РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 лютого 2017 р.

Р і в н е

817/1950/16

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сала А.Б. за участю секретаря судового засідання Мідлік А.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Іванюк К.П.,

відповідача 1: представник Ганов О.О.,

відповідач 2: не прибув,

третьої особи відповідача: представник Торос Л.С., Ільчук М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Української Православної Церкви с.Рясники Парафіяльної ради Свято-Покровського храму Рівненської Єпархії

до

Рівненської обласної державної адміністрації Голови Рівненської обласної державної адміністрації третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Релігійна громада СВ. Покровської парафії Рівненської єпархії Української православної Церкви-Київський патріархат с.Рясники

про визнання протиправним та скасування розпорядження

В С Т АН О В И В:

Позивач , Українська Православна Церква с.Рясники Парафіяльної ради Свято-Покровського храму Рівненської Єпархії, звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів, Рівненської обласної державної адміністрації, Голови Рівненської обласної державної адміністрації, третя особа, яка на заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Релігійна громада Св. Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви - Київський Патріархат с.Рясники Гощанського району, про визнання протиправним та скасування розпорядження Голови Рівненської обласної державної адміністрації від 03.11.2016 №668 «Про використання Покровської церкви в с. Рясники Гощанського району».

Спірним розпорядженням внесено зміни до рішення виконавчого комітету Рівненської обласної ради народних депутатів щодо передачі у безоплатне користування позивачу культової будівлі та визначено користування даною культовою будівлею за позивачем та третьою особою на умовах, передбачених в окремих договорах, а також визначено ряд організаційних дій щодо виконання оспорюваного розпорядження відповідача.

У позовній заяві представник позивача зазначила, що рішенням Рівненської обласної Ради Народних депутатів від 03.12.1991 №221 позивачу передано у безоплатне користування для проведення богослужіння Свято-Покровський храм в с. Рясники, а відповідач, приймаючи спірне рішення про встановлення користування храмом, вийшов за межі своїх повноважень, чим порушив права, свободи та охоронювані законом інтереси позивача. Представник позивача стверджувала, що 03.10.1988 відділ охорони пам'яток архітектури Державного комітету Української РСР в справах будівництва передав за охоронним договором позивачу у безстрокове користування Покровську церкву 1911 року, чинність якого підтверджена рішенням Гощанського районного суду від 20.10.2015 у справі №557/1003/15-а, залишеного без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2015. Як переконана представник позивача, спірним рішенням відповідач фактично вніс зміни до чинного договору користування культовою спорудою, укладеного з позивачем ще у 1991 році, в односторонньому порядку, що, як вважає представник позивача, у разі спору може бути вирішено лише у порядку цивільного судочинства. При цьому представник позивача наголосила, що норма ч.3 ст.17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» щодо можливості передачі культової споруди у почергове користування релігійним громадам не підлягає до застосування наразі, оскільки дана культова споруда вже знаходиться та передана у користування у встановленому законом порядку позивачу, відтак внесення змін до чинного договору користування, за відсутності згоди позивача, може бути вирішене виключно у судовому порядку. На підставі викладеного представник позивача просила суд скасувати спірне розпорядження та задовільнити позов повністю.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю з підстав, зазначених у позовній заяві, просила суд позов задовільнити.

Відповідач 1 - Рівненська обласна державна адміністрація, позову не визнав, представник відповідача подав суду письмові заперечення проти адміністративного позову, у яких вказав, що з метою врегулювання міжконфесійного конфлікту, що виник навколо культової споруди - Покровської церкви в с. Рясники, та на забезпечення прав віруючих релігійної громади Св. Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви - Київський Патріархат с.Рясники Гощанського району, враховуючи відсутність згоди на почергове користування Покровською церквою в с. Рясники з боку релігійної громади Української Православної Церкви с.Рясники Парафіяльної ради Свято-Покровського храму Рівненської Єпархії, а також зважаючи на відсутність інших православних культових будівель, відповідачем було прийняте спірне розпорядження. Покликаючись до положень ст.17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», відповідно до якої при відсутності згоди щодо почергового користування культовою будівлею та майном відповідний порядок користування визначається державним органом, представник відповідача стверджував, що відповідачі діяли обгрунтовано, на підставі та у межах повноважень, визначених законом. З таких підстав просив суд відмовити у задоволенні позову за безпідставністю позовних вимог.

