ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

____________________________________________________________________________________

У Х В А Л А

Іменем України

14.05.2007 року Справа № 12/25ад

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Перлова Д.Ю.,

суддів Журавльової Л.І.,

Медуниці О.Є.

при секретарі

судового засідання Михайличенко Д.В.,

за участю

представників сторін:

від позивача Чернявської Т.І., дов. № 961/21-130 від 11.04.2007,

від відповідача представник у судове засідання не прибув,

від третьої особи представник у судове засідання не прибув,

розглянувши

апеляційну скаргу Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у Луганській області

на постанову

господарського суду Луганської області

від 22.02.07

у справі № 12/25ад (суддя Палей О.С.)

за позовом Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у Луганській області

до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Луганськ

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет

спору на стороні позивача Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську

про стягнення 1 700 грн. 00 коп.

В С Т А Н О В И В:

Суддя -доповідач Д.Ю. Перлов.

Позивач -Регіональне управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у Луганській області звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом від 11.01.07 № 71/21-130 до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн.

Господарський суд Луганської області ухвалою від 16.01.07 у справі № 12/25ад про відкриття провадження у відповідності до ст. 53 КАС України залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Ленінську МДПІ у м. Луганську.

Постановою від 22.02.07 у справі № 12/25ад у задоволенні позову Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у Луганській області до СПД -фізичної особи ОСОБА_1 відмовлено.

Постанова мотивована наступним.

Пунктом 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 2 червня 2003 р. № 790 „Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" встановлено, що у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання, сума санкцій стягується на підставі рішення суду.

16.12.2004 набрав чинності Закон України „Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів”. Згідно п. 10 цього Закону внесено такі зміни до закону 481: у частині другій статті 17: абзац шостий виключено (роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності сертифіката відповідності або сертифіката про визнання).

Тобто, скасована відповідальність за порушення, за які позивач в позовній заяві просить стягнути штрафні санкції з відповідача.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Положення ст. 58 Конституції України щодо відповідальності повинно застосовуватись до фізичної особи -суб'єкта підприємницької діяльності -оскільки фізична особа не має самостійного балансу і у випадках фінансової відповідальності фактично відповідає всім своїм майном.

Позивач - Регіональне управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у Луганській області, не погодившись з винесеною постановою, звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з заявою про апеляційне оскарження від 05.03.07 № 577/21-130 та апеляційною скаргою від 19.03.07 № 687/21-130, якою просить скасувати постанову господарського суду Луганської області від 22.02.07 у справі № 12/25ад посилаючись на те, що вона винесена з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн.

Скарга мотивована наступним.

Зворотна дія закону при вирішенні питання про застосування фінансових санкцій (тобто, якщо перевіркою встановлене певне правопорушення, а на момент прийняття рішення про застосування фінансових санкцій відповідальність за це правопорушення скасована), а не при стягненні в судовому порядку своєчасно, законно та обґрунтовано застосованих фінансових санкцій на підставі чинного на той час абзацу 6 частини 2 ст. 17 Закону України від 19.12.95 № 481/95-ВР „Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”. Частина 1 ст. 58 Конституції України не розповсюджує свою дію на суб'єктів підприємницької діяльності -фізичних осіб.

Місцевим судом безпідставно та всупереч ст. 223 Господарського кодексу України та ст. 257 Цивільного кодексу України застосовано ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, а не ч. 3 ст. 99 КАС України, оскільки позов позивачем подано до господарського суду Луганської області в межах строку позовної давності, встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України.

Відповідач заперечень в письмовій формі на апеляційну скаргу позивача протягом встановленого судом апеляційної інстанції строку не надав, у судове засідання не прибув, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Від третьої особи -Ленінської МДПІ у м. Луганську 14.05.07 (згідно власноручного надпису) надійшло клопотання від 14.05.07 № 1524/10 про перегляд справи № 12/25ад за її відсутності, та повідомлено, що третя особа підтримує апеляційну скаргу позивача у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 зареєстрована 22.07.1999 року виконкомом Ленінської районної ради м. Луганська у якості суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи, про що зроблений запис у журналі обліку реєстраційних справ за НОМЕР_1 та видане свідоцтво.

28.02.04 працівниками Ленінської МДПІ у м. Луганську: головним державним податковим ревізором-інспектором Артамоновою О.І. (посвідчення на проведення перевірки від 28.02.04 № 750) та головним державним податковим ревізором-інспектором Ковальовою Т.М. (посвідчення на проведення перевірки від 27.02.04 № 710) була здійснена перевірка кафе, розташованого на території ДП „Центральний ринок м. Луганська” за адресою: АДРЕСА_1, що належить відповідачу., за результатами якої був складений акт НОМЕР_2 перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності.

Зазначеною перевіркою було встановлено факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності засвідчених постачальником копій сертифікатів відповідності або свідоцтв про визнання (перелік алкогольних напоїв, на які відсутні сертифікати відповідності, наведений у акті перевірки).

На підставі акту перевірки від 28.02.04 НОМЕР_2 РУ ДААК ДПА України в Луганській області було винесене рішення про застосування фінансових санкцій від 05.04.04 НОМЕР_3, яким згідно абз. 6 ст. 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” застосовано до приватного підприємця ОСОБА_1 фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності засвідчених постачальником копії сертифікатів відповідності на алкогольні напої.

У відповідності до абз. 5, 6 ч. 2 ст. 17 Закону 481 ( в редакції чинній на момент прийняття відповідного рішення) до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:

¾ оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій або за відсутності у місці торгівлі засвідчених виробником або імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, які продаються у такому місці торгівлі, - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень;

¾ оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності засвідченої постачальником копії сертифіката відповідності або сертифіката про визнання - 200 відсотків вартості отриманої для реалізації партії товарів, але не менше 1700 гривень.

