№ 336\ 3139\16ц

пр. 2\336\74\17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И .

14 лютого 2017 р.

Шевченківський районнний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Голубковій М.А,, при секретарі Когут С.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізької регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини про визнання незаконими та скасуванння наказів про накладання дисціплінарного стягнення, визнання незаконим та скасування протоколу засідання профспілкового комітету в частині надання згоди на звільнення з роботи, визнання незаконим та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення допомоги по тимчасовій непрацездатності, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та тимчасовій непрацездатності, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, суд-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом , вказав , що 07.04.1971 року на підставі наказу № 75 від 07.04.1971 року його було прийнято на посаду шофера Запорізької міської ветеринарної лабораторії.

26.04.1974 року на підставі свідоцтва ІІІ-2 № 055321 йому було присвоєно кваліфікацію шофера ІІ класу.

01.02.1973 року на підставі наказу № 8 від 01.02.1973 року, його було переведено на посаду завідуючого господарством Запорозької міської ветеринарної лабораторії.

01.02.1988 року на підставі наказу № 15-к від 25.03.1988 року його було переведено на посаду завідуючого господарством загальновиробничого відділу Запорізької міської ветеринарної лабораторії в звязку зі зміною штатного розкладу.

26.04.2012 року відповідно до наказу Головного управління ветеринарної медицини в Запорізькій області № 66 від 26.04.2012 року Державна установа «Запорізька обласна державна лабораторія ветеринарної медицини» перейменована на Запорізьку регіональну державну лабораторію ветеринарної медицини.

21.04.2016 року на підставі наказу (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) № 16к/тр від 21.04.2016 року його було звільнено з посади завідуючого господарством Запорізької регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України та до його трудової книжки було внесено запис за № 11, відповідно до якого його звільнено з займаної посади за систематичне невиконання без поважних причин обовязків, покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України.

21.04.2016 року директор Запорізької регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини ОСОБА_2 сповістив про те, що його звільнено.

22.04.2016 року в звязку з погіршенням стану здоровя він звернувся за медичною допомогою до Комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 8» м. Запоріжжя.

З 22.04.2016 року по 25.04.2016 року та з 26.04.2016 року по 29.04.2016 року офіційно перебував на амбулаторному лікуванні, що підтверджується листком непрацездатності серії АГШ № 627617, виданим Комунальним закладом «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 8» м. Запоріжжя. Причина захворювання: загальна.

Оскільки 30.04.2016 року та 01, 02, 03.05.2016 року офіційно в Україні були вихідними днями, то 29.04.2016 року Комунальним закладом «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 8» м. Запоріжжя його лікарняний було закрито.

З 04.05.2016 року по 06.05.2016 року, з 07.05.2016 року по 11.05.2016 року, та з 12.05.2016 року по 13.05.2016 року, він знову офіційно перебував на амбулаторному лікуванні, що підтверджується листком непрацездатності серії АГШ № 628335, виданим Комунальним закладом «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 8» м. Запоріжжя. Причина захворювання: загальна.

Зазначає, що в день нібито його звільнення з займаної посади 21.04.2016 року, відповідачем йому не було видано на руки ані завіреної належним чином копії наказу (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) № 16к/тр від 21.04.2016 року, ані оригіналу його трудової книжки.

27.04.2016 року з Запорізької регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини він отримав рекомендованого листа, в якому містився супровідний лист від 22.04.2016 року за вих. № 13-15/161 про запрошення відповідачем прийти до Запорізької регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини для отримання трудової книжки.

Оригінал трудової книжки з записом про звільнення з посади завідуючого господарством Запорізької регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини відповідачем йому було видано на руки 16.05.2016 року, оскільки з 22.04.2016 року по 14.05.2016 року він перебував на лікарняному, та в перший робочий день, що настав після закінчення його лікування являлося саме 16.05.2016 року.

28.04.2016 року, одразу після того, як він отримав у Запорізькій регіональній державній лабораторії ветеринарної медицини оригінал своєї трудової книжки з записом про звільнення, він звернувся за правовою допомогою до юридичної фірми.

Відповідно до змісту наказу (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) № 16к/тр від 21.04.2016 року його звільнено за систематичне невиконання ним без поважних причин обовязків, покладених на нього трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку за п.3 ст. 40 КЗпП України. Підстава звільнення: догана (наказ) від 19.02.2016 року № 6к/тр, догана (наказ) від 02.03.2016 року № 8к/тр.

Дізнавшись про те, що підставою його звільнення з займаної посади являються застосовані до нього догани, з якими він категорично не погоджуюся, 16.05.2016 року ним на імя директора Запорізької регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини ОСОБА_2 було подано заяву про надання йому завірених печаткою підприємства копій наступних документів:

●Укладений між ним та Запорізькою регіональною державною лабораторією ветеринарної медицини трудовий договір (у випадку його відсутності сповістити його про це у письмовій формі.

●Укладений між ним та Запорізькою міською державною лабораторією ветеринарної медицини контракт (у випадку його відсутності сповістити його про це у письмовій формі.

●Наказ про застосування заходу стягнення (догани) до завідуючого господарством ОСОБА_1 № 8к/тр від 02.03.2016 року.

●Бухгалтерські документі повного розрахунку з працівником ОСОБА_1

●Довідку про середній розмір заробітної плати ОСОБА_1 за останні шість місяців.

●Протокол засідання профспілкового комітету Запорізької регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 з посади завідуючого господарством (у випадку його відсутності сповістити мені про це у письмовій формі).

●Правила внутрішнього трудового розпорядку Запорізької регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини).

●Посадову інструкцію завідуючого господарством Запорізької регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини.

30.05.2016 року ним з Запорізької регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини отримано рекомендованого листа, в якому містилися копії наступних документів:

- супровідний лист від 25.05.2016 року за вих.№ 13-15/206 про надання документів;

- наказ про застосування заходу стягнення (догани) до завідуючого господарством ОСОБА_1 № 8к/тр від 02.03.2016 року;

- довідка про доходи ОСОБА_1 від 16.05.2016 року за вих.№ 11;

- довідка про доходи ОСОБА_1 від 16.05.2016 року за вих.№ 12;

- розрахункові листи за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2015 року, січень, лютий, березень 2016 року;

- Правила внутрішнього трудового розпорядку Запорізької регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини;

Копії наказу про застосування заходу стягнення (догани) до нього № 6к/тр від 19.02.2016 року та наказу (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) № 16к/тр від 21.04.2016 року, було отримано його представником за довіреністю в Запорізькій регіональній державній лабораторії ветеринарної медицини лише 13.05.2016 року, власного підпису про вручення йому копій наказу про застосування заходу стягнення (догани) до завідуючого господарством ОСОБА_1 № 6к/тр від 19.02.2016 року та наказу (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) № 16к/тр від 21.04.2016 року, в день їх складання, він ніде не ставив, так само як не надавав відповідачу жодного письмового пояснення з приводу вказаних наказів, копію наказу про застосування стягнення (догади) до завідуючого господарством ОСОБА_1 № 8к/тр від 02.03.2016 року, з яким він також не погоджується, та який оскаржує. Відповідачем було направлено йому разом з іншими документами рекомендованим листом на його письмову заяву від 08.05.2016 року, лише 25.05.2016 року та отримано ним 30.05.2016 року.

Таким чином він звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою про визнання незаконним та скасування наказів про накладення дисциплінарного стягнення, визнання незаконним та скасування протоколу засідання профспілкового комітету в частині звільнення з роботи, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення допомоги по тимчасовій непрацездатності, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, у місячний строк з дня вручення його представнику за довіреністю копій наказу про застосування заходу стягнення (догани) до завідуючого господарством ОСОБА_1 № 6к/тр від 19.02.2016 року та наказу (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) № 16к/тр від 21.04.2016 року, та направлення його рекомендованим листом копії наказу про застосування заходу стягнення (догани) до завідуючого господарством ОСОБА_1 № 8к/тр від 02.03.2016 року, як то передбачено ч. 1 ст. 233 КЗпП України.

Як вбачається з наказу про застосування заходу стягнення (догани) до завідуючого господарством ОСОБА_1 № 6к/тр від 19.02.2016 року у звязку з виявленням численні фактів невиконання завідуючим господарством ОСОБА_1 своїх посадових обовязків, керуючись ст. 147-149 КЗпП України, п. 2, п. 6-8 Посадової інструкції завідуючого господарством, затвердженої наказом директора ЗРДЛВМ від 03.07.2015 року № 84-ос, наказую застосувати до завідуючого господарством Запорізької РДЛВМ ОСОБА_1 захід дисциплінарного стягнення догану.

При застосуванні ЗРДЛВМ до його 19.02.2016 року заходу стягнення у вигляді догани, відповідачем жодним чином не було враховано ані ступінь тяжкості нібито вчиненого ним проступку, ані обставини, за яких ним нібито було вчинено проступок, що є порушенням ч. 3 ст. 149 КЗпП України.

Відповідно до ч. 3 ст. 149 КЗпП України «При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника».

У наказі про застосування стягнення (догани) до завідуючого господарством ОСОБА_1 № 6к/тр від 19.02.2016 року міститься:

●підставою для винесення наказу про застосування заходу стягнення (догани) до завідуючого господарством ОСОБА_1 № 6к/тр від 19.02.2016 року, як зазначено в самому наказу, являвся складений посадовими особами відповідача акт обстеження стану технічних та виробничих приміщень ЗРДЛВМ від 12.02.2015 року, але зазначаю суду, що акту, датованого 12.02.2015 року не існує, що тягне за собою і неправомірність складання вказаного наказу.

Як вбачається з наказу про застосування заходу стягнення (догани) до завідуючого господарством ОСОБА_1 № 8к/тр від 02.03.2016 року, у звязку з виявленням невиконання завідуючим господарством ОСОБА_1 своїх посадових обовязків, яке виразилося у несвоєчасному виконанні розпорядження директора ЗРДЛВМ щодо забезпечення хіміко-токсикологічного відділу скрапленим азотом у балонах, що призвело до перебоїв у здійснені досліджень на наявність пестицидів у продукції методом газової хроматографії, керуючись ст. 147-149 КЗпП України, п. 2 р. ІІ Посадової інструкції завідуючого господарством, затвердженої наказом директора ЗРДЛВМ від 03.07.2015 року № 84-ос, наказую застосувати до завідуючого господарством ЗРДЛВМ ОСОБА_1 захід дисциплінарного стягнення догану.

Відповідно наказу (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) № 16к/тр від 21.04.2016 року, він був звільнений з посади завідуючого господарством ЗРДЛВМ за п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України: «Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: систематичного невиконання працівником без поважних причин обовязків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення».

Як вбачається з наказу (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) № 16к/тр від 21.04.2016 року, підставою звільнення позивача являються застосовані до нього догани: догана (наказ) від 19.02.2016 року № 6к/тр та догана (наказ) від 02.03.2016 року № 8к/тр.

Оскільки наказ про застосування заходу стягнення (догани) до завідуючого господарством ОСОБА_1 № 6к/тр від 19.02.2016 року та наказ про застосування заходу стягнення (догани) до завідуючого господарством ОСОБА_1 № 8к/тр від 02.03.2016 року, він вважає незаконним на підставі вищевикладених у позовній заяві причин, то і наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) № 16к/тр від 21.04.2016 року, автоматично являється незаконним, як такий, що походить від попередніх двох наказів, які ним оскаржуються.

Крім того, трудове законодавство (п. 3 ст. 40 КЗпП України) передбачає розірвання трудового договору власником або уповноваженим ним органом лише при систематичному невиконанні працівником обовязків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього розпорядку.

Систематичним порушення трудової дисципліни вважаються порушення, вчинені працівником, який і раніше порушував трудову дисципліну, за що притягався до дисциплінарної та громадської відповідальності, і порушив її знову. Одноразове порушення трудової дисципліни працівником не може бути підставою для його звільнення.

В даному випадку систематичне порушення трудової дисципліни відсутнє, а тому і своє звільнення з посади завідуючого господарством за п. 3 ст. 40 КЗпП України, позивач вважає незаконним.

Відповідно до п. 22 постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992 року: « У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно зясувати, в чому конкретно проявлялось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40 п. 1 ст. 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147 (1), 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника».

Позивач також вважає за необхідне довести до відома суду, що при застосуванні ЗРДЛВМ до нього 19.02.2016 року та 02.03.2016 року заходів стягнення у вигляді догани, та 21.04.2016 року заходу стягнення у вигляди звільнення з займаної посади, відповідачем жодним чином не було враховано його попередню роботу як працівника, як то передбачено ч. 3 ст. 149 КЗпП України.

Відповідно до ч. 3 ст. 149 КЗпП України: «При обрані виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника».

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 147 КЗпП України: «За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення : 1) догана; 2) звільнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 КЗпП України: «До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення».

