ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2017 року

Справа № 910/7357/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Картере В.І. (доповідач),

суддів: Барицької Т.Л.,

Губенко Н.М.

за участю представників:

ТОВ "Іллічівський зерновий порт" - Яценка С.А., Міщенка І.С.,

ПАТ "Дельта Банк" - Литвинова С.І., Ханович К.В.,

Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Літвінова Артема Володимировича - не з'явився,

Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Літвінової Тетяни Віталіївни - не з'явився,

Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - не з'явився,

Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" - Мосійчук Я.І., Беседіна В.І.,

прокурора - Гришиної Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Іллічівський зерновий порт"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2016

та на рішення господарського суду міста Києва від 20.09.2016

у справі № 910/7357/15-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іллічівський зерновий порт"

до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Літвінова Артема Володимировича;

2) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Літвінової Тетяни Віталіївни;

3) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

4) Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

про визнання іпотеки припиненою та зобов'язання вчинити дії

та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Іллічівський зерновий порт"

за участю Прокуратури міста Києва

про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

У березні 2015 року ТОВ "Іллічівський зерновий порт" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "Дельта Банк", в якому просило господарський суд (з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 20.09.2016) визнати припиненими повністю зобов'язання ТОВ "Іллічівський зерновий порт" за укладеними з ПАТ "Дельта Банк" договорами кредитної лінії: № НКЛ-2010667 від 27.06.2012, № ВКЛ-2010667/1 від 04.10.2013, № ВКЛ-2010667/2 від 27.10.2013, № ВКЛ-2010667/3 від 06.12.2013 (з урахуванням подальших змін і доповнень).

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Іллічівський зерновий порт" зазначило, що на підставі договорів відступлення прав вимоги № АА1 від 05.02.2015, та № АА2 від 05.02.2015, укладених Компанією CFCIT, Inc. як первісним кредитором та ТОВ "Іллічівський зерновий порт" як новим кредитором, ТОВ "Іллічівський зерновий порт" набуло право вимоги на суму 31 648 258,80 дол. США до ПАТ "Дельта Банк" за резервними безвідкличними акредитивами №/SB/017/042014, №/SB/021/042014, № LC/SB/025/042014, виданими Компанії CFCIT, Inc. як бенефіціару в забезпечення оплати за міжнародним контрактом. Позивач стверджував, строк виконання ПАТ "Дельта Банк" своїх зобов'язань перед ТОВ "Іллічівський зерновий порт" щодо вказаних акредитивів настав внаслідок звернення останнього з відповідними вимогами до банку здійснити виплату за цими акредитивами.

Разом з тим, позивач за первісним позовом зазначив, що внаслідок укладення ТОВ "Іллічівський зерновий порт" та ПАТ "Дельта Банк" договорів кредитної лінії № НКЛ-2010667 від 27.06.2012, № ВКЛ-2010667/1 від 04.10.2013, № ВКЛ-2010667/2 від 27.10.2013, № ВКЛ-2010667/3 від 06.12.2013 (з урахуванням подальших змін і доповнень), ТОВ "Іллічівський зерновий порт" надано в користування кредитні кошти, щодо повернення яких позивачем допущено заборгованість, розмір якої станом на 09.02.2015 складав 13 774 765,50 дол. США та 434 308 476,22 грн. та щодо якої ПАТ "Дельта Банк" заявило про необхідність дострокового погашення листами-вимогами від 17.01.2015 та 05.02.2015.

На думку позивача за первісним позовом вказані вище обставини свідчать про наявність у сторін зустрічних однорідних грошових зобов'язань, строк виконання яких настав, у зв'язку з чим, за ствердженням позивача за первісним позовом, внаслідок звернення до відповідача з заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 09.02.2015, в силу приписів ст. 601 ЦК України, ст. 203 ГК України, припинилися зобов'язання ТОВ "Іллічівський зерновий порт" за договорами кредитної лінії № НКЛ-2010667 від 27.02.2012, № ВКЛ-2010667/1 від 04.10.2013, № ВКЛ-2010667/2 від 27.10.2013, № ВКЛ-2010667/3 від 06.12.2013, укладеними ТОВ "Іллічівський зерновий порт" та ПАТ "Дельта Банк".

У квітні 2015 року ПАТ "Дельта Банк" пред'явило у даній справі зустрічний позов до ТОВ "Іллічівський зерновий порт", в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просило звернути стягнення на предмет іпотеки оціночною вартістю 19 870 704,00 грн. за договором № НКЛ-2010667/S-1 від 27.06.2012 шляхом набуття ПАТ "Дельта Банк" права власності на предмет іпотеки - земельну ділянку площею 5,4253 га, розташовану за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 46, кадастровий номер 5110800000:03:001:0012.

Вимоги позивача за зустрічним позовом мотивовані тим, що внаслідок укладення ТОВ "Іллічівський зерновий порт" та ПАТ "Дельта Банк" договорів кредитної лінії № НКЛ-2010667 від 27.06.2012, № ВКЛ-2010667/1 від 04.10.2013, № ВКЛ-2010667/2 від 27.10.2013, № ВКЛ-2010667/3 від 06.12.2013 (з подальшими змінами і доповненнями), ТОВ "Іллічівський зерновий порт" надано в користування кредитні кошти, з повернення яких останнім допущено заборгованість, розмір якої станом на 09.02.2015 складав 13 774 765,50 дол. США та 434 308 476,22 грн., дострокові вимоги про погашення якої заявлено ПАТ "Дельта Банк" листами-вимогами від 17.01.2015 та від 05.02.2015. З посиланням на умови п.п. 7.1-7.4 іпотечного договору № НКЛ-2010667/S-1 від 27.06.2012 позивач за зустрічним позовом стверджував про наявність у нього, як іпотекодержателя права задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки згідно зі ст. 37 Закону України "Про іпотеку".

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.09.2016 (суддя Морозов С.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2016 (колегія суддів у складі: суддя Дикунська С.Я. - головуючий, судді Мальченко А.О., Жук Г.А.), первісний позов задоволено частково. Визнано припиненим частково зобов'язання ТОВ "Іллічівський зерновий порт" за договором кредитної лінії № НКЛ-2010667 від 27.06.2012 на суму 42 665 373,25 грн. В іншій частині у первісному позові відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково. В рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ "Іллічівський зерновий порт" перед ПАТ "Дельта Банк" за договором кредитної лінії № НКЛ-2010667 від 27.06.2012 в розмірі 423 032 458,36 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № НКЛ-2010667/S-1 від 27.06.2012, укладеним ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Іллічівський зерновий порт", а саме на земельну ділянку площею 5,4253 га, розташовану за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 46, кадастровий номер - 5110800000:03:001:0012, цільове призначення - для розміщення олійножиркомбінату, вартістю 235 140 640,00 грн., шляхом набуття ПАТ "Дельта Банк" права власності на вказану земельну ділянку. В іншій частині в зустрічному позові відмовлено.

У касаційній скарзі та письмових поясненнях ТОВ "Іллічівський зерновий порт" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2016, рішення господарського суду міста Києва від 20.09.2016 та прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити у повному обсязі, а у задоволенні зустрічного - відмовити.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник стверджує, що господарськими судами при прийнятті оскаржуваних рішень порушено вимоги ст.ст. 1, 4^{2, 27, 43, 79, 11112 ГПК України, ст.ст. 16, 509, 512, 514, 526, 593, 598, 601 ЦК України, ст.ст. 36, 37, 39 Закону України "Про іпотеку", ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та приписи Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого постановою Правління НБУ від 03.12.2003 № 514 (далі - Положення).}

Зокрема, касатор стверджує:

- господарські суди попередніх інстанцій неповно з'ясували обставини щодо відсутності або наявності відповіді з боку банку-емітента щодо погодження чи відхилення вимог оплати акредитивів у порядку визначеному п. п. 1.17., 1.18. Положення;

- ПАТ "Дельта банк" може звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття його у власність на виконання правочину (застереження) вказаного у договорі іпотеки у позасудовій процедурі врегулювання, визначеній ст. 36 Закону України "Про іпотеку", а у судовій процедурі звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до правових позицій Верховного Суду України у аналогічних справах, можливо лише у способи, встановлені ст. 39 Закону України "Про іпотеку": шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу;

- у даному випадку неможливо задовольнити вимоги ПАТ "Дельта Банк" поза межами провадження у справі про банкрутство ТОВ "Іллічівський зерновий порт", яка порушена ухвалою господарського суду міста Києва від 24.10.2016 у справі № 910/18029/16;

- встановивши, що зобов'язання ТОВ "Іллічівський зерновий порт" були припинені частково, господарські суди попередніх інстанцій мали також зазначити про дату припинення такого зобов'язання - 09.02.2015, оскільки після припинення грошового зобов'язання у цій частині, кредитор позбавляється права на нарахування процентів та штрафних санкцій, однак господарськими судами не було враховано даної обставини та покладено у основу оскаржених судових рішень розрахунок заборгованості ПАТ "Дельта Банк" в якому відображалися і відсотки, і штрафні санкції, нараховані після припинення грошового зобов'язання позивача за договором кредитної лінії № НКЛ-2010667 від 27.06.2012 на суму 42 665 737,25 грн. Сам же розрахунок складено станом на 31.03.2015.

