Головуючий у 1 інстанції - Голошивець І. О.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року справа №805/3438/16-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Міронової Г.М., суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., секретаря судового засідання Челахової О.О., за участю представника апелянта Никипорець М.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року у справі № 805/3438/16-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 22.09.2016 року (відповідно до поштового штемпелю на конверті) звернувся до суду з позовом, в якому просив: зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області та Головне управління Національної поліції в Донецькій області надати йому направлення на медичний огляд за формою (додаток 7) затвердженою наказом МВС України від 06.02.2001 року № 85 для встановлення причинного зв`язку між захворюванням, травмою пов`язаною із проходженням служби в МВС України, що у своїй сукупності призвело до втрати ним працездатності.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року у справі № 805/3438/16-а адміністративний позов задоволено частково.

Зобов`язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області надати ОСОБА_1 направлення на медичний огляд за формою (додаток 7), затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 лютого 2001 року № 85, для встановлення причинного зв`язку між захворюванням, травмою, пов`язаною із проходженням служби в Міністерстві внутрішніх справ України.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач № 2 подав апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що 18.07.2016 року військово-лікарською комісію ДУ «Територіально-медичне об`єднання МВС України по Донецькій області» пенсіонеру МВС ОСОБА_1 було видано постанову ВЛК по встановленню причинного зв`язку травми, яка мала місце 07.10.1987 року, та захворювання з виконанням службових обов`язків та проходженням служби (протокол засідання ВЛК від 18.07.2016 року № 35). Для встановлення причинного зв`язку за період 1987-2014 р.р. травм та захворювань позивачем надавались документи медичних закладів м. Горлівки Донецької області, тобто з території тимчасово непідконтрольній Україні, з огляду на що надані документи з тимчасово окупованої території об`єктивно не можуть бути належними доказами юридичних фактів. Встановити перевіркою обставини, які слугували підставою винесення акту розслідування нещасного випадку (Форма Н-5), акту № 13 про нещасний випадок (Форма Н-1) про наслідки нещасного випадку, що стався 07 жовтня 1987 року з міліціонером 1 роти ОБ ПППСМ УВС м. Горлівки ОСОБА_1 , не надається можливим. Таким чином, висновок ВЛК від 18.07.2016 року про встановлення причинного зв`язку травми та захворювань, є передчасним.

Апелянт зазначає, що питання про встановлення причинного зв`язку пошкодження здоров`я ОСОБА_1 з проходженням його служби в ОВС вже було предметом розгляду військово-лікарської комісії, оскільки будь-яких інших медичних документів позивач не надав, підстав для направлення його для проходження ВЛК у працівників кадрового апарату не було.

Представник апелянта у судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивач, представник відповідача № 1 у судове засідання не з`явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином. З огляду на приписи ч. 4 ст. 196 КАС України їх неявка не є перешкодою для розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Судами обох інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 07 жовтня 1987 року. Згідно витягу з наказу Головного управління МВС України в Донецькій області від 22 січня 2015 року № 21 о/с «По особовому складу», пунктом 2 визначено: відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнити з органів внутрішніх справ: у запас (із постановкою на військовий облік) за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) підполковника міліції ОСОБА_1 (С-535221) - начальника відділу державної автомобільної інспекції з обслуговування міста Горлівка (м. Горлівка) управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в Донецькій області з 22 січня 2015 року, підстава: наказ Головного управління МВС України в області від 23 грудня 2014 року № 2163. (том 2 а.с. 19).

Позивач є пенсіонером МВС України, отримує пенсію призначену за вислугу років, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 25 травня 2016 року (том 2, а.с. 88).

11 травня 2016 року позивач звернувся до начальника управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Донецькій області із заявою, в якій просив надати направлення для проходження військово-лікарської комісії та встановлення причинно-наслідкового зв`язку отриманої травми в жовтні 1987 року в період виконання службових обов`язків по охороні громадського порядку. (том 1 а.с. 19).

