Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"28" лютого 2017 р. м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого-судді Сенечина В.М.,

при секретарі Кухар О.П.,

з участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Самбірського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_3 про відшкодування допомоги по безробіттю,

В С Т А Н О В И В:

Самбірський міськрайонний центр зайнятості пред’явив позов до ОСОБА_3 про відшкодування допомоги по безробіттю, посилаючись на те, що 25 листопада 2015 року відповідач звернувся в Самбірський центр зайнятості (надалі – центр зайнятості) з метою пошуку роботи та подав відповідну заяву про надання статусу безробітного. В цей же день на підставі наказу йому було надано такий статус та призначено допомогу по безробіттю терміном 360 днів.

Згідно наказу центру занятості від 16 січня 2016 року прийнято рішення про виплату ОСОБА_3 допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності.

ОСОБА_3 у поданій до центру зайнятості заяві підтвердив факт відсутності роботи і заробітку, доходу та незабезпечення себе роботою самостійно, а також ознайомлення з правами, обов’язками зареєстрованого безробітного і відповідальністю за подання недостовірних даних, на підставі яких надається статус безробітного.

За період перебування на обліку у центрі зайнятості з 25 листопада 2015 року по 21 січня 2016 року відповідачем отримано матеріальне забезпечення у розмірі 10317 грн.

82 коп., яке включає в себе допомогу по безробіттю, та одноразову виплату допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності.

Позивач зазначає, що у результаті проведеної за зверненням громадської організації «Самооборона Самбірщини» перевірки було встановлено, що при поданні заяви про надання статусу безробітного 25 листопада 2015 року відповідач не повідомив центр зайнятості про те, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є керівником ТзОВ «Редакція газети «Самбірська газета» з 18 листопада

2015 року, основними цілями якого, відповідно до п. 2.1. Статуту товариства, є збирання, створення, редагування, підготовка інформації до друку та видання друкованих засобів масової інформації (місцевої газети) з метою її поширення серед читачів та одержання прибутку. Відповідач не міг підпадати під категорію безробітного та отримувати допомогу з безробіття та одноразову виплату допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності, оскільки станом на день подання заяви про надання статусу безробітного 25 листопада 2015 року до центру зайнятості так і упродовж всього часу перебування на обліку і одержання допомоги був керівником юридичної особи, діяльність якої пов’язана із одержанням прибутку та у встановленому законом порядку не була припинена.

Вказані обставини підтверджуються статутом ТзОВ «Редакція газети «Самбірська газета» затвердженим одноособовим засновником ОСОБА_3 та зареєстрованим 18 листопада 2015 року, свідоцтвом про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації серії ХВ № 1214/468 від 15 грудня 2015 року, рішенням засновника № 1 від 16 листопада 2015 року про початок виконання обов’язків директора, записом трудової книжки ОСОБА_3 про те, що він 27 січня 2016 року прийнятий на роботу на посаду редактора видання та директора.

Крім того, як зазначає позивач, за період з 5 січня 2016 року по 29 січня 2016 року видано 4 номери газети «Самбірська газета» тиражем 4000 примірників за ціною 2 грн., в якій редактором значиться ОСОБА_3

Так, як відповідач не повідомив центр зайнятості про те, що він з 18 листопада

2015 року був керівником ТзОВ «Редакція газети «Самбірська газета» діяльність якої пов’язана з отриманням прибутку, то, відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», він належав до категорії зайнятого населення та не мав права на отримання допомоги по безробіттю.

В добровільному порядку ОСОБА_3 відмовився від повернення отриманої грошової допомоги, а тому центр зайнятості просить постановити відповідне рішення про стягнення з відповідача 10317 грн. 82 коп.

Під час судового розгляду справи представник позивача ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги покликаючись на обставини зазначені в позові.

Представник відповідача ОСОБА_2 не визнав позову покликаючись на обставини викладені у письмовому запереченні та пояснив, що ОСОБА_3 дійсно 25 листопада

2015 року звертався в Самбірський центр зайнятості із заявою про надання статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю і така допомога у розмірі 10317 грн.

82 коп. була ним отримана.

Він є засновником ТзОВ «Редакція газети «Самбірська газета». Директором ТзОВ «Редакція газети «Самбірська газета» з 18 листопада 2015 року по 26 січня 2016 року була ОСОБА_4 по сумісництву. В ТзОВ «Редакція газети «Самбірська газета» за період з 18 листопада 2015 року по 26 січня 2016 року була лише одна штатна одиниця – директор з посадовим окладом 0,00 грн. Директор ТзОВ «Редакція газети «Самбірська газета» з 18 листопада 2015 року по 26 січня 2016 року ОСОБА_4 працювала на безоплатній основі. Газета «Самбірська газета» на час дії тимчасового штатного розпису ТзОВ «Редакція газети «Самбірська газета» розповсюджувалась безкоштовно. Директором ТзОВ «Редакція газети «Самбірська газета» ОСОБА_3 призначений з 27 січня 2016 року. Запис в газеті про редактора газети вчинявся на вимогу ч. 2 ст. 32 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні». Під час перебування на обліку в службі зайнятості ним не отримано жодного доходу, окрім допомоги по безробіттю. ОСОБА_3, будучи засновником ТзОВ «Редакція газети «Самбірська газета» та, відповідно, володіючи корпоративними правами господарської організації, не є суб’єктом підприємницької діяльності, а тому при зверненні до державної служби зайнятості мав право бути зареєстрованим як безробітній та отримувати відповідну допомогу. Розслідування 15лютого 2016 року працівниками Самбірського міськрайонного центру зайнятості було проведено з грубими порушеннями Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним та Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 109 від 15 лютого 2016року базується на недостовірних даних.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані докази, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановлено, що ОСОБА_3 25 листопада 2015 року звернувся до центру зайнятості з заявами про надання йому статусу безробітного та призначення виплати допомоги по безробіттю. Згідно наказу центру зайнятості № НТ151125 від 25 листопада 2015 року йому надано статус безробітного, а згідно заяви ОСОБА_3 від 6 січня 2016 року про виплату призначеної допомоги по безробіттю у розрахунку на рік одноразово для організації підприємницької діяльності, відповідно до наказу центру зайнятості № 15 від 16 січня

2016 року прийнято рішення про виплату такої допомоги і відповідач отримав матеріальне забезпечення, яке включає в себе допомогу по безробіттю, та одноразову виплату допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності, на загальну суму 10317 грн.

82 коп.

Вказані обставини підтверджуються копіями заяв ОСОБА_3 до центру зайнятості від 25 листопада 2015 року та копією наказу № 15 від 16 січня 2016 року, довідкою позивача

№ 848 (а.с. 15) про виплату допомоги по безробіттю та припинення реєстрації 21 січня

2016 року.

Із копії звернення громадської організації «Самооборона Самбірщини» від 15 лютого 2016 року, матеріалів перевірки (а.с. 16-55) видно, що позивачем проводилась перевірка законності виплат ОСОБА_3 матеріального забезпечення за висновками якої встановлено, що відповідач з 18 листопада 2015 року був керівником ТзОВ «Редакція газети «Самбірська газета», з 16 листопада 2015 року виконував обов’язки директора даного товариства, і 1 грудня 2015 року звільнений від обов’язків директора та редактора, свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації було видано 15 грудня 2015 року. Впродовж січня 2016 року під редакцією ОСОБА_3 видавались номери «Самбірська газета» про що був складений акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 109 від 15 лютого 2016 року, який відповідачем не підписаний.

Із виписки Державної реєстраційної служби (а.с. 22-23) вбачається, що ОСОБА_3 18 листопада 2015 року зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Статут ТзОВ «Редакція газети «Самбірська газета» затверджений ним як одноособовим засновником товариства, а сам відповідач значиться як керівник.

Із копії статуту ТзОВ «Редакція газети «Самбірська газета», копій свідоцтв про державну реєстрацію газети та наказу № 1 від 18 листопада 2015 року (а.с. 24-36) видно, що відповідач був засновником і керівником товариства діяльність якого пов’язана з наданням значної кількості різноманітних послуг у тому числі видання місцевої газети з метою одержання прибутку.

Із копії газети «Самбірська газета» за 5 січня 2016 року вбачається, що ТзОВ «Редакція газети «Самбірська газета» функціонувало і видавало газету вказуючи передплатний індекс, тираж 4000 примірників, ціну 2 грн. та редактором ОСОБА_3

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5067-VI «Про зайнятість населення» (далі Закон № 5067-VІ, у редакції станом на день подання заяви відповідача до центру зайнятості) зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

Безробіття - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування.

Безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно з ст. 3 цього ж Закону, зайнятість населення забезпечується шляхом встановлення відносин, що регламентуються трудовими договорами (контрактами), провадження підприємницької та інших видів діяльності, не заборонених законом.

Відповідно до ст. 4 Закону № 5067-VI, до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Згідно ч. 2, абзацу 1 ч. 3 ст. 36 ст. 31 Закону України від 2 березня 2000 року № 1533-ІІІ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі Закон № 1533-III, у редакції періоду спірних правовідносин) застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, в тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за

№ 915/5136; у редакції чинній на час виникнення спірних відносин, далі Порядок), встановлено, що якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується в судовому порядку.

Аналіз досліджених вище доказів свідчить про те, що при поданні заяви про надання статусу безробітного 25 листопада 2015 року відповідач не повідомив центр зайнятості про те, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 18 листопада 2015 року є керівником ТзОВ «Редакція газети «Самбірська газета», основними цілями якого, відповідно до п. 2.1. Статуту товариства, є збирання, створення, редагування, підготовка інформації до друку та видання друкованих засобів масової інформації (місцевої газети) з метою її поширення серед читачів та одержання прибутку. Відповідач не міг підпадати під категорію безробітного та отримувати допомогу з безробіття та одноразову виплату допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності, оскільки станом на день подання заяви про надання статусу безробітного 25 листопада 2015 року до центру зайнятості так і упродовж всього часу перебування на обліку і одержання допомоги був керівником юридичної особи з 18 листопада 2015 року, діяльність якої пов’язана із одержанням прибутку та у встановленому законом порядку не була припинена.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про те, що ОСОБА_3 не є суб’єктом підприємницької діяльності і мав право на отримання допомоги по безробіттю, та копії поданих ним документів, оскільки вони повністю спростовуються дослідженими доказами і не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Так, як ОСОБА_3 умисно не виконав обов’язку своєчасного подання достовірних відомостей центру зайнятості про те, що він є керівником ТзОВ «Редакція газети «Самбірська газета», то виплачена йому допомога по безробіттю розмірі 10317 грн. 82 коп. підлягає стягненню.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Самбірського міськрайонного центру зайнятості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Самбірського міськрайонного центру зайнятості (р/р 37173301900466 в ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014, ЗКПО 22394560) 10317 грн. 82 коп. допомоги по безробіттю та 1450 грн. судового збору.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області через Самбірський міськрайонний суд Львівської області на протязі десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя