Справа № 473/615/17

Провадження № 1 В/473/64/2017

УХВАЛА

іменем України

"10" березня 2017 р. місто Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника державної установи «Вознесенська виправна колонія №72» ОСОБА_4 ,

засудженого ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції під час трансляції із адміністративного приміщення державної установи «Вознесенська ВК №72» за адресою: Миколаївська область, місто Вознесенськ, вулиця Київська, 300 клопотання засудженого

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Ударник Бериславського району Херсонської області, громадянина України, освіта базова загальна середня, не одруженого, до засудження мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, засудженого 11 квітня 2012 року Бериславським районним судом Херсонської області за ч.3 ст.186 КК України до 05 років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням протягом іспитового строку 03 роки на підставі ст. ст. 75, 76 КК України, якому ухвалою Бериславського районного суду Херсонської області від 20 березня 2013 року /Справа № 647/793/13 к, Провадження № 1-в/647/56/2013/ скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням та звернуто вирок Бериславського районного суду Херсонської області від 11 квітня 2012 року до виконання, та якого направлено до кримінально виконавчої установи закритого типу для відбуття покарання призначеного вироком Бериславського районного суду Херсонської області за ч.3 ст.186 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 05 років.

про умовно дострокове звільнення від відбування основного покарання в порядку ст.81 КК України

В С Т А Н О В И В :

До Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_5 про умовно дострокове звільнення від відбування основного покарання в порядку ст.81 КК України, який відбуває строк основного покарання в державній установі «Вознесенська виправна колонія №72» за вироком Бериславського районного суду Херсонської області, яким його було засуджено за ч.3 ст.186 КК України до 05 років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням протягом іспитового строку 03 роки на підставі ст. ст. 75, 76 КК України, якому ухвалою Бериславського районного суду Херсонської області від 20 березня 2013 року /Справа № 647/793/13 к, Провадження № 1-в/647/56/2013/ скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням та звернуто вирок Бериславського районного суду Херсонської області від 11 квітня 2012 року до виконання, та якого направлено до кримінально виконавчої установи закритого типу для відбуття покарання призначеного вироком Бериславського районного суду Херсонської області за ч.3 ст.186 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 05 років.

За даними адміністрації державної установи «Вознесенська ВК №72» у засудженого ОСОБА_5 початок строку: 20 березня 2013 року, кінець строку : 20 березня 2018 року.

Засуджений ОСОБА_5 в місцях позбавлення волі знаходиться з 20.03.2013 року. Під час тримання у СІЗО № 3 міста Дніпропетровська вимог режиму утримання не порушував. Стягнень та заохочень не мав.

З 12.05.2013 року відбував покарання у СІЗО міста Миколаєва. За період відбування покарання вимог режиму утримання не порушував. Стягнень та заохочень не мав.

З 04.06.2013 року відбуває покарання у Вознесенській ВК №72 у Миколаївській області. За період відбування покарання характеризується наступним чином: має 10 заохочень та 3 стягнення які зняті та погашені у встановленому законом порядку.

24.09.2015 року засуджений ОСОБА_5 розглядався на комісії відповідно до статті 82 КК України у вигляді обмеження волі. Рішенням комісії було відмовлено у зв`язку з тим, що засуджений не став на шлях виправлення.

09.08.2016 року засуджений ОСОБА_5 розглядався на комісії відповідно до статті 81 КК України у вигляді умовно-дострокового звільнення. Рішенням комісії було відмовлено у зв`язку з тим, що засуджений не довів свого виправлення, та станом на 09 серпня 2016 року мав діючі стягнення. Після розгляду комісією у порядку статті 81 КК України засуджений заохочень не мав, до дисциплінарної відповідальності не притягувався.

Загалом за весь період відбування покарання має 10 заохочень та 3 стягнення які зняті та погашені у встановленому законом порядку.

За час відбування покарання не завжди дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядку дня установи, спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті і порядку.

Працевлаштований до їдальні установи згідно наказу №21 від 25.02.2015 року, до праці ставиться посередньо. До майна установи та предметів якими користується при виконанні дорученої роботи ставиться добре, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням.

Не допускає порушень вимог пожежної безпеки та безпеки праці.

До виконання робіт з благоустрою установи ставиться з розумною ініціативою. Приймає участь у поліпшенні комунально-побутових умов у відділенні.

Приймає участь у суспільно-корисному житті відділення та програмах диференційованого виховного впливу на засуджених до позбавлення волі - «Освіта». Навчається у 11 класі Вознесенській вечірній (змінній) школі при установі.

У взаємовідносинах з іншими засудженими мали випадки конфліктних ситуацій за що і притягувався до дисциплінарної відповідальності.

Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом, виконує їх законні вимоги. Вчасно виконує поставленні йому задачі. Позову за виконавчими листами не має.

За характером спокійний, врівноважений, у відношенні до засуджених не конфліктний, підтримує рівні та доброзичливі стосунки.

Підтримує зв`язок з рідними шляхом листування та побачень, отримує посилки, передачі.

У скоєному злочині розкаюється. Усвідомив тяжкість та суспільну небезпеку скоєного злочину. Повністю визнає себе винним у скоєному злочині. Вирок суду та призначене покарання вважає справедливим.

В клопотанні поданому до суду, засуджений ОСОБА_5 зазначив, що він відбув більше 2/3 частин призначеного судом основного покарання. У зв`язку з чим просив суд звільнити його умовно достроково від відбування основного покарання в порядку ст.81 КК України. В судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 клопотання підтримав. Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання засудженого ОСОБА_5 та зазначав, що за період відбування основного покарання засуджений ОСОБА_5 має 10 заохочень, із яких востаннє він був заохочений правами начальника установи 07 липня 2016 року, та мав 3 стягнення, із яких на час розгляду його клопотання в судовому засіданні, всі вони зняті та погашені в установленому законом порядку. Таким чином прокурор в судовому засіданні вважав, що засуджений ОСОБА_5 не став на шлях виправлення та своєю поведінкою та ставленням до праці не довів своє виправлення. Крім того прокурор посилався на вимоги ч.7 статті 154 КВК України, відповідно до якої у разі відмови щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м`яким повторне подання в цьому питанні щодо осіб, засуджених за тяжкі і особливо тяжкі злочини до позбавлення волі на строк не менше п`яти років, може бути внесено не раніше як через один рік з дня винесення постанови про відмову, а щодо засуджених за інші злочини та неповнолітніх засуджених - не раніше як через шість місяців. Відповідно до ч.2 ст.81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Відповідно до п.2 ч.3 ст.81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі. Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», заміна невідбутої частини покарання більш м`яким та умовно - дострокове звільнення від відбування основного покарання можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. Дослідивши особову справу засудженого ОСОБА_5 та характеристиу, із яких вбачається, що останній за місцем відбування покарання характеризується задовільно. Також матеріали особової справи засудженого ОСОБА_5 містять дані про те, що лише з третьої декади січня 2017 року він немає діючих стягнень і до засудженого не застосовувалися заходи дисциплінарного впливу правами посадових осіб установи. Вищевказані обставини свідчать про незначний за тривалістю часу період, в якому моливо зробити висновок про успішність процесу виправлення засудженого ОСОБА_5 .. В цілому, аналізуючи весь період відбування покарання засудженим ОСОБА_5 в місцях позбавлення волі, суд приходить до висновку про неуспішність процесу виховання засудженого ОСОБА_5 , і про відсутність можливості ефективного продовження його за умови застосування до засудженого умовно дострокового звільнення від відбування основного покарання в порядку ст.81 КК України. У зв`язку з чим, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для застосування ст.81 КК України, тому в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про його умовно дострокове звільнення від відбування основного покарання в порядку ст.81 КК України, слід відмовити. Керуючись ст. ст. 372, 537, 539 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про його умовно дострокове звільнення від відбування основного покарання в порядку ст.81 КК України за вироком Бериславського районного суду Херсонської області від 11 квітня 2012 року відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом 7 діб з дня її оголошення до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області.

Суддя: ОСОБА_1