скористався своїм правом на дострокове погашення кредиту у зв'язку з систематичним порушення/ невиконанням позичальником умов кредитного договору і у відповідності до п. 6.2 договору, 17 березня 2009 року направив на адресу позичальника та поручителя вимоги від 17 березня 2009 року про дострокове повернення кредиту.

Банком було подано вищезазначений позов від 16 липня 2009 року до суду першої інстанції 24 липня 2009 року.

П. 24 Постанови Пленуму № 5 Вищого спеціалізованого суду України від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам надано роз'яснення, що пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу, так і пред'явлення до нього позову.

При вищевикладених обставинах, судом апеляційної інстанції встановлено, що Банком вищезазначений позов до поручителів було подано з дотриманням 6-місячного строку, передбаченого ст. 559 ч. 4 ЦК України.

Тобто, підстави для припинення договорів поруки відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на підставі ст. 559 ч. 4 ЦК України у цій справі також відсутні (рішення Апеляційного суду Запорізької області від 22.02.2017 року).

Щодо висновку експертного дослідження № 18, проведеного судовим експертом ОСОБА_4 на підставі звернення ОСОБА_1, то вказаний висновок також було досліджено судом апеляційної інстанції і йому надано відповідної правової оцінки.

Згідно із ст. 58 ч.1 ЦПК України належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 59 ч. 2 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (допустимість доказів).

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 60 ч. 4 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 10 ч. 3 ЦПК України).

Отже, з підстав зазначеним у даному позові ОСОБА_1 про визнання поруки припиненою на підставі ч.1, ч.4 ст.559 ЦК України, а саме припинення поруки із збільшенням розміру обсягу відповідальності без згоди поручителів та закінченням строку, встановленому у договорі поруки наявне судове рішення, у якому усім зазначеним у даному позові підставам надано відповідної правової оцінки та в силу ст. 61 ЦПК України і ці обставини доказуванню не підлягають.

При цьому слід зазначити, що майже одночасно із поданням апеляційної скарги на рішення суду від 19.12.2012 року- 10.06.2016 року ОСОБА_1 04.08.2016 року звернулася до суду із даним позовом про визнання поруки припиненою, при цьому підстави даного позову зазначила аналогічні підстави, якими вона обґрунтовує підстави для скасування рішення суду від 19.12.2012 року викладеним у апеляційній скарзі на це рішення.

Усі доводи викладені у позовній заяві, були предметом дослідження судом першої та апеляційної інстанції, судові рішення набрали законної сили і вказаним доводам було надано відповідну правову оцінку. Позивач звертаючись з даним позовом фактично намагається переглянути судові рішення щодо стягнення з нього заборгованості в інший спосіб.

Під час розгляду даного позову, позивач не погодившись із рішенням апеляційного суду, яке набрало законної сили, заявляв клопотання про витребування оригіналів доказів, яким вже було надано оцінки при ухваленні судового рішення по іншій справі. В якості доказів позову позивач долучив усі матеріали іншої цивільної справи, які не можуть бути переоцінені судом при наявності відповідного судового рішення. Більш того, у дебатах позивача у даній справі йдеться про незгоду з процесуальними діями апеляційного суду при перегляді заочного рішення суду від 19.12.2012 року, у тому числі щодо витребування оригіналів доказів, що є підставою для касаційного оскарження рішення апеляційної інстанції, а не підставою перегляду судового рішення, яке набрало законної сили, шляхом подання іншого позову із заявою про витребування оригіналів доказів.

Згідно до ст. 212 ЦПК України жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи підстави заявленого позову та оглянувши матеріали цивільної справи та судові рішення, які набрали законної сили, суд доходить до висновку, що предметом розгляду судом апеляційної інстанції були підстави викладені і у даному позову та їм надано відповідної оцінки, і ці обставини в силу ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягають, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи ті обставини, що у задоволенні вимог позивача відмовлено, судові витрати відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 11, 27, 57- 61,212-215,218 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» про визнання поруки такою, що припинена, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, Українсько- Російське спільне підприємство «Фокс», відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: Ю.В. Апаллонова