У судовому засіданні представник відповідача 1 заперечував проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Відповідач 2 - Голова Рівненської обласної державної адміністрації, до суду не прибув, участі уповноваженого представника у судовому засіданні не забезпечив, про причини неприбуття суд не повідомив. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Жодних заяв, клопотань, у тому числі щодо власної правової позиції з приводу заявлених позовних вимог, до суду не подав.

За таких обставин, враховуючи те, що судом не визнавалась обов'язковою явка відповідача 2, суд вважав за можливе розглянути справу без участі відповідача 2.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у судовому засіданні зазначила, що вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення, а спірне розпорядження відповідача 2 є законним, оскільки дана культова споруда - Покровська церква 1911 року була передана за охоронним договором 1988 року «Релігійній Раді», тобто усій релігійній громаді села Рясники, а не Українській Православній Церкві Московського Патріархату, як помилково стверджує позивач. Враховуючи те, що після 2015 року у селі утворилося дві релігійні громади, а позивач пішов на гостру конфронтацію щодо недопущення використання приміщення церкви для проведення богослужінь релігійної громади Св. Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви - Київського Патріархату, третя особа звернулася до відповідача 1 для розв'язання ситуації, який, як переконана представник, виніс єдине прийнятне рішення для обох релігійних громад с. Рясники - щодо почергового користування культовою спорудою, та яке жодним чином не порушує прав як позивача, так і третьої особи.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши залучені до матеріалів справи та зібрані судом письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно охоронного договору від 03.10.1988 Облвідділом в справах будівництва та архітектури виконкому Ровенської обласної Ради народних депутатів було передано парафії «Церковної Ради» с. Рясники Гощанського району у користування Покровську церкву 1911 року, що є на державній охороні і являється пам'яткою архітектури, для використання приміщення цього пам'ятника для безпосереднього богослужіння (а.с.31-34).

До вказаного охоронного договору від 03.10.1988 було складено Акт технічного огляду пам'ятника архітектури при передачі його в оренду (використання) від 03.10.1988, згідно якого проведено технічний огляд Покровської церкви 1911 року, яка є на державній охороні і передається позивачу для здійснення релігійних обрядів та засвідчено її задовільний стан (а.с.35-37).

На час укладення охоронного договору та передачі культової будівлі у користування на території Рясниківської сільської ради Гощанського району знаходилася одна релігійна громада, яка 25.09.1991 провела державну реєстрацію і була внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як Українська Православна Церква с.Рясники Парафіяльної ради Свято-Покровського храму Рівненської Єпархії, про що 15.12.2005 до ЄДР внесено запис за номером: 1 591 120 0000 000180.

Рішенням Рівненського облвиконкому від 25.09.1991 №173 зареєстровано статут релігійної громади Української Православної Церкви в с.Рясники Гощанського району Рівненської області, із застереженням, що питання, вказані вп.п.27, 28, 33, 39 вирішуються відповідно до чинного законодавства (а.с.141-145).

Рішенням виконавчого комітету Рівненської обласної ради народних депутатів від 03.12.1991 №221 передано у безоплатне користування релігійним громадам Української православної церкви, статути яких зареєстровані рішенням виконкому обласної Ради народних депутатів від 25.09.199 №173 культові будівлі та вирішено укласти охоронно-орендні договори з релігійними громадами по використанню ними культових будівель з додержанням установлених правил охорони і використання пам'яток історії та культури, зокрема, в селі Рясники (пункт 4 рішення від 03.12.1991 №221) (а.с.16-19).

27.05.2015 Рясниківською сільською радою Гощанського району Рівненської області видано довідку №562 по те, що богослужіння у Свято-Покровській церкві с. Рясники Гощанського району Рівненської області, яка належить громаді села, здійснює релігійна громада Української Православної Церкви в с.Рясники Гощанського району Рівненської області з дня реєстрації статуту (1991 р.) (а.с.15).

Згідно листа від 01.07.2016 №1485/0-2016 Гощанська районна державна адміністрація Рівненської області повідомила Рівненську обласну державну адміністрацію, що в ході детального вивчення складної релігійної ситуації, що склалася на території с. Рясники Гощанського району, безпосереднього спілкування з представниками обох релігійних громад с. Рясники та вивчивши усі документи, надані Бабинською ОТГ, комісія вирішила рекомендувати Рівненській облдержадміністрації встановити почергове користування культовою будівлею - Покровською церквою в с. Рясники Гощанського району (а.с.133).

Розпорядженням Голови Рівненської обласної державної адміністрації від 03.11.2016 №668 «Про використання Покровської церкви в с.Рясники Гощанського району» головою Рівненської обласної державної адміністрації вирішено, зокрема:

1. Внести зміни до пункту 4 рішення виконавчого комітету Рівненської обласної Ради народних депутатів від 03 грудня 1991 року №221 «Про реєстрацію статутів релігійних громад та передачу культових будівель» в частині, що стосується передачі у безоплатне користування релігійній громаді Української Православної Церкви в с. Рясники Гощанського району культової будівлі та укладення з нею охоронно-орендного договору по використанню нею культової будівлі з додержанням установлених правил охорони і використання пам'яток історії та культури, виключивши його.

2. Визначити, що культовою будівлею - Покровською церквою в с. Рясники Гощанського району по вул. Рівненська, 2, що є пам'яткою архітектури місцевого значення (охоронний №65-Рв), користуються релігійні громади Української Православної Церкви в с. Рясники Гощанського району (статут зареєстровано від 25 вересня 1991 року №173) та Св. Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви - Київський Патріархат с. Рясники (статут зареєстровано розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 20 липня 2015 року №378) у порядку і на умовах, передбачених окремими договорами.

4. Гощанській районній державні адміністрації укласти з релігійними громадами Української Православної Церкви в с.Рясники Гощанського району і Св. Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви - Київський Патріархат с.Рясники Гощанського району договори позички на безоплатне користування приміщенням Покровської церкви в с. Рясники Гощанського району з дотриманням установлених вимог чинного законодавства та інформувати обсну державну адміністрацію.

Іншими пунктами цього розпорядження визначається порядок його виконання (а.с.12).

Непогоджуючись з даним рішенням Голови Рівненської обласної державної адміністрації щодо встановлення почергового користування Покровською церквою позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правової оцінки встановленим обставинам у спірних правовідносинах суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23.04.1991 №987-XII (далі - Закон №987-XII), завданнями цього Закону є:

- гарантування права на свободу совісті громадянам України та здійснення цього права;

- забезпечення відповідно до Конституції України, Декларації про державний суверенітет України та норм міжнародного права, визнаних Україною, соціальної справедливості, рівності, захисту прав і законних інтересів громадян незалежно від ставлення до релігії;

- визначення обов'язків держави щодо релігійних організацій;

- визначення обов'язків релігійних організацій перед державою і суспільством;

- подолання негативних наслідків державної політики щодо релігії і церкви;

- гарантування сприятливих умов для розвитку суспільної моралі і гуманізму, громадянської злагоди і співробітництва людей незалежно від їх світогляду чи віровизнання.

Згідно із ст.8 Закону №987-XII, релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того ж культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об'єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.

Як встановлено судом, культова будівля - Свято-Покровська церква у с.Рясники Гощанського району, 1911 року забудови, передана у користування релігійній громаді Української Православної Церкви в с.Рясники Гощанського району Рівненської області на підставі охоронного договору від 03.10.1988, укладеного з обласним відділом у справах будівництва та архітектури виконкому Рівненської обласної ради.

На даний момент у с.Рясники Гощанського району Рівненської області зареєстровано дві релігійні громади православної церкви:

- релігійна громада Української православної церкви с.Рясники Парафіяльної ради Свято-Покровського храму Рівненської єпархії;

- релігійна громада Св.Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної церкви - Київський патріархат с.Рясники Гощанського району.

Між зазначеними громадами існує спір щодо користування культовою спорудою - Свято-Покровською церквою. Вказане підтверджено, зокрема, поясненнями представників сторін та третьої особи.

Згідно зі ст.17 Закону №987-XII, релігійні організації мають право використовувати для своїх потреб будівлі і майно, що надаються їм на договірних засадах державними, громадськими організаціями або громадянами.

Культові будівлі і майно, які становлять державну власність, передаються організаціями, на балансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування або повертаються у власність релігійних організацій безоплатно за рішеннями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Республіці Крим - Уряду Республіки Крим.

Культова будівля і майно, що є державною власністю, можуть передаватися у почергове користування двом або більше релігійним громадам за їх взаємною згодою. За відсутності такої згоди державний орган визначає порядок користування культовою будівлею і майном шляхом укладення з кожною громадою окремого договору.

Культова будівля та інше майно, які становлять історичну, художню або іншу культурну цінність, передаються релігійним організаціям і використовуються ними з додержанням установлених правил охорони і використання пам'яток історії та культури.

Договори про надання в користування релігійним організаціям культових та інших будівель і майна можуть бути розірвані або припинені в порядку і на підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Рішення державних органів з питань володіння та користування культовими будівлями і майном можуть бути оскаржені до суду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.

Суд зазначає, що правила ч.3 ст.17 Закону №987-XII про те, що за відсутності взаємної згоди релігійних громад на почергове користування культовою будівлею, державний орган визначає порядок користування культовою будівлею шляхом укладення з кожною громадою окремого договору, застосовуються лише під час вирішення питання про передачу такої будівлі в користування декільком релігійним громадам, які не неї претендують.

У випадках, коли культова будівля вже знаходиться у правомірному користуванні якоїсь однієї релігійної організації, дані правила не поширюються. У цьому разі договори про надання релігійним організаціям у користування культових та інших будівель і майна можуть бути розірвані або припинені в порядку й на підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Такі висновки суду узгоджуються із правовою позицією Вищого адміністративного суду України у постанові від 31.08.2006.

Разом з тим, у судовому засіданні представник третьої особи відповідача стверджувала про відсутність відповідних договорів про безоплатне користування культовою спорудою - Свято-Покровською церквою, як у позивача, так і у третьої особи, з приводу чого суд зазначає таке.

Дійсно, відповідно до ст.17 Закону №987-XII, релігійні організації мають право використовувати для своїх потреб будівлі і майно, що надаються їм на договірних засадах державними, громадськими організаціями або громадянами.

У ході судового розгляду представником позивача та представниками третьої особи на стороні відповідача не заперечувалась відсутність укладених відповідних договорів про користування культовою спорудою Свято-Покровською церквою у встановленому порядку як у Української Православної Церкви с.Рясники Парафіяльної ради Свято-Покровського храму Рівненської Єпархії (позивач), так і у Релігійної громади Св. Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви - Київський Патріархат с.Рясники Гощанського району (третя особа на стороні відповідача).

Водночас, як вже йшлося, рішенням виконавчого комітету Рівненської обласної ради народних депутатів від 03.12.1991 №221 було передано у безоплатне користування релігійним громадам Української православної церкви, статути яких зареєстровані рішенням виконкому обласної Ради народних депутатів від 25.09.199 №173 культові будівлі та вирішено укласти охоронно-орендні договори з релігійними громадами по використанню ними культових будівель з додержанням установлених правил охорони і використання пам'яток історії та культури, зокрема, в селі Рясники (пункт 4 рішення від 03.12.1991 №221) (а.с.16-19).

Як свідчать обставини справи, статут Української Православної Церкви с.Рясники Парафіяльної ради Свято-Покровського храму Рівненської Єпархії (позивач) зареєстровано рішенням Рівненського облвиконкому від 25.09.1991 №173, коли статут Релігійної громади Св. Покровської парафії Рівненської єпархії Української Православної Церкви - Київський Патріархат с.Рясники Гощанського району зареєстровано розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 20.07.2015 №378, про що 22.07.2015 видано відповідне свідоцтво за №1617. Вказані обставини не заперечувались представниками позивача та третьої особи у ході судового розгляду справи.

Крім того, постановою Гощанського районного суду Рівненської області від 20.10.2015, що набрала законної сили 09.12.2015, у справі №557/1003/15-а за позовом Української православної церкви с.Рясники Парафіяльної ради Свято-Покровського храму Рівненської єпархії до Рясниківської сільської ради Гощанського району Рівненської області про скасування рішення органу місцевого самоврядування та зобов'язання вчинити певні дії, зокрема, встановлено, що використання позивачем приміщення Покровської церкви, яка розташована в с.Рясники Гощанського району, на даний час проводиться на законних підставах, оскільки це приміщення передано релігійній громаді у безстрокове користування у 1988 році, що підтверджується охоронним договором від 03 жовтня 1988 року, укладеним між обласним відділом в справах будівництва та архітектури виконкому Рівненської обласної ради та церковною радою. На даний час вказаний договір ніким не змінювався та не скасовувався у встановленому законом порядку, отже являється чинним.

Вказані висновки суду підтримані колегією Житомирського апеляційного адміністративного суду в ухвалі від 09.12.2015 у даній справі.

Отже, суд зазначає, що відсутність даних про наявність належним чином оформленого договору безоплатного користування між державним органом і релігійною громадою за обставин, коли обов'язок організації і виконання рішення облвиконкому щодо укладення такого договору не був покладений на релігійну громаду, а культова споруда і майно, яке в ній знаходилось, були передані їй і довготривалий час (з 1988 року) перебували у користуванні, не дає підстав вважати, що таке фактичне користування було неправомірним.

Таких висновків дотримується і Вищий адміністративний суд України у постанові від 31.08.2006.

За таких обставин, доводи позивача щодо правомірності одноособового користування культовою спорудою - Свято-Покровською церквою у с.Рясники Гощанського району, 1911 року забудови, на підставі охоронного договору від 03.10.1988, укладеного з обласним відділом у справах будівництва та архітектури виконкому Рівненської обласної ради, є обгрунтованими.

Разом з тим, заперечуючи проти позовних вимог представник Рівненської обласної державної адміністрації покликався на правомірність дій відповідача щодо внесення змін до рішення виконавчого комітету Рівненської облради від 03.12.1991 №221, у спосіб та у межах повноважень, визначених законом України. З приводу чого суд зазначає наступне.

В Рішенні Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року

№ 7-рп/2009 (у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) вказано, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення. Тому, на думку Конституційного Суду України, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

В той же час, відповідно до ч.1, 2 ст.11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР), виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Відповідно до п.15 ч.1 ст.26 Закону № 280/97-ВР питання щодо скасування актів органів виконавчої влади, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням ради, прийнятим у межах її повноважень, вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно з ч.10 статті 59 зазначеного Закону акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Системний аналіз наведених положень законів України дає підстави вважати, що вносячи зміни до рішення виконавчого органу міської ради - рішення виконавчого комітету Рівненської обласної Ради народних депутатів від 03.12.1991 №221, відповідач - Голова Рівненської обласної державної адміністрації, вийшов за межі наданих законом повноважень, відтак, з урахуванням вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, спірне рішення є протиправним у цій частині.

Водночас, суд зазначає, що ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені, зокрема і органом місцевого самоврядування, після їх виконання.

Так, у постанові від 4 червня 2013 року у справі №21-64а13 Верховний Суд України зазначив, що у статті 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність. Цей принцип знайшов своє відображення у статті 74 Закону №280/97-ВР, згідно з якою органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами. Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

За наведених обставин, спірне Розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації від 03.11.2016 №668 «Про використання Покровської церкви в с.Рясники Гощанського району» в частині пунктів 1, 2 та 4 є протиправним та підлягає скасуванню, а позов в цій частині - до задоволення.

Оскільки пункти 3, 5, 6, 7 та 8 спірного розпорядження є суто організаційно-розпорядчими та не становлять предмет спору, в задоволенні позову у цій частині суду слід відмовити.

На підставі викладеного вище, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Частиною 3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає присудженню сума судового збору у розмірі 669,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-суб'єкта владних повноважень - Рівненської обласної державної адміністрації.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати пункти 1, 2 та 4 Розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації від 03.11.2016 №668 «Про використання Покровської церкви в с.Рясники Гощанського району».

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Присудити на користь позивача Української Православної Церкви с.Рясники Парафіяльної ради Свято-Покровського храму Рівненської Єпархії за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Рівненської обласної державної адміністрації судовий збір у розмірі 669,00 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало А.Б.