Суддя-доповідач - Блохін Анатолій Андрійович

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2017 року справа №242/5635/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Блохіна А.А., суддів: Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., при секретарі Терзі Д.А., за участю представника відповідача Козлової О.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 24 січня 2017 року у справі № 242/5635/16-а за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове, третя особа: ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому зазначив, що 21 листопада 2016 року він звернувся до відповідача із заявою № 2355 про призначення пенсії відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». 24 листопада 2016 року рішенням № 1382 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії через відсутність 25 років необхідного пільгового ( підземного) страхового стажу роботи. Відповідно до спірного рішення, через ненадання пільгових довідок про зайнятість позивача повний робочий день під землею відповідач не зарахував йому до пільгового страхового стажу наступні періоди роботи: 1) з 03 грудня 2002 року по 08 січня 2003 року на ДВАТ «Шахта «Трудівська» у якості прохідника з повним робочим днем у шахті; 2) з 12 лютого 2003 року по 04 червня 2003 року на підприємстві ВАТ «Гірницький шахтобуд» у якості прохідника з повним робочим днем у шахті; 3) з 17 листопада 2003 року по 25 березня 2005 року на підприємстві ВАТ «Шахтобудівельник» у якості прохідника з повним робочим днем у шахті; 4) з 17 жовтня 2005 року по 16 січня 2006 року на підприємстві «Управління гірничих робіт» у якості прохідника з повним робочим днем в шахті; 5) з 23 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року на підприємстві «Шахтне будівництво» у якості прохідника з повним робочим днем в шахті; 6) з 22 травня 2008 року по 14 вересня 2009 року на підприємстві «Донецьке шахтобудівельне підприємство» у якості прохідника з повним робочим днем в шахті; 7) з 27 березня 1991 року по 08 травня 1997 року на підприємстві Гірницьке ШБУ треста Селидіввуглебуд у якості прохідника , машиніста підіймальних машин з повним робочим днем в шахті. Крім того, відповідач не зарахував до пільгового стажу роботи час служби в лавах Збройних Сил СРСР з 18 травня 1987 року по 06 червня 1989 року через те, що до призову він не працював на пільгових підземних роботах. Також відповідач не зарахував позивачу до його страхового стажу наступні періоди роботи: - з 01 листопада 2015 року по 31 жовтня 2016 року на ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» через несплатою шахтою страхових внесків до Пенсійного фонду України; - з 01 листопада 2016 року по 20 листопада2016 року на ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» через відсутність сум нарахування заробітної плати; - з 01 квітня 2005 року по 30 вересня 2005 року на підприємстві ПАТ «Шахтобудівельник» через несплату підприємством страхових внесків до Пенсійного фонду України. Із вказаним рішенням позивач незгодний. Дії відповідача вважає неправомірними й такими , що порушують його право на повне пенсійне забезпечення. На підставі вищевикладеного, позивач просив суд визнати рішення відповідача від 24 листопада 2016 року № 1382 , зобов'язати відповідача зарахувати до загального та пільгового страхового стажу в умовах зайнятості повний робочий день в шахті періоди роботи: - час роботи на «Шахті «Трудівська» з 03 грудня 2002 року по 08 січня 2003 року; - час роботи на підприємстві ВАТ «Гірницький шахтобуд» з 12 лютого 2003 року по 04 червня 2003 року;

- час роботи на підприємстві ВАТ «Шахтобудівельник» з 17 листопада 2003 року по 11 жовтня 2005 року; - час роботи на підприємстві «Управління гірничих робіт» з 17 жовтня 2005 року по 16 січня 2006 року; - час роботи на підприємстві «Шахтне будівництво» з 23 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року; - час роботи на підприємстві «Донецьке шахтобудівельне підприємство» з 22 травня 2008 року по 14 вересня 2009 року; - час роботи на підприємстві Гірницьке ШБУ треста Селидіввуглебуд з 27 березня 1991 року по 08 травня 1997 року; - час роботи з 01 листопада 2015 року по 31 жовтня 2016 року на ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля»; - час роботи з 01 листопада 2016 року по 20 листопада2016 року на ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» ; - час роботи з 01 квітня 2005 року по 30 вересня 2005 року на підприємстві ПАТ «Шахтобудівельник» . Крім того , позивач просив зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу по професії «підземний гірничий робітник» період служби в лавах Збройних Сил СРСР з 18 травня 1987 року по 06 червня 1989 року, зобов'язати відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до його заяви від 21 листопада 2016 року № 2355, зобов'язати відповідача направити до суду звіт про виконання судового рішення в порядку ст.. 267 КАС України. Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 24 січня 2017 року у справі № 242/5635/16-а позов задоволено частково.

