КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2016 року 810/3258/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Управління соціального захисту населення Миронівської районної державної адміністрації Київської області, Київської обласної державної адміністрації

про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

о б с т а в и н и с п р а в и:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач або ОСОБА_1Б.) до Управління соціального захисту населення Миронівської районної державної адміністрації Київської області (далі – відповідач -1 або УСЗН Миронівської РДА Київської області), Київської обласної державної адміністрації (далі – відповідач-2 або КОДА), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Миронівської райдержадміністрації Київської області у прийнятті документів та оформлення подання до Київської обласної державної адміністрації щодо оформлення посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи та зобов’язати Управління соціального захисту населення Миронівської райдержадміністрації Київської області розглянути надані ОСОБА_1 документи, оформити та направити відповідне подання для розгляду уповноваженим органом – Київською обласною державною адміністрацією для вирішення питання про присвоєння статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії в межах наданих повноважень;

- зобов’язати Київську обласну державну адміністрацію розглянути подання Управління соціального захисту населення Миронівської райдержадміністрації Київської області про встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 та видати відповідне посвідчення.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач відноситься до 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. Згідно Експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 01.12.2015 №5400 захворювання позивача пов’язане з впливом аварії на ЧАЕС. У вересні ОСОБА_1 звернулася до Управління соціального захисту населення Миронівської райдержадміністрації Київської області із заявою, в якій просила розглянути документи, оформити та направити подання до Київської обласної державної адміністрації для вирішення питання про присвоєння статусу постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та видачі посвідчення постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.

Разом з тим відповідач відмовив у видачі посвідчення постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, посилаючись на Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2012 №76-VII (далі закон - №76-VII), яким виключено абзац п’ятий частини другої статті 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме виключено зону посиленого радіоекологічного контролю. Крім того відповідач зазначив, що починаючи з 01.01.2015 Департаментом соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації не приймаються подання райдержадміністрацій та міськвиконкомів на оформлення громадянам посвідчень потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 із числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4.

Позивач зазначає, що відмова відповідача у видачі їй посвідчення 1 категорії є протиправною, оскільки статтею 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що потерпілі від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, присвоюється категорія 1, а лист Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації №05-49-143 від 23.01.2015 не може бути підставою відмови у видачі ОСОБА_1 посвідчення потерпілої від наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, оскільки такий лист не є нормативним документом і не носить загальнообов’язкового характеру.

Заперечуючи проти позовних вимог, з підстав, викладених в письмових запереченнях, відповідач-1 - Управління соціального захисту населення Миронівської районної державної адміністрації Київської області зазначив, що позов ОСОБА_1 є безпідставним та не обґрунтованим, оскільки відповідно до листа Департаменту соціального захисту населення КОДА №05-49-143 від 23.01.2015 не приймаються подання райдержадміністрацій на оформлення громадянам посвідчень Чорнобильської катастрофи.

Крім того, відповідач у своїх запереченнях наголошує, що потерпілим від Чорнобильської катастрофи четвертої категорії може бути видане посвідчення потерпілого 1 категорії, у разі встановлення причинного зв’язку інвалідності з Чорнобильською катастрофою на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії. Причинний зв'язок захворювання з наслідками Чорнобильської катастрофи встановлено ОСОБА_1 як потерпілій від Чорнобильської катастрофи, на підставі посвідчення четвертої категорії, яке видане Київською облдержадміністрацією.

Разом з тим, на підставі Закону України №76-VII виключено абзац п’ятий частини другої статті 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме виключено зону радіоекологічного контролю.

Відповідач зазначає, що з 01.01.2015 позивач не проживає на території забрудненої зони, а тому відсутні правові підстави для віднесення ОСОБА_1 до постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи 4 категорії та видачі відповідного посвідчення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі №810/3258/16 та призначено справу до судового розгляду.

06 грудня 2016 року від позивача через службу діловодства суду надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності в порядку письмового провадження.

Представник відповідача-1 у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. На адресу суду надійшли заперечення, в яких відповідач-1 просив розглянути справу за відсутності уповноваженого представника.