Аргументуючи зазначене, керівником ЗРДЛВМ до застосування до нього 19.02.2016 року та 02.03.2016 року дисциплінарних стягнень у вигляді догани та застосування 21.04.2016 року дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з займаної посади, не вимагалося та не було отримано від нього письмове пояснення, ані в день складання оспорюваних наказів, ані в інший день, що є грубим порушенням ч.ч. 1, 2 ст. 149 КЗпП України.

Відповідно до ч. 4 ст. 149 КЗпП України: «Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівником під розписку».

Таким чином, відповідно до ч. 4 ст. 149 КЗпП України працівника необхідно ознайомити з наказом про застосування стягнення (догани), але до нього, до завідуючого господарством ОСОБА_1 , ознайомлення з наказом № 8к/тр від 02.03.2016 року та наказом (розпорядженням) про припинення трудового договору (контракту) № 16к/тр від 21.04.2016 року, під особистий підпис, що відповідачем зроблено не було.

Також, відповідачемі не було видано на руки ані в день його звільнення з займаної посади, ані в інший день, засвідчену в установленому порядку копію наказу (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) № 16к/тр від 21.04.2016 року, що є порушенням ч. 2 ст. 47 КЗпП України.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 КЗпП України: «У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобовязаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника».

Він жодного разу не отримував від профспілкового комітету відповідача будь-яких письмових запрошень на засідання профкому, на яких повинно бути розглянуто питання про його звільнення, його письмових пояснень з приводу звільнення профспілковому комітету не надавав, його не було ознайомлено з протоколом профспілкового комітету, хоча ч.ч. 1-3 ст. 43 КЗпП України чітко передбачають, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених п. 3 ст. 40 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою профспілкового комітету та з обовязковим викликом працівника, на якого внесено подання на звільнення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 43 КЗпП України: «Розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадків ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5 ст. 40 і п.п. 2 і 3 ст. 41 цього Кодексу, може бути проведено лише з попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у пятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником».

Відповідно до ч. 3 ст. 43 КЗпП України: «Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою згодою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не зявився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеною ч. 2 цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності».

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.1999 року № 1045-ХІV: «У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у пятнадцятиденний термін обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником.

Подання роботодавця має розглядатися у присутності працівника, щодо якого воно подано. Розгляд подання за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. У разі незявлення працівника або його представника на засідання розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах терміну, визначеного ч. 1 цієї статті. При повторному незявленні працівника без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності».

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 252 КЗпП України: «Працівникам підприємств, установ, організацій, обраних до складу виборних профспілкових органів, гарантуються можливості для здійснення їх повноважень.

Звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установ, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (обєднання професійних спілок)».

Таким чином, при наданні згоди на його звільнення з займаної посади за п. 3 ст. 40 КЗпП України, профспілковим комітетом відповідача порушено вимоги ст.ст. 43, 252 КЗпП України, що тягне за собою неправомочність засідання профспілки в частині розгляду подання на моє звільнення та недійсність протоколу засідання профспілкового комітету в частині мого звільнення з посади завідуючого господарством ЗРДЛВМ з 21.04.2016 року, згода на яке є обовязковою для звільнення працівника підприємства за п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообовязкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2015 року № 77-VІІІ: « Страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах».

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообовязкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2015 року № 77-VІІІ: «Право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в України, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обовязковість якого надана Верховною ОСОБА_3 України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом».

Відповідно до п. 1 ст. 20 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообовязкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2015 року № 77-VІІІ: «За страхуванням у звязку з тимчасовою втратою працездатності надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг: 1) допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною).»

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообовязкового державного соціально страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2015 року № 77-VІІІ: «Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків: 1) тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, неповязаної з нещасним випадком на виробництві».

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообовязкового державного соціально страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2015 року № 77-VІІІ: «Оплата перших пяти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не повязаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообовязкового державного соціально страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2015 року № 77-VІІІ: «Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам незалежно від страхового стажу в таких розмірах: 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років».

Відповідно до абз. 1 п. 1 порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року № 1266: «Цей порядок визначає механізм обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у звязку з тимчасовою втратою працездатності (далі страхові виплати), у разі настання страхового випадку, а також оплати перших пяти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації або фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників (далі роботодавці).»

Відповідно до абз. 1 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року № 1266: «Сума страхових виплат застрахованої особи та оплати перших пяти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється шляхом множення суми денної оплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачена законодавством, на кількість календарних днів, що підлягають оплаті.»

Відповідно до абз. 1 п. 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообовязковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року № 1266: «Середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообовязкового державного соціального страхування (далі єдиний внесок та/або страхові внески), на кількість календарних днів занятості (відповідно до видів страхування період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, повязаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у звязку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати (далі поважні причини).»

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року № 108/95-ВР: «Заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.»

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року № 108/95-ВР: «Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.»

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року № 108/95-ВР: «Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.»

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 235 КЗпП України: «У разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у звязку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.»

Відповідно до абз. 3 п. 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в звязку з незаконним звільненням він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарних місяця роботи.

Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарних місяця роботи, що передують події, з якою повязана виплата.

Відповідно до абз. 1, 3 п. 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплата і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; Керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палева, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату.

Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Відповідно до абз. 1, 3 п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяця роботи, проводяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарних місяця згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

У первісному позові позивач просив стягнути з відповідача допомогу по тимчасовій непрацездатності з 22.04.2016 р. по 28.04.2016 р в сумі 796, 65 грв та

середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21.04.2016 р. та з 16.05 2016 р. по 31.05.2016 р. включно за 13 робочих днів в розмірі 1 232, 53 грв

В судовому засіданні позивач уточнив свої позовні вимоги, просив стягнути з відповідача на його користь середній заробіток під час вимушеного прогулу в розмірі 20 573 , 77 коп.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України: «Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих завязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.»

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України: «Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншими ушкодженнями здоровя.»

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України: «Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.»

Відповідно до абзаців 1, 2 п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року: «Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у звязку з ушкодженням здоровя, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у звязку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих завязків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.»

Відповідно до абзацу 1 п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року: «Розмір відшкодування моральної(немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоровя потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.»

Відповідно до абз. 1 п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року: «ОСОБА_4 необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП (набрала чинності 13.01.2000 р.) за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоровя умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих завязків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обовязок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.»

