АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 666/652/15-ц Головуючий в суді І інстанції

Номер провадження 22-ц/791/27/17 ОСОБА_1

Доповідач: Бездрабко В.О.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2017 року лютого місяця 23 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Бездрабко В.О.

Суддів: Кузнєцової О.А.

ОСОБА_2

Секретар: Кутузова А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 28 травня 2015 року в справі за позовом Житлово-експлуатаційної дільниці (дочірнє підприємство) відкритого акціонерного товариства «Херсонський завод будівельних матеріалів № 1» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за оплату послуг з утримування та обслуговування житлового будинку і прибудинкової території, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Житлово-експлуатаційної дільниці (дочірнє підприємство) відкритого акціонерного товариства «Херсонський завод будівельних матеріалів № 1» про захист прав споживачів,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2015 року житлово-експлуатаційна дільниця (дочірнє підприємство) відкритого акціонерного товариства «Херсонський завод будівельних матеріалів № 1» (далі ЖЕД (ДП) ВАТ «ХЗБМ №1») звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3, в якому просила стягнути з відповідача заборгованість по оплаті послуг з утримання та обслуговування житлового будинку і прибудинкової території та за надані послуги з електропостачання.

В обґрунтування позовних вимог заявник посилається на те, що ЖЕД (ДП) ВАТ «ХЗБМ №1» є балансоутримувачем житлового будинку №191 по вул. Перекопській у місті Херсоні, а також виконавцем послуг з утримання зазначеного житлового будинку і прибудинкової території та послуг з електропостачання.

ОСОБА_3 є власником квартири № 6 у вказаному будинку та відмовляється сплачувати вартість наданих послуг. За період із 15 березня 2008року по 31 липня 2014 року відповідач має заборгованість у загальному розмірі 19 247,66 грн., з яких заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території становить 3516,55коп.; за послуги із електропостачання – 15731,11грн., яку позивач просив стягнути на свою користь, а також в порядку ст.625 ЦК України стягнути із ОСОБА_3 за порушення грошового зобов’язання три проценти річних в сумі 484,91 грн. та інфляційні витрати – 927,48 грн.

У березні 2015року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до Житлово-експлуатаційної дільниці Відкритого акціонерного товариства «Херсонський завод будівельних матеріалів № 1», в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив зобов’язати позивача надати:

-дані про те, якою є його частка як власника квартири №6 у витратах на утримання будинку №191 по вул. Перекопській у м.Херсоні;

-дані якою є, та, з яких земель складається, прибудинкова територія вказаного будинку;

-документально підтверджені витрати на утримання будинку та прибудинкової території;

-відкритий доступ, з можливістю копіювання всієї технічної документації по будинку, співвласником якого він є;

-приймати оплату за комунальні послуги;

-встановити безпідставність нарахування плати за утримання будинку і прибудинкової території, за відсутності сформованого виконавцем послуги та погодженого з органом місцевого самоврядування тарифу;

-зобов’язати відповідача сформувати тариф на утримання будинку №191, відповідно до порядку затвердженого постановою КМУ від 01 червня 2011 року №869 та погодити його з органом місцевого самоврядування;

-визнати безпідставність нарахування відповідачем плати за спожиту електроенергію на підставі постанови КМУ №959 від 01 грудня 1995 року в сумі 15 731,11 грн.;

-зобов’язати відповідача скасувати зайві нарахування за послуги, які не будуть підтверджені належними доказами.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 28 травня 2015 року позов ЖЕД (ДП) ВАТ «ХЗБМ №1» задоволений частково, ухвалено стягнути із ОСОБА_3 на користь Житлово-експлуатаційної дільниці в рахунок відшкодування основної заборгованості, трьох процентів річних та інфляційних витрат 11 460,70 грн., вирішено питання про розподіл судових витрат.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити у справі нове рішення про відмову у задоволенні первісних вимог та задоволення зустрічного позову.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ЖЕД (ДП) ВАТ «ХЗБМ №1» просить скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідача, сторони, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається із матеріалів справи, що ЖЕД (ДП) ВАТ «ХЗБМ №1» є балансоутримувачем будинку розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 191.

Згідно статуту, ЖЕД (ДП) ВАТ «ХЗБМ №1» надає мешканцям будинку комунальні послуги, у тому числі, послуги із електропостачання.

ОСОБА_3 є власником квартири №6 у вказаному будинку, площа якої відповідно до договору купівлі-продажу від 11 вересня 2002 року становить 52,6 кв м(т.1 а.с.39).

