ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2017 р.

Справа № 820/4581/16

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старосуда М.І.

Суддів: Лях О.П. , Яковенка М.М. ,

при секретарі судового засідання Жданюк А.О.

за участю представника позивача - Гордейчука В.В.

представників відповідача - Мусієнко В.В., Медведєвої І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фінансової інспекції в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2016р. по справі № 820/4581/16

за позовом Державного підприємства "Харківський бронетанковий завод"

до Державної фінансової інспекції в Харківській області

третя особа Міністерство оборони України

про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИЛА

Державне підприємство "Харківський бронетанковий завод" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної інспекції в Харківській області, в якому просило: визнати протиправними дії Державної фінансової інспекції в Харківській області зі складання вимоги від 09.08.2016 року №20-08-05-14/5577 про усунення порушень законодавства, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності ДП "Харківський бронетанковий завод" за період з 01.01.2012 по 01.05.2016; визнати протиправною та скасувати вимогу від 09.08.2016 року №20-08-05- 14/5577 про усунення порушень законодавства, виявлених ревізією фінансово - господарської діяльності ДП "Харківський бронетанковий завод" за період з 01.01.2012 по 01.05.2016.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2016 року адміністративний позов Державного підприємства "Харківський бронетанковий завод" задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано вимогу Державної фінансової інспекції в Харківській області про усунення порушень законодавства, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Харківський бронетанковий завод" за період з 01.01.2012 по 01.05.2016 від 09.08.2016 №20-08-05-14/5577.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятою постановою в частині задоволення позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в зазначеній частині та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, оскільки суд не врахував, що висновки акту ревізії зроблені на підставі досліджених в ході ревізії первинних документів і спірна вимога прийнята на підставі цих висновків, в якій зазначено виявлені збитки та їх розмір. Окрім того, суд не врахував правову позицію Верховного Суду України висловлену у постановах від: 15 квітня 2014 року справи №№ 21-40а14, № 21-63а14; 13 травня 2014 року справа № 21-89а14; 20 травня 2014 року справа №21-93а14; 20 січня 2015 року справа № 21-603а14, в яких зазначено, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає такий позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представники відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, просили скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у позові, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду в частині задоволення позову та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Отже, постанова суду в частині відмови позивачу в задоволенні позову про визнання дій протиправними Державної фінансової інспекції в Харківській області зі складання вимоги від 09.08.2016 року №20-08-05-14/5577 про усунення порушень законодавства, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності ДП "Харківський бронетанковий завод" за період з 01.01.2012 по 01.05.2016 апеляційному перегляду не підлягає.

Таким чином, апеляційному перегляду підлягає постанова суду в частині, якою визнано протиправною та скасовано вимогу Державної фінансової інспекції в Харківській області про усунення порушень законодавства, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Харківський бронетанковий завод" за період з 01.01.2012 по 01.05.2016 від 09.08.2016 №20-08-05-14/5577.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, Державною фінансовою інспекцією в Харківській області проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Харківський бронетанковий завод" за період з 01.01.2012 до 20.07.2016, за результатами якої складено акт від 05.07.2016 №08-20/13.

Згідно вказаного акту, в ході ревізії виявлено порушення, зокрема: завищення у рядку 2000 "Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" форми №2 "Звіт про фінансові результати" ДП "ХБТЗ" за 2014 рік доходів на суму 32,6 тис. грн., за 2015 рік доходів на суму 43,3 тис. грн., що є порушенням вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №3 "Звіт про фінансові результати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 №87 та п. 1 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV; завищено витрати за 2015 рік по рядку 040 "Собівартість реалізованої продукції" в сумі 8614,73 тис. грн. та І кв. 2016 року по рядку 040 "Собівартість реалізованої продукції" в сумі 3250,02 тис. грн., що є порушенням вимог п. 4 П (С) БО 1 "Загальні вимоги фінансової звітності" та п.1 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV.

На підставі акту ревізії від 05.07.2016 №08-20/13 Державною фінансовою інспекцією в Харківській області директору Державного підприємства "Харківський бронетанковий завод" пред'явлено вимогу від 09.08.2016 №20-08-25-14/5577 про усунення порушень законодавства, в якій зазначено, що під час ревізії встановлено фінансові порушення на загальну суму 17896,66 тис. грн., в т.ч.: незаконних витрат - 15192,33 тис. грн., недоотримання коштів - 2011,09 тис. грн., та інших порушень фінансової дисципліни, що не призвели до втрат в сумі 693,24 тис. грн.

У пред'явленій вимозі вказано про виявлені порушення, а саме:

1. Ревізією стану виконання укладених договорів та підтвердження достовірності здійснення операцій з поставки товарів (запасних частин) встановлено, що для проведення ремонту військової техніки ДП "ХБТЗ" проведено оплату цивільним товариствам ТОВ "Спецбудпстачання", ТОВ "Сістемінжинірінгменеджмент", ТОВ "Укртехмед", ТОВ "Делюкс ЛТД", ТОВ "Оптімумспецдеталь" за комплектуючі (1Г-42), які за даними інвентаризації військового майна станом на 27.04.2015, проведеної за наказом Міністра оборони України від 14.11.2014 №809, належать Центру обліку надлишкового майна Міністерства оборони України, та є державним майном, яке в порушення ст. 2, ст. 4 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", п. 6 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил" від 28.12.2000 №1919 відчужене без Кабінету Міністрів України, включено до калькуляції фактичних витрат по регламентному ремонту танків в розрахунках з Міністерством оборони України на загальну суму 14237, 68 тис. грн. Зазначене майно було виведене із володіння Міністерства оборони України в неправомірний спосіб, чим спричинило шкоду (збитки) державі. Витрати на придбання вищезазначених комплектуючих до бронетехніки, в порушення п. 11,12 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16"Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, включено до собівартості продукції, реалізованої Міністерству оборони України.

2. Ревізією законності здійснення та достовірності калькулювання послуг "Ремонтування та технічного обслуговування машин та устаткування спеціального призначення" (регламентний ремонт) встановлене понаднормативне списання матеріальних цінностей на загальну суму 75,89 тис. грн., у т.ч. сировини та матеріалів на суму 71,68 тис. грн., комплектуючих та запасних частин на суму 4, 21 тис. грн., що є порушенням п. 12 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, та збитками для підприємства.

3. За результатами проведеної інвентаризації та фактичних оглядів були встановлені лишки товарно - матеріальних цінностей у матеріально - відповідальної особи начальника цеху №6 ОСОБА_1 станом на 01.04.2016 встановлено надлишок верстатів слюсарних МО 1489 у кількості 4 од. та лещат слюсарних поворотних (типІІ) у кількості 1 одиниці.

З огляду на викладені порушення Держфінінспекція в Харківській області вимагає:

1. Опрацювати матеріали ревізії та усунути виявлені порушення законодавства, у т.ч. відшкодувати збитки, завдані зазначеними порушеннями, в установленому законом порядку.

2. Розглянути питання про притягнення працівників Державного підприємства, винних у зазначених порушеннях, до встановленої законодавством відповідальності.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування вимоги Державної фінансової інспекції в Харківській області про усунення порушень законодавства, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом не визначено жодної суми (розрахунку) збитків, які були завдані неправомірними діями, а лише зазначено про завдання збитків і не в повному обсязі досліджено визначені обставини під час проведення ревізії, а тому зазначені порушення у спірній вимозі є необґрунтованими.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» з наступними змінами та доповненнями у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон України № 2939-ХІІ), головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Відповідно до пункту 7 статті 10 Закону № 2939-ХІІ, орган державного фінансового контролю має право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

А згідно з пунктом 10 статті 10 Закону № 2939-ХІІ, орган державного фінансового контролю має право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону № 2939-ХІІ, законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, внаслідок порушень законодавства з питань збереження і використання активів, то вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від: 15 квітня 2014 року (справи №№ 21-40а14, № 21-63а14), 13 травня 2014 року (справа № 21-89а14), 28 жовтня та 25 листопада 2014 року, від 23 червня 2015 року (справи №№ 21-462а14, № 21-442а14, №21-967а15 відповідно), 20 січня 2015 року (справа № 21-603а14), 07.07.2015 року (справа №21-1008а15).

В даному випадку відповідачем пред'явлено вимогу від 09.08.2016 №20-08-25-14/5577 про усунення порушень законодавства з питань збереження і використання активів, виявлених під час ревізії Державного підприємства "Харківський бронетанковий завод".

При цьому оскаржувана вимога Інспекції вказує на виявлені збитки та їхній розмір.

Отже, виявлені в ході ревізії збитки, що мало місце у даному випадку, відшкодовуються в судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю і правильність їх обчислення, як і наявність підстав для відшкодування, перевіряє суд, який розглядає відповідний позов, а не позов підконтрольної установи про визнання протиправною вимоги про відшкодування збитків, яка не породжує безпосередньо права чи обов'язки для цієї установи, оскільки обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства, і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Таким чином, оскаржувана вимога в частині усунути виявлені порушення законодавства та розглянути питання про притягнення працівників Державного підприємства, винних у зазначених порушеннях, до встановленої законодавством відповідальності, випливає з вимоги про відшкодування збитків, а тому виконання вимоги в цій частині можливе лише після підтвердження в судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю правильності обчислення таких збитків та наявності підстав для їх відшкодування.

А в порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

Висновок суду першої інстанції, з посиланням на постанови Верховного Суду України від 15.04.2013, від 13.05.2013 (в дійсності постанови за 2014 рік) та від 20.01.2015 у справах №21-40а14, №21-89а14, №21-603а14, що обов'язкова до виконання вимога державної фінансової інспекції в частині встановлення порушень законодавства, виявлених ревізією та шляхів їх усунення, є правовим актом індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень, яка є обов'язковою до виконання, а тому може бути оскаржена до суду, колегія суддів вважає помилковим з наступних підстав.

У вказаних постановах Верховний Суд України зазначив, що у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача, а у справі, яка розглядається, Інспекція пред'явила вимогу про усунення порушень, виявлених під час ревізії Підприємства і при цьому оскаржувана вимога Інспекції вказує на виявлені збитки та їхній розмір.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про визнання протиправною та скасування вимоги Державної фінансової інспекції в Харківській області про усунення порушень законодавства, не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, у зв'язку з чим оскаржувана постанова в частині задоволення позовних вимог підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.202 КАС України неповне з'ясування обставин у справі, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Згідно ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова в частині задоволення позовних вимог підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови в цій частині про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.41 160, 167, 195, 196, 198,202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Харківській області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2016р. по справі № 820/4581/16 в частині визнання протиправною та скасування вимоги Державної фінансової інспекції в Харківській області про усунення порушень законодавства, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Харківський бронетанковий завод" за період з 01.01.2012 по 01.05.2016 від 09.08.2016 №20-08-05-14/5577, скасувати.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову Державного підприємства "Харківський бронетанковий завод" до Державної фінансової інспекції в Харківській області, третя особа - Міністерство оборони України, про визнання протиправною та скасування вимоги Державної фінансової інспекції в Харківській області від 09.08.2016 №20-08-05-14/5577 про усунення порушень законодавства, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "Харківський бронетанковий завод" за період з 01.01.2012 по 01.05.2016 відмовити.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2016р. по справі № 820/4581/16 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі - з 06.03.2017 року.

Головуючий суддя

(підпис)

Старосуд М.І.

Судді

(підпис) (підпис)

Лях О.П. Яковенко М.М.