На підставі викладеного, позивач просить поновити йому строк звернення до Шевченківського районнного суду м. Запоріжджя з позовною заявою до Запорізької регіональнох лабораторії ветеринарної медицини про визнання незаконими та скасування наказів про накладання дисциплінарного стягнення, визнання незаконим та скасування протоколу засідання профспілкового комітету в частині надання згоди на звільнення з роботи, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи , поновленння на роботі, стгненян допомоги по тимчасовій непрацездатності, середнього заробітку за час вимущеного прогулу та моральної шкоди, визнати незаконим та скасувати наказ Запорізької регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини про застосування заходу стягнення\ догани\ до завідуючого господарством ОСОБА_1 від 19.02.2016 р. № 6к\тр, , визнати незаконим иа скасувати наказ Запорізької регіональної державної лабораторії ветеринальної медицини про застосуванння заходу стягнення \ догани\ до завідуючорго господарством ОСОБА_1І від 02.03.2016 № 8 к \тр., визнати незаконим иа скасуваити протокол засіданнян проспілкового комітету Запорізької регіональної державної лабораторії в частині звільнення ОСОБА_1 В,І. з посади завідуючого господарством Запорізької регіональної державної лабораторії за ч.3 ст 40 КЗпП України , визнати незаконим та скасувати наказ \розпорядження\ Запорізької регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини про припиненнян трудового договору \ конттракту\ № 16к\ тр від 21.04 .2016 р. про звільнення ОСОБА_1 в.І. з посади завідуючого господарством Запорізької регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини на підставі п.3 ст 40 КЗпП України , поновити ОСОБА_1 на посаді завідуючого господарством Запорізької регіональної державної лабораторії ветеріальної медицини, стягнути з Запорізької регіональної державної ветиринарної медицини допомогу по тимчасовій непрацездатності за період з 22.04.2016 р. по 28.04.2016 р. у розмірі 796 грв.65 коп., стягнути з Запорізької регіональної державної лабораторії ветиринарної медицини середній заробіток за час вимущеного прогулу за 21.04.2016 р. та з 16.05.2016 р. по день постановлення рішення суду , але не менш ніж 20 573 грв.77 коп., стягнути з Запорізької регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини моральгу шкоду в сумі 10 000 грв.

Представник відповідача позов не визнав, пояснив в судовому засіданні, що обставини, викладені у позовній заяві не відповідають дійсності.

Підставою для звільнення ОСОБА_1 стало систематичне невиконання обов"язків, покладених на нього посадовою інструкцією та правилами внутрішнього трудового розпорядку . Відповідно до розділу 11 посадової інструкції завідуючого господарством, затвердженої директором Запорізької РДЛВМ від 03.07.2015 р. від 03.07.2015 р. № 84 ос, завідуючий господарством " організує роботи з господарського обслуговування ЗРДЛВМ , забезпечує своєчасне прибирання примішень, відповідно до санітарних норм та правил, а також прибирання прилеглих територій , забезпечує належне функціонування електромережі, каналізації тощо, організує виконання робіт з благоустрію, організує розробку та виготовленння проектної документації для ремонтних та будевільних робіт на території ЗРДЛВМ , що є додатком 4 до колективного догоаору Запорізької РДЛВМ , робітники та службовці забов"язані своєчасно виконувати розпорядження керівництва.

Наказом директора Запорізької регіональної лабораторії ветеринарної медицини ОСОБА_2 М,М. 19 .04.2016 р. була утворена комісія у складі директора організації, завідуючої відділом ОСОБА_5 , завідуючої відділом ОСОБА_6 , завідуючої відділом ОСОБА_4, відповідного за безпеку ОСОБА_7, ст інспектора по кадрах ОСОБА_8 з метою перевірки стану виконання завідуючим господарством ОСОБА_1, доручень , які йому були надані наказом директора Запорізької регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини протоколом оперативної наради від 12.04.2016 р.

Від підпису цього акту ОСОБА_1 відмовився , про що було складено відповідний акт від 21.04.2016 р. Директор підприємства у присутності ст інспетора по кадрам ОСОБА_8М, , завідуючої бак.відділом ОСОБА_6 лікаря ветмедицини ОСОБА_7 вимагав від ОСОБА_1І в гатегорічній формі відмовився від надання пояснень, про це складено акт від 21.04.2016 р.

Отримавши згоду профспілковорго комітету на звільнення ОСОБА_1 , директор ОСОБА_2М,видав наказ № 16 к \тр. від 21.04.2016 р. про звільнення ОСОБА_1І, за ч.3 ст 40 КЗпП України . Разом з ст інспектором Ященко А.М, головою проспілкового комітету ОСОБА_6 пройшли на робоче місце ОСОБА_1І,. та зробили пробу ознайомити його з наказом про звільнення № 16 к\тр. від 21.04.2016 р., вручити йому копію цього наказу та трудову книжку. ОСОБА_1 відмовився відмовився від отримання вказаних документів та підпису про ознайомлення, про що складено акт від 21.04.2016 р. Після чого, ОСОБА_1 сів в свою машину та самовільно покинув територію підприємства. Про будь-який розлад у здоровв"ї не повідомляв.

Підставою для звільнення ОСОБА_1 стало систематичне невиконання обов"язків, покладених на нього посадовою інструкцією та правилами внутрішнього трудового розпорядку . Відповідно до розділу 11 посадової інструкції завідуючого господарством, затвердженої директором Запорізької РДЛВМ від 03.07.2015 р. від 03.07.2015 р. № 84 ос, завдуючий господарством " організує роботи з господаського обслуговування ЗРДЛВМ , забезпечує своєчасне прибирання примішень, відповідно до санітарних норм та правил, а також прибирання прилеглих територій , забезпечує належне функціонування електромережі, каналізації тощо, організує виконання робіт з благоустрію, організує розробку та виготовленння проектної документації для ремонтних та будевільних робіт на території ЗРДЛВМ , що є додатком 4 до колективного догоаору Запорізької РДЛВМ , робітники та службовці забов"язані своєчасно виконувати розпорядження керівництва.

Директором ЗРДЛВМ ОСОБА_2 постійно надавались ОСОБА_1І завданння, які він не виконував по буд-яким надуманим приводам. Коли ОСОБА_2 в черговий раз стало відомо про невиконання ОСОБА_9 своїх посадових обов"язків, він своїим розпорядженням

утворив комисію для обстеження виробничих та технічних приміщень ЗРДЛВМ., яка 12.02.2016 р. провела обстеженння вказаних територій у присутності ОСОБА_1 За результатами обстеження комісією було складено акт 12.02.2016 р. , к якому було вказано, що ОСОБА_1 неналежним чином організує прибирання приміщень, не виконуються роботи по відновленню робочого стану систем електромережі , водопоситачання , які його потребують. Це є прямим порушенням його обов"язків , закріплених у посадовій інструкці.

Посилання ОСОБА_1 на те, що він свого часу не підписував акт-прийому -передання будівель по вул. Іванова 97, де виявлена більшість порушень не можуть бути взяти судом до уваги , оскільки вказані об"єкти передавались Запорізькій РДЛВМ від Запорізькій обласної лікарні ветеринарної медицини, що була ліквидована у 2012 р. Передача була здійснена на підставі наказу Головного управління ветеринарної медицини в Запорізькій області. Акт-прийому передачі щодо цих об"єктів збоку Запорізької РДЛВМ підписав директор Запорізької РДЛВМ ОСОБА_10 , що на той час обіймав посаду. Такми чином , вказані будівлі були прийняті у оперативне управління Запорізької РДЛВМ . Посадова інструкція ОСОБА_1 не містить вказівок , що він виконує свої посадові обов"язки лише відносно тих об"єктів , які він прийняв по акту, або матеріально відповідає за них тощо. З іншого боку , посадова внструкція завідуючого господарством ЗРДЛВМ оперує поняттями " територія ЗРДЛВМ " , " будівлі на території ЗРДЛВМ" , " майно ЗРДЛВМ " тощо. Виходячи з цього , оскільки будівлі по вул. Іванова 97 знаходяться на території ЗРДЛВМ , на балансі ЗРДЛВМ та використовуються Запорізькою РДЛВМ для виконання функцій. покладених на лабораторію ЗРДЛВМ Положенням , обов"язки завідуючого господарством поширюються також і на ці будівлі. При цьому, ОСОБА_1, хоча не підписував акт прийому-передання вказаних будівель , з 2012 р. до моменту звільнення регулярно підписував інвентарізаційні відомості, в яких будівлі по вул. Іванова 97 були закреплені за ним, як відповідальною особою.

За результатами обстеження території 12.02.2016 р. директор ЗРДЛВМ вимагав від ОСОБА_1 пояснень, котрий спочатку обіцяв надати пояснення та забажав , що йому надали час для написання пояснень. , але пояснень він так і не надав,про було складено акт від 19.02.2016 р., після чого директор ЗРДЛВМ видав наказ від 19.02. 2016 р. № 6-к\тр. про оголошення ОСОБА_1 В,Ію. догани, а також про надання ОСОБА_1 певних доручень з теримином виконання до 23.03.2016 р.

У додатках до наказу від 19.02.2016 р. № 6 -к \тр вказується " акт обстеження.. від 12.02.2015 р. . Це технічна помилка, мався на увазі акт обстеженнян від 12.02.2016 р.

Відповідно до ч.1 ст 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішенння трудового спору безпосередньо до районного у місті , сіського чи міськрайоннного суду в тримісяний строк з дня , коди він дізнавсія або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення -в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Догана ОСОБА_1 була оголошена 19.02.2016 р. , тобто строк звернення до суду щодо скасування цього наказу сплинув 19.05.2016 р. Представник відповідача вважає, що пропущен строк на звернення до суду про скасування наказу № 6 к\тр. від 19.02.2016 р.

В частині позову про поновлення строку на оскарження просить відмовити, оскільки позивач своєчасно ознайомився з усіма документвами , що стосувалися його трудовій діяльності у ЗРДЛВМ , тому в випадках незгоди з наказом , він мав можливість своєчасно звернутися до суду. Поважних причин для поновленння строку у ОСОБА_1 не було.

11.02.2016 р. на прийомну директора ЗРДЛВМ надійшла службова записка завідуючої хіміко-токсикологічним відділом ОСОБА_11, в який було вказано , що через відсутність у віділі скрапленого газу в балонах , немає можливості здійснювати дослідженння на наявність пестицідів в продуктах метом газової хроматографії. Під час розгляду цієї службової записки було з"ясовано , що заявка на придбання газів подавалася ОСОБА_11 ще 16.12.2015 р. Придбання газів було поручено ОСОБА_1, який протягом фактично двох місяці не виконав цього розпорядження та не повідомив керівництво ЗРДЛВМ про це. Газ був доставлений у ЗРДЛВМ лише 15.02.2016 р. Від подання пояснень щодо несвоєчасного виконання доручення ОСОБА_1 відмовився, , про що було складегно акт від 19 02.2016 р. За таких обставин позивачу була оголошена догана наказом № 8 к -тр від 02.03.2016 р. Посилання ОСОБА_1 на те, що посадова інструкція не містить його обов"язку забезпечувати хіміко-токсикологічний відділ скрапленим газом не відповідає дійсності. Розділ 11 даної посадової інструкції завідуючого господарством ЗРДЛВМ , затверджної наказом директора Запорізької регіональної лабораторії ветиринарної медицини від 03.07.2015 р. № 84 містить обов"язок завідуючого господарством організувати роботи з господарського обслуговування ЗРДЛВМ. Протягом функцінування лабораторії ОСОБА_1 неоднаоазово придбував скраплений газ для потреб лабораторії жодного разу він не заперечував проти того, що це є обов"язок. Якщо позивач вважав , що закупівля скрапленого газу не входить до його посадових обов"язків, він мав право звернутися до директора ЗРДЛВМ із відповідною заявою, службової запискою тощо, але він цього не зробив , а виконав це завдання після того, як виробнича діяльність лабораторії була зупинена.

Відносно недодержання порядку отримання згоди проспілковго комітету згідно до ст 43 КЗпП України пояснює , що ОСОБА_9 спотворює факти.

11.03.2016 р. після неодноразових порушень ОСОБА_1, трудової дисциплини , адміністрація ЗРДЛВМ звернулась до спілкового комітету ЗРДЛВМ із поданням № 13-15\102 про вирішення питання про можливість звільненя позивача. 11.03.2016 р. профспілковим комітетом ЗРДЛВМ було виписане повідомлення про майбутне профспілкове засідання та була зроблена спроба вручити позивачеві це повідомлення \ ОСОБА_1 В.І.\ , від отримання цього повідомлення той відмовився, про що активом профспілки було складено акт 11.03.2016 р.

11.03.2016 р. відбулося засіданння профспілкового комитету ЗРДЛВМ на якому було прийнято рішення " запропонувати директору ЗРДЛВМ призначити повторне обстеження стану технічних та виробничих приміщень, після чого провести повторне засідання ЗРДЛВМ \ протокол засідання профспілкового комітету № 3 від 11.03 .2016 \ .

21.04 2016 р. відбулося повторне обстеження території, після чого профспілковий комітет знову зробив повідомдення про засідання та спробував його вручити ОСОБА_1, який знову відмовився від його отримання, про це активом профспілки складено акт від 21.04.2016 р.