Визнано неправомірним та скасовано рішення Управління пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області № 1382 від 24 листопада 2016 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_3.

Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області зарахувати до загального та пільгового страхового стажу в умовах зайнятості повний робочий день в шахті ОСОБА_3 наступні періоди його роботи: - час роботи на ДВАТ «Шахта «Трудівська» з 03 грудня 2002 року по 08 січня 2003 року ; - час роботи на підприємстві ВАТ «Гірницький шахтобуд» з 12 лютого 2003 року по 04 червня 2003 року ; - час роботи на підприємстві ВАТ «Шахтобудівельник» з 17 листопада 2003 року по 11 жовтня 2005 року; - час роботи на підприємстві «Управління гірничих робіт» з 17 жовтня 2005 року по 16 січня 2006; - час роботи на підприємстві «Шахтне будівництво» з 23 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року; - час роботи на підприємстві «Донецьке шахтобудівельне підприємство» з 22 травня 2008 року по 14 вересня 2009 року; - час роботи на підприємстві Гірницьке ШБУ треста Селидіввуглебуд з 27 березня 1991 року по 08 травня 1997 року ; - час роботи на ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля»з 01 листопада 2015 року по 31 жовтня 2016 року ; - час роботи на ВП «Шахта «Україна» ДП « Селидіввугілля» з 01 листопада 2016 року по 20 листопада 2016 року. Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області зарахувати до пільгового страхового стажу ОСОБА_3 за професією підземний гірничий робітник період його служби в лавах Збройних сил Радянської Армії з 18 травня 1987 року по 06 червня 1989 року. Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 21 листопада 2016 року № 2355 відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись з даною постановою суду першої інстанції, Управлінням Пенсійного фонду України в м. Селидове подано апеляційну скаргу. Відповідач в своїй апеляційній скарзі просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у поновному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що 21 листопада 2016 року ОСОБА_3 звернувся до УПФУ в м. Селидове з заявою № 2355про призначення пенсії відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України « Про пенсійне забезпечення» та ч. 2 розділу XV Закону України «Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На період звернення із заявою про призначення пенсії страховий стаж позивача склав 25 років 02місяці 18днів, стаж пільгової роботи складав 11 років 09 місяців 07 днів, з яких: за ст.ст. 14-25 - 05 років 03 місяці 16 днів, за ст. 14-20 - 06 років 05 місяців 21 день. До пільгового стажу не зараховано наступні періоди роботи ОСОБА_3 в зв'язку із ненаданням пільгових довідок, які підтверджують зайнятість повний робочий день у шахті: - час роботи на ДВАТ «Шахта «Трудівська» з 03 грудня 2002 року по 08 січня 2003 року; - час роботи на підприємстві ВАТ «Гірницький шахтобуд» з 12 лютого 2003 року по 04 червня 2003 року; - час роботи на підприємстві ВАТ «Шахтобудівельник» з 17 листопада 2003 року по 11жовтня 2005 року; - час роботи на підприємстві «Управління гірничих робіт» з 17 жовтня 2005 року по 16 січня 2006 року; - час роботи на підприємстві «Шахтне будівництво» з 23 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року; - час роботи на підприємстві «Донецьке шахтобудівельне підприємство» з 22 травня 2008 року по 14 вересня 2009 року; - час роботи на підприємстві Гірницьке ШБУ треста Селидіввуглебуд з 27 березня 1991 року по 08 травня 1997 року. Крім того, до пільгового стажу роботи позивача не зараховано час служби в лавах Збройних Сил СРСР з 18 травня 1987 року по 06 червня 1989 року через те, що до призову він не працював за професією, яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Також позивачу не зараховано до його страхового стажу наступні періоди роботи: - З 01 листопада 2015 року по 31 жовтня 2016 року на ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» через несплатою шахтою страхових внесків до Пенсійного фонду України; - З 01 листопада 2016 року по 20 листопада2016 року на ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» через відсутність сум нарахування заробітної плати; Рішенням УПФУ в м. Селидове від 24 листопада 2016 року ОСОБА_3 було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах з тих підстав, що він не має необхідних 25 років пільгового стажу в підземних роботах.

