КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" березня 2017 р. Справа№ 910/18914/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Куксова В.В.

Тищенко А.І.

при секретарі судового засідання Денисюк І.Г.

за участю представників:

від позивача: Фурса С.М. - доручення № 12545 від 30.12.2016 року;

від відповідача : Зубарева Н.В. - доручення № 14 від 12.01.2017 року;

від третьої особи 1 : не з'явилися;

від третьої особи 2: Ігнатенко Т.Б. - доручення б/н від 30.12.2016 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фонду Державного майна України

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2016 року у справі № 910/18914/16 (суддя Князьков В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Судноплавна компанія "Укрферрі"

до Фонду Державного майна України

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області,

2. Міністерство інфраструктури України

про стягнення 14 559 978,64 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.12.2016р. у справі №910/18914/16 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Судноплавна компанія "Укрферрі" задоволено повністю, стягнуто з Фонду Державного майна України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Судноплавна компанія "Укрферрі" збитки у розмірі 14 559 978,64 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Фонд Державного майна України звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2016р. та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що Фонд не погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 21.12.2016 року у справі № 910/18914/16, вважає, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, має місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що є підставами для скасування рішення суду відповідно до ч. 1 ст. 104 ГПК України.

Апелянт зазначає, що представником Міністерства інфраструктури України при проведенні інвентаризації цілісного майнового комплексу Державної судноплавної компанії «Укрферрі» було зазначено, що орендоване державне майно використовується у відповідності до умов Договору оренди, за винятком т/х «Каледонія», який виведений з експлуатації 07.04.11 та знаходиться на перестої біля причалу Іллічівського судноремонтного заводу, що підтверджується класифікаційним свідоцтвом № 105-1-07981-13, дійсне до 18.04.2017, яке підтверджує, що т/х «Каледонія» знаходиться у вістої, що може під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів привести до можливого погіршення технічного стану судна чи його псуванню.

Саме через дії орендаря, що полягали у неефективному використанні орендованого майна, у Міністерства інфраструктури України як уповноваженого органу управління зазначеним майном виникли підозри щодо нанесення ТОВ «СК «Укрферрі» збитків та, з метою недопущення нанесення збитків Державному бюджету України, Фондом було ініційовано здійснення незалежної оцінки державного майна, в тому числі т/х «Каледонія».

Апелояційна скарга обюгрунтована також тим, що ТОВ «СК «Укрферрі» є недобросовісним орендарем, що умисно ухиляється від виконання рішення суду та не виконувало умови Договору щодо своєчасної сплати орендної плати в повному обсязі.

Оскільки ТОВ «СК «Укрферрі» не виконувало умови Договору оренди щодо сплати орендної плати в повному обсязі, також не виконувало рішення суду, яким його зобов'язано підписати додатковий договір до Договору оренди щодо збільшення орендної ставки, за цих обставин за наявності непогашеної заборгованості з орендної плати саме з вини ТОВ «СК «Укрферрі» фактично передачу державного майна було здійснено лише 11.08.2015.

Таким чином, задовольняючи позов, суд І інстанції не врахував вимоги ст. 7 Закону про оцінку щодо обов'язковості проведення незалежної оцінки у випадку, зокрема, визначення збитків, під час вирішення спорів щодо державного майна, коштів.

Розрахунки витрат ТОВ «СК «Укрферрі» підлягають сумніву. Так, оплата за забезпечення судна електроенергію під час відстою нарахована за один і той же день двічі; не зазначено, який саме вид ремонту здійснено та яка сума коштів витрачена, у якому розмірі позивач оплатив виставлені до сплати послуг та який документ це підтверджує, не зазначено підстав для проведення ремонту та чи є здійснений ремонт обов'язковим; підлягає сумніву кількість екіпажу, яка була залишена для обслуговування суден на час їх перебування у відстої (наявність офіціантів, поварів, буфетчиків), відсутнє обгрунтування необхідності затрат на їх утримання; завищеною є сума добових на відрядження тощо.

Відповідно автоматичного розподілу справ між суддями для розгляду даної апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: Гончаров С.А. (головуючий), Скрипка І.М., Куксов В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2017 апеляційну скаргу Фонду Державного майна України було прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 07.03.2017 року.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.03.2017 року у зв'язку з перебування судді Скрипки І.М. на лікарняному, сформовано для розгляду зазначеної апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Гончаров С.А., судді Куксов В.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.03.2017 року у визначеному складі колегії суддів апеляційна скарга прийнята до провадження.

Позивач, згідно з поданим до суду 02.03.2017 року відзивом, проти доводів викладених в апеляційній скарзі заперечив та просить апеляційний суд скаргу Фонду Державного майна України залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2016 року у справі № 910/18914/16 без змін.

