ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/8120/15-ц

Провадження № 2/362/88/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( З А О Ч Н Е )

15 березня 2017 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Ковбеля М.М.

при секретарі - Сілецькій М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду в місті Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом, посилаючись на те, що в період шлюбу вони з відповідачем придбали житловий будинок, загальною площею 104,2 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку площею 0,064 га, кадастровий номер НОМЕР_1. Враховуючи, що ОСОБА_2 добровільно поділити майно не погоджується, тому позивач змушений звернутися з вищезазначеною позовною заявою до суду.

Позивач в судове засідання не з'явилася, надіславши до суду заяву, в якій просила слухати справу за її відсутності, вимоги позову підтримала, просила суд їх задовольнити, щодо ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не з'явився, не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

У зв'язку з зазначеним, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи приходить до наступного висновку.

Згідно з положеннями ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 22 червня 1999 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Васильківського міського управління юстиції Київської області.

З договору купівлі-продажу будинку від 20 квітня 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Васильківського міського нотаріального округу Київської області Кизим Л.В., зареєстрованого в реєстрі за №837, ОСОБА_2 придбав у власність житловий будинок загальною площею 87,6 кв.м., житловою площею 56,3 кв.м з відповідними господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 виданого 16 грудня 2005 року, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,064 га, кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення: для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Пунктом 22. Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007 року передбачено, що поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України.

Пунктом 23. Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007 року передбачено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного при обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачнобудівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо.

Згідно ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до вимог ст. ст. 86, 87 Земельного Кодексу (далі - ЗК) України, земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність). Право спільної часткової власності може виникати зокрема за рішенням суду.

Вимогами ст.89 ЗК України, встановлено, що у спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки, зокрема, співвласників житлового будинку. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, яки є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що позивач разом з відповідачем проживали однією сім'єю, вели спільне господарство, та, що відповідач під час шлюбу набув права власності на спірне майно, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог.

Що стосується позовних вимог в частині відшкодування судових витрат, то вони підлягають до задоволення, оскільки, згідно ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтвердженні судові витрати.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 60, 68, 70, 71 СК України, ст. ст. ст.ст.10, 11, 60, 79,, 80, 81, 208, 209, 212-215, 224, 294, 296 ЦПК України, ст.ст. 331, 372, 375 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007 року, суд,-

в и р і ш и в :

Позов - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з відповідними господарськими та побутовими будівлями та спорудами, загальною площею 87,6 кв.м., житловою площею 56,3 кв.м , що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину площею 0,064 га, кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення: для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1 108,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішенння може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивачем рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

.

Суддя М.М. Ковбель