Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 березня 2017 р. № 820/1671/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача ДАБІ - Осадчука В.М.,

представника третьої особи КЕВ - Сального О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю в Харківській області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: Квартирно-експлуатаційний відділ м.Харкова, за участю Харківської прокуратури з нагляду за додержання законів у воєнній сфері

про

визнання дій протиправними та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області щодо проведення позапланової перевірки нежитлової будівлі за літ."Б-2" по АДРЕСА_1, за наслідками якої складений акт від 21.02.20163 року 3183 перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил;

- визнати протиправним та скасувати припис від 21.02.2013 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил щодо будівлі за літ. "Б-2" по АДРЕСА_1;

- визнати протиправним та скасувати рішення від 21.02.2013 року про заборону експлуатації об'єкта будівництва щодо будівлі за літ. "Б-2" по АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21.02.2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області на підставі наказу від 23.01.2013 року №183, проведено позапланову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів, правил, за результатами якої складено акт №183. На підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем 21.02.2013 року видано припис та рішення про заборону експлуатації об'єкту будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 літ. "Б-2". Позивач з приписом та рішенням не погоджується, вважає, що відповідач, при проведенні перевірки діяв з перевищенням повноважень, наданих йому законодавством України, та при прийнятті спірних рішень неповно та неправильно встановив всі обставини справи, у зв'язку із чим припис та рішення про заборону експлуатації об'єкта будівництва підлягають скасуванню.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали доводи, викладені у позові, просили суд прийняти рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідач позов не визнав, у письмових запереченнях на позов (т. 1 а.с. 49-53) вказав, що позов є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Відповідач стверджує, що 23.01.2013 року цілком правомірно та об'єктивно проведено позапланову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів, правил, за результатами якої складений акт №183. Згаданий акт цілком відповідає вимогам чинного законодавства. Висновки, викладені в акті перевірки про порушення позивачем вимог будівельних норм, а саме самочинного будівництва, також цілком об'єктивні та законні. Дані висновки слугували підставою для прийняття інспекцією припису від 21.02.2013 року та рішення про заборону експлуатації об'єкту будівництва, як то передбачено ст. ст. 38, 39 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" та п.8 ст.30-1 ЗУ "Про планування та забудову територій". За судженням відповідачів, відсутні підстави для скасування спірного припису та рішення про заборону експлуатації об'єкта будівництва від 21.02.2013 року, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях на позов, просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.

Представник третьої особи - Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харкова, у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, просив суд прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Прокурор у судове засідання не прибув, про дату час і місце судового засідання повідомлений судом належним чином, в порядку, передбаченому ст.33-35 КАС України, клопотань про відкладення розгляду справи суду не надсилав.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено, що на підставі наказу від 23.01.2013 р. №183 та направлення для проведення позапланової перевірки від 23.01.2013 р. №183-Н, представником відповідача було проведено перевірку об'єкта будівництва (нежитлові будівлі), що розташований за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої 21.02.2013 р. складено акт №183 (т.1 а.с.9-11).

Зазначеною перевіркою встановлено факт самочинного будівництва (реконструкції) об'єкта будівництва - двохповерхової нежитлової будівлі літ. "Б-2", що розташована за адресою: м.Харків, АДРЕСА_1.

На підставі акту від 21.02.2013 р. №183 відповідачем 21.02.2013 р. складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким позивача зобов'язано знести будівлю літ. "Б-2", що розташована за адресою: АДРЕСА_1 у термін до 01 березня 2013 року, а також прийнято рішення про заборону експлуатації об'єкту будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, літ. "Б-2" (т.1 а.с.12-15).

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо проведення вказаної перевірки та не погодившись з прийнятими за наслідками останньої приписом та рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Щодо позовних вимог про оскарження позивачем дій відповідача щодо проведення позапланової перевірки об'єкта будівництва (нежитлові будівлі), що розташований за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої 21.02.2013 р. складено акт №183, слід зазначити наступне.

За змістом Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 № 439/2011, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Держархбудінспекція України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, цим Положенням, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України.

Суд зазначає, що правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначено Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Положеннями статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль визначено як сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 4-1) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 5) здійснювати контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів містобудування та архітектури; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій, які пройшли у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, державну атестацію в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки.

Відповідно до п.1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553 (далі по тексту - Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва. Державний архітектурно-будівельний контроль на об'єктах будівництва, що є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб та розташовані на території України, здійснюється відповідно до цього Порядку. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень (п.2 Порядку № 553).

Згідно п.5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Пунктом 7 Порядку № 553 визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій; перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Як встановлено пунктом 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів внутрішніх справ. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб'єкта містобудування.

Пунктом 12 Порядку № 553 передбачено, що посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до п.14 Порядку № 553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги інспекції щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб інспекції до проведення перевірки складається відповідний акт.

Згідно п.16 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Пунктом 18 Порядку № 553 передбачено, що акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.

Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Як встановлено пунктом 21 Порядку № 553 якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Як встановлено з матеріалів справи, фактичною підставою для проведення спірної перевірки слугувало виявлення факту самочинного будівництва, встановленого в ході проведення попередньої позапланової перевірки та зафіксованого в акті № 5366 від 16.10.2012 року (т.1 а.с.64-66).

Передумовою для проведення перевірки, в ході якої було встановлено факт самочинного будівництва, слугував лист прокуратури м. Харкова № 04-34-5511 вих-12 від 03.09.2012 року, яким відповідача повідомлено про проведення прокуратурою м. Харкова перевірки за листом заступника директора Департаменту містобудування та архітектури та земельних відносин - начальника Управління земельних відносин Харківської міської ради ОСОБА_5 щодо самовільного розміщення об'єктів, від яких звільняється територія м. Харкова, а саме: АДРЕСА_1, та надано копії матеріалів перевірки, які є в наявності прокуратури м. Харкова (т.1 а.с.54).

23.01.2013 року начальником Інспекції ДАБК було прийнято наказ № 183 про проведення позапланової перевірки об'єкта будівництва (нежитлової будівлі), що розташований за адресою: АДРЕСА_1, на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, з 20.02.2013 року, та оформлено направлення для проведення позапланової перевірки № 183-Н від 23.01.2013 р. строком дії з 20.02.2013 року по 26.02.2013 року (т.1 а.с.62, 63).

Як встановлено з пояснень представника відповідача, позапланова перевірка нежитлових будівель літ. "Б-2" по АДРЕСА_1 проводилась посадовими особами Інспекції ДАБК у Харківській області без виїзду на місце, за фактами виявлення самочинного будівництва літ. "Б-2" по АДРЕСА_1, на підставі раніше складених відповідачем актів, з урахуванням отриманої інформації з контролюючих, правоохоронних органів та органів місцевого самоврядування.

За результатами спірної перевірки складено акт № 183 від 21.02.2013 року, яким зафіксовано порушення ст.29 Закону України "Про планування і забудову територій", ст.ст.34, 36, 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме: експлуатацію нежитлових приміщень за відсутності реєстрації за позивачем права власності на нежитлову будівлю, а також за відсутності інформації щодо наявності права на виконання будівельних робіт та введення об'єкту в експлуатацію (т.1 а.с.70-72).

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії акту, примірник акту було отримано позивачем 21.02.2013 року, тобто, у день його складення та підписано позивачем без жодних зауважень та заперечень.

З правового аналізу викладеного вбачається, що уповноважені працівники Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Харківський області були законодавчо наділені повноваженнями на проведення перевірки об'єкта будівництва (нежитлові будівлі), що розташований за адресою: АДРЕСА_1, складення відповідних приписів на підставі її результатів, а також прийняття відповідних рішень про усунення виявлених порушень.

Між тим як зміст позовних вимог про визнання неправомірними вже здійснених дій інспекції з проведення перевірки свідчить про те, що на момент звернення позивача до суду вони не породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права і обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

На підставі вищевикладеного суд доходить висновку, що оскаржувані дії відповідача щодо проведення позапланової перевірки об'єкта будівництва (нежитлові будівлі), що розташований за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої 21.02.2013 р. складено акт №183, не породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права і обов'язки у сфері публічно-правових відносин, а відтак - відсутні правові підстави для задоволення заявлених позовних вимог у цій частині.