Третя особа-2, згідно з поданим до суду 07.03.2017 року поясненнями зазначила, що з урахуванням положень статті 19 Конституції України, відповідно до яких органи державної влади можуть діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, вважаємо, що Фонд державного майна України, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області та Міністерство інфраструктури України діяли в межах своєї компетенції та не допустили порушень по відношенню до позивача, та у зв'язку з чим вважаємо, що апеляційна скарга Фонду державного майна України підлягає задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва від 21.12.2016 скасуванню.

Відповідач, згідно з поданим до суду 07.03.2017 року клопотанням, просить апеляційний суд провести комплексну економічну та інженерно- транспортну експертизи з метою встановлення правильності розрахунків витрат ТОВ «Укрферрі», а саме: оплата за забезпечення судна електроенергією під час відстою, витрати по здійсненню ремонтних робіт у розрізі виду робіт і тарифів на їх виконання, витрати на відрядження екіпажу, Фонд державного майна України.

Колегією суддів розглянуто клопотання відповідача про призначення експертизи та відмовлено у його задоволенні з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 41 Господарського процесуального кодексу для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Поняття судової експертизи визначено у ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» як дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду. З наведеного вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 року «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»).

Згідно статті 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу. При необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.

Виходячи з наведених норм, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування.

При цьому господарський суд сам визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає, і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.

Заявлені позивачем вимоги обґрунтовані посиланням на обставини, які підтверджені представленими до матеріалів справи доказами, що підлягають оцінці судом в порядку, передбаченому нормами процесуального кодексу (ст. 43 ГПК України).

Відповідачем не спростовані методи оцінки таких доказів, які використав суд першої інстанції, а лише виказав сумніви в їх під ставності, що обумовлює необґрунтованість вимог про їх перевірку шляхом призначення та проведення експертизи.

Таким чином, виходячи з предмету та підстав заявленого позову, для вирішення спору по суті відсутня потреба у спеціальних знаннях.

Крім того, зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням господарським судом судової експертизи є правом суду, а не його обов'язком.

При цьому, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування або наявні у справі докази є суперечливими.

Враховуючи відсутність потреби у спеціальних знаннях, що входять до предмета доказування, підстави для призначення у справі експертизи відсутні.

Третя особа-1 до судового засідання, що відбулось 07.03.2017 року, не з'явилась, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011 року Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представників третьої особи-1 не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи за відсутності третьої особи-1 є можливим.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, присутніх в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.

05.12.1997р. між Фондом державного майна України (Орендодавець) та Судноплавною компанією "Укрферрі" (Орендар), правонаступником якої є позивач, укладено договір оренди державного майна за №Д-1905 (надалі- "Договір оренди") строком на 10 (десять) років, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне володіння та користування цілісний майновий комплекс Державної судноплавної компанії "Укрферрі".

Додатковою угодою №720 від 28.10.2004р. до договору оренди державного майна від 05.12.1997р. №Д-1905, дію договору було продовжено до 05.12.2014 року

Пунктом 10.6 Договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору після закінчення його строку протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

ТОВ "Укрферрі" своїм листом від 08.12.2014 року за № 11930 повідомлено Фонд державного майна України про припинення Договору та про те, що продовжувати його на новий термін товариство не має наміру.

Пунктом 5.4. Договору оренди передбачено, що у разі припинення Договору оренди орендар зобов'язується повернути Орендодавцеві орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу.

Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

16.10.2014 року листом за №10-16-13954 Фонд державного майна України звернувся до позивача з пропозицією надати кандидатури для включення до складу комісії з інвентаризації і комісії по розмежуванню та оцінці майна ЦМК ДСК "Укрферрі", у зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди цілісного майнового комплексу 05.12.2014 року

27.10.2014 р. Позивач повідомив ФДМУ про своїх представників для включення до складу комісії з інвентаризації і комісії по розмежуванню та оцінці майна ЦМК ДСК "Укрферрі".

Відповідно до Наказу № 2447 від 17.10.2014 року Фонду державного майна України у зв'язку із закінченням 05.12.2014 року терміну дії договору оренди було встановлено дату оцінки ЦМК ДСК "Укрферрі" (30 вересня 2014 року), а також уповноважено Регіональне відділення ФДМ України по Одеській області забезпечити проведення інвентаризації майна ЦМК ДСК "Укрферрі". Контроль за виконанням цього наказу було покладено на заступника Фонду державного майна.

Своїм Наказом №1249 від 21.10.2014 року Регіональне відділення ФДМ України по Одеській області створило комісію по інвентаризації ЦМК ДСК "Укрферрі".

30.10.2014 року листом №11885 Позивачем надано на адресу регіонального відділення ФДМ України по Одеській області підписані акти інвентаризації ЦМК ДСК "Укрферрі".

Листом №10-16-14668 від 30.10.2014 року Фонд державного майна України повідомив позивача про те, що враховуючи лист Міністерства інфраструктури України від 11.12.2013р. №13980/16/10-13, постанову Кабінету Міністрів України від 02.03.1993р. за №158 "Про затвердження положення про інвентаризацію майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання)" (зі змінами) та Порядок повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 07.08.1997р. за N 847, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09.1997р. за N 446/2250 (зі змінами), Фондом проводиться відповідний комплекс процедур з метою повернення орендованого цілісного майнового комплексу Державної судноплавної компанії "Укрфері". З метою визначення фактичної наявності й стану майна з даними бухгалтерського обліку, врегулювання інвентаризаційних різниць та відображення результатів інвентаризації у передаточному балансі, прийнято рішення щодо проведення інвентаризації та оцінки цілісного майнового комплексу Державної судноплавної компанії "Укрфері" станом на 30.09.2014 року Для здійснення оцінки цілісного майнового комплексу Державної судноплавної компанії "Укрфері" було обрано суб'єкта оціночної діяльності - Приватне підприємство "Професійна аналітика нерухомості".

Листом від 05.11.2014 року за №1190 Позивач повідомив Приватне підприємство "Професійна аналітика нерухомості" про готовність надати можливість огляду та фото фіксації основних засобів цілісного майнового комплексу і запропонував відвідування суден визначити на 11.11.2014 року, а також у додатках до листа направив документи, які запитувались Приватним підприємством "Професійна аналітика нерухомості" для проведення оцінки.

Як вбачається із матеріалів справи, Регіональним відділенням ФДМ України по Одеській області листом від 24.12.2014 року за №01-05-06358 направлено акт інвентаризації з додатками на 107 аркушах на адресу ФДМУ.

У березні 2015 року суб'єктом оціночної діяльності - ПП "Професійна аналітика нерухомості" було оформлено Звіт про оцінку необоротних активів ЦМК ДСК "Укрферрі".

Рецензією від 30.03.2015 року на Звіт СОД ПП "Професійна аналітика нерухомості" про оцінку необоротних активів цілісного майнового комплексу ДСК "Укрферрі" від 27.03.2015 року, здійсненою Всеукраїнською асоціацією фахівців оцінки та Українським товариством оцінювачів, визнано вказаний Звіт таким, що відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна.

Листами №11-06-02288 від 29.04.2015 року та №11-06-02468 від 08.05.2015 року Регіональне відділення ФДМ України по Одеській області повідомило Позивача, про те що договір на проведення незалежної оцінки з суб'єктом оціночної діяльності - Приватним підприємством "Професійна аналітика нерухомості" розірвано, з огляду на численні порушення цього оцінювача. Також було поінформовано Позивача, про те що новий договір на проведення незалежної оцінки буде укладено з суб'єктом оціночної діяльності Приватним підприємством "Томас & Сімонова" із визначення розміру збитків стосовно т/х "Каледонія".

03.07.2015 року Рецензією Українського товариства оцінювачів визнано Звіт ПП "Томас & Сімонова" про незалежну оцінку необоротних активів цілісного майнового комплексу ДСК "Укрферрі" таким, що відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна.

11.08.2015 року між Регіональним відділенням ФДМ України по Одеській області, Міністерством інфраструктури України, ТОВ "Укрферрі" та Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" було підписано акт приймання-передавання ЦМК ДСК "Укрферрі" після закінчення терміну дії договору оренди № Д-1905 від 05.12.1997р.

Згідно вказаного акту ТОВ "Укрферрі", Регіональне відділення ФДМ України по Одеській області передали, а Міністерство інфраструктури України прийняло до сфери управління державне майно ЦМК ДСК "Укрферрі", одночасно орган управління - Міністерство інфраструктури України передав, а ДП "Іллічівський морський торговельний порт" прийняв на баланс майно вказаного ЦМК вартістю 83021041,00 грн.

Звертаючись до суду із позовом, ТОВ "Укрферрі" вказує, що Фонд державного майна України допустив зволікання у затвердженні Звіту про незалежну оцінку необоротних активів цілісного майнового комплексу ДСК "Укрферрі" та в цілому при виконанні заходів і оформленні документів щодо повернення орендованого ЦМК ДСК "Укрферрі". Позивач листами від 16.02.2015 року, від 10.03.2015 року, від 27.03.2015 р., від 16.04.2015 року, від 14.05.2015 року звертався на адресу Фонду державного майна України, з вимогами про вжиття необхідних заходів, щодо приймання від позивача орендованого державного майна після закінчення Договору оренди, у відповідності до вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та умов Договору № Д-1905 оренди державного майна цілісного майнового комплексу Державної судноплавної компанії "Укрферрі".

Оскільки фактично передачу державного майна було здійснено 11.08.2015 року, внаслідок неналежного виконання відповідачем свого обов'язку щодо прийняття цілісного майнового комплексу після припинення Договору оренди, Позивач, як балансоутримувач суден "Герої Шипки", "Герої Плевни" та "Каледонія" (що входило до складу орендованого ЦМК ДСК "Укрферрі"), поніс витрати по стоянці вищезазначених суден, у тому числі за користування електроенергією. Так, відповідно до укладених договорів з ТОВ "Іллічівський судноремонтний завод" Позивач оплачував стоянку суден біля причалів заводу. Вартість стоянки вказаних суден за період з 06.12.2014 року до 11.08.2015 року, яку оплачено ТОВ "Укрферрі", включаючи вартість електропостачання та ремонту електрообладнання, становила 5 464 272,71 грн. Додатково до зазначених витрат, ТОВ "Укрферрі" несло також витрати з виплати заробітної плати екіпажам суден "Герої Шипки", "Герої Плевни" та "Каледонія" за період після закінчення Договору оренди з 06.12.2014 року і до 11.08.2015 року (дати переведення на роботу в ДП "Іллічівський морський торговельний порт"). Ці витрати за даними Позивача щодо виплати заробітної плати, включаючи витрати на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, складають 8 345 661,53 грн., а також витати на відрядження - 750 044,40 грн.

Загальна сума збитків, заподіяних Фондом державного майна України, на думку ТОВ "Укрферрі", у зв'язку із неналежним виконанням обов'язку щодо прийняття цілісного майнового комплексу після припинення Договору оренди, становить 14 559 978,64 грн., що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Як зазначалось, позовними вимогами у даній справі є стягнення з Фонду Державного майна України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Судноплавна компанія "Укрферрі" 14 559 978,64 грн. збитків, а сааме 5 464 272,71 грн. витрат по стоянці та ремонту суден за період з 06.12.2014 року по 11.08.2015 року, 8 345 661,53 грн. витрат із виплати заробітної плати екіпажам суден за період з 06.12.2014 року по 11.08.2015 року, 750 044,40 грн. витрат на відрядження екіпажу суден за період з 06.12.2014 року по 11.08.2015 року.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що внаслідок неналежного виконання обов'язку ФДМ України щодо прийняття цілісного майнового комплексу після припинення договору оренди позивачу, як орендарю, завдано збитків.

Судова колегія, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення з наступних підстав.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб встановлений законом або договором.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Аналогічні положення містить ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України.

За приписом ст. 11 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору або із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Згідно із ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За приписами ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) розміру збитків;

3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;

4) вини.

За таких обставин, враховуючи зміст ст.ст.4-3, 33, 54 Господарського процесуального кодексу України при зверненні до суду з даним позовом, позивачем повинно бути доведено, зокрема: протиправність поведінки ФДМ України; наявність заподіяних діями відповідача збитків; причинний зв'язок між ними. В свою чергу, Фонд державного майна України повинен довести відсутність вини у порушенні зобов'язання.

Правові основи управління об'єктами державної власності визначені Законом України "Про управління об'єктами державної власності".

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" управління об'єктами державної власності - це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" законодавство про управління об'єктами державної власності складається з цього Закону, Господарського кодексу України, Закону України від 11.01.2001 року N 2210-III "Про захист економічної конкуренції", інших законів України, якими можуть бути встановлені особливості управління окремими об'єктами державної власності або їх видами, та інших нормативно-правових актів з питань управління об'єктами державної власності.

Об'єктами управління державної власності, зокрема, є державне майно, передане в оренду, лізинг, концесію (стаття 3 Закону України "Про управління об'єктами державної власності"). За частиною першою статті 4 цього Закону до кола суб'єктів управління об'єктами державної власності входять, зокрема, Кабінет Міністрів України, міністерства та інші органи виконавчої влади (далі - уповноважені органи управління), Фонд державного майна України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 цього Закону Фонд державного майна України щодо державних підприємств, установ і організацій уповноважений, зокрема, виступати орендодавцем цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів (підпункт "а"), здійснювати контроль за використанням орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, виконанням умов договорів оренди цілісних майнових комплексів державних підприємств, поверненням цілісних майнових комплексів державних підприємств до сфери управління уповноважених органів управління після закінчення строку дії договорів оренди (підпункт "б").

Також за змістом ч. 1 ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ст. 287 Господарського кодексу України, орендодавцем щодо державного майна є: Фонд державного майна України.

Частиною 6 ст. 283 ГК України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено (ч. 2 ст. 291 ГК України). Аналогічні положення містить ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно ч. 4 ст. 291 ГК України, правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Частина 1 ст. 785 ЦК України та ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачає, що у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Статтею 10.6 Договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору після закінчення його строку протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

Як вбачається із матеріалів справи, договір оренди державного майна від 05.12.1997р. за №Д-1905 припинив свою дію 05.12.2014 року, чого сторони не заперечували під час розгляду справи.

При цьому, Наказом № 2447 від 17.10.2014 року Фонду державного майна України, у зв'язку із закінченням 05.12.2014 року терміну дії договору оренди, було встановлено дату оцінки ЦМК ДСК "Укрферрі" (станом на 30 вересня 2014 року), а також уповноважено Регіональне відділення ФДМ України по Одеській області забезпечити проведення інвентаризації майна ЦМК ДСК "Укрферрі". Контроль за виконанням цього наказу було покладено на заступника Фонду державного майна.

Зміст і послідовність процедур припинення договору оренди державного майна врегульовано Порядком повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, затвердженим Наказом ФДМ України від 07.08.1997 року № 847 (надалі - Порядок).

Даний Порядок забезпечує реалізацію положень статей 26, 27, 28 і 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" і регулює здійснення комплексу заходів і процедур, пов'язаних з поверненням орендованого державного майна: інвентаризації і оцінки майна орендованих підприємств, визначення часток держави і орендаря у цьому майні, врахування заборгованості орендарів по орендних платежах, приймання-передавання майна, вибору організаційно-правової форми підприємства, заснованого на поверненому після оренди державному майні і, при необхідності та за згодою орендаря, майні орендаря (п. 1 Порядку).

Цей Порядок поширюється на випадки повернення цілісних майнових комплексів державних підприємств та організацій, їх структурних підрозділів, цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів (далі - орендовані підприємства) після припинення (внаслідок закінчення строку) договору оренди, розірвання договору оренди за погодженням сторін або за рішенням суду (п. 2 Порядку).

Так, п. 3 розділу 1 вказаного Порядку передбачено, що інвентаризація та оцінка майна орендованого підприємства здійснюється до дати закінчення договору оренди.

Крім зазначеного п. 6 Порядку передбачено, що повна інвентаризація майна орендованого підприємства проводиться інвентаризаційною комісією, утвореною орендодавцем, станом на останнє число місяця в період, що настає не раніше ніж за три місяці до дати закінчення строку дії договору оренди та завершується не пізніше зазначеної дати. Дата інвентаризації збігається з датою оцінки.

П. 7 Порядку передбачено, що при проведенні повної інвентаризації інвентаризаційна комісія керується Положенням про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.1993р. за N 158 (надалі - Положення). Для проведення повної інвентаризації інвентаризаційна комісія може створювати на орендованому підприємстві робочі групи тощо.

Для проведення інвентаризації майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), утворюється інвентаризаційна комісія за наказом державного органу приватизації про проведення інвентаризації (п. 5 Положення ).

Нормами п. 51 та 52 Положення визначено, що інвентаризація майна, яке підлягає поверненню з оренди, проводиться інвентаризаційною комісією, яка утворюється орендодавцем, до складу якої входить представник орендодавця, а також керівник і головний бухгалтер орендаря. Голову інвентаризаційної комісії призначає орендодавець. Членам інвентаризаційної комісії, до початку інвентаризації, надається наказ керівника державного підприємства, організації або орендодавця про проведення інвентаризації, а голові інвентаризаційної комісії - також контрольний пломбір.

Інвентаризація та оцінка, у зв'язку із поверненням майна з оренди, проводиться в період, що настає не раніше ніж за три місяці до дати закінчення строку дії договору оренди, та завершується не пізніше зазначеної дати.

Інвентаризація майна державного підприємства або організації чи їх окремих структурних підрозділів або цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів повинна бути закінчена за 15 календарних днів, якщо інше не передбачено законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність (п.6 Положення).

Проаналізувавши наведені вище приписи Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди та Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), господарський суд прийшов до висновку, що перед підписанням акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу слід здійснити ряд заходів, насамперед спрямованих на проведення інвентаризації та оцінки орендованого майна. При цьому, із аналізу вищенаведених норм вбачається, що саме на Відповідача законодавством покладено ініціювання та основні обов'язки забезпечення проведення оцінки орендованого майна.

При цьому, ще 21.10.2014 року Наказом №1249 Регіональним відділенням ФДМ України по Одеській області створено комісію по інвентаризації ЦМК ДСК "Укрферрі", а 30.10.2014 року листом №11885 Позивачем надано на адресу регіонального відділення ФДМ України по Одеській області підписані акти інвентаризації ЦМК ДСК "Укрферрі".

Листом №10-16-14668 від 30.10.2014 року Фонд державного майна України повідомив позивача про те, що Фондом, з метою визначення фактичної наявності й стану майна з даними бухгалтерського обліку, врегулювання інвентаризаційних різниць та відображення результатів інвентаризації у передаточному балансі, прийнято рішення щодо проведення інвентаризації та оцінки цілісного майнового комплексу Державної судноплавної компанії "Укрфері" станом на 30.09.2014 року Для здійснення оцінки цілісного майнового комплексу Державної судноплавної компанії "Укрфері" було обрано суб'єкта оціночної діяльності - Приватне підприємство "Професійна аналітика нерухомості".

Листом від 05.11.2014 року за №1190 позивач повідомив Приватне підприємство "Професійна аналітика нерухомості" про готовність надати можливість огляду та фото фіксації основних засобів цілісного майнового комплексу, запропонував відвідування суден визначити на 11.11.2014 року, а також у додатках до листа направив документи, які запитувались Приватним підприємством "Професійна аналітика нерухомості" для проведення оцінки.