Представник відповідача в судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримав доводи апеляційної скарги. Позивач та третя особа про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, проте своїм правом бути присутніми в судовому засіданні не скористались. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, з наступних підстав. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

21 листопада 2016 року ОСОБА_3 звернувся до УПФУ в м. Селидове із заявою № 2355 про призначення пенсії.

Рішенням УПФУ в м. Селидове від 24 листопада 2016 року ОСОБА_3 було відмовлено у призначенні пенсії, з тих підстав, що він не має необхідних 25 років пільгового стажу на підземних роботах. На період звернення із заявою про призначення пенсії страховий стаж ОСОБА_3 25 років 02 місяці 18 днів, стаж пільгової роботи складав 11 років 09 місяців 07 днів, з яких: за ст.ст. 14-25 шахтарі - 05 років 03 місяці 16 днів, за ст.. 14-20 шахтарі - 06 років 05 місяців 21 день. Відповідно до рішення від 24 листопада 2016 року до пільгового стажу ОСОБА_3 не зараховано наступні періоди його роботи в зв'язку із ненаданням пільгових довідок , які підтверджують зайнятість повний робочий день у шахті: - час роботи на «Шахті «Трудівська» з 03 грудня 2002 року по 08 січня 2003 року у якості прохідника з повним робочим днем у шахті; - час роботи на підприємстві ВАТ «Гірницький шахтобуд» з 12 лютого 2003 року по 04 червня 2003 року у якості прохідника з повним робочим днем у шахті; - час роботи на підприємстві ВАТ «Шахтобудівельник» з 17 листопада 2003 року по 25 березня 2005 року у якості прохідника з повним робочим днем у шахті; - час роботи на підприємстві «Управління гірничих робіт» з 17 жовтня 2005 року по 16 січня 2006 року у якості прохідника з повним робочим днем в шахті; - час роботи на підприємстві «Шахтне будівництво» з 23 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року у якості прохідника з повним робочим днем в шахті; - час роботи на підприємстві «Донецьке шахтобудівельне підприємство» з 22 травня 2008 року по 14 вересня 2009 року у якості прохідника з повним робочим днем в шахті; - час роботи на підприємстві Гірницьке ШБУ треста Селидіввуглебуд з 27 березня 1991 року по 08 травня 1997 року у якості прохідника , машиніста підіймальних машин з повним робочим днем в шахті. Крім того, не зараховано до пільгового стажу роботи позивача час служби в лавах Збройних Сил СРСР з 18 травня 1987 року по 06 червня 1989 року через те, що до призову СРСР він не працював на пільгових підземних роботах. Також позивачу не зараховано до його страхового стажу наступні періоди роботи: - з 01 листопада 2015 року по 31 жовтня 2016 року на ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» через несплатою шахтою страхових внесків до пенсійного фонду України; - з 01 листопада 2016 року по 20 листопада2016 року на ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» через відсутність сум нарахування заробітної плати; - з 01 квітня 2005 року по 30 вересня 2005 року на підприємстві ПАТ «Шахтобудівельник» через несплату підприємством страхових внесків до Пенсійного фонду України. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність дій УПФУ м. Селидове в Донецькій області щодо не зарахування вищевказаних періодів до пільгового стажу позивача, оскільки вони підтверджуються належно оформленими записами в трудовій книжці. Також суд першої інстанції дійшов висновку, що період служби позивача у лавах Радянської армії має бути зарахованим до пільгового стажу позивача на підставі Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затверджених Постановою Совміна СРСР від 03 серпня 1972 року № 590. Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову неправомірним з огляду на наступне. Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон України № 1788) та Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383). Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України № 1788 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років. Виходячи з аналізу ст. 14 Закону України № 1788 суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: картка умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відповідно до ст. 62 Закону України 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Трудова книжка позивача не містить даних, що визначають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Вимога щодо повного робочого дня міститься у п.2 Порядку № 383.

Крім цього, п. 3 Порядку № 383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

З урахуванням вимог п. 10 зазначеного Порядку визначає, що для підтвердження стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку №637

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 передбачено що, у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення пільгової пенсії та перерахування підприємствами та організаціями коштів на її виплату відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 року № 937, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.01.2008р. №3-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.02.2008р. за №129/14820 (далі - Порядок №3-2). Цим Порядок, розроблений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.07.2007р. № 937 «Про затвердження Порядку призначення пенсій за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за у мовами праці», визначає механізм подання та оформлення документів для призначення пенсій окремим категоріям працівників, які за результатами атестації робочих місць працюють (працювали) в умовах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за рахунок коштів підприємств та організацій (далі - пільгова пенсія) та перерахування коштів на її виплату підприємствами та організаціями (п.1 Порядку 3-2).

