Справа №333/186/17

Провадження №2/333/842/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

02 березня 2017 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого – судді Тучкова С.С.,

при секретарі Шелесько Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу №333/186/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, треті особи – Комунальне підприємство «Наше місто», ОСОБА_4, ОСОБА_5, що діє в своїх інтересах і в інтересах неповнолітніх ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, в якому зазначив, що його бабуся ОСОБА_10, яка померла 09.06.2000 року, була наймачем квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Крім нього, за вказаною адресою на даний час зареєстровані його брати – ОСОБА_4, неповнолітні ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, і сестра, яка є і опікуном неповнолітніх братів, – ОСОБА_5, а також відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3, які не є родичами і членами його сім’ї. При цьому відповідач у вищезазначеній квартирі не проживають більше 5 років. У зв’язку з реєстрацією ОСОБА_2, ОСОБА_3 у квартирі він змушений нести зайві витрати по сплаті за комунальні послуги. Теперішнє місце проживання відповідачів йому не відоме. Майна і особистих речей ОСОБА_2, ОСОБА_3 у квартирі немає. Добровільно знятися з реєстраційного обліку відповідачі відмовляються. Враховуючи викладене, він просить суд визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Позивач у судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи був повідомлений судом своєчасно і належним чином, надав суду заяву, в якій просив на підставі ч.2 ст.158 Цивільного процесуального кодексу України розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав повністю, проти винесення заочного рішення суду не заперечував.

Відповідачі, повідомлені судом належним чином про час і місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з’явилися і не повідомили суд про причини неявки. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідачів, повідомлених належним чином, відповідно до вимог ч.4 ст.169 Цивільного процесуального кодексу України суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Треті особи, представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, про час і місце слухання справи були повідомлені судом своєчасно і належним чином. Від представника третьої особи Комунальне підприємство «Наше місто» надійшла заява про розгляд справи без його участі, проти позову не заперечував. Третя особа ОСОБА_5, що діє в своїх інтересах і в інтересах неповнолітніх ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, у попередньому судовому засіданні проти позову не заперечувала, а також пояснила, що відповідача ОСОБА_2 вона останній раз бачила п'ятнадцять років назад, а відповідач ОСОБА_3 не проживає у спірній квартирі приблизно п’ять останніх років.

Суд, заслухавши пояснення свідка, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази і проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, приходить до наступних висновків.

За вимогами ч.3 ст.10 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст.11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.60 Цивільного процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. На підставі ст.57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ордеру на жиле приміщення №1003 від 04.03.1970 року, останній був виданий ОСОБА_10 на право зайняття жилого помешкання разом з сім’єю за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6).

09.06.2000 року ОСОБА_10 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ЖС, №361335, виданим 20.07.2016 року Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (а.с.9).

Згідно з інформацією, наданою Відділом адресно-довідкової роботи УДМС України в Запорізькій області, за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровані: ОСОБА_2, ОСОБА_3 (а.с.15, 16).

На підставі акту від 15.07.2016 року, складеного представниками Комунального підприємства «Наше місто», у результаті проведення обстеження, зі слів сусідів, було встановлено, що ОСОБА_2 з 1990 року, а ОСОБА_3 з 2011 року не проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).

Допитана у судовому засіданні, що відбулося 17.02.2017 року, свідок ОСОБА_11, яка є сусідом позивача, зареєстрована і проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, суду показала, що відповідача ОСОБА_12 вона навіть не знає, ніколи не бачила, а відповідача ОСОБА_3 бачила останній раз років п’ять тому, на даний час останні за спірною адресою не проживають.

З урахуванням вищевикладеного, у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідком. Дані про його заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, його показання об’єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

На підставі ч.1 ст.71 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Відповідно до ч.2 ст.64 Житлового кодексу України до членів сім’ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки.

З роз'яснень п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» вбачається, що у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. У разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Згідно зі ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» поняття реєстрації визначено як внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та до паспортного документа про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси житла.

На підставі ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: заяви особи або її законного представника; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням. Зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи.

Отже, оскільки відповідачі не є власниками спірної квартири, не проживають у ній більше п’яти років з власної ініціативи і без поважної причини, витрати на її утримання не несуть, комунальні послуги не сплачують, а також враховуючи те, що, зокрема, платежі по наданню водопостачання, вивіз сміття залежить від кількості зареєстрованих в квартирі осіб, і зазначені витрати в даному випадку несе наймач квартири та члени його сім’ї, суд вважає, що факт реєстрації відповідачів у спірній квартирі порушує право позивача як члена сім’ї наймача.

Таким чином, у зв’язку із викладеним, аналізуючи зібрані у справі докази та вимоги чинного законодавства, приймаючи до уваги положення ст.11 Цивільного процесуального кодексу України щодо розгляду справ в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ґрунтуються на законі, підтверджуються зібраними у справі доказами і не порушують прав та інтересів третіх осіб, тому позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Так як позивач просив не стягувати з відповідачів сплачений ним при подачі позовної заяви до суду судовий збір, тому суд вважає за необхідне не стягувати з відповідачів на користь позивача судові витрати.

Керуючись ст.ст.64, 71 ЖК України,ст.ст.3, 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України», ч.4 ст.169, ст.ст.10, 11, 59, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, треті особи – Комунальне підприємство «Наше місто», ОСОБА_4, ОСОБА_5, що діє в своїх інтересах і в інтересах неповнолітніх ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, – задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3, такими, що втратили право користування житловим приміщенням – квартирою, розташованою за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Олімпійська, будинок №8 (вісім), квартира №129 (сто двадцять дев’ять).

Копію заочного рішення надіслати відповідачам не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м.Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя С.С. Тучков