Вищевставновлені обставини свідчать про те, що ФДМУ вчасно та у відповідності до процедури встановленої Порядком повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди та Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання) розпочато процедуру повернення ЦМК ДСК "Укрферрі" із оренди.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано сторонами в суді, Позивачем надавались своєчасно необхідні документи для проведення інвентаризації та оцінки орендованого майна. Тобто, Позивачем вчинялись дії, спрямовані на інвентаризацію орендованого майна, з метою проведення його оцінки та оформлення документів необхідних для завершення процедури повернення з оренди орендованого майна.

В той же час, всупереч вимогам п. 52 та п. 6 Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання), Акт оцінки майна орендованого підприємства ЦМК ДСК "Укрферрі" було затверджено ФДМУ лише 27.07.2015 року

Так, після отримання у березні 2015 року суб'єктом оціночної діяльності - ПП "Професійна аналітика нерухомості" Звіту про оцінку необоротних активів ЦМК ДСК "Укрферрі" від 27.03.2015 року, Рецензією від 30.03.2015 року на даний Звіт, здійсненою Всеукраїнською асоціацією фахівців оцінки та Українським товариством оцінювачів, визнано вказаний Звіт таким, що відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна.

Листами №11-06-02288 від 29.04.2015 року та №11-06-02468 від 08.05.2015 року Регіональним відділенням ФДМ України по Одеській області повідомлено Позивача, про те що договір на проведення незалежної оцінки з суб'єктом оціночної діяльності - Приватним підприємством "Професійна аналітика нерухомості" розірвано. Також було поінформовано Позивача, про те що новий договір на проведення незалежної оцінки буде укладено з суб'єктом оціночної діяльності Приватним підприємством "Томас & Сімонова" із визначення розміру збитків стосовно т/х "Каледонія", свідомо допускаючи ще більший термін зволікання виконання обов'язку щодо своєчасного прийняття ЦМК ДСК "Укрферрі" з оренди, що свідчить про наявність його вини (умислу) у порушенні зобов'язання.

При цьому, судами береться до уваги, що в матеріалах справи відсутні будь які повідомлення Позивача, з боку Відповідача, щодо ухилення Позивача від надання необхідних документів або ухилення від виконання свого обов'язку, з повернення об'єкту оренди Орендодавцеві, а Відповідачем в порядку ст.ст. 33, 34 ГПК України не надано належних та допустимих доказів того, що Позивач якимось чином ухилявся від здійснення дій щодо повернення об'єкту оренди.

Вказані обставини свідчать про протиправну поведінку Фонду державного майна України, що виявилася у неналежному виконанні обов'язку щодо прийняття цілісного майнового комплексу після припинення Договору оренди у визначені строки.

Судом першої інстанції вірно враховано, що Позивач листом від 08.12.2014 року повідомив Фонд державного майна України про припинення Договору та про те, що продовжувати його на новий термін не має наміру.

Окрім того, Позивач неодноразово листами від 16.02.2015 року від 10.03.2015 року, від 27.03.2015 року, від 16.04.2015 року, від 14.05.2015 року звертався на адресу Фонду державного майна України, з вимогами про вжиття необхідних заходів, щодо приймання від позивача орендованого державного майна після закінчення Договору оренди.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що Відповідачем, на якого законодавством покладено ініціювання та основні обов'язки забезпечення проведення інвентаризації та оцінки орендованого майна, безпідставно не вжито достатніх заходів, спрямованих на повернення цілісного майнового комплексу ДСК "Укрферрі" в строк, встановлений до припинення договору оренди № Д-1905 від 05.12.1997 року тобто до 05.12.2014 року.

Стосовно збитків, завданих позивачу відповідачем, місцевий суд вірно врахував наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, крім іншого включається включаються додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

У зв'язку з утриманням орендованого майна у період з 06.12.2014 року по 11.08.2015 року позивачем понесені витрати у розмірі 14 559 978,64 грн., які складаються з:

- витрат по стоянці суден "Герої Шипки", "Герої Плевни" та "Каледонія" та витрат на ремонт суден за період 06.12.2014 р. до 11.08.2015 року, які оплачено ТОВ "Укрферрі на суму 5 464 272,71 грн.

Зокрема, вказані витрати підтверджуються договором №51631 від 27.07.2010р. на стоянку та технічне обслуговування т/х "Каледонія"; договором №55761 від 13.01.2014 року, Додатковою угодою №1 від 05.03.2015 року до Договору на стоянку та технічне обслуговування т/х "Герої Шипки"; договором " 55748 від 28.10.2013р., Додатковою угодою №1 від 03.11.2013р., Додатковою угодою №3 від 31.01.2014 року, Додатковою угодою №4 від 02.01.2015 року до Договору на стоянку та технічне обслуговування т/х "Герої Плевни"; актами виконаних послуг при стоянці за період з 19.12.2014 року по 18.08.2015 року; платіжними дорученнями на перерахування коштів Позивачем (а.с. 128 - 141 том 1); бухгалтерською довідкою з розрахунком витрат при стоянці суден "Каледонія", "Герої Шипки", "Герої Плевни"; Генеральним Договором підряду №01/09-11 від 13.09.2011р.