Щодо позовних вимог про скасування припису та рішення про заборону експлуатації об'єкта будівництва - будівлі "Б-2" по АДРЕСА_1 в м.Харкові, суд виходить з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, згідно договору купівлі-продажу від 28.11.2002 р. (т.1 а.с.78) ОСОБА_1 (покупець) було придбано у ТОВ "НПО-5" (продавець) нежитлові приміщення №№ 2, 3, 4, 5 загальною площею 68,3 кв.м., розташовані у будівлі Б-1, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.78).

В подальшому позивачем було проведено реконструкцію та переобладнання нежитлової будівлі, з влаштуванням другого поверху, після чого будівля "Б-2" (до реконструкції - "Б-1") по АДРЕСА_1 в м. Харкові складається з: підвал І, ІІ, ІІІ загальною площею 50,2 кв.м., перший поверх №№1-9, загальною площею 133,1 кв.м., другий поверх №№10-14, загальною площею 137,0 кв.м., всього площа будівлі "Б-2" склала 320,3 кв.м.

Тобто, позивачем було здійснено капітальну перебудову та суттєво змінено конструкцію придбаних ним нежитлових приміщень по АДРЕСА_1 у м. Харкові.

Матеріалами справи підтверджено, що у березні 2007 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання за ним права власності на реконструйовану та перебудовану нежитлову будівлю, з влаштуванням другого поверху, по АДРЕСА_1 у м. Харкові.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 23.03.2007 року по справі № 2-2137/07/14 позовну заяву ОСОБА_1 було задоволено в повному обсязі. Визнано за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно - реконструйоване та переобладнане приміщення нежитлової будівлі (Літ. "Б-2") під магазин непродовольчих товарів з офісними приміщеннями загальною площею 320,3 кв.м., розташоване по АДРЕСА_1 у м. Харкові (т.1 а.с.79-80).

Вищезазначені нежитлові приміщення №№2, 3, 4, 5 і літ. "Б-1" загальною площею 68,3 кв.м. 06.12.2002 року були зареєстровані у КП "Харківське міське БТІ" на праві власності за ОСОБА_1 за реєстровим № 4548.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 12.11.2009 року частково задоволено апеляційну скаргу прокурора Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради. Рішення Київського районного суду м. Харкова від 23.03.2007 року - скасовано, справу повернуто до суду першої інстанції на новий розгляд в іншому складі суду.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16.12.2010 року по справі № 2-1504/10/08 позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Харківської міської ради, Харківської міської ради, третя особа - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області про визнання права власності на самочинно реконструйовану та переобладнану будівлю залишено без розгляду за заявою позивача, підтриманою в судовому засіданні представником позивача (т.1 а.с.124-126).

Разом з тим суд не бере до уваги доводи представника відповідача про відсутність у позивача права власності на реконструйоване та переобладнане приміщення нежитлової будівлі літ. "Б-2" розташованою за адресою по АДРЕСА_1 оскільки договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 28.11.2002 р., укладених між ОСОБА_1 та ТОВ "НПО-5" на момент проведення перевірки та на момент розгляду справи дійсний, не визнаний недійсний в установленому законом порядку.

Крім того, спростовуючи доводи відповідача про відсутність дозволів на проведення реконструкції будівлі, суд вказує, що як встановлено з матеріалів справи, 05.05.2005 року позивач звертався до начальника Квартирно-експлуатаційного відділу Міністерства оборони України з листом про надання дозволу на проведення реконструкції будівлі за літ. "Б-1", включаючи споруду №10 з надбудовою другого поверху за власний рахунок. (т.4 а.с.97).

Листом №303/1/6/1751 від 26.05.2005 р. начальника Головного управління Квартирно -експлуатаційного управління Міністерства оборони України, як уповноваженого Міноборони органу військового управління, надав дозвіл на проведення реконструкції та ремонту нежитлової будівлі за літ. "Б-1", включаючи спеціалізовану споруду №10, за умов виконання зазначених у листі б/н від 05.052005 р. робіт за рахунок коштів гр. ОСОБА_1 Після проведення реконструкції наказано начальнику КЕВ м.Харкова разом з власником будівлі ОСОБА_1, забезпечити належну життєдіяльність військового містечка №48. Все обладнання та системи обліку. які знаходяться на балансі КЕВ м.Харків та забезпечують належну життєдіяльність військового містечка №48, після їх монтажу на наладки повинні залишитися на балансі КЕВ м.Харків. (т.4 а.с.101).