Представник відповідача-2 у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Будь-яких заяв та клопотань на адресу суду не надходило.

Відповідно ч.1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 є громадянкою яка постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіологічного контролю (категорія 4), що підтверджується посвідченням Серії В-П № 065939, виданого 07 серпня 1994 року (4 категорія) (а.с.15).

Відповідно до Довідки обласної спеціалізованої МСЕК від 18.01.2016 серії АВ№0512703 від 15.01.2016 позивач має третю групу інвалідності з 15 січня 2015 року, причина інвалідності – захворювання пов’язане з впливом аварії на ЧАЕС (а.с. 16).

Експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв'язку хвороб, що привели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС №5400 від 01.12.2015 на засіданні №30 від 26.11.2015 встановлено діагноз: Рак правої молочної залози, gr. II-A, T2N0M0, кл.гр. ІІ, захворювання ОСОБА_1 пов'язане із впливом аварії на ЧАЕС (а.с. 17).

Згідно довідки Виконавчого комітету Пустовітської сільської ради Миронівського району Київської області №453 від 29.09.2016 ОСОБА_1 дійсно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, яке згідно Постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 №106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи», відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю з 26.04.1986 по даний час.

26.09.2016 позивач звернулась до Управління соціального захисту населення Миронівської райдержадміністрації Київської області із заявою, в якій просила розглянути документи, оформити та направити подання до Київської обласної державної адміністрації для вирішення питання про присвоєння ОСОБА_1 статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та видачі посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.

28.09.2016 відповідач листом №06-26/1091 відмовив у видачі посвідчення постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, посилаючись на Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2012 №76-VII (далі - Закон - №76-VII), яким виключено абзац п’ятий частини другої статті 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме виключено зону посиленого радіоекологічного контролю. Крім того відповідач зазначив, що починаючи з 01.01.2015 Департаментом соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації не приймаються подання райдержадміністрацій та міськвиконкомів на оформлення громадянам посвідчень потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 із числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4 (а.с.12).

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, соціального захисту потерпілого населення визначено Законом УРСР від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із змінами і доповненнями (далі - Закон № 796-XII).

Відповідно до статті 9 Закону № 796-XII особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт; громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.

Питання віднесення осіб до потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи визначенні нормами статей 11, 14 вказаного Закону.

Так, за приписами пункту 4 частини 1 статті 11 Закону № 796-XII до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Відповідно до пункту 1, 4 частини 1 статті 14 Закону № 796-XII інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1. До четвертої категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи відносяться особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Судом встановлено, що позивач постійно проживала на території зони посиленого радіоекологічного контролю та їй видано посвідчення потерпілого категорії 4, яке діє на час проживання або роботи у зоні посиленого радіоекологічного контролю.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 65 Закону № 796-XII учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. При зміні категорії, а також у випадках, передбачених статтею 17 цього Закону, посвідчення підлягає заміні. Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи регулює Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 із змінами і доповненнями (далі - Порядок № 51).

За визначенням, наведеним у Порядку № 51, посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», іншими актами законодавства.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 51 Посвідчення видаються інвалідам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи.

Статтею 15 Закону № 796-XII передбачено, що підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Положення статті 15 Закону № 796-XII кореспондуються з приписами пункту 10 Порядку № 51, відповідно до якого особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років посвідчення видаються на підставі довідки встановленого зразка (додаток № 7).

Отже, особи, які станом на 1 січня 1993 року постійно проживали або працювали на території зони посиленого радіоекологічного контролю понад чотири роки, визнаються потерпілими від Чорнобильської катастрофи та мають право на встановлення пільг і компенсацій, передбачених Законом № Закону № 796-XII.

Режим та правове визначення територій радіоактивного забруднення регулюється Законом України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VIII абзац п'ятий частини другої (визначення зони посиленого радіоекологічного контролю) Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», який визначав зони посиленого радіоекологічного контролю, виключений.

Цим же Законом статтю 2 («Визначення категорії зон радіоактивного забруднених територій») та 23 («Компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 4») Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виключені, вказані зміни до Закону вступили в силу з 01.01.2015.

Разом з тим, судом встановлено, що позивач на час встановлення 01.12.2015 Центральною міжвідомчою експертною комісією МОЗ та МНС України заключного діагнозу, який став підставою встановлення причинного зв'язку інвалідності з наслідками аварії на ЧАЕС, проживала на території зони посиленого радіоекологічного контролю (набуття чинності Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-УІІІ-01.01.2015), на той момент позивач мала статус потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Суд наголошує, що відповідно до приписів ст.12 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що право на отримання статусу особи, яка потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи, пов'язане саме з фактом встановлення причинного зв'язку інвалідності з наслідками аварії на ЧАЕС.

Окрім того, суд звертає увагу, що вказані зміни стосуються виключно питання правового режиму відповідної території, яка зазнала радіоактивного забруднення та не відносяться до інших питань, врегульованих законодавчими актами, зокрема, щодо визначення статусу та пільг осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Суд також акцентує увагу, що жодних змін у правовому регулюванні статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не відбулось.

Крім того, з аналізу приписів вказаних нормативно-правових актів вбачається, що виключення законодавцем з 01.01.2015 з правового поля зони посиленого радіоекологічного контролю не позбавляє особу статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4, оскільки наявність такого статусу пов'язана, зокрема, з фактом постійного проживання або постійної роботи чи постійного навчання на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови проживання або роботи чи постійного навчання станом на 1 січня 1993 року у цій зоні не менше чотирьох років, в той час як зона посиленого радіоекологічного контролю існувала до 01.01.2015.

Аналогічної правової позиції дотримується і Київський апеляційний адміністративний суд, про що зазначалось в ухвалі від 07.12.2015 в адміністративній справі № 810/2623/15.

Таким чином, з огляду на зазначене, судом встановлено, що позивач має всі юридичні підстави передбачені діючим законодавством на отримання посвідчення категорії 1.

Абзацом третім пункту 10 № 51 передбачено, що видача посвідчень провадиться іншим потерпілим і учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання.

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відмова Управління соціального захисту населення Миронівської районної державної адміністрації Київської області щодо не направлення до Київської обласної державної адміністрації подання на оформлення ОСОБА_1 посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорії 1 є протиправною та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Щодо позовної вимоги позивача зобов’язати Управління соціального захисту населення Миронівської районної державної адміністрації Київської області внести подання на оформлення ОСОБА_1 посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 1 та зобов’язати Київську обласну державну адміністрацію розглянути подання Управління соціального захисту населення Миронівської райдержадміністрації Київської області про встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 та видати відповідне посвідчення необхідно сказати таке.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Водночас, згідно пункту 2 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.

Суд зазначає, що дискреційні функції відповідача, як суб'єкта владних повноважень щодо надання особі статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 на етапі, коли особа, яка звернулась, є інвалідом та вже має статус потерпілого 4 категорії, а також має докази на підтвердження причинного зв'язку інвалідності з Чорнобильською катастрофою, досить жорстко обмежені в законодавчому порядку, а тому зазначені відповідачем підстави відмови, зокрема, пов'язані із набранням чинності змінами, внесеними Законом України від 28.12.2014 № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» про виключення зони посиленого радіоекологічного контролю із зон, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, що на думку відповідача взагалі позбавляє позивача статусу потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, - не належить до передбачених законом підстав відмови в наданні позивачу статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та внесення подання на оформлення ОСОБА_1 відповідного посвідчення.

З урахуванням тієї обставини, що оскаржувані дії відповідача та в розглядуваній ситуації не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача внести подання на оформлення ОСОБА_1 посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 1, а тому позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Як вже зазначалось, доводи відповідача про те, що з 01.01.2015 було виключено зону посиленого радіологічного контролю є безпідставними та необґрунтованими, оскільки по-перше, відповідно до норм чинного законодавства визначення категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема 1 та 4 жодним чином не пов'язані між собою та, по-друге, на момент звернення до відповідача з пакетом документів про видачу посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії позивач мав статус потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії.

