Провадження №2-а/592/151/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2017 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючої судді - Труханової Л.М.,

за участю секретаря – Сахненко О. Ю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в м. Суми сержанта поліції ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

23 січня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в м. Суми сержанта поліції ОСОБА_2, в якому просить визнати постанову серії АР № 915224 від 12.01.2017р. про адміністративне правопорушення протиправною та скасувати її, а провадження по справі закрити.

В обгрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 12.01.2017 року відповідач - інспектор Польгуй В.Д. виніс відносно позивача постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., начебто за порушення мною ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Як вбачається з постанови, то 12.01.2017 року о 23.40 год. водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем, проїхав перехрестя вул. ОСОБА_3 та пр. ОСОБА_4 на забороняючий сигнал світлофора.

З даною постановою позивач не погоджується, оскільки жодного правопорушення не вчиняв та доказів вчинення ним правопорушення, при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення інспектором встановлено не було, а тому керуючись ст.247 КУпАП, інспектор повинен був закрити провадження в даній справі.

Також дана постанова за своїм змістом не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, а тому, з даною постановою про притягнення позивача до адміністративної відповідальності він не згоден, вважає її незаконною та безпідставною, бо працівником поліції грубо порушене законодавство України.

Інспектором не було роз’яснені права позивачу і тим самим порушені вимоги ст. 268 КУпАП, що підтверджується копією постанови. Через не роз’яснення прав позивач був позбавлений можливості користуватись своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, що недопустимо в країні, де конституційним постулатом проголошено верховенство права, непорушність прав громадянина і людини. Складена постанова не містить відомостей про те, що мені роз’яснювалися положення вимог ст. 268 КУпАП а також положень ст. 63 Конституції України.

При притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, винесенні відносно нього постанови в справі про адміністративне правопорушення, відповідачем було порушено конституційне право позивача на захист. Дії відповідача були вчиненні в порушення вимог Закону України «Про національну поліції», Конституції України, КУпАП, з порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, зазначених в позові, просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечив та пояснив, що вимоги позивача є безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з таких підстав.

Під час несення служби у відповідності до вимог п. 11 ч. І ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» (далі Закон) здійснювався контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

У відповідності до вимог ст. 40 Закону поліція з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, забезпечення безпеки осіб та забезпечення безпеки дорожнього руху може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах фото і відеотехніку, у зв’язку із чим Відповідачем 2 використовувалась нагрудна відеокамера, що була розміщена на форменому одязі.

Постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності складено інспектором патрульної поліції, який відповідно до вимог ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення має право розглядати справи про адміністративні порушення та накладати адміністративні стягнення з безпосередньо за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Оскільки позивачем вчинено адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а розгляд справи віднесено до компетенції Національної поліції, у відповідності до вимог ст. 258 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складався.

У відповідності до положень ст. 276 КУпАП відповідачем розглянуто справу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення та, враховуючи характер вчиненого правопорушення, відповідно до ст. 283 КУпАП, винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, якою, як зазначено вище, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень. Постанову отримано позивачем у день її винесення, а саме 12.01.2017 року, що підтверджується особистим підписом позивача.

Із постанови АР № 915224 вбачається, що відповідачем при притягненні до адміністративної відповідальності позивача за ч. 2 ст. 122 КУпАП виконано та дотримано вимоги ст. 33 КУпАП, яка передбачає загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення, про що свідчить розмір штрафу, що складає 425 гривень: він є у межах санкції ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Отже, представник відповідача вважає, що під час виявлення адміністративного правопорушення, а також накладення адміністративного стягнення на позивача, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами, обґрунтовано, сумлінно, своєчасно, з дотриманням принципу рівності перед законом, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Вислухавши думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно постанови про адміністративне правопорушення серія АР № 915224 від 12.01.2017 року, ОСОБА_1 А.12.01.2017 року о 23 годині 40 хвилин керуючи автомобілем BMW Х-6 д.н. BM7733ВЕ, проїхав перехрестя вул. ОСОБА_3 та пр. ОСОБА_4 на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив вимоги п. 8.7.3с Правил дорожнього руху та чим скоїв адміністративне правопорушення , передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП.

В судовому засіданні оглянутий диска з відеозаписом , де знайшли підтвердження факти, зазначені в постанові відповідача про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні належними та допустимими доказами було доведено те, що позивачем вчинено правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Оскаржувана постанова винесена уповноваженою особою відповідно до норм чинного законодавства, підстав для її скасування немає, тому у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.2, 6, 11, 17,18, 152, 160,161,163 КАС України, ст. 126 ,287-289 КУпАП України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в м. Суми сержанта поліції ОСОБА_2 про визнання протипранвою та скасування постанови від 12 січня 2017 року серія АР № 915224, винесену інспектором роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в м. Суми сержантом поліції ОСОБА_2 про накладання штрафу в сумі 425 грн. на користь держави за правопорушення передбачене ст. 122 ч. 2 КУпАП України відносно ОСОБА_1 , відмовити .

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 07 березня 2017р.

Суддя Л.М. Труханова