АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/826/16-ц Головуючий у 1-й інстанції - Шереметьєва Л.А.

№апеляційного провадження 22-ц/796/215/2017 Доповідач - Рубан С.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2017 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Рубан С.М.

суддів Желепа О.В., Іванченко М.М.

при секретарі Перетятько А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» Оберемко Романа Анатолійовича та представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 05 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк», Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» Оберемко Романа Анатолійовича про визнання права власності на грошові кошти, визнання вкладником банку та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 05 грудня 2016 року позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк», Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» Оберемко РоманаАнатолійовича про визнання права власності на грошові кошти, визнання вкладником банку та зобов'язання вчинити дії задоволено частково.

Визнано ОСОБА_2 вкладником за Договором акційного строкового банківського вкладу № 2630/24/190334 від 12 червня 2014 року «Валютна симфонія», укладеним між ОСОБА_4 та Публічним акціонерним товариством «Міський комерційний банк», на його користь. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» Оберемко Роман Анатолійович подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду в частині задоволення позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення в частині відмови у визнанні права власності на грошові кошти за ОСОБА_4 за договором акційного банківського вкладу (депозиту) № 2630/24/190334 «Валютна симфонія»; в іншій частині рішення залишити без змін, судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, проти апеляційної скарги представника відповідача заперечив.

Представник відповідача свою апеляційну скаргу підтримав, проти апеляційної скарги представника позивача заперечив.

Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.

Позивач у січні 2016 року звернувся до суду з позовом і просить визнати за ним право власності на грошові кошти, розміщені за укладеним 12 червня 2014 року Договором акційного строкового банківського вкладу між ОСОБА_4 та ПАТ «Міський комерційний банк», та визнати його вкладником за даним договором.

Посилається на те, що 12 червня 2014 року між його батьком ОСОБА_4 та ПАТ «Міський комерційний банк» був укладений Договір №2630/24/190334 акційного строкового банківського вкладу «Валютна симфонія» з виплатою відсотків щомісячно без можливості поповнення на його користь, як третьої особи.

Відповідач прийняв від батька, як вкладника, грошові кошти в розмірі 9001, 30 євро на строковий депозитний рахунок НОМЕР_1 строком на 61 календарнй день під процентну ставку 9,8%.

Він також у цей же день підписав зазначений депозитний договір та надав зразки свого підпису.

Відповідач порушив свої зобов'язання за договором, не повернув належні йому кошти і не включив його до списку осіб, яким підлягає виплаті гарантована сума в зв'язку з введенням тимчасової адміністрації в банку.

Звернувшись до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з заявою про виплату гарантованої суми відшкодування вкладів фізичних осіб, отримав відповідь, згідно якої для виплати йому даної суми виникла необхідність перевірити підписаний банківський екземпляр договору.

Однак, у зв'язку з тим, що юридичні справи вкладників знаходяться у відділенні банку №24 м. Луганська, що перебуває в зоні АТО, у банку немає такої можливості.

Будь-якого рішення за його зверненням при цьому прийнято не було.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу).

За змістом ст.1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Згідно з ч.1 ст.1063 ЦК України фізична або юридична особа може укласти договір банківського вкладу (зробити вклад) на користь третьої особи.

Ця особа набуває права вкладника з моменту пред'явлення нею до банку першої вимоги, що випливає з прав вкладника, або вираження нею іншим способом наміру скористатися такими правами.

До набуття особою, на користь якої зроблений банківський вклад, прав вкладника ці права належать особі, яка зробила вклад.

Судом встановлено, що 12 червня 2014 року між батьком позивача ОСОБА_4 та ПАТ «Міський комерційний банк» був укладений Договір №2630/24/190334 акційного строкового банківського вкладу «Валютна симфонія» з виплатою відсотків щомісячно, без можливості поповнення, на користь третьої особи - позивача у справі ОСОБА_2.