Безпідставним є також і посилання відповідача на лист Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації від 23.01.2015 № 05-49-143, оскільки вказаний лист Департаменту соціального захисту населення Київської облдержадміністрації не є рішенням органу виконавчої влади, не відносяться до регуляторних актів та носить лише інформаційний характер, а отже не має застосовуватися у діяльності Управління соціального захисту населення Миронівської районної державної адміністрації Київської області райдержадміністрації як обов'язковий та беззаперечний документ.

Аналогічні правові висновки викладено колегією суддів Київського апеляційного адміністративного суду в постанові від 04.11.2015 за результатом розгляду апеляційної скарги в адміністративній справі № 810/3002/15.

За таких обставин, вказані дії Управління соціального захисту населення Миронівської районної державної адміністрації Київської області щодо відмови в прийнятті документів позивача та оформленні подання до Київської облдержадміністрації для видачі посвідчення постраждалого І категорії є неправомірними та такими, що порушують права позивача.

З урахуванням тієї обставини, що вимоги зобов’язального характеру щодо відповідача 2 в розглядуваній ситуації не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях, а також те, що відповідач 2 не виконав обов’язку, покладеного на нього ч.2 ст. 71 КАС України, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, позаяк лист №05-49-143 від 23.01.2015 свідчить про безумовну та наперед визначену позицію щодо розгляду подань райдержадміністрації на оформлення громадянам, зокрема, посвідчень постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 із числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача 2 прийняти та розглянути подання Управління соціального захисту населення Миронівської райдержадміністрації Київської області стосовно позивача для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, а тому позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 51 Посвідчення видаються інвалідам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи.

Абзацом третім пункту 10 Порядку № 51 передбачено, що видача посвідчень провадиться іншим потерпілим і учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання.

Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний термін з дня надходження необхідних документів до органу, що видає посвідчення.

З огляду на що вимога позивача про зобов’язання Київської обласної державної адміністрації видати посвідчення є передчасною та задоволенню не підлягає.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною 1 ст.71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч.2 ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

При цьому, задовольняючи адміністративний позов суд враховує, що завдяки правовій позиції, обраній відповідачами, позивач був позбавлений можливості на належний розгляд документів про присвоєння статусу постраждалого від Чорнобильської катастрофи першої категорії та отримання пільг та компенсацій, передбачених для осіб цієї категорії.

При цьому суд бере до уваги, що позивач є інвалідом 30ї групи, відноситься до 4 категорії осіб, які постраждали від наслідків аварії на ЧАЕС, за станом здоров'я та діагнозом є особою, яка першочергово та невідкладно потребує судового захисту, який має бути ефективним та результативним.

Відповідно до змісту статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Вказане свідчить, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства. Суд займає активну позицію не лише під час вирішення публічно-правового спору, але й після набрання судовим рішенням законної сили.

У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п.40).

Приймаючи до уваги обставини справи суд вважає за необхідне зобов'язати відповідачів 2 та 3, які є суб'єктами владних повноважень, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, з таким розрахунком, щоб суб'єкт владних повноважень мав реальну можливість виконати судове рішення у визначений законом і цим рішенням спосіб з урахуванням об'єктивних обставин.

Керуючись ст.ст. 69-71, 158-163, 167 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Миронівської районної державної адміністрації Київської області у прийнятті документів та оформлення подання до Київської обласної державної адміністрації щодо оформлення посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи та зобов’язати Управління соціального захисту населення Миронівської райдержадміністрації Київської області розглянути надані ОСОБА_1 документи, оформити та направити відповідне подання для розгляду уповноваженим органом – Київською обласною державною адміністрацією для вирішення питання про присвоєння статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії в межах наданих повноважень.

Зобов’язати Київську обласну державну адміністрацію розглянути подання Управління соціального захисту населення Миронівської райдержадміністрації Київської області про встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1.

В решті позовних вимог відмовити.

Встановити для Миронівської районної державної адміністрації Київської області та Київської обласної державної адміністрації строк для надання суду звіту про виконання судового рішення - один місяць з дня набрання законної сили судовим рішенням.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.В. Горобцова