Справа

№592/7688/16-ц

Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1

Номер провадження 22-ц/788/433/17

Суддя-доповідач - ОСОБА_2

Категорія - 57

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2017 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Кононенко О. Ю.,

суддів - Бойка В. Б. , Ткачук С. С.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 січня 2017 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа – Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про стягнення коштів за договором банківського вкладу,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 січня 2017 року позов ОСОБА_3 про стягнення з ПАТ «Дельта Банк» коштів в сумі 2738 495,51 доларів США залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

При цьому зазначає, що суд першої інстанції проігнорував той факт, що правовідносини між ним та банком щодо обов’язку повернення грошових коштів, які належать йому на праві власності та розміщення їх на рахунку, відкритому у іншій банківській установі, виникли 10 листопада 2014 року та 18 грудня 2014 року, у той же час тимчасова адміністрація в ПАТ «Дельта Банк» запроваджена лише з 3 березня 2015 року. Тобто, тільки починаючи з цієї дати банк почав здійснювати свою діяльність на підставі названого Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Таким чином, дія Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не поширюється на спірні правовідносини, які виникли значно раніше та регулюються нормами чинного законодавства України щодо усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження грошовими коштами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4, адвоката ОСОБА_5, які підтримали доводи апеляційної скарги, представника відповідача ПАТ «Дельта Банк» - ОСОБА_6, який заперечував проти її задоволення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 12 серпня 2014 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_3 укладений договір № 00006008364851 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий on-line» у доларах США, за умовами якого позивач вніс кошти на депозитний рахунок у розмірі 2500000 доларів США на строк з моменту зарахування вкладу на вкладний (депозитний) рахунок № 26302112143575 по 10 листопада 2014 року включно з процентною ставкою 9,25 % річних.

Відповідно до п. 1.9. договору, нараховані проценти виплачуються щомісячно, починаючи з першого робочого дня місяця, що слідує за місяцем, в якому проценти нараховані відповідно до умов цього договору, а також у день повернення вкладу в кінці строку дії цього договору або в інший термін дострокового припинення дії цього договору у випадках, передбачених цим договором та правилами, шляхом зарахування на поточний рахунок вкладника з використанням платіжної картки № 26207703313875, відкритий в установі банку.

Пунктом 1.10. договору передбачено, що вклад виплачується по закінченню строку розміщення вкладу, зазначеного в пункті 1.3 даного договору, шляхом зарахування на поточний рахунок вкладника з використанням платіжної картки № 26207703313875, відкритий в установі банку (а.с. 7).

Згідно з довідкою Сумського відділення АТ «Дельта Банк», ОСОБА_3 відкрито в ПАТ «Дельта Банк» рахунок № 26207001456520 у валюті. Станом на 25 травня 2015 року залишок коштів на рахунку складає 2738 495,51 доларів США (а.с. 11).

10 листопада 2014 року ОСОБА_3 подав до ПАТ «Дельта Банк» тринадцять платіжних доручень в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності, на перерахування коштів з рахунку № 26207001456520 на рахунок № 26202013035118 в ПАТ «Ощадбанк» в сумі 200000 доларів США кожне та платіжне доручення № 14 на суму 138495,51 доларів США (а.с. 21-27).

Зазначені платіжні доручення банком не виконані.

23 жовтня 2014 року та 18 грудня 2014 року позивач звертався до ОСОБА_7 директорів з проханням видати через касу Сумського відділення ПАТ «Дельта Банк» відсотки за вересень 2014 року по договору банківського вкладу (депозиту) № 00006008364851 «Найкращий on-line» у доларах США та належні йому кошти в сумі 2738495,51 доларів США (а.с. 28, 131).

Листом від 22 січня 2015 року № 05-2701072 ПАТ «Дельта Банк» повідомило ОСОБА_3, що вилучення суми коштів з поточного рахунку в іноземній валюті в один операційний день можливе в межах еквіваленту 15000 грн. за курсом НБУ на день отримання коштів. Вилучення грошових коштів через каси та банкомати, у сумі, що перевищує зазначений еквівалент, здійснюється у національній валюті за курсом купівлі іноземної валюти на Міжбанківському валютному ринку України на день проведення операції в межах до 150000 грн. на добу на одного клієнта (а.с. 132).

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року № 150 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 51 від 02 березня 2015 року розпочато процедуру виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації (а.с. 42-46).

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 71 від 08 квітня 2015 року, дію тимчасової адміністрації продовжено до 02 вересня 2015 року включно (а.с. 47).

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 147 від 03 серпня 2015 року, строк дії тимчасової адміністрації продовжено до 02 жовтня 2015 року включно (а.с. 48).

Постановою Правління НБУ № 664 від 02 жовтня 2015 року, відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ «Дельта Банк» (а.с. 49).

Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО № 181 від 02 жовтня 2015 року розпочата процедура ліквідації ПАТ «Дельта Банк» з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно (а.с. 50).

Залишаючи позов без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що із 03 березня 2015 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб запровадив тимчасову адміністрацію та розпочав процедуру виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку. На момент звернення позивача з позовом та ухвалення рішення судом першої інстанції у ПАТ «Дельта Банк» вже було введено тимчасову адміністрацію, що унеможливило стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначає, що кредитором банку є юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов’язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 1074 ЦК України, обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаним злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Тобто, випадки обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені у спеціальному законі.

Спеціальним законом, що регулює виведення неплатоспроможних банків з ринку, є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі – Закон), згідно з пунктом 16 статті 2 якого, тимчасова адміністрація це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 6 статті 2 цього Закону, ліквідація банку це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Отже, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

За приписами частини 1 статті 26 зазначеного Закону, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття того рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 грн.

Нормами статті 36 вказаного Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Зокрема, згідно з підпунктами 1, 2 частини пятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Відповідно до частин другої та третьої статті 46 цього Закону, з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшений ліквідаційної маси. Вимоги за зобов’язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації банку, можуть пред’являтись тільки в межах ліквідаційної процедури.

Стаття 52 цього Закону визначає черговість та порядок задоволення вимог до банку, а також оплату витрат та здійснення платежів.

Отже, у будь-якому разі в період здійснення ліквідаційної процедури банку задоволення вимог вкладників має здійснюватися в порядку ст. 26 цього Закону, а залишок коштів, що перевищує гарантовану суму, виплачується в порядку, передбаченому ст. 52 Закону.

З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та дійшов обґрунтованого висновку про те, що у зв’язку із запровадженням тимчасової адміністрації та початком процедури виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку, вимоги позивача про стягнення грошових коштів за депозитним договором з відповідача у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що його звернення за захистом свого порушеного права відбулось до моменту введення тимчасової адміністрації у відповідача, а тому на спірні правовідносини не поширюється дія Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», є безпідставними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позовна заява у справі, що переглядається, останнім подана 19 серпня 2016 року (а.с. 2-6).

Його посилання в апеляційній скарзі на те, що строк договору банківського вкладу закінчився до введення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк», а тому відповідальність за повернення коштів за договорами вкладів несе ПАТ «Дельта Банк», не ґрунтується на законі.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції були повно та всебічно встановлені обставини справи, правильно застосовані норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому рішення суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді -