Провадження № 2/211/153/17

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02 березня 2017 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Папариги В.А.,

при секретарі Ручка М.Л.,

за участю

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбінат Благоустрою», треті особи: Криворізька центральна об’єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Дніпропетровській області, Криворізький міський центр зайнятості, про зобов’язання нарахувати середній заробіток за час вимушеного прогулу, стягнення недоплаченої суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, стягнення недоплати за дні невикористаної відпустки,-

ВСТАНОВИВ:

19.05.2016 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбінат Благоустрою», треті особи: Криворізька центральна об’єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Дніпропетровській області, Криворізький міський центр зайнятості, про зобов’язання нарахувати середній заробіток за час вимушеного прогулу, стягнення недоплаченої суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, стягнення недоплати за дні невикористаної відпустки. В обґрунтування своїх вимог послалась на те, що Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 26 жовтня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2016 року у справі № 211/5347/14-ц, її позов до роботодавця ТОВ «Комбінат Благоустрою» було задоволено, скасовано накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності, поновлено на роботі головного бухгалтера, стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31.07.2014 року по 21.10.2015 року в сумі 74 811, 99 грн. Наказом ТОВ «Комбінат Благоустрою» № 166 від 26.10.2016 року, в редакції наказу № 177 від 09.11.2015 року (уточнення дати поновлення) її було поновлено на роботі у ТОВ «Комбінат Благоустрою» з 30.07.2014 року. 09 лютого 2016 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу було видано виконавчий лист про стягнення з ТОВ «Комбінат Благоустрою» на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 74 811, 99 грн. Довгинцівським відділом ДВС Криворізького МУ юстиції було відкрито виконавче провадження. Вказана вище сума середнього заробітку була самостійно виплачена їй боржником, у зв'язку із чим виконавче провадження було закінчено. Виплата здійснена наступним чином: 4 842, 20 грн. (в межах місячної суми, допущеної до негайного виконання) – в жовтні 2015 року; 70 916, 92 грн. – 22 лютого 2016 року на підставі платіжного доручення № 236. Сплачуючи суму 4 842, 20 грн. ТОВ «Комбінат Благоустрою» попередньо нарахував її як заробітну плату за серпень 2014 року, включив до фонду оплати праці, утримав з неї податки та єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. 12 січня 2016 року її було звільнено з посади головного бухгалтера ТОВ «Комбінат благоустрою» за згодою сторін. 15 січня 2016 року вона стала на облік як безробітна в Криворізькому міському центрі зайнятості. Допомога по безробіттю була їй призначена відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» у мінімальному розмірі, який встановлюється правлінням Фонду. Під час прийняття на облік її було віднесено до категорії застрахованих осіб, які мають право на матеріальні виплати без урахування страхового стажу. 29 березня 2016 року вона звернулась до ТОВ «Комбінат Благоустрою» з листом «Про усунення порушень», в якому просила роботодавця нарахувати середню заробітну плату в розмірі 70 916, 92 грн. та перерахувати на відповідний казначейський рахунок органу доходів і зборів єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахований на стягнену за рішенням суду середню заробітну плату. Однак, листом № 301 від 31.03.2016 року директор ТОВ «Комбінат Благоустрою» ОСОБА_4 відмовила у задоволенні її прохання з посиланням на відсутність підстав для такого перерахунку. ТОВ «Комбінат благоустрою» на підставі п. 44.2 ст. 44, п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, є платником єдиного податку. Нарахування та виплата заробітної плати, утримання та сплата ЄСВ відображається товариством у Зводі нарахувань і утримань із заробітної плати. Відповідач не нарахував суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу як заробітну плату, не включив її до фонду оплати праці, не нарахував, не утримав і не сплатив ЄСВ. Відповідач ТОВ «Комбінат благоустрою» був зобов'язаний після набрання законної сили рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 26 жовтня 2015 року, яким на її користь стягнено середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 74 811, 99 грн., здійснити її нарахування та відображення в бухгалтерському обліку товариства шляхом внесення інформації до Зводу нарахувань і утримань із заробітної платидля подальшого визначення сум ЄСВ, який обчислюється за ставками 36,77 % бази нарахування для роботодавця та 3,6 % цієї бази для працівника. Включення стягненої судом середньої заробітної плати до фонду оплати праці мало бути здійснено відповідачем у дату її нарахування. Однак, відповідач не здійснив ані нарахування, ані включення середньої заробітної плати до фонду оплати праці, натомість, послався на наявність лише цивільно-правового обов'язку щодо сплати суми боргу за рішенням суду, не пов'язуючи його з трудовими відносинами сторін. Відповідач ТОВ «Комбінат благоустрою» в особі комісії ФСС з ТВП прийняв рішення про виплату їй допомоги по тимчасовій непрацездатності за вказані вище періоди в таких сумах: листопад 2015 року – 29 грн., грудень 2015 року – 355,44 грн, січень 2016 року – 88,86 грн. Вказані суми включають як оплату перших п'яти днів тимчасової