Листом від 17.06.2016 року № 1575/12/02-2016 Управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Донецькій області повідомило позивача про те, що звільнення особи є юридичним актом припинення службових відносин, який вважається закінченим з моменту видання уповноваженим органом наказу про звільнення та доведення його в установленому порядку до особи щодо якої видано наказ. Позивач звільнений 22 січня 2015 року наказом № 21 о/с ГУ МВС України в Донецькій області та ознайомлений з ним. Наказом від 22 грудня 2015 року № 11 о/с лк внесені зміни до наведеного наказу та оголошена вислуга років, що дає позивачу право на оформлення пенсії по лінії МВС, а тому видати направлення для проходження військово-лікарської комісії немає законних підстав. (том 2 а.с. 27).

19 серпня 2016 року позивач направив на адресу Головного управління Національної поліції в Донецькій області заяву, в якій просив видати направлення на МСЕК для встановлення ступеню втрати працездатності. У вказаній заяві позивачем зазначено, що Постановою ВЛК ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області» від 18 липня 2016 року травма, що отримана ним 07 жовтня 1987 року, визнана пов`язаною з виконанням службових обов`язків, і захворювання, - гіпертонічна хвороба та атеросклеротичний кардіосклероз, визнані пов`язаними з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Загальний медично-лікувальний заклад, - КЗОЗ «Бахмутська центральна районна лікарня», направив позивача для проходження МСЕК з метою встановлення ступеню втрати працездатності, але при проходженні огляду у МСЕК, що розташована у АДРЕСА_1 , комісія роз`яснила позивачу про необхідність отримання направлення для проходження МСЕК з боку установи, органу чи підприємства, у якому позивач проходив службу, оскільки отримані пошкодження здоров`я визнані пов`язаними з проходженням служби. До вказаної заяви позивачем надано: копія постанови ВЛК від 18 липня 2016 року № 35; копії Актів форми Н-5 та Н-1; копія направлення на МСЕК від Бахмутської ЦРЛ; копія виписки з амбулаторної карти; копія протоколу засідання ВЛК (том 2 а.с. 28).

Листом від 19 вересня 2016 року № Р-521/02/12-2016 Головне управління МВС України в Донецькій області повідомило позивача про те, що на підставі протоколу засідання ВЛК від 19 вересня 2016 року № 40 скасовано постанову військово-лікарської комісії ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області» від 18 липня 2016 року № 35 про причинний зв`язок травми та захворювань пенсіонера МВС ОСОБА_1 , 1961 р.н., видати направлення на МСЕК не є можливим. (том 2 а.с. 30).

У вересні 2016 року позивач звернувся до Управління внутрішньої безпеки у Донецькій області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України з заявою, в якій зазначив, що неодноразово звертався із заявами до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про направлення його на МСЕК для встановлення ступеню втрати працездатності, проте до теперішнього часу направлення не надано. У зв`язку з чим просив провести перевірку дій службових осіб Головного управління Національної поліції в Донецькій області, які своїми діями завдають істотної шкоди його охоронюваним законом правам на соціальний захист з метою притягнення до їх відповідальності (том 1 а.с. 79-80).

З матеріалів справи вбачається, що УВБ в області проведено службове розслідування за фактами, викладеними позивачем у заяві, та на підставі наданих до суду документів, судом встановлено наступне.

05 липня 2016 року позивачем на ім`я голови Військово-лікарської комісії ДУ «Територіально-медичного об`єднання МВС України у Донецькій області» направлялась заява щодо проведення військово-лікарської експертизи для встановлення причинного зв`язку наявних травм і захворювань із проходженням служби в органах внутрішніх справ (вх. № 536 від 15 липня 2016 року) з відповідними медичними документами та засвідченими членом ліквідаційної комісії УДАІ ГУМВС України в Донецькій області Яцюк Р.В. копіями Акту № 13 про нещасний випадок, затвердженого 06 травня 2005 року форми Н-1 та Акту розслідування нещасного випадку, що стався 07 жовтня 1987 року форми № Н-5, затвердженого 06 травня 2005 року (том 2 а.с. 39-43).