27 грудня 2005 року між сторонами укладений договір щодо утримання будинків і прибудинкової території за умовами якого ЖЕД (ДП) ВАТ «ХЗБМ №1» надає послуги по утриманню житлового будинку і прибудинкової території за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 191, а ОСОБА_3 бере участь у витратах на виконання вказаних послуг (т.2 а.с.193).

Відповідно до ч.1 ст.68 ЖК УРСР наймач зобов’язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Згідно п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Судом встановлено та не заперечується ОСОБА_3, що з березня 2008року ним не проводилася оплата заборгованості за жилого-комунальні послуги та спожиту електроенергію.

Під час розгляду справи ОСОБА_3 подав письмову заяву про застосування до заявлених первісних позовних вимог строку позовної давності.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення первісного позову, суд першої інстанції обґрунтовано, із урахуванням положень ст.256, 257, 261, ч.2 ст.264, ч.4 ст.267 ЦК України, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ЖЕД (ДП) ВАТ «ХЗБМ №1», за період з травня 2011року по серпень 2014року, в межах строку позовної давності, оскільки позивач довів, що надає житлово-комунальні послуги, а ОСОБА_3 їх отримує, однак не оплачує їх вартість згідно встановлених тарифів.

Разом із цим, вирішивши питання про стягнення із відповідача заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 1841,64грн., місцевий суд не перевірив правильності застосованих у розрахунку тарифів.

Так, поза увагою суду залишилася та обставина, що розрахунок заборгованості ОСОБА_3 за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території здійснений на підставі тарифів, які встановлені: з 01 січня 2008 року на підставі рішення Виконавчого комітету Херсонської міської ради від 24 листопада 2006 року, №536; з 29 листопада 2008 року на підставі рішення Виконавчого комітету Херсонської міської ради від 16 вересня 2008 року, №486, котрі визнані нечинними та скасовані постановою Суворовського районного суду м.Херсона від 07 червня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2007 року та постановою Суворовського районного суду м.Херсона від 24 липня 2009 року, залишеною в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 вересня 2010 року відповідно.

Згідно зі статтею 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території формуються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Згідно Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою КМУ України «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги», №869 від 01 червня 2011 року, тариф на послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій.

З власниками (наймачами) квартир (житлових приміщень у гуртожитку) та власниками, орендарями нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку) укладається договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - договір про надання послуг).

Послуги надаються з урахуванням встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг. Копія такого рішення є невід'ємною частиною договору про надання послуг.

Встановлено, що ЖЕД (ДП) ВАТ «ХЗБМ №1» окремо не розраховувалися та з органами місцевого самоврядування не погоджувалися тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для будинку №191 по вул. Перекопській у м. Херсоні. Окремо відносно зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 слід зазначити, що суд не може примусово зобов’язати ЖЕД (ДП) ВАТ «ХЗБМ №1» сформувати окремі тарифи для будинку, оскільки суб’єкт господарювання самостійно визначає організаційно-правову форму роботи.

Враховуючи наведене, не можна погодитися із прийнятим до уваги місцевим судом розрахунком заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової територій, який здійснений на підставі тарифів визнаних судом недійсними, а застосуванню до спірних правовідносин підлягають попередні тарифи, затверджені рішенням Виконавчого комітету Херсонської міської ради, №373 від 15 серпня 2006 року.

Наказ ЖЕД (ДП) ВАТ «ХЗБМ №1» «Про перелік та вартість послуг з утримання будинку та прибудинкової території», №3 від 30 серпня 2006 року свідчить, що з 01 вересня 2006 року, на основі вищезазначеного рішення виконкому Херсонської міської ради, №373 від 15 серпня 2006 року, затверджений перелік послуг та тарифи для квартиронаймачів ЖЕД (0,9107грн. за 1 кв м загальної площі житла) - т.2 а.с. 45-68.

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_3 за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території, проведеного на підставі тарифів, затверджених рішенням №373 від 15.08.2006р., заборгованість за період з травня 2001 р. по серпень 2014р. становить 1159,08грн., яка підлягають стягненню із відповідача на користь ЖЕД (ДП) ВАТ «ХЗБМ №1».

Доводи апеляційної скарги про те, що ЖЕД (ДП) ВАТ «ХЗБМ №1» не в повному обсязі надає послуги з утримання будинку та прибудинкової території, колегія суддів не приймає до уваги, у зв’язку з їх недоведеністю перед судом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, ЖЕД (ДП) ВАТ «ХЗБМ №1» при обрахуванні заборгованості за наданні послуги з утримання будинку та прибудинкової території застосовувала нечинні (скасовані) тарифи, що призвело до виникнення між сторонами судового спору, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність за наведених обставин можливості покладання на відповідача відповідальності за порушення грошового зобов’язання, передбаченої ст.625 ЦК України та відмову у задоволенні цих вимог.

З матеріалів справи встановлено, що між ВАТ «ЕК «Херсонобленерго» (постачальник) та ЖЕД ДП ВАТ «Херсонський завод будівельних матеріалів №1» (споживач) 28 січня 2005 року, з урахування додаткової угоди від 15 грудня 2009 року, укладено договір про постачання електричної енергії. (а.с.247-264).

За умовами даного договору постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю 50.00 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п.7.1. вказаного договору облік електроенергії, спожитої Споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж Споживача здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ.

Пунктом 1.6 Тарифів на електроенергію, що відпускається населенню, затверджених постановою НКРЕ 23 квітня 2012 року, №497, передбачено окремий тариф для населення, який розраховується з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим засобом обліку та об’єднане шляхом створення юридичної особи, крім гуртожитків.

Відповідно до додатку № 5 до договору від 28.01.2005р. до об'єктів споживача ЖЕД ДП ВАТ «Херсонський завод будівельних матеріалів №1» - входять житлові будинки м.Херсон, вул. Перекопська, 189, 191, 193, 195 (а.с.258).

З пояснень представника ЖЕД (ДП) ВАТ «ХЗБМ №1» встановлено, що за умовами вказаного договору встановлений один розрахунковий засіб обліку – на 4 будинки – лічильник активної електроенергії трифазний електронний СТ ЕА08. Обрахування вартості спожитої електричної енергії для власників квартир у вказаних будинках проводиться за їх індивідуальними приладами обліку електроенергії для кожної квартири окремо.

У належній відповідачу квартирі №6 встановлений прилад обліку електроенергії лічильник, який останній раз проходив повірку у 1 кварталі 1960році, що є порушенням вимог п.38, 40 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р., №28 та ст.28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), згідно положень якої у період експлуатації прилади обліку повинні обов’язково проходити періодичну повірку, тобто контроль метрологічних характеристик. Періодичність повірки встановлюється під час державних приймальних випробувань та, як правило, вказується в супровідній документації: паспорті, інструкції з експлуатації.

Зібранні у справі докази свідчать, що ЖЕД (ДП) ВАТ «ХЗБМ №1» зверталася до відповідача із вимогою провести періодичну повірку лічильника або надати паспорт електролічильника, проте, до теперішнього часу ці вимоги не виконано. Встановлено та не заперечується відповідачем, що останній не надає представникам позивача доступ до належної йому квартири для зняття показів лічильника та відмовляється у переміщенні та встановленні електролічильника за межами квартири, що унеможливлює отримання інформації щодо споживання відповідачем обсягів наданої електроенергії (т.2 а.с.117, т.2 а.с.288-290).

Також встановлено і не заперечується ОСОБА_3, що належна йому квартира з квітня 2005року відключена від централізованого опалення, що підтверджено відповідною довідкою теплопостачальної організації.

З наданого ЖЕД (ДП) ВАТ «ХЗБМ №1» розрахунку заборгованості ОСОБА_3 за послуги з електропостачання вбачається, що розрахунок обґрунтовано проведений у відповідності до п. 1.6. Тарифів на електроенергію, що відпускається населенню, затверджених постановою НКРЕ 23.04.2012 року, №497 та п.2.1.1. Порядку застосування тарифів на електроенергію, затвердженого постановою НКРЕ № 498 від 23.04.2012 року; листів від 21.02.2008 року № 11112/11/17-08 “Щодо надання роз'яснень” та від 10.2004 року № 03-34-09/4459 “Щодо тарифів на електроенергію для населення, що проживає в гуртожитках ” Національної комісії регулювання електроенергетики України.

Для розрахунку використаної мешканцями будинку електроенергії за загальним розрахунковим засобом обліку позивачем враховувалися показники індивідуальних приладів обліку електроенергії. За відсутності інформації щодо використаної ОСОБА_3 електроенергії за індивідуальним лічильником та неможливістю прийняття такої інформації у зв’язку із не проходженням лічильником обов’язкової повірки, відповідачу розраховувалася заборгованість із різниці показів загальнобудинкового лічильника та індивідуальних приладів обліку інших власників квартир, за вирахуванням тарифів для мешканців будинків, пов’язаних із витратами електричної енергії в елементах мереж (нагрів елементів мереж, контактних єднань, тощо), споживання електричної енергії на загальні потреби (освітлення двору та сходових клітин, роботу насосів тощо), які окремо враховуються тарифами на житлово-комунальні послуги.