Після чого відбулося засідання профспілкового комітету ЗРДЛВМ , на якому було прийнято рішення про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 Пісдя засідання було складено повідомлення адміністрації про надання згоди на звільнення від 21.04.2016 р., таким чином , вимоги ст 43 КЗпП України були виконані адміністрацією ЗРДЛВМ та профспілковим комитетом ЗРДЛВМ у повному обсязі.

В частині стягнення середнього заробітку за час вимущенного прогулу , ст 235 КЗпП України передбачає здійснення такої виплати у разі випадку поновленння працівника на роботі.Оскільки ЗРДЛВМ вважає таке поновлення не можливим , тому заперучує проти позову .

Також адміністрація підриємства вважає, що звільнення ОСОБА_1 було правомірним , його права не були порушені, тому позов в частині стягнення моральної шкоди заперечує.

Адміністрація ЗРДЛВС просить відмовти ОСОБА_12 у позові у повному обсязі.

Суд, вислухав сторони , свідків, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню у повному обсязі.

Як вибачається із матеріалів справи, позивача було прийнято з 07.04.1971 р. на на посаду шофера Запорізької областної ветеринарної лабораторії згідно наказу № 75 від 07.04.1971 р.

Наказом № 8 від 01.02.1973 р. ОСОБА_1 переведено на посаду завідуючого господарством Запорізької областної ветеринарної медицини .

Відповідно до ст 21 КЗпП України трудовій договір є угода між працівником і власником підприємства , установи,організації або уповноваженими ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов"язується виконувати роботу, визначену цією угодою з підляганням внутрішньому , трудовому розпорядкові, в власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов"язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечити умови праці, необхідно для виконання роботи , передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін

Згідно п.3 ст 24 КЗпП України укладання трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування праціників на роботу.

На підставі наказу № 15 к від 25.03.1988 р. ОСОБА_1 переведено на посаду завідуючого господадством загальновиробничого відділу Запорізької областної ветернарної лабораторії в зв"язку зі зміною штатного розкладу.

26.04 2012 р. відповідно наказу № 66 від 26.04.2012 о. Головного управління ветеринарної медицини в Запорізькій області Державна установа " Запорізька областна державна лабораторія ветеринарної медицини " перейменова на Запорізьку регіональну державну лабораторію ветеринарної медицини.

24 .04.2016 р. ОСОБА_1 звільнено з посади завідуючого господарством Запорізької регіональної державної лабораторії ветеринальної медицини на підставі п.3ст 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов"язків, покладених на нього трудовим договором та правилами внутрішнього розпорядку.

Підставою для звільнення позивача за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов"язків є наказ № 19.02.2016 р. № 6к \ тр. про накладання догани та наказ № 8 к \тр від 02.03.16 р.про накладання дисципліарного стягнення у виді догани.

Позивач оскаржує дані накази , вважає їх незаконими , такими , що підлягають скасуванню.

Відповідно до ст 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районнного , районнного в місті, міського чи міськрайонного судув римісмяний строк сз дня , коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права , а у справах про звільнення- в місяний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

ОСОБА_1за порушення трудової дисциплини притягнуто до дисциплінаної відповідальності наказом № 6 к від 19.02.2016 р. та наказом № 8 к від 02.03.2016 р.

З позовною заявою про скасування зазначених наказів позивач звернувся 01.06 2016 р.до Шевченківського районнного суду м. Запоріжжя.

Згідно до п .4 Постанови Пленуму Верховонго Суду України № 9 від 06.11.1992 р. встановлені ст 228, 223 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов"язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви , чрму він поновляє або вважає неможливим поновити порушений строк. Передбачений ст 233 КЗпП України місячний строк поширюється на сві випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору. Якщо місячний чи тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав.

Оскільки при пропуску місячного і тримісяного строку у позві може бути відмовлено за безпідставністю вимог, суд з"ясовує не лише причини пропуску строку , а всі обставини справи справи та обов"зки сторін.

Суд вважає , що строк звернення до суду в мвсячній строк про поновлення на роботі пропущено по поважним причинам. Знаходження позивача на лякарняному надає суду підставі дя поновлення вказаного строку .Суд прийняв до уваги , що позивач знаходився на лікарняному 22 .04.2016 р. по 25 .04.2016 р. та з 26.04 2016 по 29.04.2016 р , з 04.05.2016 р. по 06.05.2016 р. , 07.05.2016 р. по 11.05.2016 , з 12.05.2016 р. по 30.05.2016 р,

Із матералів справи вибачається, що позовач заключив трудовий договір з відповідачем і згідно ст 21 КЗпП України виконувати роботу з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові .

На підпріємстві відповідача є посадова інструкція завідуючого господарством ЗРДЛВМ , яка затверджена директором підпріємства 03.07.2015р а, також Правила внутрішнього трудового розпорядку

Відповідачем надаі суду протоколи засідання керівництва ЗРДЛВМ від 25.09.2015 р,, 28.08. 2015р, , 11.12.2015 р. де перед зав. господарством ОСОБА_13 ставились задачі керівництвом підприємства , а саме: здати металолом та вивезти на сміник списані речі з гаражів ,закінчини прибирання в боксах та підвалах ,

12.02.2016 р. комісія підприємства в присутності позава ОСОБА_9 \ д\л.с.42\ проводить обслідування технічних та виробничих приміщень , що знаходяться на балансі ЗРДЛВМ .

Актом встановлено факти невиконання позивачем своїх посадових обов"язків, а саме: у будівлі по вул. Іванова 97 скло в віконній рамі не вставлено , зі слів ОСОБА_12 у зв"язку з відсутністю склоріза, гаражні бокси та склади на території будівлі : бокс № 1 -дах протікає,у боксі у великій кількості наваляні сторонні предмети та особисті речі; бокс №2 - бокс не оглянуто, зі слів ОСОБА_1 ключі загублені , доступу до боксу немає ; боск № 3 стан задовільний; бокс № 4 не оглянуто, зі слів ОСОБА_1 ключі знаходяться в колишнього співробітника підприємства ; бокс № 5 -дах протікає , наявна мукалатура , не прибрана дерев"яна тирса,;бокс № 6 не оглянуто за відсутності ключів у ОСОБА_1, ; бокс № 7 заповнений металобрухтом, зі слів ОСОБА_1.І. цей металлобрухт є списаним обладнанням , протікає дах; примішення радіологічного відділу будівлі по вул.Іаанова 97 : в кімнаті і коридорі тємно, водопровідні крани не працюють . В приміщенні паразитологічного відділу у будівлі по вул. Іванова м. Запоріжжя -несправний водопровідний кран в кімнаті для проведення досліджень, в туалітній кімнаті водопровідний кран не працює, підвал не оглянутий, зі слів ОСОБА_1 відсутні ключі . В підвалі будівлі по вул. Іванова 97 відсутне освітлення, на стінах і стіллажах наявні сліди від протікання води, наявне побутове та будівельне сміття , підвал захаращений старим лабораторним обладнанням . Зі слів ОСОБА_1 вказане обладнання є частково списаним, а частково обліковується на балансі ЗРДЛВМ. \В ході обстеженння було встановлено , що від зав. господарством ОСОБА_12 не надходило до директора ЗРДЛВМ будь-яких звереннь, заявок відносно виділення коштів та будя-якого сприяння щодо приведення виробничих та технічних приміщень ЗРДЛВМ у належний стан.