Відповідно до висновку комісії акту розслідування нещасного випадку, що стався 07 жовтня 1987 року о 21 год. 30 хв. Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області від 06 травня 2005 року, визначено, що нещасний випадок з працівником УВС м. Горлівки ст.сержантом міліції ОСОБА_1 стався в період проходження служби при виконанні службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, боротьбі зі злочинністю. Також зазначено: нещасний випадок взяти на облік в Горлівському МУ УМВС України в Донецькій області та на співробітника ОСОБА_1 скласти акт за формою Н-1 (том 1 а.с. 11).

У акті № 13 про нещасний випадок, затверджений начальником Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області 06 травня 2005 року, нещасний випадок з працівником УВС м. Горлівки ст.сержантом міліції ОСОБА_1 стався в період проходження служби при виконанні службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, боротьбі зі злочинністю. (том 1 а.с. 12).

12 квітня 2016 року Бахмутською ЦРЛ видане направлення на медико-соціально-експертну комісію (МСЕК) ОСОБА_1 з метою встановлення ступеню втрати працездатності за травмою, отриманою 07 жовтня 1987 року (том 1 а.с. 14-15).

Протоколом № 35 засідання голови та членів ВЛК ДУ ТМО МВСУ в Донецькій області по встановленню причинного зв`язку травми та захворювань пенсіонера МВС ОСОБА_1 встановлено, що, розглянувши документи: витяг з наказу про звільнення ОСОБА_1 № 21 о/с від 22 січня 2015 року; акт форми Н-1 № 13 від 06 травня 2005 року; акт форми Н-5 від 06 травня 2005 року; висновок травматолога НДУТО м. Донецьк від 13 березня 2014 року; МРТ колінного суглоба від 29 січня 2014 року; витяги з історій хвороби (Посттравматичний ДОА колінного суглоба); витяги з історій хвороби (Гіпертонічна хвороба, ІХС), встановили, що 07 жовтня 1987 року міліціонер 1 роти ОБ ППСМ УВС м. Горлівки старший сержант міліції ОСОБА_1 при переслідуванні та затримці порушника правопорядку отримав травму лівого колінного суглоба, розтягнення зв`язок з гемартрозом, у зв`язку з чим постановили: травма гр. ОСОБА_1 , 1961 р.н. (07.10.1987 р.): «Наслідки травми: застарілий розрив передньої хрестоподібної зв`язки лівого колінного суглобу, застарілий розрив медіального меніску. Післятравматичний гонартроз ІІІ (третього) ступеню, виражений больовий синдром, помірно виражена згинально-розгинальна контрактура лівого колінного суглобу з порушенням функції опори та ходьби лівої нижньої кінцівки» - так, пов`язана з виконанням службових обов`язків. Гіпертонічна хвороба ІІ (другої) ст., ризик помірний. ІХС: атеросклеротичний кардіосклероз. СН І. - захворювання, так, пов`язані з проходженням служби в ОВС (том 1 а.с. 101-103).

В постанові № 35 від 18 липня 2016 року Військово-лікарської комісії ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області» по встановленню причинного зв`язку травми та захворювань пенсіонера МВС ОСОБА_1 , 1961 р.н. пов`язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Підстава: протокол засідання ВЛК № 35 від 18 липня 2016 року (том 1 а.с.104).

Відповідно до протоколу № 40 від 19 вересня 2016 року Військово-лікарської комісії ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області» визначено, що слухали: - лист начальника УВБ в Донецькій області до начальника ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області» про результати службової перевірки правильності оформлення постанови ВЛК № 35 від 18 липня 2016 року. Службовою перевіркою УВБ в Донецькій області встановлено наступне: - копії актів про нещасний випадок та розслідування нещасного випадку ф. Н-1 та Н-5 засвідчені з порушенням встановленої процедури та порядку, а тому вважаються недійсними і не набули юридичної сили; медичні документи надані з тимчасово окупованої території, тому можуть викликати сумнів через неможливість їх перевірки. Враховуючи вищевикладене, постановили: постанову ВЛК ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області» № 35 від 18 липня 2016 року про причинний зв`язок травми та захворювань пенсіонера МВС ОСОБА_2 , 1961 р.н. - скасувати (том 1 а.с. 55).