Згідно наданого ЖЕД (ДП) ВАТ «ХЗБМ №1» в суді апеляційної інстанції уточненого розрахунку заборгованості ОСОБА_3 за надані послуги з електропостачання за період із травня 2011року по квітень 2014року становить 14348,84грн. (т.2 а.с.44-65).

Враховуючи положення ч.1 ст.11 ЦПК України, за якими суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних і юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін, колегія суддів вважає, що стягненню із ОСОБА_3 на користь позивача підлягає заборгованість за надані послуги із електропостачання за період з травня 2011р. по серпень 2014р., в межах заявлених позовних вимог в суді першої інстанції, у розмірі 8974,32грн.

Заперечуючи проти розміру заявленої до стягнення заборгованості, ОСОБА_3 посилається на довідку ЖЕД (ДП) ВАТ «ХЗБМ №1», №72 від 14.10.2013р., згідно якої його заборгованість станом на 01.10.2013р. становить 3200,67грн., у тому числі, електроенергія – 293,50грн. (т.1 а.с.227).

З пояснень представника позивача встановлено, що ця довідка видана на вимогу ОСОБА_3 та містить інформацію лише щодо наявної заборгованості за електропостачання за місяці, у яких відповідач повідомляв покази електролічильника (протягом 2002-2005роки та по одному місяцю у 2006, 2007 та 2008роках).

З урахуванням встановлених у справі обставин, відсутність доказів про проведення відповідачем оплати вартості спожитої електроенергію протягом 2008-2015 років, колегія суддів критично оцінює посилання ОСОБА_3 на зазначену довідку, як доказ наявного розміру заборгованості.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду в частині стягнення заборгованості за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території та електропостачання, в порядку ст.309 ЦПК України слід змінити, зменшивши суму, що підлягає стягненню з 11460,70грн. до 10133,42грн.

Що стосується вимог ОСОБА_3, заявлених у зустрічному позові щодо надання Житлово-експлуатаційною дільницею інформації про його частку у витратах на утримання будинку №191 по вул. Перекопській; складу земель прибудинкової території; надання документів на підтвердження понесених витрат на утримання будинку та прибудинкової території, а також надання доступу до всієї технічної документації по будинку, то на думку колегії суддів, місцевий суд прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для їх задоволення.

Статтею 34 Конституції України встановлено, що кожний має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав, згідно ч. 2 цієї ж статті, може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації регулює Закон України «Про інформацію».

Статтею 5 цього Закону визначено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів(ч.1). Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб (ч.2).

Відповідно до ст. 7 Закону право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації (ч.1). Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом (ч.2). Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію (ч.3).

Разом із цим, заявляючи у судовому порядку вимоги зобов’язати ЖЕД (ДП) ВАТ «ХЗБМ №1» надати ОСОБА_3 відповідну інформацію, позивач-відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, що він звертався до відповідача-позивача із вказаними вимогами в позасудовому порядку й йому було відмовлено у наданні запитуваної інформації. А тому, на думку колегії суддів, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку щодо відсутності між сторонами спору із вказаного питання.

Заявлені ОСОБА_3, як зустрічні позовні вимоги щодо встановлення безпідставності нарахованої відповідачем заборгованості за житлово-комунальні послуги поза межами строку позовної давності, а саме по 31 липня 2011року в сумі 1824,76грн.; визнання незаконним при нарахуванні плати за житлово-комунальні послуги застосування тарифів, які скасовані рішеннями судів та не підлягають застосуванню для будинків, що належать до комунальної власності м.Херсона; визнання безпідставність нарахування інфляційних витрат та 3% річних, по суті є запереченнями на первинний позов, які враховані під час ухвалення рішення у справі.

Доводи апеляційної скарги в цій частині, висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого у справі рішення щодо відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3, а тому підлягають відхиленню.

Керуючись ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 28 травня 2015 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь Житлово-експлуатаційної дільниці (дочірнє підприємство) відкритого акціонерного товариства «Херсонський завод будівельних матеріалів № 1» заборгованості по оплаті витрат на утримання будинку та прибудинкової території та заборгованості по електропостачанню змінити, зменшивши суму, що підлягає стягненню із 11 460,70 грн. до 10 133,42 грн.

В решті частини рішення залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: В.О. Бездрабко

Судді : О.А. Кузнєцова

ОСОБА_2