непрацездатності працівника, що здійснюється за рахунок роботодавця, так і кошти фонду загальнообов'язкового соціального страхування. Відповідач здійснив нарахування їй допомоги по тимчасовій непрацездатності виходячи з встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати. Підставою для нарахування допомоги в такому порядку стало те, що відповідач не здійснив нарахування стягнутої рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 26 жовтня 2015 року суми 70 916, 92 грн. як заробітної плати за період вимушеного прогулу та не сплатив з неї ЄСВ, внаслідок чого наявним став страховий стаж до дати настання страхового випадку менший ніж шість місяців. Оскільки, відповідач припустився порушення щодо не відображення в бухгалтерському обліку ТОВ «Комбінат благоустрою» нарахування середньої заробітної плати (не включення до фонду оплати праці) за період з 31.07.2014 року по 21.10.2015 року в сумі 70 916, 92 грн. та несплати з неї ЄСВ до органу доходів і зборів, то відсутність відомостей про страховий стаж призвело до неможливості правильного визначення середньої заробітної плати та розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності. Виходячи з її середньої заробітної плати за останні 12 календарних місяців до дати настання страхових випадків розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності повинен становити: 1 696, 10 грн. – за листопад 2015 року (10 днів непрацездатності), 4 074,48 грн. – за грудень 2015 року (24 дні непрацездатності), 1 022,34 грн. – за січень 2015 року (6 днів непрацездатності). Виходячи з вказаних розмірів належної до сплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та сум сплачених відповідачем за відповідні періоди непрацездатності, недоплата становить: листопад 2015 року – 1 667, 10 грн. (1 696,10 грн. – 29 грн.), грудень 2015 р. – 3 719, 04 грн. (4 074, 48 грн. – 355, 44 грн.), січень 2016 року – 933, 48 грн. (1 022, 34 грн. – 88, 86 грн.). Загальний розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності, що підлягає стягненню становить 6 319, 62 грн. Оскільки, рішення про нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності приймалось відповідачем в особі комісії ФСС з ТВП, то її недоплата зумовлена виною ТОВ «Комбінат благоустрою», з якого вона й підлягає стягненню в судовому порядку. Під час її звільнення та остаточного розрахунку у січні 2016 року відповідач виплатив їй компенсацію за п'ять днів щорічної відпустки за період роботи з 28.10.2015 року по 12.01.2016 року в розмірі 375, 65 грн. Відповідач при звільненні її з роботи за ініціативою працівника здійснив розрахунок компенсації за невикористанні дні відпустки виходячи із її заробітку з фактичної заробітної плати протягом останніх 12-ти місяців без включення середнього заробітку за час вимушеного прогулу згідно судового рішення. Таким чином, відповідач занизив показник сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців, з якого визначив суму компенсації. У зв'язку із цим, на думку позивача, відповідача слід зобов'язати доплатити компенсацію за п'ять днів невикористаної щорічної відпустки виходячи з сумарного заробітку за останні 12 місяців, який включає в себе середній заробіток за час вимушеного прогулу з вересня 2014 року по жовтень 2015 року. Така доплата становить суму 502, 45 грн.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Комбінат благоустрою», здійснити нарахування стягненої Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу від 26 жовтня 2015 року у справі № 211/5347/14-ц суми в розмірі 70 916, 92 грн. як заробітної плати без її виплати ОСОБА_1, включивши її до фонду оплати праці ТОВ «Комбінат благоустрою»; зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Комбінат благоустрою», нарахувати на суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягненої Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу від 26 жовтня 2015 року у справі № 211/5347/14-ц в розмірі 70 916, 92 грн., єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 22 % в порядку ч. 2 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме: нарахувати за період з вересня 2014 року по жовтень 2015 року (включно) на щомісячну суму 5 065, 49 грн. (база нарахування) ЄСВ в розмірі 1 114, 41 грн., а загалом 15 601, 74 грн., та сплатити цю суму ЄСВ на відповідний рахунок органу доходів і зборів за місцем обліку; зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Комбінат благоустрою», надати до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Фіскальної служби у Дніпропетровської області звітність у зв'язку з донарахуванням єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у формі заповненої таблиці 6 додатку 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року N 435, з включенням відомостей про донарахування застрахованій особі ОСОБА_1 середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (бази нарахування) за період з вересня 2014 року по жовтень 2015 року (включно) в розмірі 5 065, 49 грн. на місяць, з нарахуванням на них єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 22 %; зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Комбінат благоустрою», нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату допомоги по тимчасовій непрацездатності за листопад, грудень 2015 року та січень 2016 року в сумі 6 319, 62 грн.; зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Комбінат благоустрою», нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату компенсації за невикористанні дні щорічної відпустки за період з 28.10.2015 року по 12.01.2016 року в розмірі 502, 45 грн..

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали та посилаючись на обставини, викладені в позові просили суд його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 проти позову заперечувала , посилаючись, на те, що в рішенні суду не було встановлено розміру сум податків та зборів, ТОВ «Комбінат благоустрою» було перераховано всю суму заборгованості вказану в постанові про відкриття провадження. Рішення в частині негайного виконання виконано: а саме: 26.10.2015 року поновлено позивача на роботі та 27.10.2015 року виплачено заробітну плату за один місяць серпень 2014 року в розмірі 3 895,07 гривень, платіжна відомість № 16 від 27.10.2015 року, з якої було утримано податок на доходи фізичних осіб та єдиний соціальний внесок як з заробітної плати за місяць, про що зазначено в рішенні Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 26.10.2015 року. Середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмір 70 916,92 гривні перераховано згідно постанови ВП № 50115096 від 22.02.216 року на рахунок Довгинцівського ВДВС КМУЮ без утримань податків та зборів, оскільки це не зазначено в рішенні суду від 26.10.2015 року. Позивач працюючи на підприємстві фактично повинна була отримати згідно розрахунку наданого ТОВ «Комбінат Благоустрою» 59 999,70 гривень заробітної плати за період липень 2014 року – жовтень 2015 року, де середньомісячна заробітна плата складає 74 569,88 гривень, з якої повинно було утримати податок на доходи з фізичних осіб – 13 277,31 гривню, єдиний соціальний внесок – 174,32 гривні та військового збору 1 118,55 гривень. Виплата за рішенням суду середнього заробітку працівнику за час вимушеного прогулу як компенсація заробітної плати працівнику з вини підприємства не відноситься до виплат, пов’язаних з оплатою праці. Просила у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представники третіх осіб Криворізької центральної об’єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області та Криворізького міського центру зайнятості в судове засідання не з’явилися про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, заперечень проти позову не надали. Представник Криворізького міського центру зайнятості надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Вислухавши сторони, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Статтями 14, 15 цього Закону передбачено, що страхувальниками та платниками страхових внесків до солідарної системи за застрахованих осіб є роботодавці.

Підстави, порядок та строки перерахунку пенсій відносяться до компетенції Пенсійного фонду України і передбачені ст. ст. 42-45 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування».

При нарахуванні страхових внесків за минулі періоди застосовується розмір страхового внеску, що діяв на день нарахування виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (ч. 3 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»).

Платники, ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а також об'єкти оподаткування визначені Законом України «Про збір на загальнообов’язкове пенсійне страхування». Порядок нарахування та сплати страхових внесків визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальником та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, з наступними змінами та доповненнями.

За умовами п.2 ст. 20 Закону України «Про пенсійне забезпечення», обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Згідно ч.2 ст. 7 Закону України «Про облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів), та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована. Зазначений порядок нарахування внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду - середню заробітну плату за вимушений прогул.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 26 жовтня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2016 року у справі № 211/5347/14-ц, позов ОСОБА_1 до ТОВ «Комбінат Благоустрою» було задоволено, скасовано накази про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, поновлено її на роботі головного бухгалтера та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31.07.2014 року по 21.10.2015 року в сумі 74 811,99 грн..

Наказом ТОВ «Комбінат Благоустрою» № 166 від 26.10.2016 року, в редакції наказу № 177 від 09.11.2015 року (уточнення дати поновлення) ОСОБА_1було поновлено на роботі у ТОВ «Комбінат Благоустрою» з 30.07.2014 року .

09 лютого 2016 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу видано виконавчий лист про стягнення з ТОВ «Комбінат Благоустрою» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 74 811, 99 грн..За вказаним рішенням суду Довгинцівським відділом ДВС Криворізького МУ юстиції було відкрите виконавче провадження.

Вказана вище сума середнього заробітку була самостійно виплачена їй боржником, у зв'язку із чим виконавче провадження було закінчено. Виплата здійснена наступним чином: 4 842, 20 грн. (в межах місячної суми, допущеної до негайного виконання) – в жовтні 2015 року; 70 916, 92 грн. – 22 лютого 2016 року на підставі платіжного доручення № 236. Сплачуючи суму 4 842, 20 грн. ТОВ «Комбінат Благоустрою» попередньо нарахував її як заробітну плату за серпень 2014 року, включив до фонду оплати праці, утримав з неї податки та єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

12 січня 2016 року ОСОБА_1 звільнено з посади головного бухгалтера ТОВ «Комбінат благоустрою» за згодою сторін.

15 січня 2016 року вона стала на облік як безробітна в Криворізькому міському центрі зайнятості. Допомога по безробіттю була їй призначена відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» у мінімальному розмірі, який встановлюється правлінням Фонду. Під час прийняття на облік її було віднесено до категорії застрахованих осіб, які мають право на матеріальні виплати без урахування страхового стажу.

29 березня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «Комбінат Благоустрою» з листом «Про усунення порушень», в якому просила роботодавця нарахувати середню заробітну плату в розмірі 70 916, 92 грн. та перерахувати на відповідний казначейський рахунок органу доходів і зборів єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахований на стягнену за рішенням суду середню заробітну плату. Однак, листом № 301 від 31.03.2016 року директор ТОВ «Комбінат Благоустрою» ОСОБА_4 відмовила у задоволенні її прохання з посиланням на відсутність підстав для такого перерахунку.

Частинами 4, 5 ст. 7 Закону України «Про облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», визначено, що єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов'язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача. Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок

Частинами 6, 7, 8 вказаного Закону передбачено, що для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

За приписами ч. ч. 5, 7 ст. 8 Закону України «Про облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1

частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.

З наведених вище положень законодавства вбачається, що в разі стягнення судом середньої заробітної плати за вимушений прогул роботодавець зобов'язаний включити стягнену суму до фонду оплати праці, попередньо нарахувавши та відобразивши її в бухгалтерському обліку підприємства, а також у встановленому законом розмірі сплатити єдиний соціальний внесок на відповідний казначейський рахунок органу доходів і зборів. База нарахування єдиного соціального внеску визначається шляхом ділення встановленої судом середньої заробітної плати на кількість місяців, за які вона стягнена. Обов'язковою передумовою перерахування єдиного соціального внеску до бюджету є нарахування роботодавцем вказаної в судовому рішенні суми як заробітної плати та її відображення в бухгалтерському обліку.

Натомість, відповідач не здійснив нарахування стягнутої судом суми, не включив її до фонду оплати праці та не обрахував і не сплатив єдиний соціальний внесок до бюджету. Тим самим, з вини відповідача індивідуальні відомості про позивача, як застраховану особу не відображали страхового періоду та сплати єдиного соціального внеску за цей період протягом часу з вересня 2014 року по жовтень 2015 року, що зумовило недоплату позивачу державної допомоги по безробіттю. Отже, права позивача в цій частині підлягають поновленню судом шляхом зобов'язання відповідача привести свої дії у відповідність до закону, а саме шляхом зобов'язання відповідача нарахувати стягнуту рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 26 жовтня 2015 року середню заробітну плату без її виплати позивачу, включивши її до фонду оплати праці.

Відповідач ТОВ «Комбінат благоустрою» був зобов'язаний після набрання законної сили рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 26 жовтня 2015 року, яким на користь позивача стягнуто середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 74 811, 99 грн., здійснити її нарахування та відображення в бухгалтерському обліку товариства шляхом внесення інформації до Зводу нарахувань і утримань із заробітної платидля подальшого визначення сум ЄСВ, який обчислюється за ставками 36,77 % бази нарахування для роботодавця та 3,6 % цієї бази для працівника.

Отже, включення стягненої судом середньої заробітної плати до фонду оплати праці мало бути здійснено відповідачем у дату її нарахування. Однак, відповідач не здійснив ані нарахування, ані включення середньої заробітної плати до фонду оплати праці, натомість, послався на наявність лише цивільно-правового обов'язку щодо сплати суми боргу за рішенням суду, не пов'язуючи його з трудовими відносинами сторін.

24 грудня 2015 року Верховною радою України було прийнято Закон № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році». Цим законом було уніфіковано ставку ЄСВ для всіх платників (22%) та скасовано відрахування ЄСВ із заробітної плати працівників (3.6 % - для позивача).

Частиною четвертою ст. 9 Закону № 2464 визначено, що обчислення єдиного внеску за минулі періоди здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок.

Отже, до стягненої судом на мою користь середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу застосовується та ставка ЄСВ, яка є чинною на дату нарахування середнього заробітку роботодавцем, тобто 22 %.

Такої ж думки дотримується Державна фіскальна служба у своєму листі від 11.02.2016 р. № 2262/5/99-99-17-03-03-16.

Суд вважає обґрунтованим розрахунок сум нарахування єдиного соціального внеску як такого, що відповідає вимогам закону. Відповідач не спростував правильність такого розрахунку, в цій частині доводів позивача заперечень не заявляв.

Пунктом 5 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року N 435 визначено, що якщо страхувальником здійснюється донарахування (зменшення) єдиного внеску у зв’язку з виправленням помилки, допущеної в попередніх періодах, крім донарахування (зменшення) внаслідок збільшення (зменшення) класу професійного ризику виробництва, застосовуються коди типу нарахувань, передбачені пунктом 9 розділу IV цього Порядку.

Згідно п. 9 розділу ІV Порядку № 435, таблиця 6 додатка 4 до цього Порядку призначена для формування страхувальником у розрізі кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу) у звітному місяці. Такі відомості формуються з урахуванням кодів категорій застрахованих осіб, визначених у додатку 2 до цього Порядку. Графа 10 «Код типу нарахувань» заповнюється страхувальником лише у випадках, передбачених переліком кодів типу нарахувань 1 - 12.

Код типу нарахувань 1 зазначається лише для осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць і єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована, а також особам, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду - середню заробітну плату за вимушений прогул. Коди типу нарахувань 2 - 9 зазначаються лише у випадках донарахування або зменшення суми єдиного та страхового внесків застрахованій особі.

На одну застраховану особу допускається декілька записів у таблиці 6 додатка 4 до цього Порядку, якщо протягом одного звітного періоду застрахованій особі були здійснені нарахування виплат, у яких відрізняються база нарахування єдиного внеску та розміри ставок єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, згідно із Законом (додаток 2), а також якщо нарахування здійснювалися за поточні та майбутні (відпускні, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами), за минулі (лікарняні, тимчасова непрацездатність та перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами та нарахування сум заробітної плати (доходу) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, а також за відпрацьований час після звільнення з роботи або згідно з рішенням суду - середня заробітна плата за вимушений прогул) періоди».

Отже, з наведених вище положень законодавства суд вбачає, що відповідач, який не здійснив нарахування ЄСВ на суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у відповідності з ч. 2 ст. 7 Закону України «Про облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», зобов'язаний донарахувати ЄСВ у зв'язку із виправленням помилки шляхом заповнення та подання до органу доходів і зборів таблиці 6 додатку 4 до Порядку № 435 (звіт) з використанням коду типу нарахування 1, зазначивши в ній кількість записів, що відповідають поділу нарахованої за рішенням суду суми заробітної плати (70 916, 92 грн.) на кількість місяців вимушеного прогулу позивача, а саме зазначити показники донарахування ЄСВ за кожним місяцем періоду вимушеного прогулу з 31.07.2014 року по 21.10.2015 року.

Таким чином, донарахування має включати показники ЄСВ, зазначені у наведеному вище розрахунку (період: вересень 2014 року – жовтень 2015 року, щомісячна база нарахування – 5 065, 49 грн., щомісячна сума ЄСВ – 1 114, 41 грн.), які повинні бути відображені відповідачем у звітності.

Таку звітність з донарахованими показниками ЄСВ відповідача слід зобов'язати надати до Центральної ОДПІ в м. Кривому Розі ГУ фіскальної служби у Дніпропетровській області за місцем податкового обліку. Адже, донарахування центром зайнятості державної допомоги по безробіттю, відповідно до вказаних вище положень закону, здійснюється виходячи з наявної в реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування інформації згідно поданої звітності та сплачених роботодавцем сум ЄСВ.

За приписами ч. 1, 3 ст. 30 Закону України Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28 грудня 2014 року № 77-VIII (далі закон № 77-VIII): «Матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомоги по вагітності та пологах, які надаються за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України). Рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб).

Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, яке затверджується правлінням Фонду».

Пунктами 4, 5, 6 Порядку фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 року N 26, визначено, що на підставі рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства про призначення матеріального забезпечення страхувальник-роботодавець нараховує суми матеріального забезпечення та оформлює заяву-розрахунок. Для отримання коштів Фонду для виплати матеріального забезпечення застрахованим особам, нарахованого страхувальником, страхувальник звертається до робочого органу Фонду за місцем обліку в органі Фонду або за місцем обліку, зазначеним в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування (для зареєстрованих після 01.01.2011) (далі - місце обліку), із заявою-розрахунком за підписом керівника та головного бухгалтера, засвідченою печаткою підприємства. Заява-розрахунок готується у двох примірниках, один з яких разом із наданими застрахованими особами документами, на підставі яких призначається матеріальне забезпечення, зберігається у страхувальника, а другий подається до робочого органу Фонду.

Відповідач ТОВ «Комбінат благоустрою» в особі комісії ФСС з ТВП прийняв рішення про виплату позивачудопомоги по тимчасовій непрацездатності за вказані вище періоди в таких сумах: листопад 2015 року – 29 грн., грудень 2015 року – 355,44 грн, січень 2016 року – 88,86 грн. Вказані суми включають як оплату перших п'яти днів тимчасової непрацездатності працівника, що здійснюється за рахунок роботодавця, так і кошти фонду загальнообов'язкового соціального страхування.

Згідно п. 29 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України

від 26 вересня 2001 р. № 1266 (далі Порядок № 1266), якщо протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування застрахована особа має страховий стаж менше шести місяців, середня заробітна плата визначається для розрахунку: допомоги по тимчасовій непрацездатності (крім тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, що пов’язані з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням), оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця - виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку.

Таким чином, відповідач здійснив нарахування позивачу ОСОБА_1 допомоги по тимчасовій непрацездатності виходячи з встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати. Підставою для нарахування допомоги в такому порядку стало те, що відповідач не здійснив нарахування стягнутої рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 26 жовтня 2015 року суми 70 916, 92 грн. як заробітної плати за період вимушеного прогулу та не сплатив з неї ЄСВ, внаслідок чого наявним став страховий стаж до дати настання страхового випадку менший ніж шість місяців.

Відповідно до п.п. 2, 25, 32 Порядку № 1266, сума страхових виплат застрахованій особі та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється шляхом множення суми денної виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачена законодавством, на кількість календарних днів, що підлягають оплаті. Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців перебування у трудових відносинах (з першого до першого числа) за останнім основним місцем роботи застрахованої особи, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок; для осіб, у яких через деякий час погіршився стан здоров’я у зв’язку з раніше отриманим ушкодженням здоров’я внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, - перед настанням тимчасової непрацездатності. Середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах і допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що подаються до ДФС.

Оскільки, відповідач припустився порушення щодо не відображення в бухгалтерському обліку ТОВ «Комбінат благоустрою» нарахування середньої заробітної плати за період з 31.07.2014 року по 21.10.2015 року в сумі 70 916, 92 грн. та несплати з неї ЄСВ до органу доходів і зборів, то відсутність відомостей про страховий стаж призвело до неможливості правильного визначення середньої заробітної плати та розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Суд погоджується з доводами позивача та його розрахунком щодо визначення середнього заробітку для визначення розміру державної допомоги по тимчасовій непрацездатності виходячи з положень частини другої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яка передбачає ділення стягненого судом середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 74 811, 99 грн. на кількість місяців у періоді такого прогулу.

Неправильне визначення відповідачем середньої заробітної плати позивача для нарахування та виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності призвело до її зменшення. При цьому, зменшення стосується як допомоги за перші п'ять днів непрацездатності, що сплачується за рахунок коштів відповідача, так і допомоги, яка сплачується за останні дні непрацездатності за рахунок бюджету Фонду.

Стягуючи з відповідача недоплату у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, суд виходить зі змісту абз. 3 ч. 4 ст. 32 закону № 77-VIII, який визначає, що суми матеріального забезпечення, не одержані з вини органу, що призначає матеріальне забезпечення, які виплачуються застрахованій особі за минулий час, підлягає сплаті за рахунок такого органу.

Оскільки, рішення про нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності приймалось відповідачем в особі комісії ФСС з ТВП, то її недоплата зумовлена виною ТОВ «Комбінат благоустрою», з якого вона й підлягає стягненню в судовому порядку.

У відповідності з п. 7 розділу ІІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100, компенсація за невикористанні дні щорічної відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року чи меншого відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством). Одержаний результат перемножується на число календарних днів відпустки.

Відповідач здійснив розрахунок компенсації позивачу за невикористанні дні відпустки виходячи з фактичної заробітної плати протягом останніх 12-ти місяців без включення середнього заробітку за час вимушеного прогулу згідно судового рішення. Таким чином, відповідач занизив показник сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців, з якого визначив суму компенсації.

У зв'язку із цим відповідача слід зобов'язати доплатити компенсацію за п'ять днів невикористаної щорічної відпустки виходячи з сумарного заробітку за останні 12 місяців, який включає в себе середній заробіток за час вимушеного прогулу з вересня 2014 року по жовтень 2015 року. Така доплата становить суму 502, 45 грн., розрахунок якої наведений позивачем та відповідає вимогам закону.

Виходячи з вищевказаних обставин, суд приходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, відповідно до положень ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені нею витрати по сплаті судового збору, що складають 1653 гривні 60 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 57-61, 79, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА _1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбінат Благоустрою», треті особи: Криворізька центральна об’єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Дніпропетровській області, Криворізький міський центр зайнятості, про зобов’язання нарахувати середній заробіток за час вимушеного прогулу, стягнення недоплаченої суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, стягнення недоплати за дні невикористаної відпустки - задовольнити.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Комбінат благоустрою», здійснити нарахування стягненої рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 26 жовтня 2015 року у справі № 211/5347/14-ц суми в розмірі 70 916, 92 грн. як заробітної плати без її виплати ОСОБА_1, включивши її до фонду оплати праці ТОВ «Комбінат благоустрою».

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Комбінат благоустрою», нарахувати на суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягненої рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 26 жовтня 2015 року у справі № 211/5347/14-ц в розмірі 70 916, 92 грн., єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 22 % в порядку ч. 2 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме: нарахувати за період з вересня 2014 року по жовтень 2015 року (включно) на щомісячну суму 5 065, 49 грн. (база нарахування) ЄСВ в розмірі 1 114, 41 грн., а загалом 15 601, 74 грн., та сплатити цю суму ЄСВ на відповідний рахунок органу доходів і зборів за місцем обліку.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Комбінат благоустрою», надати до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Фіскальної служби у Дніпропетровської області звітність у зв'язку з донарахуванням єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у формі заповненої таблиці 6 додатку 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року N 435, з включенням відомостей про донарахування застрахованій особі ОСОБА_1 середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (бази нарахування) за період з вересня 2014 року по жовтень 2015 року (включно) в розмірі 5 065, 49 грн. на місяць, з нарахуванням на них єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 22 %.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Комбінат благоустрою», нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату допомоги по тимчасовій непрацездатності за листопад, грудень 2015 року та січень 2016 року в сумі 6 319, 62 грн..

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Комбінат благоустрою», нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату компенсації за невикористанні дні щорічної відпустки за період з 28.10.2015 року по 12.01.2016 року в розмірі 502, 45 грн..

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбінат благоустрою» на користь позивача ОСОБА_1 понесені нею витрати по сплаті судового збору в розмірі 1653 ( одна тисяча шістсот п’ятдесят три) гривні 60 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні при його проголошенні у той же строк із дня отримання копії рішення.

Суддя

:

_5