Відповідно до пункту 6 Порядку №383 працівникам спеціалізованих підприємств і організацій (ремонтних, ремонтно-будівельних, монтажних та ін.), зайнятим повний робочий день на роботах із шкідливими умовами праці безпосередньо у виробничих структурних підрозділах інших підприємств та організацій за професіями та на посадах, передбачених Списками, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховуються періоди роботи, відпрацьовані на цих підприємствах або в організаціях, за результатами атестації відповідних робочих місць.

Згідно п.7 Порядку №383 передбачено, що у разі неритмічної роботи підприємства чи організації підрахунок пільгового стажу здійснюється в такому порядку: загальна кількість днів, протягом яких працівник повний робочий день був зайнятий на роботах із шкідливими умовами праці, ділиться на 25,4 - при шестиденному робочому тижні і на 21,2 - при п'ятиденному робочому тижні. Цей же порядок застосовується при обчисленні пільгового стажу працівників, зазначених у пункті 6 цього Порядку.

Надані позивачем відомості надають підстави для застосування вимог п.7 щодо обрахування періодів роботи за підприємствами які встановлені у п.6 Порядку №383 за фактично відпрацьований час.

Комплексний аналіз норм Закону України № 1788 та Порядків дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до ст. 14 Закону України № 1788 є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

В матеріалах справи відсутні данні щодо надання позивачем довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за періоди на «Шахті «Трудівська» з 03 грудня 2002 року по 08 січня 2003 року у якості прохідника з повним робочим днем у шахті; на підприємстві ВАТ «Гірницький шахтобуд» з 12 лютого 2003 року по 04 червня 2003 року у якості прохідника з повним робочим днем у шахті; на підприємстві ВАТ «Шахтобудівельник» з 17 листопада 2003 року по 25 березня 2005 року у якості прохідника з повним робочим днем у шахті; на підприємстві «Управління гірничих робіт» з 17 жовтня 2005 року по 16 січня 2006 року у якості прохідника з повним робочим днем в шахті; на підприємстві «Шахтне будівництво» з 23 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року у якості прохідника з повним робочим днем в шахті; на підприємстві «Донецьке шахтобудівельне підприємство» з 22 травня 2008 року по 14 вересня 2009 року у якості прохідника з повним робочим днем в шахті; на підприємстві Гірницьке ШБУ треста Селидіввуглебуд з 27 березня 1991 року по 08 травня 1997 року у якості прохідника, машиніста підіймальних машин з повним робочим днем в шахті. Крім того, первинні документи, які б підтверджували зайнятість заявника протягом повного робочого дня на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці відсутні.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходив із тих положень, що позивач не повинен нести відповідальність за неналежне використання своїх обов'язків страхувальником.

Але при цьому не було враховано вимоги ч.6 ст.20 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-1V від 09.07.2003р.(далі Закон № 1058), яка зазначає, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі Закон № 2464), яким визначено умови та порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

З приписів Закону № 1058 та закону № 2464 видно, що відповідальність за своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування покладено на страхувальника. Пенсійний фонд не повинен нести відповідальність за невиконання обов'язків страхувальником.

Після 01 січня 2004 року до страхового стажу можна включити лише той місяць, внесок за який було сплачено не менше розміру, обчисленого із мінімальної заробітної плати. Оскільки підприємством не сплачені страхові внески, тому позивачу не було зараховано періоди роботи до страхового стажу при перерахунку пенсії.

Вимогами Розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2005р. № 22-1 (далі Порядок 22-1) до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахування страхового стажу та заробітної плати після призначення пенсії надаються документи про заробітну плату, про місце проживання, про стаж роботи.

Згідно з ч.І ст.24 Закону № 1058 до страхового стажу зараховуються періоди трудової та іншої діяльності особи залежно від факту та суми сплачених внесків. При цьому, відповідно до п. 2 ст. 24 Закону №1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до положень ч. 12 ст.20 Закон № 1058 встановлено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

