П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

03 березня 2017 р. Справа № 802/138/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Крапівницької Н.Л.,

секретаря судового засідання: Демченка А.М.,

за участю представників сторін:

позивача: Оскоми О.М.,

відповідача: Комарова К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до військової частини - польова пошта НОМЕР_1

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до військової частини - польова пошта НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 17 березня 2016 року між нею та Міністерством оборони України в особі командира 300 навчального гвардійського танкового полку 169 навчального гвардійського центру Сухопутних військ Збройних Сил України полковника ОСОБА_2 було укладено Контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах рядового, сержантського та старшинського складу. Наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 28 березня 2016 року № 47-PC її призначено санітарним інструктором мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону 59 окремої мотопіхотної бригади оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ВОС - 879659А (умовне найменування військової частини в особливий період - польова пошта В 4050). З метою виконання даного наказу 04.04.2016 року вона прибула до військової частини - польова пошта НОМЕР_1 для проходження військової служби. Разом із тим, командиром цієї військової частини було відмовлено у її зарахуванні до списків особового складу військової частини з підстав, які не передбачені діючим законодавством.

З метою захисту порушеного права, ОСОБА_1 звернулась з позовом до суду. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 03.11.2016 року у справі №802/1580/16-а адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 щодо невиконання наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 28.03.2016 року № 47-РС та не зарахування молодшого сержанта ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини польова пошта НОМЕР_1 . Зобов`язано командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 зарахувати молодшого сержанта ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини польова пошта НОМЕР_1 з 24.04.2016 року.

На виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 03.11.2016 року сержанта ОСОБА_1 наказом командира військової частини (по стройовій частині) №119 від 12.12.2016 року з 24 квітня 2016 року зараховано до списків особового складу військової частини польова пошта НОМЕР_1 . Однак даним наказом ОСОБА_1 зараховано на всі види забезпечення , зокрема і фінансове забезпечення з 12.12.2016 року, а не з 24.04.2016 року.

За таких обставин позивач вважає наказ командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 від 12.12.2016 року №119 в частині зарахування ОСОБА_1 на фінансове забезпечення з 12.12.2016 року протиправним та таким, що грубо порушує вимоги чинного законодавства, в зв`язку з чим звернулась з даним позовом до суду, в якому (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог) просить: 1) визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини-польова пошта НОМЕР_1 (по стройовій частині) №319 від 12 грудня 2016 року в частині зарахування сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_1 на всі види забезпечення з 12 грудня 2016 року; 2) зобов`язати командира військової частини-польова пошта НОМЕР_1 зарахувати сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_1 на фінансове забезпечення з 24 квітня 2016 року; 3) зобов`язати командира військової частини-польова пошта НОМЕР_1 нарахувати та виплатити сержанту військової служби за контрактом ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 24 квітня 2016 року по 12 грудня 2016 року в сумі 56531,38 гривень (п`ятдесят шість тисяч п`ятсот тридцять одна гривня 38 коп.); 4)визнати протиправною бездіяльність командира військової частини-польова пошта НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування та виплати сержанту військової служби за контрактом ОСОБА_1 видів грошового забезпечення; 5) зобов`язати командира військової частини-польова пошта НОМЕР_1 нарахувати та виплатити сержанту військової служби за контрактом ОСОБА_1 грошову компенсацію за 33 дні невикористаної відпустки за 2016 рік в розмірі 5083,65гривень (п`ять тисяч вісімдесят три гривні 65 коп.); 6) зобов`язати командира військової частини-польова пошта НОМЕР_1 нарахувати та виплатити сержанту військової служби за контрактом ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 12 по 31 грудня 2016 року в розмірі 4532,05 гривень (чотири тисячі п`ятсот тридцять дві гривні 05 коп.); 7) зобов`язати командира військової частини-польова пошта НОМЕР_1 нарахувати та виплатити сержанту військової служби за контрактом ОСОБА_1 підйомну допомогу в розмірі 7394 гривень (сім тисяч триста дев`яносто чотири гривні 40 коп.).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, обґрунтовуючи їх обставинами, викладеними в позові.

Представник відповідача судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених в письмових запереченнях, в яких вказує на необґрунтованість позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

17 березня 2016 року між Міністерством оборони України в особі командира 300 навчального гвардійського танкового полку 169 навчального гвардійського центру Сухопутних військ Збройних Сил України полковника ОСОБА_2 та громадянкою України ОСОБА_1 укладено Контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах рядового, сержантського та старшинського складу.

Встановлено, що наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 28 березня 2016 року №47-PC, відповідно до п. 81 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, курсанта військової частини НОМЕР_2 молодшого сержанта ОСОБА_1 увільнено від займаних посад та призначено санітарним інструктором мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону 59 окремої мотопіхотної бригади оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ВОС - 879659А (умовне найменування військової частини в особливий період - польова пошта НОМЕР_1 ).

Наказом командира військової частини польова пошта НОМЕР_3 №67 від 01.04.2016 року позивача виключено із списків особового складу частини, всіх видів забезпечення та визначено такою, що вибула до нового місця служби, а саме військової частини НОМЕР_1 на посаду санітарного інструктора мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону.

З метою виконання даного наказу командиром військової частини польова пошта НОМЕР_3 позивачу було видано припис за вихідним №421 від 01.04.2016 року з вимогою убути для подальшого проходження військової служби до військової частини польова пошта № НОМЕР_4 , у якому також визначено термін прибуття останньої до 04.04.2016 року.

04.04.2016 року позивач прибула до військової частини польова пошта НОМЕР_1 для проходження військової служби. Разом із тим, командиром цієї військової частини 24.04.2016 року було відмовлено у її зарахуванні до списків особового складу військової частини з підстав, які не передбачені діючим законодавством.

З метою захисту порушеного права, ОСОБА_1 звернулась з позовом до суду. Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 03.11.2016 року у справі №802/1580/16-а адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 щодо невиконання наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 28.03.2016 року № 47-РС та не зарахування молодшого сержанта ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини польова пошта НОМЕР_1 . Зобов`язано командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 зарахувати молодшого сержанта ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини польова пошта НОМЕР_1 з 24.04.2016 року.

Як видно із витягу з наказу командира військової частини-польова пошта НОМЕР_1 (по особовому складу) №119 від 12.12.2016 року на виконання рішення суду №802/1580/16-а від 03 листопада 2016 року сержанта ОСОБА_1 зараховано в списки особового складу військової частини-польова пошта НОМЕР_1 з 24 квітня 2016 року, зараховано на всі види забезпечення з 12 грудня 2016 року та призначено операційною сестрою операційно-перев`язочного відділення медичної роти військової частини - польова пошта НОМЕР_1 , ВОС-879544А, старший солдат.

Наказом командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 (по стройовій частині) №10 від 17.01.2017 року сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_1 , операційну сестру операційно-перев`язочного відділення медичної роти військової частини - польова пошта НОМЕР_1 , звільненого наказом командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 (по особовому складу) №6 від 16 січня 2017 року у запас за пунктом г (через сімейні обставини або інші поважні причини; виховання матір`ю (батьком) військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею з ним проживають без батька (матері) частини восьмої статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Пунктом 2 Контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах рядового, сержантського та старшинського складу, укладеного 17.03.2016 року, між МОУ в особі командира НОМЕР_5 навчального гвардійського танкового полку 169 навчального гвардійського центру Сухопутних військ ЗСУ полковника ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , передбачено, що Міністерство оборони України зобов`язується відповідно до законодавства забезпечити належні умови для проходження військової служби громадянином України ОСОБА_1 , додержання її особистих прав і свобод, призначення її на військові посади відповідно до отриманої освіти, належне матеріальне забезпечення, виплату підйомної допомоги на неї та кожного члена її сім`ї, який переїжджає разом із ним на нове місце проходження військової служби, виплату грошового забезпечення з урахуванням надбавок за вислугу років, та інших надбавок, доплат, винагород, премій.

Суд вважає, що ОСОБА_1 , фактично, з 24.04.2016 року по 12.12.2016 року не працювала з вини командування військової частини-польова пошта НОМЕР_1 .

Пунктом 3.2 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України 11.06.2008 №260 передбачено, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, прийнятим на військову службу за контрактом, у тому числі із запасу (крім військовослужбовців строкової військової служби, які прийняті на військову службу за контрактом), оклади за військовими званнями виплачуються з дня зарахування до списків особового складу військової частини.

Отже, відповідачем неправомірно зараховано сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_1 на всі види забезпечення з 12 грудня 2016 року, а відтак наказ командира військової частини-польова пошта НОМЕР_1 (по стройовій частині) №319 від 12 грудня 2016 року в частині зарахування на всі види забезпечення з 12.12.2016 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно ч.7 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Приписами ч. 2 ст. 8 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей передбачено, що у разі незаконного звільнення з військової служби або переміщення по службі військовослужбовець, який проходить військову службу за контрактом або перебуває на кадровій військовій службі, підлягає поновленню на військовій службі на попередній або за його згодою на іншій, не нижчій, ніж попередня, посаді. Посада вважається нижчою, якщо за цією посадою штатним розписом передбачено нижче військове звання, а за умови рівних звань - менший посадовий оклад. У разі якщо штатним розписом передбачено два військових звання або диференційовані посадові оклади, до уваги береться вище військове звання або вищий посадовий оклад. У разі заподіяння йому таким звільненням (переміщенням) моральної шкоди вона може бути відшкодована за рішенням суду.