У відзиві та додаткових поясненнях на відзив ПАТ "Дельта Банк" просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2016 та рішення господарського суду міста Києва від 20.09.2016 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення. На думку банку, господарськими судами прийнято оскаржувані судові рішення з дотриманням вимог процесуального та матеріального права.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню виходячи з такого:

Господарські суди попередніх інстанцій під час розгляду справи встановили, наступне:

- ПАТ "Дельта Банк" як кредитором та ТОВ "Іллічівський зерновий порт" як позичальником укладено договір кредитної лінії № НКЛ-2010667 від 27.06.2012, з подальшими змінами та доповненнями, за умовами якого кредитор зобов'язався надати позичальнику грошові кошти (кредит), в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, з максимальним лімітом заборгованості 350 000 000,00 грн., зі сплатою 12% та кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 04.11.2016 (п. 1.1, п.п. 1.1.1), забезпеченням позичальником виконання своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою (іпотекою) вимоги за цим договором, яке не суперечить вимогам кредитора та діючого законодавства України, про що укладаються відповідні договори, а саме: договір іпотеки земельної ділянки площею 5,4253 га, що знаходиться за адресою: м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 46 та належить позичальнику (п.п. 1.3.1, п. 1.3). У випадку прострочення позичальником строків сплати процентів, комісій, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених договором, позичальник сплачує кредитору пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення (п. 4.1). У випадку порушення позичальником вимог п. 3.3 цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору штраф в розмірі 1% від суми кредиту, визначеного п. 1.1 договору, за кожний випадок порушення (п. 4.2), а у випадку невиконання позичальником зобов'язань, визначених п. 3.3 договору, протягом більше 10 календарних днів від дня закінчення строку, встановленого для їх виконання цим договором, на 11 календарний день строк користування кредитом вважається таким, що закінчився та, відповідно, позичальник зобов'язаний погасити наявну заборгованість за кредитом, сплатити нараховані проценти, комісії та штрафні санкції (п. 4.3);

- п. 1.1.2 договору кредитної лінії № НКЛ-2010667 визначено, що повернення кредиту здійснюється згідно визначеного договором графіку зменшення ліміту заборгованості, але в будь-якому випадку не пізніше кінцевого терміну погашення заборгованості за кредитом згідно п. 1.1.1 договору;

- умовами п.п. 3.2.4 договору кредитної лінії № НКЛ-2010667 від 27.06.2012 встановлено, зокрема, право кредитора звернути стягнення на засоби забезпечення виконання зобов'язань за кредитом у разі невиконання позичальником умов кредитного договору, а пунктом 3.3 договору передбачено, що зобов'язаннями позичальника є, зокрема, сплата процентів протягом строку використання кредиту, комісії в порядку, визначеному цим договором (п.п. 3.3.4), повернення кредитору в повному обсязі кредиту зі сплатою комісій та процентів кредитора, та можливих штрафних санкцій, у визначені цим договором (п.п. 3.3.5) терміни;

- ПАТ "Дельта Банк" як кредитором та ТОВ "Іллічівський зерновий порт" як позичальником укладено договір кредитної лінії № ВКЛ-2010667/1 від 04.10.2013, за умовами якого кредитор зобов'язався надати позичальнику грошові кошти (кредит), в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, з максимальним лімітом заборгованості 3 177 500,00 дол. США, зі сплатою 12% за користування кредитом в доларах США та 22% за користування кредитом в гривні та кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 04.11.2016 (п. 1.1, п.п. 1.1.1). Повернення кредиту здійснюється у валюті наданого кредиту у відповідності до зниження максимального ліміту заборгованості згідно графіку, який викладений в додатку № 1 до договору, але не пізніше кінцевого терміну погашення заборгованості за кредитом згідно п. 1.1.1 (п. 1.1.3). У разі порушення строків повернення кредиту (траншу), які визначено в додатку № 1 до договору, діюча на такий момент прострочення річна процентна ставка за цим договором встановлюється в розмірі: 17% за користування кредитом в доларах США та 27% за користування кредитом в гривні, та починає застосовуватись до взаємовідносин сторін за цим договором, починаючи з дня, наступного за кінцевим терміном (днем погашення) заборгованості (відповідної частини заборгованості) за кредитом по день фактичного погашення заборгованості відповідної частини заборгованості) за цим договором (п. 1.1.3). Забезпеченням позичальником виконання своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою (іпотекою) вимоги за цим договором виступає забезпечення, яке не суперечить вимогам кредитора та діючого законодавства України, про що укладаються відповідні договори, а саме: договір іпотеки земельної ділянки площею 5,4253 га, що знаходиться за адресою: м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 46 та належить позичальнику (п.п. 1.3.1, п. 1.3). У випадку прострочення позичальником строків сплати процентів, комісій, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених договором, позичальник сплачує кредитору пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення (п. 4.1). У випадку порушення позичальником вимог п. 3.3 цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору штраф в розмірі 1% від суми кредиту, визначеного п. 1.1 договору, за кожний випадок порушення (п. 4.2), а у випадку невиконання позичальником зобов'язань, визначених п. 3.3 договору, протягом більше 10 календарних днів від дня закінчення строку, встановленого для їх виконання цим договором, на 11 календарний день строк користування кредитом вважається таким, що закінчився та, відповідно, позичальник зобов'язаний погасити наявну заборгованість за кредитом, сплатити нараховані проценти, комісії та штрафні санкції (п. 4.3);

- умовами п.п. 3.2.4 договору кредитної лінії № ВКЛ-2010667/1 від 04.10.2013 передбачено, зокрема, право кредитора звернути стягнення на засоби забезпечення виконання зобов'язань за кредитом у разі невиконання позичальником умов кредитного договору, а п. 3.3 договору встановлено, що зобов'язаннями позичальника є, зокрема, сплата процентів протягом строку використання кредиту, комісії в порядку, визначеному цим договором (п.п. 3.3.4), повернення кредитору в повному обсязі кредиту зі сплатою комісій та процентів кредиту, та можливих штрафних санкцій, у визначені цим договором (п.п. 3.3.5) терміни;

- сторонами договору кредитної лінії № ВКЛ-2010667/1 від 04.10.2013 було узгоджено додаток № 1 до наведеного договору "Графік зниження максимального ліміту заборгованості", в якому узгоджено періоди та кредитні ліміти;

- ПАТ "Дельта Банк" як кредитором та ТОВ "Іллічівський зерновий порт" як позичальником також укладено договір кредитної лінії № ВКЛ-2010667/2 від 27.11.2013, з подальшими змінами та доповненнями, внесеними додатковим договором №1 від 29.01.2014, за умовами якого кредитор зобов'язався надати позичальнику грошові кошти (кредит), в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, з максимальним лімітом заборгованості 48 619 888,00 дол. США зі сплатою 12% за користування кредитом в доларах США та 18% за користування кредитом в гривні, та кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 15.11.2015 (п. 1.1, п.п. 1.1.1). Повернення кредиту здійснюється у валюті наданого кредиту у відповідності до зниження максимального ліміту заборгованості згідно графіку, який викладений в додатку № 1 до договору, але не пізніше кінцевого терміну погашення заборгованості за кредитом згідно п. 1.1.1 (п. 1.1.3). У разі порушення строків повернення кредиту (траншу), які визначено в додатку № 1 до договору, діюча на такий момент прострочення річна процентна ставка за цим договором встановлюється в розмірі: 17% за користування кредитом в доларах США та 23% за користування кредитом в гривні, та починає застосовуватись до взаємовідносин сторін за цим договором, починаючи з дня, наступного за кінцевим терміном (днем погашення) заборгованості (відповідної частини заборгованості) за кредитом по день фактичного погашення заборгованості відповідної частини заборгованості) за цим договором (п. 1.1.3). Забезпеченням позичальником виконання своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою (іпотекою) вимоги за цим договором виступає забезпечення, яке не суперечить вимогам кредитора та діючого законодавства України, про що укладаються відповідні договори, а саме: договір застави майнових прав на обладнання, що належить позичальнику (п.п. 1.3.1, п. 1.3). У випадку прострочення позичальником строків сплати процентів, комісій, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених договором, позичальник сплачує кредитору пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення (п. 4.1). У випадку порушення позичальником вимог п. 3.3 цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору штраф в розмірі 1% від суми кредиту, визначеного п. 1.1 договору, за кожний випадок порушення (п. 4.2), а у випадку невиконання позичальником зобов'язань, визначених п. 3.3 договору, протягом більше 10 календарних днів від дня закінчення строку, встановленого для їх виконання цим договором, на 11 календарний день строк користування кредитом вважається таким, що закінчився та, відповідно, позичальник зобов'язаний погасити наявну заборгованість за кредитом, сплатити нараховані проценти, комісії та штрафні санкції (п. 4.3);

- умовами п.п. 3.2.4 договору кредитної лінії № ВКЛ-2010667/2 від 27.11.2013 передбачено, зокрема, право кредитора звернути стягнення на засоби забезпечення виконання зобов'язань за кредитом у разі невиконання позичальником умов кредитного договору, а пунктом 3.3 договору встановлено, що зобов'язаннями позичальника є, зокрема, сплата процентів протягом строку використання кредиту в порядку, визначеному цим договором (п.п. 3.3.4), повернення кредитору в повному обсязі кредиту зі сплатою комісій та процентів кредитора, та можливих штрафних санкцій, у визначені цим договором (п.п. 3.3.5) терміни;

- сторонами договору кредитної лінії № ВКЛ-2010667/2 від 27.11.2013 укладено додаток № 1 до наведеного договору "Графік зниження максимального ліміту заборгованості", в якому узгоджено періоди та кредитні ліміти (в редакції додаткового договору № 1 від 29.01.2014);

- 06.12.2013 ПАТ "Дельта Банк" як кредитором та ТОВ "Іллічівський зерновий порт" як позичальником укладено договір кредитної лінії № ВКЛ-2010667/3, з подальшими змінами та доповненнями, внесеними додатковими договорами № 1 від січня 2014 року, № 2 від 13.03.2014, за умовами яких кредитор зобов'язався надати позичальнику грошові кошти (кредит), в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, з максимальним лімітом заборгованості 13 619 266,00 дол. США, зі сплатою 12% за користування кредитом в доларах США та 18% за користування кредитом в гривні, та кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 15.11.2015 (п. 1.1, п.п. 1.1.1). Повернення кредиту здійснюється у валюті наданого кредиту у відповідності до зміни максимального ліміту заборгованості згідно графіку, який викладено в додатку № 1 до договору, але не пізніше кінцевого терміну погашення заборгованості за кредитом згідно п. 1.1.1 (п. 1.1.3). У разі порушення строків повернення кредиту (траншу), які визначено в додатку № 1 до договору, діюча на такий момент прострочення річна процентна ставка за цим договором встановлюється в розмірі: 17% за користування кредитом в доларах США та 23% за користування кредитом в гривні, та починає застосовуватись до взаємовідносин сторін за цим договором, починаючи з дня, наступного за кінцевим терміном (днем погашення) заборгованості (відповідної частини заборгованості) за кредитом по день фактичного погашення заборгованості відповідної частини заборгованості) за цим договором (п. 1.1.3). Забезпеченням позичальником виконання своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою (іпотекою) вимоги за цим договором виступає забезпечення, яке не суперечить вимогам кредитора та діючого законодавства України, про що укладаються відповідні договори, а саме: договір іпотеки майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, а саме ІІІ черги Іллічівського олійножирового комбінату за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 46, що належить позичальнику (п.п. 1.3.1, п. 1.3). У випадку прострочення позичальником строків сплати процентів, комісій, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених договором, позичальник сплачує кредитору пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення (п. 4.1). У випадку порушення позичальником вимог п. 3.3 цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 1% від суми кредиту, визначеного п. 1.1 договору, за кожний випадок порушення (п. 4.2), а у випадку невиконання позичальником зобов'язань, визначених п. 3.3 договору, протягом більше 10 календарних днів від дня закінчення строку, встановленого для їх виконання цим договором, на 11 календарний день строк користування кредитом вважається таким, що закінчився та, відповідно, позичальник зобов'язаний погасити наявну заборгованість за кредитом, сплатити нараховані проценти, комісії та штрафні санкції (п. 4.3);

- умовами п.п. 3.2.4 договору кредитної лінії № ВКЛ-2010667/3 від 06.12.2013 передбачено, зокрема, право кредитора звернути стягнення на засоби забезпечення виконання зобов'язань за кредитом у разі невиконання позичальником умов кредитного договору, а п. 3.3 договору встановлено, що зобов'язаннями позичальника є, зокрема, сплата процентів протягом строку використання кредиту, сплата процентів за їх використання, комісії в порядку, визначеному цим договором (п.п. 3.3.4), повернення кредитору у повному обсязі кредиту зі сплатою комісій та процентів кредитора, та можливих штрафних санкцій, у визначені цим договором (п.п. 3.3.5) терміни;

- сторонами договору кредитної лінії № ВКЛ-2010667/3 від 06.12.2013 укладено додаток № 1 до наведеного договору "Графік зміни максимального ліміту заборгованості", в якому узгоджено періоди та кредитні ліміти;

- в забезпечення виконання зобов'язань за договором кредитної лінії № НКЛ-2010667 від 27.06.2012, ПАТ "Дельта Банк" як іпотекодержателем та ТОВ "Іллічівський зерновий порт" як іпотекодавцем було укладено іпотечний договір № НКЛ-2010667/S-1 від 27.06.2012, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В., за умовами якого іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю земельну ділянку площею 5,4253 га, з цільовим призначенням - для розміщення олійножиркомбінату, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 46, кадастровий номер 5110800000:03:001:0012, і належить іпотекодавцю на праві власності згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.06.2012 та Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 744760 (далі - предмет іпотеки) (п.п. 2.1.1. п. 2.1);

- умовами іпотечного договору № НКЛ-2010667/S-1 від 27.06.2012 сторони узгодили, що ринкова вартість предмету іпотеки станом на 25.06.2012 становить 524 663 600,00 грн. (п. 2.3.1), заставна вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 524 663 600,00 грн. (п. 2.3.2). Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо при настанні строку (терміну) виконання зобов'язання (або тієї чи іншої частини), воно не буде виконано (п. 4.1.5). У разі порушення іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором чи іпотекодавцем зобов'язань за цим договором, а також інших зобов'язань іпотекодавця, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, а у разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки (п. 4.1.6). Іпотекодержатель набуває право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у випадку, якщо в момент настання строку (терміну) виконання зобов'язань, вони не будуть виконані (виконання неналежним чином) (п. 7.1). Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі: рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язання в порядку, встановленому ст. 37 Закону України "Про іпотеку" та умовами цього договору, продажем іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі - продажу в порядку, встановленому ст. 37 Закону України "Про іпотеку" та умовами договору (п. 7.2). Іпотекодержатель має право на свій розсуд обрати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки в межах, передбачених п. 7.2 договору (п. 7.3). За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, і складаються включаючи, але не обмежуючись з суми заборгованості по кредиту, що наданий згідно з кредитним договором, несплачених процентів за користування кредитом, комісій, інших платежів, що передбачені договором та кредитним договором, збитків, завданих прострочкою виконання, штрафних санкцій, передбачених умовами кредитного договору та цим договором, витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за зобов'язанням і звернення стягнення на предмет іпотеки, витрат на утримання і збереження предмету іпотеки, витрат на страхування предмета іпотеки, збитків, завданих внаслідок порушення умов цього договору та кредитного договору, витрати на здійснення оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності, які поніс іпотекодержатель (п. 7.5);

- в забезпечення виконання зобов'язань за договором кредитної лінії № ВКЛ-2010667/1 від 04.10.2013, ПАТ "Дельта Банк" як іпотекодержателем та ТОВ "Іллічівський зерновий порт" як іпотекодавцем" було укладено іпотечний договір № ВКЛ-2010667/1/S-1 від 04.10.2013, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В., за умовами якого іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю земельну ділянку площею 5,4253 га, з цільовим призначенням - для розміщення олійножиркомбінату, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 46, кадастровий номер 5110800000:03:001:0012, і належить іпотекодавцю на праві власності згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.06.2012 та Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 744760 (далі - предмет іпотеки) (п.п. 2.1.1. п. 2.1);

- умовами іпотечного договору № ВКЛ-2010667/1/S-1 від 04.10.2013 сторони погодили, що ринкова вартість предмету іпотеки станом на 20.06.2013 становить 524 663 600,00 грн. (п. 2.3.1), заставна вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 524 663 600,00 грн. (п. 2.3.2), іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо при настанні строку (терміну) виконання зобов'язання (або тієї чи іншої частини), воно не буде виконано (п. 4.1.5). У разі порушення іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором чи іпотекодавцем зобов'язань за цим договором, а також інших зобов'язань іпотекодавця, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки (п. 4.1.6). Іпотекодержатель набуває право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у випадку, якщо в момент настання строку (терміну) виконання зобов'язань, вони не будуть виконані (виконання неналежним чином) (п. 7.1). Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі: рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язання в порядку, встановленому ст. 37 Закону України "Про іпотеку" та умовами цього договору, продажем іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 37 Закону України "Про іпотеку" та умовами договору (п. 7.2). Іпотекодержатель має право на свій розсуд обрати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки в межах, передбачених п. 7.2 договору (п. 7.3). За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, і складається включаючи, але не обмежуючись, з суми заборгованості по кредиту згідно з кредитним договором, несплачених процентів за користування кредитом, комісій, інших платежів, що передбачені договором та кредитним договором, збитків, завданих прострочкою виконання, штрафних санкцій, передбачених умовами кредитного договору та цим договором, витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за зобов'язанням і звернення стягнення на предмет іпотеки, витрат на утримання і збереження предмету іпотеки, витрат на страхування предмета іпотеки, збитків, завданих внаслідок порушення умов цього договору та кредитного договору, витрат на здійснення оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності, які поніс іпотекодержатель (п. 7.5);

- в забезпечення виконання зобов'язань за договором кредитної лінії № ВКЛ-2010667/3 від 06.12.2013, ПАТ "Дельта Банк" як іпотекодержателем та ТОВ "Іллічівський зерновий порт" як іпотекодавцем було укладено іпотечний договір № ВКЛ-2010667/3/S-1 від 06.12.2013, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновою Т.В., за умовами якого іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю: - предмет іпотеки-1: майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, а саме: ІІІ чергу Іллічівського олійножирового комбінату за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 46 (п.п. 2.1.1 п. 2.1); - предмет іпотеки-2: земельну ділянку площею 5,4253 га, з цільовим призначенням - для розміщення олійножиркомбінату, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 46, кадастровий номер 5110800000:03:001:0012, і належить іпотекодавцю на праві власності згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.06.2012 та Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 744760 (далі - предмет іпотеки) (п.п. 2.1.2. п. 2.1);

- умовами іпотечного договору № ВКЛ-2010667/3/S-1 від 06.12.2013 сторони узгодили, що ринкова вартість предмета іпотеки-2 станом на 20.06.2013 становить 524 663 600,00 грн. (п. 2.3.1), заставна вартість предмета іпотеки-2 за згодою сторін становить 524 663 600,00 грн. (п. 2.3.2.2), іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо при настанні строку (терміну) виконання зобов'язання (або тієї чи іншої частини), воно не буде виконано (п. 4.1.5). У разі порушення іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором чи іпотекодавцем зобов'язань за цим договором, а також інших зобов'язань іпотекодавця, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки (п. 4.1.6). Іпотекодержатель набуває право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку (терміну) виконання зобов'язань, вони не будуть виконані (виконання неналежним чином) (п. 7.1). Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі: рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов'язання в порядку, встановленому ст. 37 Закону України "Про іпотеку" та умовами цього договору, продажем іпотекодержателем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі - продажу в порядку, встановленому ст. 37 Закону України "Про іпотеку" та умовами договору (п. 7.2). Іпотекодержатель має право на свій розсуд обрати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки в межах, передбачених п. 7.2 договору (п. 7.3). За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, і складається включаючи, але не обмежуючись з суми заборгованості по кредиту, що наданий згідно з кредитним договором, несплачених процентів за користування кредитом, комісій, інших платежів, що передбачені договором та кредитним договором, збитків, завданих про строчкою виконання, штрафних санкцій, передбачених умовами кредитного договору та цим договором, витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за зобов'язанням і звернення стягнення на предмет іпотеки, витрат на утримання і збереження предмету іпотеки, витрат на страхування предмета іпотеки, збитків, завданих внаслідок порушення умов цього договору та кредитного договору, витрат на здійснення оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності, які поніс іпотекодержатель (п. 7.5);

- 05.02.2015 компанією CFSIT Inc. як первісним кредитором та ТОВ "Іллічівський зерновий порт" як новим кредитором укладено договір відступлення прав вимоги № АА1, за умовами якого первісний кредитор передає, а новий кредитор (ТОВ "Іллічівський зерновий порт") одержує всі та будь-які права вимоги (включаючи права на отримання надходжень та процентів) за наступним документарним інструментом та іншими пов'язаними з ним документами: всі права кредитора (бенефіціара) за наступним документарним інструментом, випущеним ПАТ "Дельта Банк" (боржником) на користь первісного кредитора як бенефіціара з урахуванням всіх змін до нього: безвідкличний резервний акредитив № LC/SB/017/042014 на суму 1 710 035, 00 доларів США (п. 1.1);

- умовами договору відступлення прав вимоги № АА1 від 05.02.2015 сторони погодили, що відступлення прав вимоги набирає чинності з дати, зазначеної вище (п. 1.2), первісний кредитор зобов'язаний повідомити боржника про відступлення на користь нового кредитора прав вимоги не пізніше 3 робочих днів з дати набрання чинності цим договором шляхом надсилання боржнику спільного повідомлення, підписаного первісним кредитором та новим кредитором (п. 2.1.2);

- 05.02.2015 компанією CFSIT Inc. як первісним кредитором та ТОВ "Іллічівський зерновий порт" як новим кредитором укладено договір відступлення прав вимоги № АА2, за умовами якого первісний кредитор передає, а новий кредитор (ТОВ "Іллічівський зерновий порт") одержує всі та будь-які права вимоги (включаючи права на отримання надходжень та процентів) за наступним документарним інструментом та іншими пов'язаними з ним документами: всі права кредитора (бенефіціара) за наступним документарним інструментом, випущеним ПАТ "Дельта Банк" (боржником) на користь первісного кредитора як бенефіціара з урахуванням всіх змін до нього: безвідкличний резервний акредитив № LC/SB/025/042014 на суму 28 654 844,95 доларів США та безвідкличний резервний акредитив № LC/SB/021/042014 на суму 1 283 378,86 доларів США;

- умовами договору відступлення прав вимоги № АА2 від 05.02.2015 сторони погодили, що відступлення прав вимоги набирає чинності з дати, зазначеної вище (п. 1.2), первісний кредитор зобов'язаний повідомити боржника про відступлення на користь нового кредитора прав вимоги не пізніше 3 робочих днів з дати набрання чинності цим договором шляхом надсилання боржнику спільного повідомлення, підписаного первісним кредитором та новим кредитором (п. 2.1.2);

- на виконання умов договорів відступлення прав вимоги № АА1 та № АА2 від 05.02.2015 щодо повідомлення ПАТ "Дельта Банк" про здійснене відступлення на користь ТОВ "Іллічівський зерновий порт", останнім та CFSIT Inc. було надіслано спільні повідомлення про відступлення права вимоги за акредитивами №/SB/017/042014, №/SB/021/042014, №/SB/025/042014, про що свідчать описи вкладеного у цінний лист та квитанція поштової установи від 08.02.2015;

- безвідкличні резервні акредитиви №/SB/017/042014 на суму 1 710 035,00 доларів США, №/SB/025/042014 на суму 28 654 844,95 доларів США та №/SB/021/042014 на суму 1 283 378,86 доларів США були відкриті банком-емітентом (ПАТ "Дельта Банк") та авізовані Банком КредітСуісс АГ (CreditSuisseAG) (Женева, Швейцарія) на користь продавця - CFSIT Inc. за контрактами купівлі-продажу №.11-10-S від 23.11.2011, №.11-7-S від 23.11.2011 та №.11-8-S від 23.11.2011, які укладено між CFSIT Inc. як продавцем та ТОВ "Агроновоком" як покупцем;

- умовами контрактів купівлі-продажу №.11-10-S від 23.11.2011, №.11-7-S від 23.11.2011 та №.11-8-S від 23.11.2011 між CFSIT Inc. (продавцем) та ТОВ "Агроновоком" (покупцем) розділом "Оплата" сторони погодили, що покупець забезпечує відкриття безвідкличних резервних акредитивів, які будуть відкриті ПАТ "Дельта Банк" (банком-емітентом) у відповідності до додатків А та авізовані КредітСуісс АГ (CreditSuisseAG) (Женева, Швейцарія) на користь продавця - CFSIT Inc., а саме:

- за контрактом купівлі-продажу №.11-10-S від 23.11.2011 (в редакції угоди про внесення змін від 09.12.2013) резервні акредитиви повинні бути випущені на суми 28 654 844,94 дол. США, 28 654 844,94 дол. США, 28 654 844,95 дол. США; кожний резервний акредитив набирає чинності в дату, яка є 5 робочим днем з відповідної дати платежу, та повинен діяти строком 15 робочих днів після дати набуття чинності; в свою чергу, покупець зобов'язався здійснити платіж по контракту на користь продавця: зокрема в сумі 28 654 844,94 дол. США в дату 15.05.2015 (акредитив набирає сили 22.05.2015, строк дії закінчується 16.06.2015), про що також зазначено в додатку С до даного контракту;

- за контрактом купівлі-продажу №.11-7-S від 23.11.2011 (в редакції угоди про внесення змін від 09.12.2013) резервні акредитиви повинні бути випущені на суму 1 710 035,00 дол. США та 979 962,45 дол. США; кожний резервний акредитив набирає чинності в дату, яка є 5 робочим днем з відповідної дати платежу, та повинен діяти строком 15 робочих днів після дати набуття чинності; в свою чергу, покупець зобов'язався здійснити платіж по контракту на користь продавця зокрема в сумі 1 710 035,00 дол. США в дату 01.12.2014, акредитив набирає сили 08.12.2014, строк дії закінчується 30.12.2014, про що також зазначено в додатку А до даного контракту;

- за контрактом купівлі-продажу №.11-8-S від 23.11.2011 (в редакції угоди про внесення змін від 09.12.2013) резервні акредитиви повинні бути випущені на суми 688 832,27 дол. США, 788 885,60 дол. США, 1 283 378,86 дол. США; кожний резервний акредитив набирає чинності в дату, яка є 5 робочим днем з відповідної дати платежу, та повинен діяти строком 15 робочих днів після дати набуття чинності; в свою чергу, покупець зобов'язався здійснити платежі по контракту на користь продавця трьома платежами: 688 832,27 дол. США - в дату 15.05.2015 (акредитив набирає сили 22.05.2015, строк дії закінчується 16.06.2015), 788 885,60 дол. США - в дату 01.12.2015 (акредитив набирає сили 08.12.2015, строк дії закінчується 30.12.2015), 1 283 378,86 дол. США - в дату 16.05.2016 (акредитив набирає сили 23.05.2016, строк дії закінчується 14.06.2016), про що також зазначено в додатках А, С, D;

- 09.02.2015 ТОВ "Іллічівський зерновий порт" звернулось до ПАТ "Дельта Банк" з заявою про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог, в якій наголошувало на тому, що між ним та ПАТ "Дельта Банк" укладено договори кредитної лінії: № НКЛ-2010667 від 27.06.2012, № ВКЛ-2010667/1 від 04.10.2013, № ВКЛ-2010667/2 від 27.10.2013, № ВКЛ-2010667/3 від 06.12.2013 (з урахуванням наступних змін та доповнень внесених до даних договорів) та у зв'язку із порушенням ТОВ "Іллічівський зерновий порт" умов згаданих кредитних договорів ПАТ "Дельта Банк" надіслало йому письмові вимоги про дострокову сплату заборгованості, а саме: вимогу від 17.01.2015 щодо дострокової сплати заборгованості за договором кредитної лінії № НКЛ-2010667 від 27.06.2012 в розмірі 386 876 896,45 грн.; вимогу від 05.02.2015 щодо дострокової сплати заборгованості за договором кредитної лінії № ВКЛ-2010667/1 від 04.10.2013 в розмірі 1 999 615,10 дол. США та 3 189 381,77 грн.; вимогу від 05.02.2015 щодо дострокової сплати заборгованості за договором кредитної лінії № ВКЛ-2010667/2 від 27.10.2013 в розмірі 8 458 863,06 дол. США та 24 400 771,09 грн.; вимогу від 05.02.2015 щодо дострокової сплати заборгованості за договором кредитної лінії № ВКЛ-2010667/3 від 06.12.2013 в розмірі 3 316 287, 34 дол. США та 19 841 426,82 грн.;

- у згаданій заяві від 09.02.2015 ТОВ "Іллічівський зерновий порт" вказувало про те, що строк повернення кредитів та сплати іншої заборгованості за кредитними договорами вважається таким, що настав, загальна сума заборгованості за кредитними договорами відповідно до зазначених вимог становить загалом 13 774 765,50 дол. США та 434 308 476,22 грн., одночасно ТОВ "Іллічівський зерновий порт" зазначило, що є кредитором ПАТ "Дельта Банк" на загальну суму 31 648 258,80 дол. США за документарними інструментами (акредитивами), строк виконання яких на дату звернення з заявою від 09.02.2015 є таким, що настав, а саме за:

- безвідкличним резервним акредитивом №/SB/017/042014 на суму 1 710 035,00 дол. США, виданим ПАТ "Дельта Банк" на користь Компанії CFSIT Inc., всі права вимоги за яким були передані ТОВ "Іллічівський зерновий порт" на підставі договору відступлення прав вимоги № АА1 від 05.02.2015, укладеного ТОВ "Іллічівський зерновий порт" та Компанією CFSIT Inc., про що ПАТ "Дельта Банк" було повідомлено спільним листом цих осіб від 05.02.2015;

- безвідкличним резервним акредитивом №/SB/025/042014 на суму 28 654 844,95 дол. США, виданим ПАТ "Дельта Банк" на користь Компанії CFCIT Inc., всі права вимоги за яким були передані ТОВ "Іллічівський зерновий порт" на підставі договору відступлення прав вимоги № АА2 від 05.02.2015, укладеного ТОВ "Іллічівський зерновий порт" та Компанією CFCIT Inc., про що ПАТ "Дельта Банк" було повідомлено спільним листом цих осіб від 05.02.2015;

- безвідкличним резервним акредитивом №SB/021/042014 на суму 1 283 378,86 дол. США, виданим ПАТ "Дельта Банк" на користь Компанії CFCIT Inc., всі права вимоги за яким були передані ТОВ "Іллічівський зерновий порт" на підставі договору відступлення прав вимоги № АА2 від 05.02.2015, укладеного ТОВ "Іллічівський зерновий порт" та Компанією CFCIT Inc., про що ПАТ "Дельта Банк" було повідомлено спільним листом цих осіб від 05.02.2015;

- 09.02.2015 ТОВ "Іллічівський зерновий порт" з посиланням на приписи ст. 601 ЦК України подало заяву про припинення зобов'язань:

1) щодо заборгованості ТОВ "Іллічівський зерновий порт" перед ПАТ "Дельта Банк":

- за договором кредитної лінії № НКЛ-2010667 від 27.06.2012 (з урахуванням наступних змін та доповнень) в розмірі 386 876 896,54 грн. (згідно з офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на 09.02.2015 становить еквівалент 15 502 237,02 дол. США);

- за договором кредитної лінії № ВКЛ-2010667/1 від 04.10.2013 в розмірі 1 999 615,10 дол. США та 3 189 381,77 грн. (згідно з офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на 09.02.2015 становить еквівалент 2 127 414,29 дол. США);

- за договором кредитної лінії № ВКЛ-2010667/2 від 27.10.2013 в розмірі 8 458 863,06 дол. США та 24 400 771,09 грн. (згідно з офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на 09.02.2015 становить еквівалент 9 436 606,99 дол. США);

- за договором кредитної лінії № ВКЛ-2010667/3 від 06.12.2013 в розмірі 3 316 287,34 дол. США та 19 841 426,82 грн. (згідно з офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на 09.02.2015 становить еквівалент 4 111 337,40 дол. США);

2) щодо сплати ПАТ "Дельта Банк" на користь ТОВ "Іллічівський зерновий порт" заборгованості на загальну суму 31 177 595,70 дол. США за:

- безвідкличним резервним акредитивом №/SB/017/042014 на суму 1 710 035,00 дол. США, виданим ПАТ "Дельта Банк" на користь Компанії CFSIT Inc.;

- безвідкличним резервним акредитивом №/SB/025/042014 на суму 28 654 844,95 дол. США, виданим ПАТ "Дельта Банк" на користь Компанії CFSIT Inc.;

- безвідкличним резервним акредитивом №/SB/021/042014 на суму 1 283 378,86 дол. США, виданим ПАТ "Дельта Банк" на користь Компанії CFSIT Inc. (в частині вимог на суму 812 715,75 дол. США);

- 17.02.2015 ТОВ "Іллічівський зерновий порт" направило лист ПАТ "Дельта Банк" про вчинення дій, спрямованих на виключення з державних реєстрів всіх записів щодо обтяжень предметів та застави в зв'язку з припиненням зобов'язань, які вони забезпечували, зокрема припинення зобов'язань за договорами кредитної лінії.

Приймаючи рішення про часткове задоволення первісного позову, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що:

- зобов'язання банку провести оплату за резервним акредитивом виникає за наявності двох обставин в сукупності, а саме: належного представлення документів та настання строків набуття акредитивами чинності, які передбачені умовами акредитивів тощо;

- станом на 09.02.2015 у ПАТ "Дельта Банк" існувало грошове зобов'язання перед ТОВ "Іллічівський зерновий порт" щодо сплати за безвідкличним резервним акредитивом №/SB/017/042014 грошових коштів в сумі 1 710 035,00 доларів США, що за офіційним курсом, встановленим Національним банком України в розмірі 2 495,6198 грн. за 100 доларів США, становило 42 665 373,25 грн.;

- підстави для зарахування зустрічних однорідних вимог позивача і відповідача за первісним позовом за акредитивами №/SB/025/042014 на суму 28 654 844,94 дол. США та №/SB/021/042014 на суму 1 283 378,86 дол. США були відсутні станом на 09.02.2015, адже строк виконання зобов'язань у заявленому ТОВ "Іллічівський зерновий порт" обсязі до зарахування, зокрема на суму 28 654 844,94 дол. США за акредитивом №/SB/025/042014 та в сумі 1 283 378,86 дол. США за акредитивом №/SB/021/042014 не настав, що виключає відповідне зарахування на підставі ст. 601 ЦК України;

- зобов'язання ТОВ "Іллічівський зерновий порт" перед ПАТ "Дельта банк" за договором кредитної лінії № НКЛ-2010667 від 27.06.2012 припинилися частково на суму 42 665 373,25 грн., а зобов'язання ПАТ "Дельта Банк" перед ТОВ "Іллічівський зерновий порт" за безвідкличним резервним акредитивом №/SB/017/042014 - повністю. За таких умов позовні вимоги ТОВ "Іллічівський зерновий порт" про визнання припиненим його зобов'язань за договором кредитної лінії № НКЛ-2010667 від 27.06.2012 підлягають частковому задоволенню в частині припинення такого зобов'язання на суму 42 665 373,25 грн.;

- в іншій частині односторонній правочин, вчинений ТОВ "Іллічівський зерновий порт" згідно з заявою від 09.02.2015 щодо припинення шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог зобов'язань ТОВ "Іллічівський зерновий порт" за договорами кредитної лінії № НКЛ-2010667 від 27.06.2012 (щодо сплати залишку заборгованості), № ВКЛ-2010667/1 від 04.10.2013, № ВКЛ-2010667/2 від 27.10.2013, № ВКЛ-2010667/3 від 06.12.2013 щодо повернення суми заборгованості за кредитними коштами та зобов'язань ПАТ "Дельта Банк" за акредитивами №/SB/021/042014 та №/SB/025/042014 не відповідає приписам ст. 601 ЦК України, адже строки виконання зобов'язань за акредитивами №/SB/021/042014 та № LC/SB/025/042014 станом на 09.02.2015 не настали, а сума за акредитивом №/SB/017/042014 не була достатньою для повного погашення заборгованості ТОВ "Іллічівський зерновий порт" за договорами кредитної лінії, укладеними з ПАТ "Дельта Банк";

- оскільки ці зобов'язання не припинились, позовні вимоги ТОВ "Іллічівський зерновий порт" про визнання припиненими його зобов'язань за договором кредитної лінії № НКЛ-2010667 від 27.06.2012 (в частині сплати заборгованості, яка перевищує 42 665 373,25 грн.), за договорами кредитної лінії № ВКЛ-2010667/1 від 04.10.2013, № ВКЛ-2010667/2 від 27.10.2013, № ВКЛ-2010667/3 від 06.12.2013 - повністю, є безпідставними і не підлягають задоволенню.

Задовольняючи частково вимоги за зустрічним позовом господарські суди виходили з такого:

- за наслідками розгляду первісного позову було встановлено, що зобов'язання ТОВ "Іллічівський зерновий порт" перед ПАТ "Дельта банк" за договором кредитної лінії № НКЛ-2010667 від 27.06.2012 припинилися частково на суму 42 665 373,25 грн. внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку ст. 601 ЦК України згідно заяви від 09.02.2015 в зв'язку з наявністю зустрічного зобов'язання ПАТ "Дельта банк" перед ТОВ "Іллічівський зерновий порт" за безвідкличним резервним акредитивом №/SB/017/042014 на цю суму;

- зобов'язання ТОВ "Іллічівський зерновий порт" за договором кредитної лінії № НКЛ-2010667 від 27.06.2012 щодо сплати залишку заборгованості (в частині, яка перевищує 42 665 373,25 грн.) не припинилося, адже заява від 09.02.2015 в цій частині не відповідала приписам ст. 601 ЦК України;

- враховуючи порушення ТОВ "Іллічівський зерновий порт" п. 3.3 договору кредитної лінії № НКЛ-2010667 від 27.06.2012, ПАТ "Дельта Банк" на підставі п. 4.3 набуло право вимагати дострокового повернення отриманого кредиту та сплати штрафних санкцій за порушення зобов'язань з його повернення;

- з урахуванням часткової обґрунтованості заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 09.02.2015 щодо припинення зустрічних зобов'язань сторін на суму 42 665 373,25 грн., станом на 31.03.2015 заборгованість ТОВ "Іллічівський зерновий порт" за договором кредитної лінії № НКЛ-2010667 від 27.06.2012 складала загалом 423 032 458,00 грн. (465 697 831,61 грн. - 42 665 373,25 грн.);

- зобов'язання ТОВ "Іллічівський зерновий порт" за зобов'язаннями в загальному розмірі 423 032 458,00 грн. за наведеним договором кредитної лінії не припинились на підставі заяви ТОВ "Іллічівський зерновий порт" про зарахування зустрічних однорідних вимог від 09.02.2015, відтак в розумінні ст.ст. 546, 574, 575 ЦК України, абз. 2 ч. 1, ст. 17 Закону України "Про іпотеку" не припинились й зобов'язання сторін за іпотечним договором №/S-1 від 27.06.2012;

- виходячи з положень ч. 2 ст. 16 ЦК України, ч. 3 ст. 33, ст. 36, ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором.

- задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття ним права власності на предмет іпотеки ототожнюється передусім із способом звернення стягнення, який, разом з іншими, може застосовуватися, якщо це передбачено договором. Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення у договорі іпотекодержатель на підставі ч. 2 ст. 16 ЦК має право вимагати застосування його судом;

- на підставі ст. 589 ЦК України, ст.ст. 33, 35 Закону України "Про іпотеку", п.п. 7.1, 7.2, 7.3 іпотечного договору № НКЛ-2010667/S-1 від 27.06.2012 ПАТ "Дельта Банк" отримало право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки, обравши на свій розсуд звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Іллічівський зерновий порт" за договором кредитної лінії № НКЛ-2010667 від 27.06.2012 на загальну суму 423 032 458,36 грн. шляхом набуття у власність іпотечного майна, а саме на земельну ділянку площею 5,4253 га за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 46, кадастровий номер - 5110800000:03:001:0012, цільове призначення - для розміщення олійножиркомбінату;

- оскільки іпотечний договір було укладено 27.06.2012, а ринкові ціни на земельні ділянки суттєво змінились через економічну ситуацію в країні, господарські суди дійшли висновку щодо неможливості визначення вартості предмета іпотеки за ціною іпотечного договору № НКЛ-2010667/S-1 від 27.06.2012;

- п. 2.4 цього іпотечного договору сторони встановили, що у випадку використання свого права на позасудове задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки при здійсненні незалежної експертної оцінки предмета іпотеки, суб'єкта оціночної діяльності, що здійснюватиме таку оцінку, обиратиме на свій розсуд іпотекодержатель;

- позивачем за зустрічним позовом долучено до матеріалів справи виконаний суб'єктом оціночної діяльності - ЗАТ "Консалтингюрсервіс" (діє на підставі виданого ФДМУ № 376/15 від 07.05.2015 Сертифіката суб'єкта оціночної діяльності) звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки умовно вільної від забудови площею 5,4253 га кадастровий номер - 5110800000:03:001:0012 за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 46 , яка є власністю ТОВ "Іллічівський зерновий порт";

- дана оцінка була проведена станом на 08.09.2016 й ринкова вартість цієї земельної ділянки становить 235 140 640,00 грн., вказаний висновок був покладений в основу судового рішення щодо визначення вартості земельної ділянки, яка є предметом іпотеки.

Вказані висновки господарських судів попередніх інстанцій Вищий господарський суд України вважає передчасними з огляду на те, що вони зроблені без з'ясування всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). Допускаються випадки, так званого часткового зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);

2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, зокрема грошей). Допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);

3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Як стверджує позивач - ТОВ "Іллічівський зерновий порт" він є кредитором ПАТ "Дельта Банк" на загальну суму 31 177 595,70 дол. США за трьома безвідкличними резервними акредитивами №/SB/017/042014, №/SB/025/042014, №/SB/021/042014, виданими ПАТ "Дельта Банк" на користь Компанії CFSIT Inc., право вимоги за якими передано йому компанією згідно з договорами відступлення прав вимоги № АА1 та № АА2 від 05.02.2015. Одночасно він є боржником ПАТ "Дельта Банк" за договорами кредитної лінії № НКЛ-2010667 від 27.06.2012, № ВКЛ-2010667/1 від 04.10.2013, № ВКЛ-2010667/2 від 27.10.2013, № ВКЛ-2010667/3 від 06.12.2013.

Відповідно до п.п. 1.3., 1.6. Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого постановою НБУ № 514 від 03.12.2003, (далі - Положення) акредитив - грошове зобов'язання, що надається банком-емітентом, виконати зобов'язання проти належного представлення. Акредитив є угодою, що відокремлена від договору з купівлі-продажу або іншого документа, який має силу договору, на якому він базується.

Згідно з Уніфікованими звичаями та правилами по документарному акредитиву (UCP-600), розроблених Міжнародною торгівельною палатою, чинні з 01.07.2007 (далі за текстом - Уніфіковані звичаї та правила), акредитив - це будь-яка угода, яка є безвідкличною і являє собою тверде зобов'язання банка-емітента сплатити в строк належне пред'явлення.

Отже, акредитив є угодою, на підставі якої у її сторін (банк-емітент, банк бенефіціара, наказодавець (платник), бенефіціар) виникають права та обов'язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1093 ЦК України у разі розрахунків за акредитивом банк (банк-емітент) за дорученням клієнта (платника) - заявника акредитива і відповідно до його вказівок або від свого імені зобов'язується провести платіж на умовах, визначених акредитивом, або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж на користь одержувача грошових коштів або визначеної ним особи - бенефіціара.

Відповідно до п. 1.3. Положення банк-емітент - банк, який за дорученням наказодавця акредитива або за дорученням іншого банку, або від власного імені відкриває акредитив на користь бенефіціара;

банк бенефіціара - банк, який обслуговує бенефіціара за акредитивною формою розрахунків.

Особливості здійснення уповноваженим банком операцій за резервним акредитивом встановлені Розділом IV Положення.

Відповідно до п. 1.9. Розділу IV Положення, якщо наказодавець акредитива не виконав основного зобов'язання, забезпеченого резервним акредитивом, то сплата коштів за резервним акредитивом здійснюється уповноваженим банком-емітентом або підтверджуючим/рамбурсуючим банком у разі отримання в строк дії резервного акредитива вимоги про платіж/повідомлення від бенефіціара разом з документами, підтверджуючими невиконання зобов'язань наказодавця акредитива (якщо це було обумовлено умовами резервного акредитива), за реквізитами та інструкціями, отриманими від іноземного банку. У вимозі про платіж/повідомленні (якщо інше не передбачено умовами акредитива) обов'язково має бути зазначена вимога здійснити платіж бенефіціару (його назва), дата виставлення вимоги про платіж/повідомлення, сума та назва іноземної валюти, що вимагається до сплати, підпис бенефіціара. Якщо платіжна вимога/повідомлення надсилається за допомогою телекса або системи S.W.I.F.T. тощо, то банк-емітент зобов'язаний перевірити автентичність вимоги про платіж/повідомлення та лише після визнання вимоги про платіж/повідомлення такою, що відповідає умовам резервного акредитива, має здійснюватися сплата коштів за резервним акредитивом.

За правилами встановленими п. 1.10 Глави І Розділу IV Положення, якщо умовами резервного акредитива визначено, що він виконується уповноваженим банком-емітентом за умови пред'явлення вимоги про платіж/повідомлення разом з документами до платежу, то оплата коштів за цією вимогою про платіж/повідомленням здійснюється уповноваженим банком-емітентом на умовах та в строки, передбачені резервним акредитивом, та згідно з інструкціями і реквізитами, зазначеними в умовах резервного акредитива та/або у вимозі про платіж/повідомленні, які отримані від бенефіціара, банку бенефіціара або іншого банку. Уповноважений банк-емітент здійснює перерахування коштів (міжбанківський платіж) згідно з реквізитами, зазначеними в інструкціях іноземного банку.

Відповідно до пунктів 1.16-1.18 Глави І Розділу IV Положення, вимога про платіж/повідомлення бенефіціара має бути подана до уповноваженого банку-емітента за допомогою телекса або системи S.W.I.F.T., або інших засобів передавання інформації, або на паперовому носії та через банки, пошту тощо, які визначені умовами резервного акредитива (п. 1.16).

Уповноважений банк-емітент, який під час перевірки отриманої вимоги про платіж/повідомлення та документів, що підтверджують невиконання зобов'язань наказодавця акредитива, виявив у них розбіжності або їх невідповідність умовам відкритого (наданого) резервного акредитива, зобов'язаний надіслати повідомлення про відмову від оплати цієї вимоги про платіж/повідомлення. Воно надсилається банку бенефіціара або іншому банку/особі, від якого/якої надійшла вимога про платіж/повідомлення разом з документами, із зазначенням усіх установлених розбіжностей та невідповідностей умовам резервного акредитива. Строк відправлення повідомлення про відмову від оплати за вимогою не може перевищувати строку, установленого правилами, яким підпорядкований резервний акредитив, і починається з дня отримання вимоги про платіж/повідомлення та документів (п. 1.17).

Уповноважений банк-емітент, який у відповідний строк не надіслав повідомлення, передбачене п. 1.17 цієї глави, має сплатити кошти за цим резервним акредитивом незалежно від установлених розбіжностей та невідповідностей умовам резервного акредитива (п. 1.18).

Як стверджував позивач за первісним позовом Компанія CFSIT відповідно до умов укладених з ТОВ "Агроновоком" контрактів, звернулось до ПАТ "Дельта банк" з повідомленням щодо дострокового погашення зобов'язань ТОВ "Агроновоком", однак грошове зобов'язання не було виконано.

При цьому, ТОВ "Іллічівський зерновий порт" зазначало про те, що у встановленому законодавством порядку така вимога не оскаржувалась і на таку вимогу не було надано відповіді як це передбачено п. 1.17 Глави І Розділу IV Положення.

У цьому ж зв'язку ТОВ "Іллічівський зерновий порт" вказувало на те, що зобов'язання ТОВ "Агроновоком" не були виконані належним чином, Компанія CFSIT відповідно до вимог чинного законодавства звернулось з відповідними вимогами погашення загального обсягу заборгованості (яку ТОВ "Агроновоком" не сплатило), що і стало підставою для повідомлення банків про здійснення оплати за відкритими акредитивами, незалежно від зазначених у контрактах дат. Під час існування правовідносин між ТОВ "Агроновоком" та Компанією CFSIT, у останнього настали обставини, за яких він звернувся до наказодавця за виконанням основного зобов'язання. Вимоги щодо виконання основного зобов'язання наказодавцем виконані не були, що призвело до обставин, за яких бенефіціар звернувся до банку-емітента за оплатою зобов'язань за зазначеними акредитивами.

Відповідно до ст. 3 Уніфікованих правил та звичаїв для документарних акредитивів (редакція 1993 року, публікація Міжнародної Торговельної Палати № 500) акредитив за своєю природою являє собою угоду, відокремлену від договору купівлі-продажу або іншого контракту, на якому він може базуватися, і банки жодною мірою не пов'язані й не зобов'язані займатися такими контрактами, навіть якщо в акредитиві є яке-небудь посилання на такий контракт. Отже, установа банку, що оплачує, акцептує й оплатила тратти або негоціює та/або повністю виконує будь-які інші зобов'язання по акредитиву, не є предметом позовних вимог заявника, заснованих на його угоді з банком-емітентом або бенефіціаром. На бенефіціара ні в якому разі не поширюються договірні відносини між банками або між заявником і банком-емітентом.

Позивач за первісним позовом вказував про те, що у зв'язку з виникненням обставин на підставі яких бенефіціар вимагав від наказодавця виконання зобов'язань за основним зобов'язанням, яке виконане не було, бенефіціар, а саме CFSIT через виконуючий банк (Credit Suisse AG) та через авізуючий банк (Deutsche Bank AG) звернувся до банку-емітента (Deltabank) з вимогою про платіж/повідомлення, документами до платежу та документами, що підтверджують невиконання основного зобов'язання. При цьому виконуючий банк належним чином підтвердив відповідність документів до платежу наданих беніфіціаром переліку документів, надання яких передбачено умовами акредитивів, шляхом вчинення відповідної примітки в повідомленні надісланого засобами S.W.I.F.T. Пакет документів, наданий бенефіціаром виконуючому банку, був надісланий засобами кур'єрського зв'язку DHL, про що теж було зазначено у відповідному S.W.I.F.T. повідомленні.

Окрім викладеного, ТОВ "Іллічівський зерновий порт" зазначало те, що бенефіціар, а саме CFSIT звернувся до банку-емітента (Deltabank) з листом, яким повідомив останнього про настання обставин щодо виконання платежу за акредитивами. З метою дотримання вимог п. 1.16 Глави І Розділу IV Положення, вимога про платіж/повідомлення та вищезазначені документи були надіслані за допомогою системи S.W.I.F.T. через відповідні банки.

Також ТОВ "Іллічівський зерновий порт" під час розгляду справи стверджувало про те, що після одержання вимог бенефіціара виконуючим банком було надіслано ПАТ "Дельта Банк" S.W.I.F.T.-повідомлення, у яких виконуючий банк поставив ПАТ "Дельта Банк" до відома про одержання "належного подання" 05.02.2015. Проте, ПАТ "Дельта Банк" не було здійснено платежу на користь бенефіціара.

Наведені вище ствердження позивача за первісним позовом про викладені обставини залишилися без будь-якої оцінки судами попередніх інстанцій з урахуванням наведених вище приписів законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 111^{12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.}

^{Щодо необхідності дослідження обставин, які б підтвердили або спростували належне пред'явлення вказаних вище акредитивів було зазначено у постанові Вищого господарського суду України від 23.09.2015, однак господарські суди попередніх інстанцій вказаних обставин не дослідили і не зазначили у прийнятих судових рішеннях про те, чи впливають наведені обставини на правовідносини сторін, зокрема стосовно настання/ненастання у ПАТ "Дельта Банк" обов'язку щодо оплати заборгованості за акредитивами №/SB/025/042014, №/SB/021/042014, виданими ПАТ "Дельта Банк" на користь Компанії CFSIT Inc у зв'язку з відсутністю відповіді з боку банку-емітента (ПАТ "Дельта Банк") про погодження/відхилення вимоги щодо оплати акредитивів, як це передбачено п. 1.17, п. 1.8 Положення.}

^{Що стосується зустрічних позовних вимог ПАТ "Дельта Банк" про звернення стягнення на предмет іпотеки оціночною вартістю 524 663 600,00 грн. за іпотечним договором № НКЛ-2010667/8-1 від 27.06.2012 шляхом набуття права власності та визнання за ПАТ "Дельта Банк" права власності на земельну ділянку площею 5,4253 га, розташовану за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Транспортна, 46, кадастровий номер 5110800000:03:001:0012., Вищий господарський суд України вважає за необхідне зауважити на наступному:}

^{Згідно з пунктом 7.2 договору іпотеки звернення стягнення за рішенням суду та виконавчим написом нотаріуса здійснюються відповідно до Закону України "Про іпотеку".}

^{Відповідно до 7.4 іпотечного договору сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Позасудове врегулювання здійснюється відповідно до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в цьому договорі. Іпотекодержатель самостійно визначає один із зазначених способів звернення стягнення на предмет іпотеки: перехід до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, установленому ст. 37 Закону України "Про іпотеку"; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 Закону України "Про іпотеку".}

^{Частиною другою статті 16 ЦК України передбачено, що одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.}

^{Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.}

^{У частинах першій, третій ст. 36 Закону України "Про іпотеку" зазначено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.}

^{Разом з тим, порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульовано ст. 39 Закону України "Про іпотеку", якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону.}

^{Можливість виникнення права власності за рішенням суду передбачено лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 ЦК України).}

^{Стаття 392 ЦК України, у якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.}

^{Отже, проаналізувавши положення статей 33, 36, 37, 39 Закону України "Про іпотеку", статей 328, 335, 376, 392 ЦК України, можна зробити висновок, що законодавцем визначено три способи захисту задоволення вимог кредитора на виконання забезпечених іпотекою зобов'язань шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (на підставі рішення суду) та два позасудові (на підставі виконавчого напису нотаріуса та згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя). У свою чергу позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.}

^{Аналогічні правові позиції висловлені Верховним Судом України у постановах від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1219цс16, від 26 жовтня 2016 року у справі № 6-1625цс16, від 21 вересня 2016 року у справі № 6-1685цс16.}

^{При цьому договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно (частина перша статті 37 Закону України "Про іпотеку").}