Згідно довідки Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харкова №989 від 02.03.2017 року, що в середині нежитлової будівлі літ. "Б-2", що розташована у військовому містечку №48 за адресою АДРЕСА_1, розміщено обладнання, яке знаходиться на балансі КЕВ м.Харкова. (т.4 а.с.102).

З матеріалів справи встановлено, що після проведення вищевказаної реконструкції позивач звертався до ДП Міністерства оборони України Харківського проектного (Науково-дослідного) інституту для обстеження та перевірки всіх виконаних конструктивів і елементів, за висновками якого підтверджено, що загальний технічний стан будівельних конструкцій нежитлової будівлі - нормальний, відповідає вимогам експлуатаційної надійності, а також безпечної експлуатації будівлі в цілому.

На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 06.02.2014 року щодо з'ясування обставин наявності доказів неможливості перебудови існуючої будівлі за літ. "Б-2"та встановлення істотних порушень будівельних норм або прав та законних інтересів інших осіб, внаслідок виконаних позивачем будівельних робіт, судом призначено судова будівельно-технічна експертиза.

Висновком Львівського науково-дослідного інститут судових експертиз №3466, складеного 31.01.2017 року (т.4 а.с.55-59), підтверджено, що фактичні виконані будівельні роботи на об'єкті літ. "Б-1" та "Б-2" по АДРЕСА_1 з моменту його придбання ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 28.11.2002 року шляхом приведення їх до стану до перебудови (на момент придбання 22.11.2002 року) із дотриманням будівельних, архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог, правил та норм, відносяться до робіт з реконструкції. Перебудова нежитлової будівлі за літ. "Б-2" по АДРЕСА_1 до нежитлової будівлі за літ. "Б-1", яка законно придбана ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 28.11.2002 року технічно можлива. Вимоги безпечності та міцності конструкцій будівлі за літ. "Б-2" по АДРЕСА_1 у м.Харкові в даному випадку задовольняються повністю і відповідають вимогам експлуатаційної надійності та умовам безпечної експлуатації в цілому. прийняті при реконструкції конструктивні рішення будівлі, технічні рішення та несуча здатність основних конструктивних елементів забезпечують умови подальшої безпечної експлуатації будівлі в цілому, а тому подальша експлуатація (збереження) будівлі за літ. "Б-2" по АДРЕСА_1 у м.Харкові з точки зору безпечності та міцності конструкцій цієї будівлі не загрожує життю та здоров'ю людини.

Беручи до уваги вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність законодавчих підстав для знесення будівлі за літ. "Б-2" по АДРЕСА_1 у м.Харкові, визначених ст.38 Закону України "Про регулювання містобудівної документації", оскільки, в даному випадку мало місце реконструкція будівлі, а не самочинне будівництво як зазначено в акті перевірки, яка зберегла здатність основних конструктивних елементів забезпечити безпечні умови подальшого використання будівлі.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, відповідач за правилами, визначеними ч. 2 ст. 71 КАС України, не довів правомірності прийнятого відносно позивача рішення в спірній його частині.

Оскільки в ході судового розгляду відповідачем не було доведено правомірності висновків, викладених в акті перевірки №183, котрі слугували підставою для прийняття спірного рішення у формі припису та рішення про заборону експлуатації об'єкта будівництва від 21.02.2012 року, що зумовлює висновок про його необґрунтованість і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_1 у сфері публічно - правових відносин.

Таким чином, адміністративний позов в цій частині слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161 ст. 162, ст. 163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю в Харківській області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: Квартирно-експлуатаційний відділ м.Харкова, за участю Харківської прокуратури з нагляду за додержання законів у воєнній сфері про визнання дій протиправним та скасування рішення - задовольнити частково.

Скасувати припис Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю в Харківській області від 21.02.2013 року про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил щодо будівлі за літ. "Б-2" по АДРЕСА_1, м.Харків.

Скасувати рішення Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю в Харківській області від 21.02.2012 року про заборону експлуатації об'єкта будівництва щодо будівлі за літ. "Б-2" по АДРЕСА_1, м.Харків.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 13 березня 2017 року.

Суддя Панченко О.В.