Провадження № 2/500/719/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2017 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого - судді Смокіної Г.І.,

при секретарі - Яковенко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про поновлення строку звернення до суду, визнання незаконними наказів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 звернувся до суду з позовом до відповідача - Ізмаїльської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України», який ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 06.10.2016 року (т.1 а.с.64) замінено на належного - державне підприємство «Адміністрація морських портів України», та з урахуванням уточнень від 03.10.2016 року (т.1 а.с.30) просив визнати незаконним та скасувати наказ начальника Ізмаїльської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» № 234 від 22.12.2015 року «Про заходи запобігання корупції в Ізмаїльській філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України», визнати незаконним та скасувати наказ начальника Ізмаїльської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» № 142 від 23.06.2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності контролерів на контрольно-пропускному пункті ЗОМП СМБ ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1», визнати незаконним та скасувати п.2 рішення балансової комісії Ізмаїльської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» від 30.03.2016 (протокол №3), зобов'язати нарахувати та виплати премію за лютий 2016 року, стягнути моральну шкоду в розмірі 15000 грн., зобов'язати нарахувати та виплатити премію за період з червня 2016 року до ухвалення рішення суду. Остаточно заявою від 07.03.2017 року просив поновити строк звернення до суду з позовом про визнання незаконним наказу Ізмаїльської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» № 234 від 22.12.2015 року «Про заходи запобігання корупції в Ізмаїльській філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України», визнати незаконним наказ начальника Ізмаїльської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» № 234 від 22.12.2015 року «Про заходи запобігання корупції в Ізмаїльській філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України», визнати незаконним наказ начальника Ізмаїльської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» № 142 від 23.06.2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності контролерів на контрольно-пропускному пункті ЗОМП СМБ ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1».

Свої вимоги мотивує тим, що перебуває у трудових відносинах з відповідачем, виконує обов'язки контролера на контрольно-пропускному пункті загону охорони морського порту служби морської безпеки. Наказом начальника Ізмаїльської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» № 234 від 22.12.2015 року «Про заходи запобігання корупції в Ізмаїльській філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» затверджено перелік посад, на осіб, що їх займають, поширюється дія ЗУ «Про запобігання корупції» (Додаток 1) та надання декларацій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру для яких є обов'язковим. До вказаного переліку віднесено, в тому числі, посаду контролера на КПП, з текстом якого він ознайомлений не був. У лютому 2016 року адміністрація підприємства зобов'язала його подати декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 року, від чого він відмовився, обгрунтовуючи тим, що дія вищевказаного закону на нього не поширюється. Наказом начальника Ізмаїльської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» № 142 від 23.06.2016 року йому було оголошено догану за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а саме невиконання приписів ст.12 ЗУ «Про засади запобігання та протидії корупції». Вважає вказані накази незаконними, оскільки антикорупційна програма на підприємстві з працівниками не обговорювалась, зокрема заходи з запобігання корупції в Ізмаїльській філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» та перелік посад, які підпадають під дію ЗУ «Про запобігання корупції», з визначенням необхідності та обгрунтованості таких дій. Положення щодо дотримання антикорупційної програми до робочої інструкції чи правил внутрішнього трудового розпорядку не вносились. Він не є суб'єктом декларування, свої трудові обов'язки виконує належним чином, підстав для застосування до нього дисциплінарного стягнення за неподання декларації немає.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, додатково пояснили, що строк на оскарження наказу № 234 від 22.12.2015 року пропущений з поважних причин, оскільки з текстом наказу його не ознайомлювали, аркуш ознайомлення з наказом, в якому міститься підпис позивача, відокремлений від тексту самого наказу, про обов'язок подати декларацію позивач дізнався лише після застосування дисциплінарного стягнення. Просили визнати причини пропуску строку оскарження № 234 від 22.12.2015 року поважними. Вважають, що перелік осіб, визначених ЗУ «Про запобігання корупції», розширеному тлумаченню не підлягає. Позивач не є посадовою особою, за своїми функціональними обов'язками не виконує організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, виконання яких є критерієм віднесення його до посадової особи.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував в повному обсязі, згідно усним та письмовим поясненням (т.1 а.с.67) наказом ДП «АМПУ» № 75 від 24.04.2015 року було затверджено та введено в дію антикорупційну програму державного підприємства «Адміністрація морських портів України». Розділом 2 антикорупційної програми визначено коло осіб, на яких поширюються її положення на рівні філії. Згідно наказу Ізмаїльської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» № 234 від 22.12.2015 року затверджено перелік посад (на осіб, що їх займають, поширюється дія ЗУ «Про запобігання корупції»), з яким 06.01.2016 року під підпис ознайомлений позивач. 26.01.2016 року видано розпорядження Ізмаїльської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» № 2 «Про реалізацію державної антикорупційної політики в ІФ ДП «АМПУ», згідно якого було забезпечено розміщення в мережевому ресурсі відповідних документів та ознайомлення працівників з розпорядженням під підпис. Згідно ст.12 ЗУ «Про засади запобігання та протидії корупції» суб'єкти декларування зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік згідно встановленої законом форми. Згідно п.п. «а» п.2 ст.3 ЗУ «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у п.1 ч.1 цієї статті. Згідно листа Міністерства юстиції України від 11.03.2014 року щодо застосування антикорупційного законодавства та постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 року № 5 «Про судову практику у справах про хабарництво» під адміністративно-розпорядчими обов'язками розуміються обов'язки з управління або розпорядження державним, колективним або приватним майном (встановлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі мають і контролери. Отже контролер на КПП виконує адміністративно-господарські обов'язки, оскільки в тому числі забезпечує контроль за ввозом/вивозом товарно-матеріальних цінностей до/з території морського порту, а отже виконує функції контролю за зберіганням майна. Станом на 01.04.2016 року у порушення наказу № 234 від 22.12.2015 року позивач декларацію не подав, про що 01.04.2016 року було повідомлено Ізмаїльську місцеву прокуратуру Одеської області. 08.06.2016 року на адресу філії надійшло подання Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області, на вимогу якої філією було проведено службове розслідування та за його результатами позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності наказом № 142 від 23.06.2016 року. Вважає накази законними, поважні причини пропуску строку оскарження наказу № 234 від 22.12.2016 року відсутні, тому підстав для його поновлення немає.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка позивач ОСОБА_1 пояснив, що виконує функцію перевірки документів та відповідності їх товару, його виду, кількості, що ввозиться/вивозиться на/з території порту, у разі відсутності документів або їх невідповідності кількості, виду товару в телефонному режимі повідомляє безпосереднього начальника, зупиняє транспортний засіб, жодних документів при цьому не складає, остаточне рішення щодо випуску/впуску матеріальних цінностей приймає начальник.