На вказаному акті обстеження є припис ОСОБА_1на язику орігінала : здание 3-го корпуса не принимал і гаража на ул. Іванова 97.

Крім цього припису, ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень, про що що ,19 лютого 2016 р. складено акт про відмову працівника від пояснень , який засвідчено підписами свідків ОСОБА_8, ОСОБА_14 ОСОБА_7

Опрошені в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_7 підтвердили факт відмови ОСОБА_1 від дачі пояснень щодо порушень , виявлених актом обстження .

Суд, проалізував надані докази, не встановив порушень трудового законодавства при накладанні дисціплинарного стягнення в виді догани на зав. господарством ОСОБА_1 , підстав для його сксуваання не вбачається.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України: «Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

У справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача (звільнення, примушування до звільнення, притягнення до дисциплінарної відповідальності, переведення, атестація, зміна умов праці, відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) у звязку з повідомленням ним або членом його сімї про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою обовязок доказування правомірності прийнятих при цьому рішень, вчинених дій покладається на відповідача.»

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України: «Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.»

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 57 ЦПК України: «Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.»

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 58 ЦПК України: «належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.»

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України: « Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.»

Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України: «У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.»

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ: «Від сплати судового збору під час розгляджу справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.»

Відповідно до п.1 розділу 2 Посадової інструкції завідуючого гомподарством , затвержденої на ЗРДЛВМ , заведучий господарством організує роботи з посподарського обслуговування ЗРДЛВМ, забезпечує своєчасне прибирання приміщень відповідно до санітарних норм в правил , а також прибирання прилегких територій.

Позивач також просить сксувати наказа № 8 к\тр від 02.03.2016 р про застосування відносно нього дисциплінарного стягнення у виді догани у зв"язку з виявленням невиконання ним посадових обов"язків, яке виразилось у несвоєчасному виконанні розпорядження директора ЗРДЛВМ щодо до забезпечення хіміко-токсилогічного відділу скрапленим азотом у балонах, що призвело до перебоїв у здійснені досліджень на наявність пестицидів у продукції методом газової хроматографії.

Позивач посилається на те, що посадова інструкція завідуючого господарством не передбачає його зобов"язання щодо забезпечення хіміко-токсикологічного відділу скрапленим газом у балонах , тому від наказ про застосування до нього дисціплінарного стягнення вважає безпідставним та необгрунтованим.

Суд дослідів підстави застосовування відносно ОСОБА_1 до дисципларної відповідальності , вважає, що наказ не підлягає скасуванню , оскільки посадова інструкції завідуючого господарством передбачає організацію роботи з господарського обслуговування ЗРДЛВМ . За неналежне виконання або невиконання своїх посадовиї обов"язків даною інструкцієї передачена відповідальнсть зав. господарством.\ п.1 гл.1V посадової інструкції\.

Про те що , позивач вважав виконання забезпечення роботи ЗДРЛВМ не входить до посадих обов"язків, про що не повідомив директора підприємства, . чим порушив п.2 розд.1 вказаної інструкції та що призвело до перебоїв у здійснені досліджень на наявність пестицидів у продукції методом газової хромографії.

При цьому позивач не винонав доручення керівницства, наданому йому 11.12.2015 р. на засіданні керівництва , де перед ним поставлена задача привезти газ з м. Лніпропетрівська.

ОСОБА_1 знову відмовився від дачі пояснень по даному факту, про що було складено акт про відмову працівника від підпису., який був підпсан свідками ОСОБА_2, ОСОБА_8 ОСОБА_14 Вказані свідки було присутні судовому засіданні та підтвердили факт відмови ОСОБА_1 від дачі пояснень .

Дослідживши материіали справи суд приходить до висновку , шо підстав для скасування наказу № 8к\ тр від 02.03.2016 р. судом не встанолено, порушень трудового законодавства при застосуванні відносно ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани не встановлено.

Наказом від 19.02.2016 р. у зв"язку з виявленнням числених фактів невиконання завідуючим господаством ОСОБА_15 було застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани та рекомедовано цим наказом у строк до 23.03.2016 р. забезпечити наведення порядку у технічних приміщеннях та підвалах будівель , що знаходяться у користуванні ЗРДЛВМ. Відповідно до існуючого порядку забезпечити утилізацію макулатури , металобрухту та списаного обладнання, забезпечити безперешкодний доступ \навявність ключів\ до технічних приміщень, складів, гаражів та підвалів будівель , що знаходяться у користуванні ЗРДЛВМ. \

11.03.2016 р. адміністрація ЗРДЛВМ звертається до голови профспілкового комітету ЗРДЛВМ з поданням про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 за систематичне не виконання без поважних причин трудових обов"язків.

Засідання профспілкового комітету призначається на 11 березня 2016 р.

У цей же день, члени профспілкового комітету ОСОБА_6, ОСОБА_7П, ОСОБА_3, ОСОБА_16 ОСОБА_17 вручили ОСОБА_1 на робочому місці у будівлі по вул. Іванова 97 повідомлення-запрошеннян на засідання профспілкому ЗРДЛВМ , яке заплановано на 11.03. о 14.30 хв. ОСОБА_1 від його отримання відмовився без пояснення причин, про було складено акт про відмову члена профспілкового комітету отримати повідомленнян , на якому зазачені особи поставили свої підписи.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_7ОСОБА_18 підтвердили факт вручення ОСОБА_1 повідомлення про запрошення на профспілковий комітет на 11 березня 2016 р.

В цей же день состоялося засіданння профспілкового комітету ЗРДЛВМ , ОСОБА_1 на засідання не з"явився,.