Відповідно до виписки по особових рахунках з 01 січня 2014 року по 09 березня 2016 року, сформованої 09 березня 2016 року, 12 червня 2014 року ПАТ «Міський комерційний банк» прийняв від ОСОБА_4грошові кошти у розмірі 9001,30 євро.

Згідно п. 1.3 договору зазначені кошти були розміщені на строковий депозитний рахунок НОМЕР_1 строком на 61 календарний день під процентну ставку 9,8%.

Відповідно до заяви позивача, вчиненої на Договорі в день його укладання, він набув права та обов'язки вкладника за цим договором.

Постановою Правління Національного банку України №187 від 20 березня 2015 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» відкликано банківську ліцензію відповідача.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від № 64 20 березня 2015 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Міський комерційний банк» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб з 20 березня 2015 року.

16 вересня 2015 року з метою отримання коштів за депозитним вкладом позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк», однак листом від 24 вересня 2016 року йому в цьому було відмовлено в зв'язку з необхідністю перевірити підписаний банківський екземпляр договору.

Цим же листом позивач був повідомлений, що юридичні справи вкладників знаходяться у відділенні банку №24 м. Луганська, що перебуває в зоні АТО, а тому можливість перевірки цього договору у банку відсутня.

Звернення позивача до банку з цього приводу під час знаходження справи на розгляді суду також не було задоволено в зв'язку з ненаданням оригіналу договору.

В пункті 3 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Згідно з пунктом 4 даної статті вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до ст. 1074 ЦК Україниобмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, а саме висновки у справі «Zolotas проти Греції» (No 2) Європейський суд з прав людини зазначив наступне: «Суд зазначає, що на підставі статті 830 Цивільного кодексу якщо особа, яка кладе суму грошей у банк, передає йому право користування нею, то банк має її зберігати і, якщо він використовує її на власну користь, повернути вкладнику еквівалентну суму за умовами угоди.

Отже, власник рахунку може добросовісно очікувати, аби вклад до банку перебував у безпеці, особливо якщо він помічає, що на його рахунок нараховуються відсотки.

Закономірно, він очікуватиме, що йому повідомлять про ситуацію, яка загрожуватиме стабільності угоди, яку він уклав з банком, і його фінансовим інтересам, аби він міг заздалегідь вжити заходів з метою дотримання законів і збереження свого права власності.

Подібні довірчі стосунки невід'ємні для банківських операцій і пов'язаним з ними правом.

Враховуючи викладене, зміст укладеного Договору строкового банківського вкладу на користь позивача, набуття позивачем за даним договором прав та обов'язків вкладника, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача в частині визнання його вкладником за Договором строкового банківського вкладу № 2630/24/190334 від 12 червня 2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000,00 гривень.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, щоз березня 2015 року ПАТ «Міський комерційний банк» знаходиться в стадії ліквідації.

Процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації і ліквідації банків регулюються нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Згідно п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

У зв'язку з застосуванням спеціальних механізмів врегулювання правовідносин та прав позивача із банком, щодо подальшої діяльності якого прийнято рішення про виведення його з ринку, застосуванню підлягає Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Інші правові норми, зокрема положення ЦК України про зобов'язання, можуть бути застосовані, якщо вони не суперечать цьому Закону.

Тобто, після запровадження у банку тимчасової адміністрації задоволення вимог кредиторів відбувається в особливому, передбаченому зазначеним спеціальним законом порядку з дотриманням принципу черговості.

При цьому, незалежно від того, звертався позивач до чи після запровадження тимчасової адміністрації банку, повернення вкладу здійснюється за зазначеною даним Законом процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Встановивши обставини, визначені законом механізми врегулювання правовідносин сторін за договором при виведенні банку з ринку, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення вимог позивача в частині визнання за ним права власності на грошові кошти, розміщені в банку за Договором строкового банківського вкладу № 2630/24/190334 від 12 червня 2014 року відсутні.

Згідно з п. 2 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Судом встановлено, що позивач, як вкладник, не був включений у перелік вкладників на відшкодування коштів за рахунок Фонду за умовами договору.

Крім цього, судом встановлено та підтверджено сторонами,що Договір строкового банківського вкладу на користь позивача був укладений батьком позивача 12 червня 2014 року у відділенні №24 міста Луганська.

Представник відповідачів укладення такого договору не спростовував, однак послався на те, що банк не має банківського екземпляру, оскільки матеріали клієнтів банку не були передані відділенням №24 міста Луганська до міста Києва.

Представником позивача суду надана копія нотаріального завіреного договору, який підтверджує право позивача на вклад.

Представник відповідача суду першої інстанції пояснив, що такий договір на вимогу Уповноваженої особи Фонду представником позивача наданий не був, а тому не могло бути вирішено питання про включення позивача до реєстру вкладників.

Будь-яких доказів невжиття Уповноваженою особою Фонду заходів для включення позивача до реєстру вкладників представник позивачасуду не надав.

Представник відповідача пояснив суду, що такі дії не могли бути вчинені у зв'язку з ненаданням представником позивача як Договору строкового банківського вкладу, так і своїх повноважень при врегулюванні даного спору у Фонді.

Будь-яких доказів надання Уповноваженій особі Фонду необхідного пакету документів для вирішення питання про включення позивача до реєстру кредиторів, представник позивача суду не надав.

Виходячи із встановлених обставин справи та положень статті 15 ЦК України суд дійшов вірного висновку, що права позивача з боку Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ»Міський комерційний банк» порушені не були, а тому підстав для задоволення вимог позивача у цій частині немає.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та не приймає до уваги доводи апеляційних скарг виходячи з наступного.

Виходячи з положень статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторонипосилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказамивони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давностітощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторінвипливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілитиміж сторонамисудові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову(стаття 214 ЦПК України).

Доводи апеляційної скарги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» Оберемко Р.А. про те, що позивач не може бути вкладником ПАТ «Міський комерційний банк» колегія суддів не приймає до уваги, оскільки всі права позивача як вкладника банку виникли за півроку до введення тимчасової адміністрації у банку 12.06.2014 року на підставі укладення його батьком на користь сина депозитного договору та заяви позивача прийняти кошти, а тимчасова адміністрація в банку введена з 21.11.2014 року, з 20.03.2015 року здійснюється процедура ліквідації банку.

Крім цього, доказів відповідно до приписів статей 58-59 ЦПК України про те, що спірний договір строкового банківського вкладу на користь позивача не укладався відповідачем суду не надано.

Посилання відповідача на те, що юридичні справи вкладників знаходяться у відділенні банку № 24 міста Луганська та не були передані до банку, за наявності у позивача клієнтського договору, не дає підстав для порушення прав позивача як вкладника банку.

Доводи апеляційної скарги позивача щодо безпідставної відмови у визнанні права власності на грошові кошти за позивачем ОСОБА_4 колегія суддів не приймає до уваги, оскільки договір банківського вкладу має своїм наслідком ту обставину, що готівкові гроші вкладника передаються останнім у власність банку, а безготівкові гроші - в повне розпорядження банку. Відповідно дії вкладника є необхідною умовою виникнення зобов'язання за договором банківського вкладу, згідно з яким на боці вкладника з'являється право вимагати від банку видачі суми вкладу і виплати відсотків на неї, а на стороні банку - відповідний обов'язок. З договору банківського вкладу, укладення якого обумовлено передачею коштів вкладника у власність банку, можуть виникнути лише зобов'язальні правовідносини за участю вкладника (кредитора) і банку (боржника) (Постанова Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 6-352цс16).

Таким чином, доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують та не впливають на правильність ухваленого у справі рішення.

Оскільки рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк» Оберемко Романа Анатолійовича - відхилити.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 05 грудня 2016 року - залишити без змін.

Ухваланабирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий Судді