Номер провадження: 11-сс/785/265/17

Номер справи місцевого суду: 522/20851/16-к,1-кс/522/1457/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2017 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участю прокурора ОСОБА_6

представників ДП «Адміністрація морських портів України» ОСОБА_7 , ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги представників ДП «Адміністрація морських портів України» ОСОБА_9 та ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 27.01.2017 року про арешт майна, у кримінальному провадженні № 12016160000000042 від 27.01.2016 року,за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст. 366, ч.2 ст.364 та ч.4 ст.190 КК України,

встановив:

Ухвалою слідчого судді Приморського райсуду м. Одеси від 27.01.2017 року задоволено клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області від 26.01.2017 року та накладено арешт на судно «Ingul», регістровий № SRU602180, прапор - Молдова, тип судна-нафтоналивне. Зазначене арештоване судно передано на відповідальне зберігання службовим особам порту (підрозділу) АМПУ, найближчого за місцем розташування від місця затримання судна, так як слідчий суддя прийшов до висновку про те, що є достатні підстави вважати, що вищезазначене судно використовувалось у злочинній схемі з фіктивного вивезення за межі митної території України нафтопродуктів, є знаряддям вчинення кримінальних правопорушень, у зв`язку з чим має значення речового доказу у кримінальному провадженні.

В апеляційній скарзі представник ДП «Адміністрація морських портів України» ОСОБА_9 просить змінити ухвалу слідчого судді в частині заміни відповідального зберігача судна на іншого ТОВ «Агенція Трайтон сервіс України» посилаючись на наступні обставини, не враховані слідчим суддею при прийнятті рішення щодо зберігання судна.

Так, згідно ст. 942 ЦК України, зберігач зобовязанний вжити всі заходи, встановлені договором, законом, іншими актами цивільного законодавства для забезпечення схоронності речі.

Згідно ст. 940 ЦК України, зберігач звільняється від обов`язку прийняти річ на зберігання, якщо у зв`язку з обставинами, які мають істотне значення, він не може забезпечити її схоронність.

Адміністрація морських портів України не може забезпечити схоронності судна, переданого оскаржуваною ухвалою на відповідальне зберігання, оскільки згідно ст. 1 ч. 1 ЗУ «Про морські порти України», вона є державним підприємством, мета її утворення передбачена ч. 1 ст. 15 Закону, однак, передбаченою зазначеними нормами специфікою утворення та функціонування адміністрації морських портів України на неї не можуть покладатися функції відповідального зберігача.

Згідно з ч.2 ст. 75 ГК України, судно під час стоянки в порту протягом дії арешту має бути забезпечено водою (технічною, питною), електроенергією, судновими запасами тощо, а ДП «АМПУ» не має законних підстав для здійснення видатків, не передбачених фінансовим планом ДП «АМПУ», який затверджений Кабінетом Міністрів України.

Прокуратурою Одеської області встановлено, що судно знаходиться в акваторії Ізмаїльського порту на причалі ТОВ «Агенція Трайтон сервіс України», у якого, згідно єдиного державного реєстру юридичних осіб передбачені функції допоміжного обслуговування водного транспорту, в зв`язку з чим йому може бути передане на відповідальне зберігання судно.

В апеляційній скарзі представник ДП «Адміністрація морських портів України» ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді з аналогічних підстав.

Крім того, в апеляційній скарзі зазначив, що прокуратурою та судом не враховано обставин, що унеможливлюють здійснення ДП «Адміністрація морських портів України» та його філіями відповідального зберігання плавзасобу, оскільки судно перебуває біля причалу ТОВ «Агенція Трайтон сервіс України» без екіпажу та палива для самостійного переходу. Технічний стан та наявність необхідних дозвільних документів невідомі.

Згідно ст. 225 Кодексу торговельного мореплавства відповідальність за шкоду при буксирування судну несе власник судна, однак, в даному випадку власник не встановлений, буксирування, яке може створити реальну загрозу забруднення акваторії порту та безпеці мореплавства, за відсутності відповідного свідоцтва про право плавання або разового погодження на перехід судна Регістра судноплавства України.

Заходи нагляду та охорони судна на території ДП «Адміністрація морських портів України» неможливі через відсутність підмінної команди, недостатність чергового складу служби морської безпеки. На балансі Ізмаїльської філії ДП «Адміністрація морських портів України» перебуває 24 причали, з яких 20 безпосередньо використовуються до укладених господарських договорів, 4 причалу для санітарного і допоміжного технічного та портового флоту, тощо Причали, спеціально відведені для зберігання плавзасобів інших судновласників відсутні. Оскаржуваною ухвалою ДП «Адміністрація морських портів України» змушується вилучити із експлуатації причали, які є стратегічними об`єктами портової інфраструктури.

Заслухавши доповідача, представників ДП «Адміністрація морських портів України» ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які підтримали доводи апеляційних скарг, просили ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого,прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, вивчивши матеріали провадження та доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.

Частина 2 ст. 170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень ст. 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч. 6 ст. 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Однак, клопотання слідчого СВ ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 про арешт майна, а саме судна «Ingul», регістровий № SRU602180, не відповідає вказаним вимогам закону.

Так, в клопотанні слідчого зазначено про те, що досудовим розслідуванням встановлено, що здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016160000000042 від 27.01.2016 року за ознаками складів злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст. 366, ч.2 ст.364 та ч.4 ст.190 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що протягом 2012-2014 років на територію України під приводом подальшого транзиту, здійснювалось ввезення нафтопродуктів, які в дійсності реалізовувались в межах держави без сплати належних податків, зборів та платежів. Фактично ввезені на територію України нафтопродукти зберігались на нафтобазах- митних складах, орендованих підприємствами - імпортерами та розташованих у Кіровоградській, Луганській, Рівненській, Черкаській, Одеській, Київській, Харківській та Хмельницькій областях, з яких реалізовувались споживачам від імені ТОВ «Газ Україна-2009», ТОВ «Газ Україна-2020», представництвом «Сопрема Трейдінг ЛТД», ТОВ «Торговий дім «Ветек». Загальний обсяг таких реалізацій за період 2012-2014 років складає близько 36 млрд. грн.

Фіктивна перевалка нафтопродуктів через термінал ТОВ «Лагуна- Рені», розташований на території Ренійського МТП, у 2012-2014 роках здійснювалась з використанням суден «Brigitte K», «Tank-57», «Maria-K», «Tank-58», «Atlantic Carrier», «Eiltank-547», «Bianka-K», «Ingul».

Згідно інформації, наданої відділом прикордонного контролю штабу Південного регіонального управління щодо фактів перетину державного кордону України суднами «Brigitte K», «Tank-57», «Maria-K», «Tank-58», «Atlantic Carrier», «Eiltank-54», «Bianka-K», «Ingul» на причалі ТОВ «Лагуна- Рені» Ренійського МТП, за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р., зазначені судна з 20.12.2012 р. по 25.06.2014 р., через портовий термінал ТОВ «Лагуна Рені», здійснили 421 суднозахід.

Таким чином, на думку органів досудового розслідування, вищезазначені судна, які використовувались у злочинній схемі з фіктивного вивезення за межі митної території України нафтопродуктів, являлись знаряддями вчинення кримінальних правопорушень, у зв`язку з чим мають значення речових доказів у кримінальному провадженні.

Разом з тим, на підтвердження вказаних доводів до свого клопотання слідчий долучив наступні документи, які були досліджені в суді апеляційної інстанції:

- витяг з ЄРДР по кримінальному провадженню №12016160000000042 від 27.01.2016 року за кваліфікацією складів злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.2 ст. 366, ч.2 ст. 364, ч.4 ст. 190 КК України; (а.п. 1-4)

- лист Державної прикордонної служби України від 22.11.2016 року №23/9490 про надання відомостей про перетин державного кордону суднами на причалі ТОВ «Лагуна-Рені» в період з 01.01.2011 року по 31.12.2014 року із додатками (а.п. 9-17)

- лист СБУ від 20.01.2017 року №65/4/521 про встановлення місцезнаходження суден (а.п. 21-22);

- повідомленням про підозру ОСОБА_11 від 27.01.2017 року у вчиненні злочинів, передбачених ст. 367 ч.2, 366 ч.1 КК України (а.п. 23-25)

Апеляційний суд вважає, що надані до клопотання слідчого документи не містять інформації щодо підтвердження підстав та мети, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, для арешту майна.

Також не обґрунтована відповідними доказами або обставинами необхідність арешту, зокрема, судна «Ingul», регістровий № SRU602180, у зазначеному кримінальному провадженні, щодо якого 26.01.2016 року відомості внесені в ЄРДР за ознаками ч. 5 ст. 191, ч.2 ст. 366, ч.2 ст. 364, ч.4 ст. 190 КК України, а про підозру 27.01.2017 року повідомлено ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених ст. 367 ч.2, 366 ч.1 КК України.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апелянтів про те, що у клопотанні слідчий не зазначив, яким саме чином майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених ст. 98 КПК України.

Крім того, клопотання слідчого не відповідає вимогам ч. 2 ст. 172 КПК України, оскільки до нього не додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий підтверджує право власності на судно «Ingul», регістровий № SRU602180.

Фактично слідчим за час досудового розслідування не встановлений власник майна на яке накладається арешт, а також в клопотанні не зазначено чи є ця особа стороною кримінального провадження, в зв`язку з чим ухвалити рішення щодо арешту майна, з дотриманням вимог ст. 370 КПК України, не можливо. Будь-яких документів щодо з`ясування зазначених обставин до клопотання не надано.

Вказані обставини, позбавляють суд апеляційної інстанції наперед вирішувати питання щодо доведеності обставин зазначених у клопотанні, допустимості та достатності доказів, тим самим розглядати інші доводи викладені в апеляційних скаргах є недоцільним.

Крім того, в клопотанні слідчого ставиться питання щодо передачі судна на відповідальне зберігання службовим особам порту (підрозділу) АМПУ, найближчого за місцем розташування від місця затримання судна.

Однак, жодних узгоджень з цього приводу між відповідними державними органами, а також обґрунтування правових підстав та реальної можливості у зберігача виконати в передбачений законом спосіб обов`язки по схоронності переданого на зберігання майна, в клопотанні та наданих до нього документів не міститься.

Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

Пункт 1 ч. 1 ст. 411 КПК України передбачає, що судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Отже, апеляційний суд вважає за необхідним апеляційні скарги представників ДП «Адміністрація морських портів України» ОСОБА_9 та ОСОБА_8 задовольнити частково, ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 27.01.2017 року скасувати в зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого про арешт майна повернути прокурору, який здійснює процесуальне керівництво у зазначеному кримінальному провадженні, та встановити строк 72 години, для усунення його недоліків.

Керуючись ст.ст. 170-173, 376, 404, 405, 407, 409, 411, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційні скарги представників ДП «Адміністрація морських портів України» ОСОБА_9 та ОСОБА_8 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 27.01.2017 року про арешт майна у кримінальному провадженні № 12016160000000042за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст. 366, ч.2 ст.364 та ч.4 ст.190 КК України скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 у кримінальному провадженні № 12016160000000042,за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст. 366, ч.2 ст.364 та ч.4 ст.190 КК України, про накладення арешту на майно, судно «Ingul», регістровий № SRU602180, прапор - Молдова, тип судна-нафтоналивне, повернути прокурору, який здійснює процесуальне керівництво у зазначеному кримінальному провадженні, для усунення недоліків, встановивши строк 72 години з моменту отримання прокурором копії зазначеної ухвали.

Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали буде оголошений 17.03.2017 року, о 10:00 год.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3