Постановою № 40 від 19 вересня 2016 року Військово-лікарської комісії ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області» постанову ВЛК № 35 від 18.07.2016 року про причинний зв`язок травми та захворювань пенсіонера МВС ОСОБА_1 , 1961 р.н. визначено: Травма (07.10.1987 року) гр. ОСОБА_1 , 1961 р.н - скасовано. Підстава: протокол засідання ВЛК №40 від 19 вересня 2016 року (том 1 а.с. 54).

Зазначена відмова стала підставою для звернення позивача до суду.

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог правомірним, та зазначає, що судом повно встановлено обставини справи і вірно застосовано норми матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення.

Суд апеляційної інстанції переглядає оскаржуване судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, за правилами ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України.

Спірним питанням даної справи є правомірність відмови відповідачів надати ОСОБА_1 направлення на медичний огляд за формою (додаток 7) затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 лютого 2001 року № 85, для встановлення причинного зв`язку між захворюванням, травмою, пов`язаною із проходженням служби в Міністерстві внутрішніх справ України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 2 ст. 69 Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19 листопада 1992 року № 2801-ХІІ, експертиза стійкого розладу функцій організму здійснюється медико-соціальними експертними комісіями, які встановлюють ступінь та причину інвалідності, складають (коригують) індивідуальну програму реабілітації інваліда, в якій визначають реабілітаційні заходи відповідно до Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні".

Статтею 70 Основ визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Порядок організації та проведення військово-лікарської експертизи встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. п. 3, 6 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317, медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Медико-соціальна експертиза потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання проводиться після подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1112, висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту професійної патології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, суду чи прокуратури.

Відповідно до пп. 1 п. 11 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 (далі Положення № 1317) міські, міжрайонні, районні комісії визначають, крім іншого, ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням ними трудових обов`язків.

Пунктом 19 Положення № 1317 визначено, що комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.

Відповідно до пункту 12 Положення № 1317, причинний зв`язок інвалідності колишніх військовослужбовців з перебуванням на фронті або з виконанням ними інших обов`язків військової служби встановлюється на підставі документів, виданих військово-лікувальними закладами, а також інших документів, що підтверджують факт отримання поранення (захворювання).

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 лютого 2001 року № 85 затверджено Порядок проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС України та Положення про діяльність військово-лікарської комісії в системі МВС України (далі - Порядок № 85 та Положення № 85 відповідно).

Положенням про діяльність військово-лікарської комісії в системі МВС України (Положенням № 85), зокрема пунктом 1.1 визначено, що це Положення визначає організацію діяльності військово-лікарської комісії в системі Міністерства внутрішніх справ у мирний та воєнний час в органах внутрішніх справ і Національній гвардії України.

Пунктом 1.2 Положення передбачено, що військово-лікарська комісія - це спеціальні органи в складі лікарів-спеціалістів, які створюються в системі Міністерства внутрішніх справ з метою проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду кандидатів на службу, осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ і членів їх сімей, військовослужбовців Національної гвардії України (далі - військовослужбовці), осіб цивільної молоді, які бажають вступити до навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ, Міністерства оборони України (далі - кандидати до вступу на навчання), курсантів і слухачів навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, колишніх осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ і колишніх військовослужбовців.

Пунктом 1.3 встановлено, що основним завданням військово-лікарської комісії є проведення військово-лікарської експертизи з метою, зокрема, визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, травм, контузій і каліцтв у осіб рядового й начальницького складу ОВС, що проходять службу, при їх звільненні та осіб рядового і начальницького складу, що звільнилися зі служби; визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, травм, контузій і каліцтв у військовослужбовців та колишніх військовослужбовців.

Пунктом 1.1 Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС України (Порядок № 85) визначено, що медичний огляд проводиться згідно з пунктом 1.2 Положення про діяльність військово-лікарської комісії в системі МВС України (далі - Положення) з метою визначення, зокрема, причинного зв`язку захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ із захистом Батьківщини, проходженням служби, виконанням службових обов`язків, а у військовослужбовців - із захистом Батьківщини, проходженням військової служби, виконанням обов`язків військової служби (1.1.5); характеру і давності наявних наслідків тілесних ушкоджень у колишніх осіб рядового й начальницького складу і військовослужбовців - учасників Великої Вітчизняної війни та інших бойових дій із захисту країни для вирішення питання про причинний зв`язок поранень, травм, каліцтв, отриманих при захисті країни або під час виконання обов`язків військової служби, із залученням судово-медичного експерта (1.1.6).

Пунктом 1.4 Порядку № 85 визначено, що направлення на медичний огляд за формою (додаток 7) здійснюють відповідні підрозділи по роботі з особовим складом органів внутрішніх справ, командири і начальники штабів частин Національної гвардії України.

У направленні на медичний огляд повинні бути чітко вказані мета і питання, які підлягають розгляду на ВЛК, а саме: огляд кандидата на службу, огляд при переміщенні по службі, при призначенні на посаду осіб, які закінчили навчальні заклади МВС, при висуненні на керівну посаду - передбачувану посаду, графа Розкладу хвороб, згідно з якою слід здійснювати медичний огляд; на осіб, що звільняються від служби, - вислуга років і причина звільнення, час служби у Збройних Силах, СБУ, Національній гвардії України інших військових формуваннях, утворених відповідно до законодавства колишнього СРСР та України (далі - Збройні Сили), в органах внутрішніх справ, у тому числі в діючій армії; на осіб, які приймаються на службу після звільнення з лав Збройних Сил, а також колишніх осіб рядового й начальницького складу ОВС - коли і з якої причини звільнений у запас, дані про проходження ВЛК у минулому; на осіб, які вступають до навчальних закладів МВС, - назва закладу освіти і факультету.

Згідно пункту 1.37 Порядку № 85 направлення осіб рядового й начальницького складу на медичний огляд до ВЛК здійснюється згідно з пунктом 1.11 цього Порядку.

Пунктом 1.52 Порядку № 85 визначено, що якщо колишній працівник органів внутрішніх справ із числа осіб рядового й начальницького складу порушує питання про визначення його придатності до служби чи перегляд постанови ВЛК, винесеної на час його фактичного звільнення з органів внутрішніх справ, то підрозділ по роботі з особовим складом органу внутрішніх справ за місцем проживання такої особи направляє до відповідної ВЛК, яка знаходиться в місцевості, де він мешкає, його заяву та особову справу, а на пенсіонерів МВС, крім того, пенсійну справу, картку амбулаторного хворого (медичну книжку), акти медичного огляду за період служби та інші медичні документи. ВЛК за потреби додатково запитує і разом з головними спеціалістами Управління охорони здоров`я (відділу) служби вивчає подані документи. Якщо при цьому встановлено, що є підстави для задоволення прохання, то ВЛК дає експертну оцінку цим документам після стаціонарного обстеження з метою встановлення його придатності до служби на період звільнення. Рішення ВЛК оформляється протоколом і довідкою (додаток 11) у 3-х примірниках. При цьому військово-лікарська комісія виносить постанову про придатність особи до служби в органах внутрішніх справ та причинний зв`язок її захворювання (поранення, контузії, травми, каліцтва) зі службою.

За пунктом 1.63 ВЛК свої постанови виносять на час фактичного огляду даної особи. Щодо колишніх осіб рядового й начальницького складу ОВС, військовослужбовців, які не проходили медичного огляду у ВЛК при звільненні зі служби, постанови виносяться на час фактичного звільнення з ОВС на підставі медичних документів.

