Справа № 477/198/17

Провадження № 2/477/419/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2017 року Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі: головуючої - судді Семенової Л.М.,

при секретарі судового засідання - Макаровій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду Миколаївської області в м. Миколаїв цивільну справу за позовом керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Вітовської центральної районної лікарні до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

03 лютого 2017 року керівник Миколаївської місцевої прокуратури № 2 звернувся до суду з цим позовом в інтересах Вітовської центральної районної лікарні до ОСОБА_1 про стягнення витрат в сумі 1356,13 грн. понесених на лікування потерпілого від злочину.

В обґрунтування своїх вимог вказував, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015150230001005 від 08 листопада 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України встановлено, що ОСОБА_1 07 листопада 2015 року, близько 14-30 години, знаходячись поблизу ферми в с. Степова Долина Вітовського району Миколаївської області, де на ґрунті неприязних відносин, між ним та ОСОБА_2 виникла бійка, в ході якої відповідач наніс останньому не менше 5 ударів в область голови та тулубу, спричинивши ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров'я.

Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_2 проходив стаціонарне лікування у травматологічному відділенні Вітовської центральної лікарні в період з 7 листопада 2015 року по 19 листопада 2015 року. Вартість лікування потерпілого склала 1356,13 грн.

18 лютого 2016 року ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області кримінальне провадження № №12015150230001005 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України закрито, в зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення.

Матеріальні збитки, завдані державі, залишилися невідшкодованими, а тому просить стягнути вказані збитки в порядку цивільного провадження.

Прокурор вказує на те, що звернувся до суду із цим позовом відповідно до ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» в інтересах держави в особі Вітовської центральної районної лікарні, пославшись на приписи 103-4 Бюджетного кодексу України (що набрав чинності 01.01.2015 року), згідно яких фінансування закладів охорони здоров'я місцевих бюджетів здійснюється за рахунок коштів медичної субвенції з державного бюджету.

Відповідно до п. 4 “Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я та стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання” стягненні в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу здоров'я, у якому перебував на стаціонарному лікування потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров'я.

Оскільки фінансування закладів охорони здоров'я здійснюється з бюджету, вбачається порушення фінансових інтересів держави. Вітовська центральна районна лікарня фінансується з бюджету Миколаївської обласної адміністрації, розпорядником коштів якого є ГУДКСУ Миколаївської області в особі департаменту фінансів Миколаївської облдержадміністрації.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив про вище викладене.

Пзивача — Вітовська Центральна районна лікарня до суду свого представника не направила.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, хоча про час та місце судового засідання повідомлений належно, про що свідчать дані зворотнього поштового повідомлення (а.с. 15), у зв'язку з чим суд допустив розгляд справи за відсутності відповідача.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Як вбачається з ухвали Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18 лютого 2016 року, ОСОБА_1 на ґрунті особистих раптово виниклих неприязних відносин між ним та потерпілим ОСОБА_2, спричинив останньому легкі тілесні ушкодження, що потягли короткочасний розлад здоров'я. Кримінальне провадження № №12015150230001005 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України закрито, в зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення (а.с. 8). Питання щодо стягнення витрат понесених закладом здоров'я на лікування потерпілого в сумі 1356,13 грн. судом не вирішувалось, матеріальні збитки державному бюджету залишаються невідшкодованими.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат” № 11 від 07.07.1995 року (далі Постанова), питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання", затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993 року (далі-Порядок).

Зокрема, як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні.

Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Розмір витрат на лікування ОСОБА_2 підтверджується довідкою Вітовської центральної районної лікарні від 20 січня 2016 року № 2 та складає 1356 грн. 13 коп. (а.с. 7).

Згідно з вищезазначеною Постановою, в разі коли при постановлені вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом закладу охорони здоров'я, органу Мінфіну або прокуратури.

Згідно зі ст. ст. 1, 42 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Безпосереднє керівництво галузями управління здійснюється структурними підрозділами місцевих державних адміністрацій.

Згідно з п.1 Положенням про Департамент фінансів Миколаївської облдержадміністрації, затвердженого розпорядженням голови Миколаївської обласної державної адміністрації № 258-р від 06.09.2013 року, вказаний Департамент є структурним підрозділом облдержадміністрації. Відповідно до п. 3.1 вказаного положення основним завданням управління є забезпечення реалізації державної бюджетної політики на території Миколаївської області. Пункт 3.8 - передбачає здійснення загальної організації та управління виконанням обласного бюджету на території Миколаївської області, координація в межах своєї компетенції діяльності учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету.

Вітовська центральна районна лікарня фінансується з бюджету Миколаївської обласної адміністрації, розпорядником коштів якого є ГУДКСУ Миколаївської області в особі департаменту фінансів Миколаївської облдержадміністрації.

Згідно зі ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету (ч.3 ст. 1206 ЦК України).

Тобто, виходячи з положень даної статті особа, яка вчинила злочин, крім загального обов'язку відшкодувати шкоду потерпілому від цього злочину, зобов'язана відшкодувати закладу охорони здоров'я витрати на лікування потерпілого.

За такого, заявлені позовні вимоги до відповідача ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”, позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення звільнені від сплати судового збору, то вказані витрати підлягають стягненню з відповідача в дохід держави відповідно до вимог ч.3 ст. 88 ЦПК України в сумі 640,00 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2, поданого в інтересах держави в особі Вітовської центральної районної лікарні до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Вітовської центральної районної лікарні (р/р 35414001030501 ГУ ДКСУ Миколаївської області, МФО 826013. код ЄДРПОУ 01998489, код платежу 24060300 “Інші надходження”) витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 в сумі 1356 (одна тисяча триста п'ятдесят шість) грн. 13 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (рахунок 31217206700172, отримувач коштів Державний бюджет Жовтневого району, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37992601, банк отримувача -ГУДКСУ у Миколаївській області, код банку отримувача (МФО) 826013, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу - судовий збір) судовий збір в сумі 640 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Жовтневий районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення або отримання копії.

Повний текст рішення виготовлено 13 березня 2017 року.

Суддя Л.М. Семенова