^{Враховуючи зазначене, для правильного вирішення даної справи господарському суду слід було з'ясувати чи звертався банк до державного реєстратора для реєстрації права власності на іпотечне майно, чи наявні у державного реєстратора підстави для відмови в державній реєстрації, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".}

^{Слід звернути увагу на те, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку про припинення зобов'язання за рахунок зарахування зустрічних однорідних вимог за одним з акредитивів.}

^{У той же час, приймаючи таке рішення, в порушення вимог ст. 39 Закону України "Про іпотеку" господарські суди попередніх інстанцій, крім загального розміру вимог, не зазначили всіх складових, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки.}

^{Зокрема, господарськими судами попередніх інстанцій не відображено в судових рішеннях дати, з якої зобов'язання ТОВ "Іллічівський зерновий порт" є частково припиненими, а також не зазначено до якої суми (основної заборгованості чи штрафних санкцій) віднесено часткове зарахування зустрічних вимог, тобто за наслідками розгляду справи залишилося невирішеним питання щодо залишку заборгованості, зокрема всіх її складових.}

^{Втім, правовим наслідком часткового припинення зобов'язання ТОВ "Іллічівський зерновий порт", починаючи з дати такого припинення є також і припинення права кредитора на нарахування процентів та штрафних санкцій. Однак встановлення наявності або відсутності обставин, з якими пов'язано у даному випадку припинення права ПАТ "Дельта Банк" на стягнення штрафних санкцій нарахованих на відповідну суму заборгованості господарські суди попередніх інстанцій, всупереч приписів ст. 43 ГПК України, не здійснили.}

^{Що стосується визначення у даній справі вартості предмету іпотеки, Вищий господарський суд України вважає за необхідне зауважити на такому:}

^{Згідно з п. 4.4.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 1 від 24.11.2014 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів" якщо господарський суд визнає обґрунтованими позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, то в силу приписів ст. 38, частини першої ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у резолютивній частині рішення суду має бути встановлено та зазначено початкову ціну реалізації предмета іпотеки. З урахуванням положення частини шостої ст. 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а у разі відсутності такої згоди - на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Водночас господарський суд за необхідності може згідно із статтею 41 ГПК України вирішити питання про призначення у справі відповідної судової експертизи.}

^{Наведене вище свідчить про те, що у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності зі ст. 37 Закону України "Про іпотеку" в резолютивній частині рішення має бути обов'язково зазначена вартість іпотечного майна, на яке звертається стягнення та яке набувається іпотекодержателем у власність, визначена на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.}

^{Задовольняючи позовні вимоги у даній справі, суди попередніх інстанції визначили вартість предмета іпотеки в розмірі 235 140 640,00 грн. на підставі звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки умовно вільної від забудови, виконаного суб'єктом оціночної діяльності - ЗАТ "Консалтингюрсервіс".}

^{Однак, відповідач заперечує визначену позивачем вартість предмета іпотеки та зазначає, що наданий позивачем звіт про оцінку ринкової вартості майна, який покладений в основу судового рішення, значно занижує ринкову вартість об'єктів нерухомого майна, що належить відповідачу.}

^{Господарські суди попередніх інстанцій не перевірили вказані твердження ТОВ "Іллічівський зерновий порт" та не з'ясували належним чином обставини визначення позивачем вартості предмету іпотеки.}

^{Як випливає з доводів касатора ТОВ "Іллічівський зерновий порт" вказаний звіт було подано до суду 16.09.2016 та залучено до матеріалів справи 20.09.2016 під час судового розгляду справи шляхом задоволення клопотання ПАТ "Дельта Банк" про залучення такого документу до матеріалів справи.}

^{Відповідно до ч. 2 ст. 22 ГПК України сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.}

Відповідно до ст. 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Зазначені конституційні принципи закріплені в статтях 4^{2 (Рівність перед законом і судом) та 43 (Змагальність) ГПК України.}

У даному випадку, залучивши 20.09.2016 відповідний звіт до матеріалів справи та поклавши його в основу оскаржуваного судового рішення, яке було прийнято 20.09.2016, господарським судом першої інстанції право позивача на дослідження та обговорення долученого доказу, який мав істотне значення для правильного вирішення справи, а отже це ставить під сумнів дотримання судом принципу змагальності господарського судочинства, встановленого ст. 4^{3 ГПК України.}

^{У той же час господарським судом апеляційної інстанції запереченням позивача щодо можливості використання звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, складеного на замовлення ПАТ "Дельта Банк" як допустимого доказу правової оцінки надано не було.}

^{Посилання господарських судів попередніх інстанцій виключно на п. 2.4 іпотечного договору та ст. 36 Закону України "Про іпотеку" в обґрунтування прийняття звіту, виконаного на замовлення ПАТ "Дельта Банк" є помилковим, оскільки вказаними правовими нормами врегульовано порядок звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку.}

^{З огляду на викладене, Вищий господарський суд України вважає, що дійсна вартість спірного майна, яке є предметом іпотеки, у даній справі встановлена без дотримання вимог ст. 43 ГПК України. При цьому, суд апеляційної інстанції, який відповідно до ч. 2 ст. 99 ГПК України, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції, не усунув наявні в матеріалах справи суперечливі відомості щодо вартості предмету іпотеки, у зв'язку з чим господарські суди дійшли передчасних висновків про обґрунтованість та доведеність наявними в матеріалах справи доказами вартості спірного майна - предмета іпотеки.}

^{У цьому зв'язку, Вищий господарський суд України вважає за необхідне зазначити також про те, що господарським судом першої інстанції було призначено у справі проведення судової економічної експертизи, предметом якої було визначення ринкової вартості предмета іпотеки, про звернення стягнення на яке заявлено за зустрічним позовом.}

^{Як вбачається з матеріалів справи, 10.08.2016 до суду від експертної установи надійшов лист № 19400/15-41 від 05.08.2016, відповідно до якого повідомлялося, що 15.06.2016 судовим експертом складено повідомлення про неможливість надання висновку судової оціночно-будівельної експертизи з огляду на відмову у проході на земельну ділянку, однак експертом не повідомлено про причини такої відмови та обставини, за яких експерта було не допущено до об'єкта дослідження.}

^{Водночас господарськими судами попередніх інстанцій не було надано будь-якої оцінки поясненням та доказам ТОВ "Іллічівський зерновий порт" щодо причин не проведення судової експертизи.}

^{Так, у відповідності до пояснень позивача за первісним позовом, на виконання ухвали господарського суду від 31.05.2016, уповноваженим представником позивача доставлено експерта до земельної ділянки, однак прибувши за місцезнаходженням об'єкта, експерт та представник позивача не змогли потрапити на саму земельну ділянку, яка була огороджена та знаходилась під охороною озброєних осіб. Вказані особи відмовили в допуску експерта на земельну ділянку. У цьому ж зв'язку ТОВ "Іллічівський зерновий порт" вказувало про те, що будь-яких умисних дій з боку позивача з метою недопущення експерта до земельної ділянки та перешкоджанню проведення експертизи не вчинялося, а дії позивача були спрямовані на встановлення обставин, що мають значення для справи.}

^{Відповідно до абз. 12 пункту 2.1 розділу II Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції 08.10.1998 № 53/5 (далі - Інструкція), експерт може відмовитися від проведення експертизи, якщо наданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов'язків, а витребувані додаткові матеріали не надані, або якщо поставлені питання виходять за межі його спеціальних знань. Повідомлення про відмову повинно бути вмотивованим.}

^{Враховуючи викладене, та з урахуванням вимог абз. 2 п. 18 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", у разі необхідності господарський суд може зобов'язати судового експерта з'явитися в судове засідання на виклик суду, дати додаткові роз'яснення щодо поданого ним висновку, поставити йому усні питання, а також зобов'язати його відповісти на усні питання сторін у справі.}

^{Отже, в даному випадку господарські суди попередніх інстанцій мали достатні правові підстави для виклику експерта з метою отримання його пояснень щодо дійсних обставин, що зумовили неможливість проведення експертизи в погоджений термін, оскільки мотиви відмови експерта мали суттєве значення при вирішення питання щодо чергового призначення експертизи, а також впливали на вибір експертної установи при призначенні експертизи по даній справі.}

^{У той же час господарські суди попередніх інстанцій не надали оцінки наявним у справі висновкам щодо ринкової вартості предмета іпотеки, складених суб'єктами оціночної діяльності, які суттєво відрізняються один від одного та від вартості предмета іпотеки, визначеного сторонами в іпотечному договорі № НКЛ-2010667/8-1 від 27.06.2012.}

^{Виходячи з викладеного Вищий господарський суд України дійшов висновку, що господарськими судами попередніх інстанцій допущені порушення норм процесуального права, зокрема ст.ст. 4.3 та 43 ГПК України, які унеможливили встановлення наведених вище фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.}

^{Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 1117 ГПК України).}

^{Встановлення зазначених вище обставин виходить за межі перегляду справи в порядку касації та є підставою для скасування рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції у зв'язку з неповним встановленням та з'ясуванням обставин справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.}

^{З огляду на наведене справа має бути направлена на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку, і вирішити спір відповідно до вимог закону.}

^{Керуючись статтями 1117 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України}

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Іллічівський зерновий порт" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2016 та рішення господарського суду міста Києва від 20.09.2016 у справі № 910/7357/15-г скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя:

В. Картере

Судді:

Т. Барицька Н. Губенко