Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОКРЕМА УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2017 року справа №431/3/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Василенко Л.А.

Гайдара А.В.

розглянувши у порядку

письмового провадження

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області

на постанову Старобільського районного суду Луганської області

від 02 лютого 2017 року

по адміністративній справі № 431/3/17-а (суддя Кудрявцев І.В.)

за позовом ОСОБА_3

до управління Пенсійного фонду України в Старобільському

районі Луганської області

про визнання дій протиправними та дискримінаційними,

зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Донецького апеляційного адміністративного суду знаходилася справа за позовом ОСОБА_3 (далі - позивач) до управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області (далі - управління, відповідач) про визнання протиправними та дискримінаційними дій відповідача щодо припинення виплати пенсії за віком позивача, зобов'язання поновити виплату пенсії та виплатити заборгованість.

Постановою Старобільського районного суду Луганської області від 02 лютого 2017 року зазначений позов задоволений в повному обсязі.

Під час здійснення апеляційного перегляду встановлено, що підставою звернення з позовом до суду стало безпідставне припинення виплати пенсії позивачу, без прийняття відповідного рішення управління, як суб'єкта владних повноважень, в порушення положень статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку як особа, переміщена з району проведення антитерористичної операції, а саме з м. Свердловськ Луганської області і з листопада 2014 року отримує пенсію за віком в УПФУ в Старобільському районі.

Необхідно зазначити, що безпідставні припинення виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є непоодинокими випадками з боку територіальних управлінь Пенсійного фонду України, що на теперішній час спричинило масові звернення таких осіб з аналогічними позовами до органів судової влади за відновленням свого порушеного права.

Статус внутрішньо переміщеної особи врегульований Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014р. №1706-VII (далі - Закон № 1706-VII).

Відповідно до статті 7 Закону № 1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Держава вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема, відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Оцінюючи спірні правовідносини, колегія суддів застосовує положення Конституції України, за якими, в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (статті 1, 3 Конституції України). Право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (частина друга статті 46 Основного Закону України) і забезпечується частиною другою статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, є результатом виконання трудових обов'язків і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку та конституційних гарантій держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Статтею 5 Закону № 1058-IV встановлено, що виключно цим Законом визначаються, зокрема, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно до Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Таким чином, положення цього Закону є пріоритетними в питаннях виплати пенсій.

Підстави припинення виплати пенсії встановлені статтею 49 цього Закону, але жодна з яких управлінням (відповідачем у даній справі) не застосована та не доведена.

Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що призначення, виплата, припинення пенсійних виплат, у тому числі і внутрішньо переміщеним особам, має здійснюватися виключно на підставі норм Законів щодо пенсійного забезпечення на рівні з іншими громадянами України.

Натомість, територіальними управліннями Пенсійного фонду України припиняються виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам на підставі автоматизованих даних Єдиної інформаційної бази даних про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, отриманих від органів соціального захисту населення, а також на підставі протоколів засідань комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, яка вирішує питання щодо призначення (поновлення) соціальних виплат. При цьому зазначена комісія керується Порядком призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 365.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що комісією з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам перевищено свої повноваження та вирішуються питання пенсійного забезпечення всупереч Конституції України та законам щодо пенсійного забезпечення.

Суд апеляційної інстанції також вбачає у діях управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області ознаки дискримінації по відношенню до позивача, як внутрішньо переміщеної особи, та відсутність єдиного підходу до виплати пенсій громадянам України згідно діючого законодавства.

Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

В даному випадку наявність у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи створює для нього на відміну від інших громадян України певні перешкоди в отриманні пенсії, яка призначена у зв'язку з трудовою діяльністю, та потребує від пенсіонера здійснення додаткових дій, не передбачених Законами щодо пенсійного забезпечення, зокрема, ідентифікація особи, надання заяви про поновлення виплати пенсії, яка була припинена органом Пенсійного фонду без прийняття відповідного рішення тощо.

Згідно з положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, яким є управління та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України. Порушення одночасно норм Закону № 1058-IV щодо не визначення підстави припинення виплати пенсії передбаченої у ньому та способу реалізації владних управлінських функцій, а саме, припинення виплати пенсії без прийняття рішення є грубим порушенням права пенсіонера на пенсійне забезпечення.

Зважаючи на відповідальні повноваження Кабінету Міністрів України, з метою врегулювання підстав, які обумовили грубі та системні порушення конституційних прав громадян України у зв'язку із застосуванням органами Пенсійного фонду України постанови від 8 червня 2016 р. № 365, для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону є нагальним постановлення окремої ухвали з направленням її до відповідного суб'єкта владних повноважень.

Керуючись ч.1 ст.208, ст. 166 ч.1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Довести до відома Кабінету Міністрів України про допущені порушення Конституції та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV управлінням Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області стосовно пенсійного забезпечення внутрішньо переміщених осіб для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що спричинили порушення закону.

Про вжиті заходи повідомити Донецький апеляційний адміністративний суд у місячний термін.

Окрема ухвала може бути оскаржена особами, інтересів яких вона стосується до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її отримання.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: Л.А. Василенко

А.В. Гайдар