Згідно показань допитаного в якості свідка начальника служби морської безпеки ОСОБА_4 до функціональних обов'язків контролера КПП входить перевірка наявності матеріальних перепусток або інших документів встановленого зразка (товарно-транспортних накладних тощо), відповідності матеріальних цінностей, їх найменування, кількості, ваги тощо даним матеріальних перепусток або супровідних документів, яка здійснюється контролером візуально. У разі невідповідності виду, кількості, ваги матеріальних цінностей даним матеріальних перепусток або супровідних документів контролер повідомляє про це безпосереднього керівника, після вказівки начальника здійснюються додаткові заходи по встановленню кількості та ваги ввозимого/вивозимого товару, матеріально відповідальною особою вносяться корективи до матеріальних перепусток, після чого контролер здійснює повторну перевірку. Контролер КПП самостійно приймає рішення щодо здійснення випуску/впуску матеріальних цінностей з/на територію морського порту.

Вислухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, свідка, перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з відповідачем, з 17.07.2013 року переведений контролером на контрольно-пропускному пункті загону загальної охорони морського порту служби морської безпеки (т.1 а.с.51).

Наказом державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі-ДП «АМПУ») № 75 від 24.04.2015 року було затверджено та введено в дію антикорупційну програму ДП «АМПУ» (далі-Антикорупційна програма) (т.1 а.с.79-107).

Згідно Розділу 2 Антикорупційної програми її дія поширюється на працівників та посадових осіб апарату управління та відокремлених підрозділів (філій) ДП «АМПУ». Головним критерієм віднесення працівників юридичної особи публічного права до переліку посадових осіб, які підлягають перевірці за ознаками причетності до корупційних проявів, є наявність у їх посадових обов'язках організаційно-розпорядчих або адміністративно-управлінських господарських функцій.

Працівниками підприємства, на яких поширюється дія ЗУ «Про запобігання корупції визнаються на рівні філії, крім визначених, і інші посади, передбачені штатними розкладами філій і мають організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції.

Наказом Ізмаїльської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі-Філія) № 234 від 22.12.2015 року «Про заходи запобігання корупції в Ізмаїльській філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» затверджено перелік посад, на осіб, що їх займають, поширюється дія ЗУ «Про запобігання корупції» (Додаток 1) та надання декларацій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру для яких є обов'язковим (т.1 а.с.10-11), яким до вказаних осіб віднесено посаду контролера на КПП.

Із вказаним наказом позивач ознайомлений 06.01.2016 року згідно аркушу ознайомлення (т.1 а.с.117).

26.01.2016 року Філією видане розпорядження № 2 «Про реалізацію державної антикорупційної політики в ІФ ДП «АМПУ» (т.1 а.с.108), яким зобов'язано забезпечити створення та розміщення у мережевому ресурсі філії основних нормативно-правових актів антикорупційного законодавства, з яким позивач ознайомлений під підпис 03.02.2016 року (т.1 а.с.109).

01.04.2016 року на адресу керівника Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області направлено інформацію про неподання станом на 01.04.2016 року суб'єктами декларування декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік, в тому числі ОСОБА_1 (т.2 а.с.26).

08.06.2016 року на адресу Ізмаїльської Філії надійшло подання у порядку ч.3 ст.65 ЗУ «Про запобігання корупції», згідно якого з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог цього Закону в інший спосіб було доручено провести службове розслідування, за результатами якого вирішити питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності контролерів на КПП, в тому числі ОСОБА_1 (т.1 а.с.177).

Наказом ДП «АМПУ» № 134 від 13.06.2016 року призначено службове розслідування (т.1 а.с.13).

За результатами проведення службового розслідування складено акт № 05 від 21.06.2016 року (т.1 а.с.14), з яким позивач ознайомлений під підпис.

Наказом Ізмаїльської філії ДП «АМПУ» № 142 від 23.06.2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності контролерів на контрольно-пропускному пункті ЗОМП СМБ ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1» за вчинення правопорушення, пов'язаного із корупцією, а саме невиконання приписів ст.12 ЗУ «Про засади запобігання та протидії корупції» контролерам на КПП ЗОМП СМБ, в тому числі ОСОБА_1, оголошено догану (т.1 а.с.9).

Згідно ч.ч.1,3,4 ст.62 Закону України «Про запобігання корупції» (далі-Закон) антикорупційною програмою юридичної особи є комплекс правил, стандартів і процедур щодо виявлення, протидії та запобігання корупції у діяльності юридичної особи. Антикорупційна програма затверджується після її обговорення з працівниками юридичної особи. Текст антикорупційної програми повинен перебувати у постійному відкритому доступі для працівників юридичної особи. Положення щодо обов'язковості дотримання антикорупційної програми включаються до трудових договорів, правил внутрішнього розпорядку юридичної особи, а також можуть включатися до договорів, які укладаються юридичною особою.

Згідно п.1 ч.1 ст.63 Закону антикорупційна програма юридичних осіб, зазначених у ч.2 ст.62 цього Закону, може містити, зокрема, положення про сферу застосування та коло осіб, на які поширюються її положення.

Згідно ч.1 ст.65 Закону за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в ч.1 ст.3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Частиною 2 ст.65 Закону передбачено, що особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов'язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов'язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

За ч.3 ст.65 Закону з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог цього Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст.147 КупП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Згідно ст.148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону до початку роботи системи подання та оприлюднення відповідно до цього Закону декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, суб'єкти декларування подають декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру в порядку, встановленому Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Згідно ст.12 ЗУ «Про засади запобігання та протидії корупції» суб'єкти декларування зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік за формою, що додається до цього Закону.

Згідно ст.1 Закону суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону; спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції - органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.

Згідно п.п. «а» п.2 ч.1 ст.3 Закону суб'єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема, посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті.

Згідно п.3 Роз'яснення щодо застосування окремих положень Закону стосовно заходів фінансового контролю, затвердженого Рішенням Національного агенства від 11.08.2016 року №3, під посадовими особами юридичних осіб публічного права (відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону) слід розуміти працівників юридичних осіб публічного права, які наділені посадовими повноваженнями здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції. У цілях визначення суб'єктів декларування згідно із Законом слід застосовувати вужче тлумачення і вважати посадовими особами - суб'єктами декларування лише тих працівників, на яких покладено відповідні обов'язки на постійній основі (т.2 а.с.39).

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 року №5 «Про судову практику у справах про хабарництво» (далі-Пленум) організаційно-розпорядчі обов'язки - це обов'язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).

Адміністративно-господарські обов'язки - це обов'язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.

Аналогічні роз'яснення містяться у листі Міністерства юстиції України від 11.03.2014 року № 1050-0-4-14-1111 щодо застосування антикорупційного законодавства.

Наказом філії № 89 від 06.05.2015 року затверджено та введено в дію Робочу інструкцію контролера на КПП ЗОМП СМБ (т.1 а.с.52-58), з якою позивач ознайомлений під підпис 10.05.2015 року (т.2 а.с.40).

Пунктом 3 Робочої інструкції передбачені обов'язки контролера на КПП, зокрема: здійснювати пропуск через КПП осіб, транспортних засобів, вантажів, матеріальних цінностей по встановленим і належним чином оформленим документам; здійснювати огляд особистих речей у осіб, що проходять через КПП за їхньої згоди, а також оглядати транспортні засоби, вантажі та матеріальні цінності, що перевозяться на них; негайно доповідати начальнику команди ЗОМП СМБ про події, порушення по службі, змінах в обстановці, а також зроблених зауваженнях (п.п.3.3,3.4,3.8).

Пунктом 4 Робочої інструкції визначені права контролера на КПП, зокрема: перевіряти документи у осіб на контрольно-пропускних пунктах, а також на всій території порту; не пропускати та затримувати транспортні засоби, вантажі, матеріальні цінності, які вони перевозять з порушенням встановленого порядку (п.п.4.2,4.4).

Як встановлено в судовому засіданні, основним критерієм віднесення відповідачем особи, що обіймає посаду контролера на КПП, до посадової особи юридичних осіб публічного права є виконання нею адміністративно-господарських функцій, а саме функції контролю за зберіганням майна.

Як вбачається з роз'яснень Пленуму, на які посилається відповідач, адміністративно-господарськими обов'язками є обов'язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо).

Робочою інструкцію не встановлено обов'язку контролера на КПП по установленню порядку зберігання майна підприємства чи забезпечення контролю за установленням порядку зберігання майна.

Інших доказів покладення на позивача такого обов'язку відповідачем не надано.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач не є суб'єктом декларування, отже наказ № 234 від 22.12.2015 року в частині поширення його дії на посаду контролера КПП є незаконним, а відтак незаконним є наказ № 142 від 23.06.2016 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності контролера на контрольно-пропускному пункті ЗОМП СМБ ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, пов'язаного із корупцією, а саме невиконання приписів ст.12 ЗУ «Про засади запобігання та протидії корупції».

Разом з цим, згідно ч.1 ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Згідно аркушу ознайомлення позивач ознайомлений з наказом № 234 від 22.12.2015 року 06.01.2016 року (т.1 а.с.117). З позовом про оскарження наказу звернувся до суду 14.07.2016 року, тобто з порушенням передбачених ст.233 КЗпП України строків, належних доказів наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з дати ознайомлення з наказом не надав, що є підставою для відмови у задоволенні вимог про визнання вказаного наказу незаконним.

Твердження позивача про порушення порядку введення в дію та затвердження Антикорупційної програми на підприємстві суд до уваги не приймає, оскільки Антикорупційна програма була введена в дію та затверджена наказом ДП «АМПУ» № 75 від 24.04.2015 року, який не є предметом оскарження.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача в дохід держави пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 275,60 грн. відповідно до ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.10,60,212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про поновлення строку звернення до суду, визнання незаконними наказів - задовольнити частково.

Визнати незаконним наказ Ізмаїльської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» №142 від 23.06.2016 року в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності контролера на контрольно-пропускному пункті загону охорони морського порту служби морської безпеки ОСОБА_1.

Стягнути з державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в дохід держави судовий збір в сумі 275,60 грн.

В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

Г.І.Смокіна