На, період звернення позивача із заявою про призначення пенсії згідно отриманих даних зі СІІОВ (система персоніфікованого обліку відомостей) за період з 2000 року по 2016 рік (сформовану 21.11.2016 року) про сплату страхових внесків період роботи з 01.11.2015 року по 31.10.2016 року не було сплачено страховий/єдиний внесок підприємством ДП «Селидіввугілля» в особі ВІІ «шахта Україна», що є порушенням ч.6 ст. 20 Закону 1058, відповідно до якої «страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду». За період з 01.11.2016р. по 20.11.2016р. відсутністю відомостей в системі персоніфікованого обліку відомостей про нарахування заробітної плати.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність задоволення судом першої інстанції позовних вимог щодо зарахування до пільгового стажу позивача періоди роботи на «Шахті «Трудівська» з 03 грудня 2002 року по 08 січня 2003 року у якості прохідника з повним робочим днем у шахті; на підприємстві ВАТ «Гірницький шахтобуд» з 12 лютого 2003 року по 04 червня 2003 року у якості прохідника з повним робочим днем у шахті; на підприємстві ВАТ «Шахтобудівельник» з 17 листопада 2003 року по 25 березня 2005 року у якості прохідника з повним робочим днем у шахті; на підприємстві «Управління гірничих робіт» з 17 жовтня 2005 року по 16 січня 2006 року у якості прохідника з повним робочим днем в шахті; на підприємстві « Шахтне будівництво» з 23 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року у якості прохідника з повним робочим днем в шахті; на підприємстві «Донецьке шахтобудівельне підприємство» з 22 травня 2008 року по 14 вересня 2009 року у якості прохідника з повним робочим днем в шахті; на підприємстві Гірницьке ШБУ треста Селидіввуглебуд з 27 березня 1991 року по 08 травня 1997 року у якості прохідника, машиніста підіймальних машин з повним робочим днем в шахті.

Суд першої інстанції, приймаючи спірне рішення, виходив з того, що період служби позивача у лавах Радянської армії має бути зарахованим до пільгового стажу позивача, на підставі Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затверджених Постановою Совміна СРСР від 03 серпня 1972 року № 590.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З 01 січня 2006 року умови зарахуванням до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах часу проходження строкової служби та навчання у професійно-технічному навчальному закладі встановлені положеннями Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII та Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII із змінами внесеними до них Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби» від 02 червня 2005 року № 2636-IV.

Законом № 2636 внесено наступні зміни до вищевказаних законів: - абзац другий пункту 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнити двома реченнями такого змісту: «Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах».

- частину першу статті 2 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» доповнити абзацом другим такого змісту: «Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на

пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах».

Згідно записів трудової книжки БТ-ІІ № 3331299 ОСОБА_3 з 11.09.1986 року по 03.04.1987 року працював лаборантом кафедри ТОЕ, наступний запис служба в лавах радянської армії.

Тобто до призову до лав Радянської армії ОСОБА_3 не мав стажу в пільгових умовах, що не було враховано судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що період проходження військової служби не має бути зарахованим до пільгового стажу.

Щодо посилання суду першої інстанції на норми ст. 100 Закону № 1788 та Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затверджених Постановою Совміна СРСР від 03 серпня 1972 року № 590, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно ст. 100 Закону № 1788 особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Аналізуючи зміст вищенаведених законодавчих норм колегія судів приходить до висновку, що ст. 100 Закону № 1788 не підміняє ст.13 Закону № 1788 в питаннях визначення кола осіб, які мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а лише вирішує питання щодо визначення необхідного стажу та віку для призначення вказаних пенсій.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що в даному випадку вимоги ст. 100 Закону № 1788 не можуть бути використані при вирішенні спірних правовідносин між сторонами.

Щодо посилання суду першої інстанції на Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затверджених Постановою Совміна СРСР від 03 серпня 1972 року № 590, суд зазначає наступне.

За правилами ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

За таких обставин, виходячи із визначених в ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, в частині визначення порядку зарахування періодів навчання та проходження строкової служби до пільгового стажу слід застосовувати положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII та Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII із змінами внесеними до них Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах, часу проходження строкової військової служби» від 02 червня 2005 року № 2636-IV, які мають вищу юридичну силу, а не підзаконний нормативний акт - Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затверджених Постановою Совміна СРСР від 03 серпня 1972 року № 590.

За унормуванням Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права. Проаналізувавши наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про відмову у задоволені позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, п. 3 ч. 1 ст. 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 24 січня 2017 року у справі № 242/5635/16-а - задовольнити.

Постанову Селидівського міського суду Донецької області від 24 січня 2017 року у справі № 242/5635/16-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове, третя особа: ВП « Шахта « Україна» ДП « Селидіввугілля» про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст постанови виготовлено 20 березня 2017 року.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

М.Г. Сухарьок