У разі поновлення на військовій службі (посаді) орган, який прийняв рішення про таке поновлення, одночасно вирішує питання про виплату військовослужбовцю матеріального і грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці за час виконання військового обов`язку на нижчеоплачуваній посаді, які він недоотримав внаслідок незаконного звільнення (переміщення). Цей період зараховується військовослужбовцю до вислуги років (як у календарному, так і у пільговому обчисленні) та до терміну, встановленого для присвоєння чергового військового звання.

Пунктом 1.11 Інструкції №260 передбачено, що військовослужбовцям, рішення про звільнення яких з військової служби або переміщення на нижчеоплачувану посаду визнані незаконними та які у зв`язку з цим поновлені на військовій службі (посаді), за рішенням повноважного органу, який прийняв рішення про таке поновлення, виплачується грошове забезпечення за час вимушеного прогулу або різниця за час виконання військового обов`язку на нижчеоплачуваній посаді, що вони недоотримали внаслідок незаконного звільнення (переміщення).

Аналогічні приписи містяться також в Положенні про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженому Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008.

Крім того, Верховний Суд України у постанові від 14 січня 2014 року (справа №21-395а13) зазначив, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку.

Пунктом 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 8 лютого 1995 року №100, встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

В пункті 6 Постанови "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24 грудня 1999 року №13 Пленум Верховного Суду України зазначив, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Відповідно довідки військової частини НОМЕР_6 №б/н від 02.03.2017 року розмір місячного грошового забезпечення за посадою операційна медична сестра складає 7394,40 грн.

За час вимушеного прогулу сержанту ОСОБА_1 підлягає до виплати грошове забезпечення в наступному розмірі: квітень 2016 року -1908,23 грн., травень 2016 року - 7394,40 грн., червень 2016 року 7394, 40 грн., липень 2016 року - 7394,40 грн., серпень 2016 року - 7394,40 грн., вересень 2016 року - 7394,40 грн., жовтень 2016 року - 7394,40 грн., листопад 2016 року - 7394,40 грн., грудень 2016 року 2862,35 грн. Всього 56531,38 грн.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (абз. 2 ч. 4 ст.9 Закону № 2011-XII).

Пунктом 3.2 Інструкції №260 передбачено, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, прийнятим на військову службу за контрактом, у тому числі із запасу (крім військовослужбовців строкової військової служби, які прийняті на військову службу за контрактом), оклади за військовими званнями виплачуються з дня зарахування до списків особового складу військової частини.

Згідно ч. 1,2 ст. 10-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів. Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних основних відпусток не враховуються.

Щорічна основна відпустка надається протягом календарного року. В особливих випадках з дозволу прямого начальника, уповноваженого Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, керівниками правоохоронних органів та керівниками розвідувальних органів України, щорічна основна відпустка за минулий рік надається в першому кварталі наступного року, якщо раніше її не було надано.

Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, тривалість щорічної основної відпустки в році початку військової служби обчислюється з розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки, на яку вони мають право відповідно до пункту 1 цієї статті, за кожний повний місяць служби до кінця календарного року.

У разі ненадання військовослужбовцям щорічних основних відпусток у зв`язку з настанням періодів, передбачених пунктами 17 і 18 цієї статті, такі відпустки надаються у наступному році. У такому разі дозволяється за бажанням військовослужбовців об`єднувати щорічні основні відпустки за два роки, але при цьому загальна тривалість об`єднаної відпустки не може перевищувати 90 календарних днів. Зазначені відпустки можуть бути надані декількома частинами (більше двох), без обмеження тривалості кожної з них (п. 21 ст.10-1 Закону № 2011-XII).

Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі та у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, у рік звільнення у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей (п.14 ст.10-1 Закону № 2011-XII).

Так, ОСОБА_1 почала працювати з 17.03.2016 року (укладення контракту) та відповідно була зарахована до списків військової частини - польова пошта НОМЕР_3 (смт.Десна). Вислуга років (календарна) позивача складає 03 роки 10 місяців 10 днів. Вона є одинокою матір`ю та має на утриманні неповнолітнього сина, що підтверджується Актом обстеження сімейного стану військовослужбовця №675 від 16.05.2016 року (а.с. 35).

Відповідно до ст. 19 Закону України Про відпустки від 15.11.1996 № 504/96-ВР одинокій матері надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України).

Приписами п. 37.10 Інструкції № 260 встановлено, що особам офіцерського складу та особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, звільненим з військової служби (крім звільнених за віком, станом здоров`я, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів), які щорічну основну відпустку за поточний рік не використали, у разі, якщо їм не надавалася відпустка з подальшим виключенням зі списків особового складу, виплачується грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки, яка надається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення, за кожний повний місяць служби з такого розрахунку: тим, які мають вислугу до 10 календарних років, - 2,5 календарних дня.

За повних 9 місяців служби має невикористані дні щорічної основної відпустки за 2016 рік (9 х 2,5= 22,5), які округлюються до 23 днів та 10 днів щорічної додаткової оплачуваної відпустки, а всього 33 дні.

За 33 дні невикористаної відпустки ОСОБА_1 підлягає до виплати грошова компенсація (4621,50 грн. розмір грошового забезпечення без врахування додаткової грошової допомоги в розмірі 60% місячного грошового забезпечення : 30 - середньорічна кількість днів у місяці х 33 - кількість днів невикористаної відпустки) в розмірі 5083,65 грн.

Таким чином, позивач має отримати компенсацію як за щорічну основну відпустку за відпрацьований період так і за додаткову відпустку.

Пунктом 242 Положення №1153/2008 передбачено, що після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Так, ОСОБА_1 наказом командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 (по стройовій частині) №10 від 17.01.2017 року виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення у зв`язку із звільненням. Однак, позивачу грошове забезпечення за грудень 2016 року не нараховано та не виплачено, що підтверджується довідкою військової частини - польова пошта НОМЕР_1 №2017/75/151 від 17.01.2017 року (а.с. 56).

Пунктом 1.7 Інструкції №260 передбачено, що розмір грошового забезпечення, що належить військовослужбовцю не за повний місяць, а за декілька днів, визначається виходячи з кількості календарних днів у цьому місяці.

Таким чином, розмір невиплаченого грошового забезпечення за період з 12.12.2016 року по 31.12.2016 року складає (7394,40 грн. - розмір грошового забезпечення : 31 кількість днів у місяці х 19 кількість днів) 4532,05 грн.

ОСОБА_1 проходила військову службу за контрактом у військовій частині - польова пошта НОМЕР_3 , що дислокована в смт. Десна Чернігівської області.

Наказом командира військової частини - польова пошта НОМЕР_3 №67 від 01.04.2016 року позивача виключено із списків особового складу частини, всіх видів забезпечення та визначено такою, що вибула до нового місця служби, а саме військової частини-польова пошта НОМЕР_1 , яка дислокується в м. Гайсин Вінницької області.

14.12.2016 року позивач зверталась до командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 з рапортом про виплату їй підйомної допомоги, проте така їй виплачена не була.

Згідно п.3 ст. 9-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв`язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв`язку з передислокацією військової частини їм виплачується: підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім`ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби.

Отже, ОСОБА_1 при переїзді на нове місце військової служби, а саме до військової частини-польова пошта НОМЕР_1 , яка дислокується в м. Гайсин Вінницької області мала отримати підйомну допомогу в розмірі місячного грошового забезпечення, однак відповідачем не було проведено нарахування та виплати такої допомоги.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд приходить до переконання про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини-польова пошта НОМЕР_1 (по стройовій частині) №319 від 12 грудня 2016 року в частині зарахування сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_1 на всі види забезпечення з 12 грудня 2016 року.

Зобов`язати командира військової частини-польова пошта НОМЕР_1 зарахувати сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_1 на фінансове забезпечення з 24 квітня 2016 року.

Зобов`язати командира військової частини-польова пошта НОМЕР_1 нарахувати та виплатити сержанту військової служби за контрактом ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 24 квітня 2016 року по 12 грудня 2016 року в сумі 56531,38 гривень (п`ятдесят шість тисяч п`ятсот тридцять одна гривня 38 коп.).

Визнати протиправною бездіяльність командира військової частини-польова пошта НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування та виплати сержанту військової служби за контрактом ОСОБА_1 видів грошового забезпечення.

Зобов`язати командира військової частини-польова пошта НОМЕР_1 нарахувати та виплатити сержанту військової служби за контрактом ОСОБА_1 грошову компенсацію за 33 дні невикористаної відпустки за 2016 рік в розмірі 5083,65гривень (п`ять тисяч вісімдесят три гривні 65 коп.).

Зобов`язати командира військової частини-польова пошта НОМЕР_1 нарахувати та виплатити сержанту військової служби за контрактом ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 12 по 31 грудня 2016 року в розмірі 4532,05 гривень (чотири тисячі п`ятсот тридцять дві гривні 05 коп.).

Зобов`язати командира військової частини-польова пошта НОМЕР_1 нарахувати та виплатити сержанту військової служби за контрактом ОСОБА_1 підйомну допомогу в розмірі 8709,82 гривень ( вісім тисяч сімсот дев`ять гривень 82 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб`єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п`ятиденного строку з моменту отримання суб`єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя /підпис/ Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя

Секретар