____________________________________________________________________________________________________________________
Справа № 520/2771/17
Провадження № 2-а/520/447/17
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
10.03.2017
Суддя Київського районного суду м. Одеси Бескровний Я.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Інспектор 1-ї роти 3-го батальйону Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 про визнання дій незаконними та скасування постанови АР №170447 від 13.02.2017, -
ВСТАНОВИВ:
До Київського районного суду м. Одеси надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Інспектор 1-ї роти 3-го батальйону Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 про визнання дій незаконними та скасування постанови АР №170447 від 13.02.2017.
Розглянувши матеріали адміністративного позову, суддя вважає за необхідне залишити адміністративний позов ОСОБА_1 без руху, для усунення недоліків з наступних підстав.
Стаття 106 частина 3 КАС України передбачає, зокрема, до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Позивачем доказів сплати судового збору не надано, натомість у позові є посилання на норми ч. 4 ст.288 КУпАП як на звільнення від сплати державного мита.
Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень КАС України передбачалося, що до набрання чинності закону, який регулює порядок сплати і розміри судового збору судовий збір сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита.
Статтями 2 і 3 ДКМУ «Про державне мито» будь-які позовні заяви об’єктами справляння державного мита не є, ставки державного мита для цього не передбачені.
08.07.2011, Верховною Радою України прийнято Закон України «Про судовий збір», який вступив в дію.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
З аналізу Закону України «По судовий збір» і ДКМУ «Про державне мито» вбачається, що вони мають різний предмет регулювання, а відповідно і стосуються різних правовідносин.
Тому їх норми не є загальними та спеціальними, оскільки і загальні і спеціальні норми регулюють одні й ті ж самі правовідносини, тільки спеціальні норми роблять це конкретніше і є більш вузькими порівняно із загальними.
Окрім того, законодавцем при прийнятті Закону України «Про судовий збір» вносилися зміни до спеціальних законів, які передбачали звільнення від сплати державного мита під час звернення до суду. Наприклад до ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів». Наразі цією статтею позивачі вже звільнені від сплати саме судового збору.
Тому, невнесення змін до ст.228 КУпАП свідчить про небажання законодавця звільняти позивачів від сплати судового збору за звернення до суду з позовом на постанову про накладення адміністративного стягнення.
Сплата ж державного мита з позивача не вимагається.
Щодо Постанови Пленуму ВАСУ «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» від 23.01.2015 № 2, необхідно зазначити наступне.
Згідно ст. 36 ч. 2 п. 6 Закону України «По судоустрій і статус суддів» пленум вищого спеціалізованого суду за результатами аналізу судової статистики та узагальнення судової практики дає роз’яснення рекомендаційного характеру з питань застосування спеціалізованими судами законодавства при вирішенні справ відповідної судової спеціалізації.
Таким чином постанови пленуму ВССУ не є обов’язковими для суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку про відсутність встановлених законом підстав для звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 87 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” від 21.12.2016 №1801-VIII, з 01 січня 2017 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 3200 гривень.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 6 Закону № 3674 у разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що дорівнює 640,00 грн.
Як вбачається у прохальній частині позову, позивач просить визнати дії Інспектора 1-ї роти 3-го батальйону Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 та скасувати постанову АР №170447 від 13.02.2017 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за адміністративне правопорушення, тобто позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру.
Враховуючи наведене, за відсутністю підстав для звільнення від сплати судового збору, позивач має сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру у розмірі 1280,00 грн. (640,00 х 2), за реквізитами : отримувач: УК у м. Одесі (Київський р-н), код отримувача 38016923, Банк отримувача - УК у м. Одесі, код банку отримувача 828011, рахунок № 31218206700005, Код класифікації доходів бюджету 22030101.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 106 КАС України передбачено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Як вбачається з адміністративного позову, позивач вказав, що 28.02.2017 ним було отримано поштою постанову АР №170447 від 13.02.2017 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, однак, жодних підтверджень, щодо отримання оскаржуваної постанови, позивачем до позову не додано, у зв’язку з чим, позивачу необхідно надати суду підтвердження щодо отримання 28.02.2017 постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР №170447 від 13.02.2017.
Відповідно до ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
На підставі викладеного, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху та запропонувати позивачу усунути вказані вище недоліки.
Керуючись ст.ст. 87, 106-108, 160, 165 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Інспектор 1-ї роти 3-го батальйону Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 про визнання дій незаконними та скасування постанови АР №170447 від 13.02.2017 - залишити без руху.
Запропонувати позивачу впродовж 5-ти днів з моменту отримання даної ухвали, усунути зазначені недоліки адміністративного позову в ухвалі суду.
Роз’яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у зазначений строк адміністративний позов буде вважатися неподаним та повернутий позивачеві.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом п’яти днів з дня отримання її копії. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Бескровний Я. В.