- витрат з виплати заробітної плати екіпажам суден "Герої Шипки", "Герої Плевни" та "Каледонія" за період з 06.12.2014 р. і до 11.08.2015 р. на суму 8 345 661,53 грн.

Вказані витрати підтверджуються штатними розписами т/х "Каледонія", т/х "Герої Шипки", т/х "Герої Плевни", бухгалтерською довідкою із розрахунком витрат на заробітну плату та єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування екіпажу суден "Каледонія", "Герої Шипки", "Герої Плевни";

- витрат на відрядження екіпажу суден "Герої Плевни", "Герої Шипки" з 06.12.2014 р. і до 11.08.2015 р. на суму - 750 044,40 грн.

Вказані витрати підтверджуються бухгалтерською довідкою із розрахунком витрат на відрядження екіпажу суден "Герої Плевни" та "Герої Шипки".

За таких обставин, господарський суд приходить до висновку, що Позивачем понесені реальні витрати на загальну суму 14559978,64 грн. витрат на утримання орендованого майна), які правомірно включено до суми збитків, як додаткові витрати понесені ТОВ "Укрфері".

Твердження відповідача та Міністерства інфраструктури України про наявність вини ТОВ "Укрферрі" в порушенні процедури припинення Договору оренди, вини у тривалому поверненні орендованого ЦМК з оренди, судами відхиляються з огляду на наступне.

Статтею 2 Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди передбачено, що він поширюється на випадки повернення цілісних майнових комплексів державних підприємств та організацій, їх структурних підрозділів, цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів (далі - орендовані підприємства) після припинення (внаслідок закінчення строку) договору оренди, розірвання договору оренди за погодженням сторін або за рішенням суду.

Таким чином, вказаний порядок застосовується у наступних випадках:

- після припинення (внаслідок закінчення строку) договору оренди;

- розірвання договору оренди за погодженням сторін;

- розірвання договору оренди за рішенням суду.

Статтею 4 Порядку визначено, що зміст і послідовність процедур припинення або розірвання договору оренди і реорганізації орендованого підприємства визначаються цим Порядком (якщо інше не передбачено актом Кабінету Міністрів України), договором оренди та досягнутою між орендодавцем і орендарем не пізніше як за три місяці до визначеної дати припинення (розірвання) договору оренди домовленістю, яка може бути оформлена відповідною угодою. Якщо договір оренди розірвано за рішенням суду, то угода укладається протягом 5 днів після того, як це рішення набрало законну силу.

Отже, із аналізу статті 4 Порядку вбачається, що укладення Угоди про порядок повернення є домовленістю сторін, а не обов'язком, яка може бути оформлена не пізніше як за три місяці до визначеної дати припинення (розірвання) договору оренди. Оскільки з матеріалів справи не вбачається погодження між Позивачем та Відповідачем дати дострокового припинення (розірвання) договору оренди, то відповідно і твердження про наявність вини Позивача у порушенні процедури припинення Договору оренди є необґрунтованим.

Натомість, статтею 3 Порядку передбачено, що "Інвентаризація та оцінка майна орендованого підприємства здійснюються до дати закінчення договору оренди".

Тобто, оцінка ЦМК ДСК "Укрферрі" повинна була здійснитись до 05.12.2014 року. Натомість, оцінка здійснювалась, як встановлено матеріалами справи, двічі. Остання оцінка була проведена Суб'єктом оціночної діяльності Приватним підприємством "Томас & Сімонова" лише 25.06.2015 року про, що було оформлено Звіт. При цьому, Рецензією від 03.07.2015 року на даний Звіт підтверджено відсутність шкоди нанесеної орендарем орендодавцю, у тому числі і по т/х "Каледонія".

Приймаючи до уваги те, що саме на Відповідача законодавством покладено ініціювання та основні обов'язки забезпечення проведення оцінки орендованого майна, а така повинна бути проведена до закінчення строку дії договору оренди, твердження Відповідача про наявність вини Позивача у тривалому поверненні орендованого ЦМК з оренди, є необґрунтованим на недоведеним Відповідачем.

Щодо тверджень Відповідача та Міністерства інфраструктури України, щодо недоведеності того, що витрати на відрядження у сумі 750 044,40 грн. є об'єктивно необхідними для підтримання майна у належному стані, а також посилання на пункт 24 Порядку повернення орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств після припинення або розірвання договору оренди, яким передбачений обов'язок балансоутримувача (Позивача) відповідати за належне утримання і збереження майна, судом відхиляються з огляду на наступне.