На засіданні профспілковій комитет постановив: запропонувати директору ЗРДЛВМ прзначити повторне обстеження стану технічних та виробничих приміщень , після чого провести повторне засідання профспілки ЗРДЛВМ., перенести розгляд справи про звільнення ОСОБА_1 у зв"язку з його неявкою на наступне засідання. Повторно викликати ОСОБА_1

21.04.2016 р. комісія у складі зав. вірусологічним відділом ОСОБА_4, зав. відділом ВСЕ ОСОБА_19М, зав. бактерогічним відділом ОСОБА_6Г, ст інспектор по кадрах ОСОБА_20М,, лікар ветнрінарної медицини ОСОБА_7 в присутності завідуючого господарством ОСОБА_1 з метою перевірки стану виконання доручень , наданих завідуючому господарством ОСОБА_1 , наказом директора ЗРДЛВМ № 65-ос від 19.04 2016 р. та протоколом оперативної наради у директора ЗРДЛВМ від 12.04.2016 р., обстежили технічні та виробничі приміщення, що знаходяться на балансі Запорізької РДЛВМ , під час обслідування були виявлені наступні порушення:

- у будівлі по вул. Іванова 97 скло в віконій рамі не вставлено;. у будівлі по вул. Іванова 97 на першому під"їзді гілкою дерева відірваний фронтон. Фронтон не відремонтовано , гілка не спилена ; у будівлв по вул. Іванова 97 на даху відсутній елемент шиферу, дах не відремонтовано; гаражні бокси та склади на території будівлі по вул. Іванова 97 -доступ зав. господарством не надано , з його слів якого , ключі від вказаних будівель він залишив дома; в підвалі будівлі по вул. Іванова 97 відсутне освітлення, на стінах і стелі наявні сліди від протіканя води, наявне побутове та будівельне сміття. Підвал захаращений старам лабораторним обладнанням \ холодильники, термостати/ . Зі слів ОСОБА_1 вказане обладнання є частково списаним, а частково облікується на балансі ЗРДВМ.; на першому повірсі будівлі по вул. Іванова 95 не відремонтовані двері із кодовими замками; надвірна будівля по вул. Іванова 95 \віварій\, де знаходиться патоморологічний відділ ЗРДЛВМ не обладнана телефоним з"язком; у надвірній будівлі по вул. Іванова 95 \віварій\ , неспрані жалюзі, паламані ручки на міжкімнатних дверях, відсутні протимоскітні сітки. Комісією встановлено , що порушення, які були вказані в акті від 12.02.2016 р. зав. господарством ОСОБА_1 повністю не виправлені.

21 04 2016 р. знову состоялось засіданян профспілкового комітету ЗРДЛВМ , по повторному розгляду поданння № 13-15 \102 від 11.03.2016 р. адміністрації ЗРДЛВС на дачу згоди на звільнення ОСОБА_1за систематичне невиконання трудових обов"язків без поважних причин задоволено.

Профспілковий комітет дав згоду на звільнення ОСОБА_1 за ч.3 ст 40 КЗпП України.

На даний профспілковий комітет ОСОБА_1 було запрошено повідомленням від 21.04.2016 р., від його отриманя позивач відмовився , про що 21 .04.2016 р.було складено акт про відмову члена профспілкового комітету отримати повідомлення , який підписано всіма членами даного профспілкового комітету.

Таким чином, судом не встановив порушень зі сторони профспілкового комітету ЗРДЛВМ про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 за ч.3 ст 40 КЗпП України, їх дії повністю відповідають ст 39 Закону України " Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності " від 15.09.1999 р. № 1045.

Відповідно п.22 Пленуму Верховоного Суду УКраїни № 9 від 06.11.1992 р. у справх про поновлення на роботі осіб.. звільнених за порушення трудової дисциплини , суду необхідно з"ясувати , в чому кокретно проявилось порушеня, що стало приводом для звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору .

В судовому засіданні судом дослідженні всі обставини накладання на позивача дисциплінариних стягеннь та порядок його звільнення за систематичне невиконання без поважних причин обв"язків, покладених на нього трудових обов"язків або правил внутрішнього трудового розпорядку, суд прийшов до висновку, що застосування до позивача дисциплінарних стягнень у виді догани та його звільнення за ч.3 ст 40 КЗпП України пройшо без порушень трудового законодавства , підстав на поновлення ОСОБА_1 на посаді завідуючого господарством Запорізької регіональної державної лабораторії ветеринарної служби відсутні.

В частині позову , про те, що трудова книжка позивачу була вручена 16.05.2016 р. невчастно, опровергається наданими суду документами: листом ЗРДЛВМ на ім"я ОСОБА_1 , датованого 22.04.2016 р. , де його запрошують прийти для отримання трудової книжки, а також копією поштового повідомлення на ім"я ОСОБА_1 , де власноручно позивачем вказана дата отримання листа , 27.04.2016 р., а отримав трудову книжку він 28.04 2016 р, що свідчить з його позовної заяви, виходячи із зазначеного суд вважає , що строк звернення до суду в місячній строк про поновлення на роботі пропущено, але по поважним причинам, знаходження позивача на лікарняному надає суду підставі дя поновлення вказаного строку.Суд прийняв до уваги , що позивач знаходився на лікарняному 22 .04.2016 р. по 25 .04.2016 р. та з 26.04 2016 по 29.04.2016 р , з 04.05.2016 р. по 06.05.2016 р. , 07.05.2016 р. по 11.05.2016 , з 12.05.2016 р. по 30.05.2016 р, , й той факт, що з позовом в суд позивач звернувся 01.06 2016 р.

Не приймає суд також посилання позивача на те, що він свого часу не підписуав акт-прийому -переданння будівель по вул. Іванова 97, де виявлена більшість порушень, оскільки вказані будівлі знаходяться на балансі ЗРДЛВМ , і були передані в оперативне управління ЗРДЛВМ на підставі наказу головного управління ветеринарної служби в Запорізькій області. Позивач знаходився з ЗРДЛВМ в трудових відношеннях, виконання посадової інструкції для нього було обов"язковим, яка передбачає , яка передбачає організацію роботи з господарського обслуговування ЗРДЛВМ. \ п.1 розд 2 інструкції.\

В частині позову про стягнення допомоги по тимчасовій непрацездатності та моральної шкоди суд відмляє у повному обсязі в з"язку з відсутнісю підстав на поновленні на роботі

Керуючичь ст.212, 213, 215,ЦПК України , ч.3 ст 40, 43,47,116,149, 150 . 233,235,237-1, 252 КЗпП України , Постановлением Пленуму Верховоного Суду України від 06.11.1992 р,. Закона України " про профісійні спілки , їх права та гарантії " від 15.09.1999 о,, суд

В И Р І Ш И В :

У позові відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів д його проголошення. Особи, які брали участьт у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отриманння копії цього рішення.

Суддя М.А. Голубкова.