Згідно ч. 5 ст. 17 Закону 481 у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

Пунктом 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.06.03 № 790 „Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачено, що у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.

Законом України „Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів” від 18.11.04 № 2189 -ІV, який набрав чинності з 16.12.04, тобто з моменту опублікування у газеті „Урядовий кур'єр” від 16.12.04 № 240, внесені зміни у частину 2 статті 17 Закону 481, а саме: в абзаці п'ятому слова "або за відсутності у місці торгівлі засвідчених виробником або імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, які продаються у такому місці торгівлі" виключено; абзац шостий виключено.

Зазначеним нормативним актом, законодавцем скасована відповідальність за порушення абзацу 6 частини 2 статті 17 Закону 481, тобто за те порушення за яке рішенням від 05.04.04 НОМЕР_3 до відповідача були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн. та які позивач просить стягнути з відповідача.

Статтю 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Зворотна дія закону в часі полягає в тому, що його юридична обов'язковість поширюється на факти, які виникли до набрання ним чинності. При такій дії відбувається перегляд, корекція попередніх рішень щодо таких фактів вже відповідно до нового закону.

Пунктом 1 рішення Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.99 у справі № 1-7/99 визначено, що положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Статтю 51 ЦПК України передбачено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин. Фізична особа -суб'єкт підприємницької діяльності.

Дана стаття носить загальний характері допускає виключення, що не носять обмеженого характеру. Крім того, дана стаття стосується саме діяльності, а не відповідальності фізичної особи -суб'єкта підприємницької діяльності.

Однак, згідно ст. 128 Господарського кодексу України громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення. Аналогічну норму містить і стаття 52 Цивільного кодексу України, якою також передбачено, що Фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Аналіз вищенаведених норм діючого законодавства дозволяє стверджувати, що суд першої інстанції дійсно обґрунтовано дійшов висновку, що фінансова відповідальність фізичної особи -суб'єкта підприємницької діяльності носить суто особистий характер і до неї можуть бути застосовані положення ст. 58 Конституції України.

Крім того, суд першої інстанції доречно зазначив, що статтею 6№ Конвенції про захист прав людини та основних свобод встановлено право кожної особи, при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків, на справедливий судовий розгляд, та згідно ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом.

Суд першої інстанції правильно зауважив, що позивачем пропущений встановлений абзацом 2 ст. 99 КАС України річний строк для звернення до адміністративного суду, проте невірно застосував його до спірних правовідносин, оскільки у відповідності до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін, а жодна з сторін не наполягала на його застосуванні.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що доводи заявника скарги спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, спір по суті вирішений вірно, застосування судом першої інстанції наслідків пропуску строку звернення до адміністративного суду не є основною підставою для відмови у задоволенні позову, за таких обставин апеляційну скаргу Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України в Луганській області від 19.03.07 № 687/21-130 слід залишити без задоволення, а постанову господарського суду Луганської області від 22.02.07 у справі № 12/25ад без змін.

Позивачем -Регіональним управлінням Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України в Луганській області подана заява від 13.04.07 № 973/21-130 про заміну сторони правонаступником в порядку ст. 55 КАС України.

В заяві зазначено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.07 № 58 „Про реорганізацію Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів” та наказу ДПА України від 31.01.07 № 43 „Про зміни в організаційній структурі органів ДПС” регіональне управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України в Луганській області реорганізовано шляхом перетворення у регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Луганській області.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 108 ЦК України визначено, що перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Згідно ч. 15 Закону України від 15.05.03 № 755 -ІV „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців” перетворення вважається завершеним з моменту державної реєстрації новоутвореної юридичної особи та державної реєстрації припинення юридичної особи, що припиняється в результаті перетворення.

Як вбачається з матеріалів, доданих позивачем до заяви, а саме із штампу на свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи -Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України в Луганській області, державну реєстрацію припинення юридичної особи проведено 05.04.07 державним реєстратором виконавчого комітету Луганської міської ради Луганської області, про що зроблений запис НОМЕР_4.

Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Луганській області -новоутворена юридична особа, зареєстрована державним реєстратором виконавчого комітету Луганської міської ради Луганської області 06.04.07, про що зроблений запис НОМЕР_5.

З огляду на викладене та керуючись ст. 55 КАС України судова колегія допускає заміну позивача - Регіональним управлінням Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України в Луганській області його правонаступником - Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Луганській області, та вважає за необхідне попередити правонаступника, що усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Питання щодо розподілу судових витрат по даній справі не вирішується тому, що позивач (заявник апеляційної скарги) звільнений від їх сплати у встановленому законом порядку.

У судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини ухвали.

Керуючись статтями 55, 160, 167, 195, 196, 198 п.1 ч. 1, 200, п. 1 ст. 205, 206, 254, пунктами 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

УХВАЛИВ:

1. Замінити позивача - Регіональне управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України в Луганській області його правонаступником - Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Луганській області.

2. Попередити позивача - Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Луганській області що у відповідності до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

3. Апеляційну скаргу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Луганській області на постанову господарського суду Луганської області від 22.02.07 у справі № 12/25ад залишити без задоволення.

4. Постанову господарського суду Луганської області від 22.02.07 у справі № 12/25ад залишити без змін.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення. Ухвалу суду апеляційної інстанції може бути оскаржено протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили у касаційному порядку.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду апеляційної інстанції виготовлена в повному обсязі протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин ухвали.

Головуючий суддя Д.Ю. Перлов

Суддя Л.І. Журавльова

Суддя О.Є. Медуниця