Статтею 35 Кодексу торговельного мореплавства України передбачено, що судно повинно мати такі основні суднові документи:

- … свідоцтво про мінімальний склад екіпажу.

Порядком визначення мінімального складу екіпажу судна (затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України 10.11.2014 року за N 575) визначено:

П. 1.1. цей Порядок встановлює вимоги до визначення мінімального складу екіпажу судна з метою забезпечення достатньо ефективного та результативного укомплектування судна екіпажем для забезпечення його безпеки та охорони, безпеки судноводіння і діяльності на водних шляхах та в порту, попередження нанесення шкоди здоров'ю або загибелі людей, навколишньому природному середовищу та майну.

У відповідності до п. 1.4. Порядку мінімальний склад екіпажу судна - мінімальна кількість осіб командного складу та суднової команди, які можуть у будь-який час експлуатації забезпечити безпечне управління судном, а саме: безпеку людей, судна, збереження вантажу, майна та захист навколишнього природного середовища.

З урахуванням п. 1.4 Порядку, Позивачу для підтримання суден у належному стані, необхідно було забезпечити наявність екіпажу на суднах.

При цьому, із матеріалів справи вбачається, що місцезнаходженням Позивача є: м. Одеса, провулок Сабанський, 4а. Оскільки, вказані судна "Герої Шипки", "Герої Плевни" знаходились на перестої біля причалів Іллічівського морського торговельного порту (Іллічівського СРЗ), який є населеним пунктом поза межами основного місця роботи (ТОВ "Укрферрі") позивачу необхідно було нараховувати та сплачувати добові членам екіпажу суден, отже, нарахування добових членам екіпажу суден є необхідним для підтримання майна у належному стані.

Суд першої інстанції вірно зазначає, що обов'язок балансоутримувача (Позивача) відповідати за належне утримання і збереження майна, до підписання акта приймання-передавання майна, на який посилається Відповідач, не звільняє останнього від обов'язку своєчасного вжиття усіх заходів, спрямованих на повернення орендованого цілісного майнового комплексу, до закінчення строку договору оренди.

Щодо доводів Міністерства інфраструктури України, що позивачем безпідставно включено до розрахунку суми збитків витрати на стоянку та ремонт суден за Договором № 55748 від 28.10.2013 р., за Договором №55761 від 13.01.2014 року, оскільки строк надання послуг за цими договорами закінчився 30.11.2013р. та 31.03.2014 року судом відхиляються з огляду на те, що в матеріалах справи наявна копія Додаткової угоди № 3 від 31.01.2014p. відповідно до якої строк стоянки т/х "Герої Плевни" біля причалу ІСРЗ продовжено на 2014 p., копія Додаткової угоди №4 від 02.01.2015p. відповідно до якої строк стоянки зазначеного судна біля причалу ІСРЗ продовжено на 2015 р., копія Додаткової угоди № 1 від 05.03.2015p., якою строк стоянки т/х "Герої Шипки" біля причалу ІСРЗ продовжено на 2015 р.

Доводи Міністерства інфраструктури України, що акти відповідно до яких відбувалась оплата забезпечення судна електроенергією під час відстою, містять інформацію щодо нарахування оплати за електроенергію за один і той же день двічі, судом відхиляються з огляду на те, що дані про споживання електроенергією визначаються відповідно до довідок про споживання електроенергії та самими актами які підписані представниками ІСРЗ та судна. Розмір оплати за електроенергію розраховується не за той чи інший день, а за кількість спожитої електроенергії відповідно до показів лічильників, яка зазначається в довідках (актах). Ця кількість визначається як різниця між показами лічильника на дату зняття цих показів та попередніми показами.

Отже, враховуючи встановлені у справі обставини, суд відзначає, що причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою Відповідача та збитками Позивача полягає у тому, що у зв'язку із неналежним виконанням ФДМУ своїх зобов'язань щодо своєчасного прийняття з оренди орендованого майна, Позивач поніс збитки, які складаються із витрат на належне утримання і збереження зазанченого ЦМК ДСК "Укрферрі" до моменту підписання акта приймання-передавання майна у розмірі 14 559 978,64 грн.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з Фонду державного майна на користь ТОВ "Укрфері" збитків у розмірі 14 559 978,64 грн.

З огляду на викладене позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Судноплавна компанія "Укрферрі" є обґрунтованими та такими, що вірно задоволені судом першої інстанції.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду міста Києва від 21.12.2016 року у справі № 910/18914/16 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Разом з тим, доводи Державного майна України, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Державного майна України на рішення господарського суду міста Києва від 21.12.2016 року у справі № 910/18914/16 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного майна України на рішення господарського суду міста Києва від 21.12.2016 року у справі № 910/18914/16 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2016 року у справі № 910/18914/16 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/18914/16 повернути до суду першої інстанції.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді В.В. Куксов

А.І. Тищенко