Пунктом 1.92 передбачено, що військово-лікарські комісії МВС виносять постанови про причинний зв`язок захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв) у колишніх осіб рядового й начальницького складу і військовослужбовців, якщо при медичному огляді в період проходження служби був установлений відповідний діагноз.

Як зазначалося вище, позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України. Наказом Головного управління МВС України в Донецькій області від 22 січня 2015 року №21 о/с «По особовому складу» звільнений з органів внутрішніх справ: у запас (із постановкою на військовий облік) за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни).

Судом першої інстанції було вірно встановлено та підтверджено в судовому засіданні під час апеляційного перегляду, що позивачу не надавалось направлення на проходження військово-лікарської комісії як перед звільненням так й до теперішнього часу, постанови ВЛК не було винесено на час фактичного звільнення позивача з органів внутрішніх справ всупереч положенням пункту 1.4 Порядку.

В матеріалах справи наявні пояснення представника ГУ МВС України в Донецькій області стосовно того, що документально підтвердити або спростувати факт пропозиції позивачу звернутися до органів МСЕК не надалося можливим через звільнення працівників ДАІ, які б могли знати таку інформацію, з органів внутрішніх справ і непризначення їх на посади Національної поліції. Також зазначено, що 02 грудня 2014 року керівництвом УДАІ ГУМВС України в Донецькій області було проведено службове розслідування, за результатами якого ОСОБА_1 було звільнено з органів внутрішніх справ, а матеріали службового розслідування знищені. (том 2 а.с. 85).

Як вказувалось вище, протоколом засідання ВЛК від 19 вересня 2016 року №40 скасовано Постанову військово-лікарської комісії ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області» від 18 липня 2016 року №35, тому позивачу було відмовлено у наданні направлення на МСЕК.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що Ліквідаційною комісією ГУМВС України в Донецькій області неодноразово розглядалися запити ОСОБА_1 та його представників щодо видачі йому направлення для проходження ВЛК з приводу встановлення причинного зв`язку між пошкодженням здоров`я і проходженням служби в органах внутрішніх справ та встановленням ступеню втрати працездатності, але у зв`язку з тим, що медичні документи надані з тимчасово окупованої території можуть викликати сумнів через неможливість їх перевірки.

Колегія суддів зазначає, що таке твердження апелянта є хибним, оскільки надані позивачем Акти форми Н-1 та Н-5 складені та затверджені ще у 2005 році, тобто до початку проведення антитерористичної операції.

Крім того, ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Неприпустимість визнання деяких документів, які були видані на території, неконтрольованій законною Владою, недійсними та такими, що не набули законної сили, підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні у справі «Лоізіду проти Туреччини».

Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: «Суд відмічає, що за наявності фактично існуючих незаконних утворень на території неконтрольованій законною Владою міжнародне право визнає законність деяких юридичних домовленостей та дій, наприклад, реєстрація народження, смерті або шлюбу, наслідки яких можуть бути проігноровані лише на шкоду жителям тієї чи іншої території».

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову через захоплення незаконними озброєними формуваннями території м. Горлівки.

Крім того, надані копії документів до ВЛК разом із заявою, зокрема Акти форм Н-5 та Н-1, не були затребувані комісією для їх дослідження в оригіналах для проведення експертної оцінки цих документів після стаціонарного обстеження позивача, як це потребує Порядок № 85, тому висновок при проведенні службової перевірки щодо визнання їх недійсними і такими, що не набули юридичної сили, є неправомірним.

На підставі вищенаведеного, судом першої інстанції правильно було встановлено, що позивач має право на отримання направлення для проходження медичної експертизи військово-лікарською комісією від органу внутрішніх справ, де він перебував на службі.

За таких обставин суд першої інстанції, з висновками якого погоджується апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції були правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

З огляду на вищезазначене та керуючись ст.ст. 122-1, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року у справі № 805/3438/16-а залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 06 березня 2017 року.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко