243/1554/17

1-кс/243/175/2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2017 року м. Слов'янськ

Слідчий суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

слідчого ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши в судовому засіданні в залі № 11 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області клопотання слідчого СВ Слов`янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 42016051720000075 від 28.07.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, стосовно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Слов`янськ Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, директора комунального закладу «Донецькій обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ст. 191 ч. 3, ст. 366 ч. 1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

27.02.2017 року до Слов`янського міськрайонного суду звернувся слідчий СВ Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 з клопотанням, узгодженим з прокурором Слов`янської місцевої прокуратури ОСОБА_4 з проханням застосування відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

З клопотання видно, що слідчим відділом Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області проводиться досудове розслідування за фактом розтрати, привласнення чужого майна, вчиненого шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, відомості про який 28.07.2016 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42016051720000075 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191, ч.1 ст.366 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що з 03.12.2012 року перебуває на посаді директора комунального закладу «Донецький обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями», що розташований за адресою: АДРЕСА_3 .

Будучи директором, ОСОБА_6 відповідно до Контрактів з директором комунального закладу «Донецький обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями» від 03.12.2012 року та від 18.05.2016 року, є уповноваженим представником установи при реалізації повноважень, функцій та обов`язків, передбачених актами законодавства, положенням про установу та іншими нормативними документами.

Відповідно до п. 4.3. Положення комунального закладу «Донецький обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями» в редакції від 05.11.2008 року, директор та головний бухгалтер несуть персональну відповідальність за додержанням порядку ведення і достовірність обліку та звітності.

Директор Центру, затверджує структуру Центру за погодженням з управлінням у справах сім`ї та молоді облдержадміністрації, ДОЦСССДМ, призначає на посаду та звільняє з посади працівників Центру згідно з чинним законодавством України, затверджує функціональні обов`язки працівників Центру, затверджує правила внутрішнього розпорядку Центру та контролює їх виконання, видає в межах своєї компетенції накази, організовує і контролює їх виконання, розпоряджатися коштами Центру в межах затвердженого кошторису витрат.

Таким чином, в період часу з 03.12.2012 по 31.08.2016 ОСОБА_6 , працюючи директором КЗ «Донецький обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями», обіймав посаду пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно - господарських функцій підприємства, тобто був службовою особою.

ОСОБА_6 , діючи умисно, з метою розтрати чужого майна, увійшов в злочинну змову з завідуючою господарством КЗ «Донецький обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями» ОСОБА_7 , та систематично в період з жовтня 2015 року по серпень 2016 року включно, затверджував табелі обліку робочого часу за період з жовтня 2015 року по серпень 2016 року включно, в які була внесена завідома неправдива інформація, а саме, що адміністратори чергові ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , працювали повний робочий день в КЗ «Донецький обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями», коли два працівники фактично не працювали, а навчались та працювали в іншому місці.

Відповідно до п.1.4 Наказу №489 від 05.12.2008 року Державного комітету статистики України, затверджено та введено в дію з 1 січня 2009 року типовi форми первинної облiкової документацiї пiдприємств, установ, органiзацiй, а саме №П-5 Табель обліку використання робочого часу, а отже відповідно до примітки ст. 358 КК України є офіційним документом.

Після чого, ОСОБА_6 , знаючи про те, що в табелі обліку робочого часу за період з жовтня 2015 року по серпень 2016 року включно, які є офіційними документами, внесені ОСОБА_7 неправдиві відомості, останній засвідчував їх своїм підписом, та видавав для нарахування та виплати заробітної плати.

Далі, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_6 діючи умисно, з корисливих мотивів, достовірно знаючи про те, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 фактично не працювали в КЗ «Донецький обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями», а навчались та працювали в іншому місці, затверджував своїм підписом розрахункові відомості заробітної плати, за період з жовтня 2015 року до серпня 2016 року включно, складені провідним бухгалтером ОСОБА_10 , які є офіційними документами.

Відповідно до Розділу 3, Наказу № 430/5 від 14.03.2013 Міністерства юстиції України, до видів документів, пов`язаних із забезпеченням соціального захисту громадян, що мають надходити до архівних установ у разі ліквідації підприємств, установ, організацій, які не належать до джерел формування Національного архівного фонду, відноситься «Розрахунково-платіжні відомості (особові рахунки) працівників, аспірантів, студентів», а отже відповідно до примітки ст. 358 КК України є офіційним документом.

Таким чином, ОСОБА_6 видавав завідомо неправдиві офіційні документи, які використовувались провідним бухгалтером ОСОБА_10 для обліку заробітної плати та єдиного соціального внеску, за відпрацьований час адміністраторами черговими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , коли два працівники фактично не працювали, а навчались та працювали в іншому місці.

В результаті, за період з жовтня 2015 року до серпня 2016 року включно, було зайво нараховано та виплачено заробітну плату за невідпрацьований час, а саме в той час коли два працівники фактично не працювали, а навчались та працювали в іншому місці, на загальну суму 44805,33 грн, а саме за період з 01.10.2015 року по 31.08.2016 року ОСОБА_9 у сумі 23266,77 грн, а з 01.10.2015 року по 31.07.2016 року ОСОБА_8 у сумі 21538,56 грн., та як наслідок, зайво проведення нарахувань та перерахувань єдиного соціального внеску на суму 16254,34 грн., чим було порушено п.1.4 «Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення, затверджених спільним наказом Міністерства охорони здоров`я України та Міністерства праці і соціальної політики від 05.10.2005 року №308/519., ст. 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року №108/95-ВР., ст. 94 Кодексу Законів про працю України №322-VII від 10.12.1971 року.

Крім того, ОСОБА_6 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , з метою розтрати та в подальшому привласнення бюджетних коштів, надавав табелі обліку робочого часу, з відомостями про те що адміністратори чергові ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , працювали повний робочий день в КЗ «Донецький обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями», коли два працівники фактично не працювали, а навчались та працювали в іншому місці. На підставі табелів обліку робочого часу, з внесеними завідомо неправдивими відомостями, було зайво нараховано та виплачено заробітну плату за невідпрацьований час, а саме в той час коли два працівники фактично не працювали, а навчались та працювали в іншому місці, на загальну суму 44805,33 грн., а саме за період з 01.10.2015 року по 31.08.2016 року ОСОБА_9 виплачена заробітна плата шляхом перерахування на банківську картку у сумі 23266,77 грн., а з 01.10.2015 року по 31.07.2016 року ОСОБА_8 виплачена заробітна плата шляхом перерахування на банківську картку у сумі 21538,56 грн., та як наслідок, зайво проведення нарахувань та перерахувань єдиного соціального внеску на суму 16254,34 грн., чим було порушено п.1.4 «Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення, затверджених спільним наказом Міністерства охорони здоров`я України та Міністерства праці і соціальної політики від 05.10.2005 року №308/519., ст. 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року №108/95-ВР., ст. 94 Кодексу Законів про працю України №322-VII від 10.12.1971 року.

Таким чином, ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_7 вчинили розтрату бюджетних коштів на загальну суму 61069,67 грн.

Продовжуючи свій злочинний намір, ОСОБА_6 в період з 26.01.2016 року до 16.02.2016 року, привласнив грошові кошти перераховані на банківську картку ОСОБА_8 , в сумі 3000 грн.

23.01.2017 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_11 може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу щодо нього покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-які речі, що мають істотне значення для встановлення обставин злочину, незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Так, підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки вчинив тяжкий злочин, покарання за вчинення якого передбачено законом у розмірі від 5 до 8 років позбавлення волі.

Підставами вважати, що підозрюваний ОСОБА_11 може спробувати переховуватися від органів досудового розслідування та суду є також те, що наслідки та ризик втечі для підозрюваного ОСОБА_11 у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними, ніж покарання і процедура його відбування. Окрім того, ОСОБА_6 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що на даний час є тимчасово окупованою територію, що в подальшому може призвести до неможливості притягти останнього до кримінальної відповідальності. На теперішній час ОСОБА_6 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , що на 1/3 права власності належить останньому.

Підозрюваний ОСОБА_6 може знищити, сховати або іншим чином спотворити речі та документи, які мають доказове значення у кримінальному провадженні, та до яких останній, як директор Комунального закладу «Донецький обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями» має безпосередній доступ, оскільки останні містять на собі сліди скоєного правопорушення.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді директора Комунального закладу «Донецький обласний центр соціально-психологічної реабілітації», відповідно до своїх посадових обов`язків, здійснює безпосередньо керівництво співробітниками закладу ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 . Орган досудового розслідування вважає, що зазначені підстави, під приводом застосування до вказаних свідків заходів дисциплінарного чи матеріального характеру, в подальшому можуть сприяти незаконного впливу ОСОБА_6 на зазначених співробітників у кримінальному провадженні, спонукаючи до зміни наданих небажаних для нього показань, а також надання бажаних показань у подальшому.

Вказані обставини свідчать про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Захисником було надано до суду заперечення, яке обґрунтоване тим, що жодний ризиків не існує, оскільки у органу досудового розслідування немає ніяких законних підстав вважати, що ОСОБА_6 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки попередня поведінка підозрюваної говорить про інше, на виклики до слідчого або прокурора ОСОБА_6 являється постійно; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, він не може, оскільки всі докази стороною обвинувачення вже зібрані та вилучені в ході обшуку, усі необхідні та можливі експертизи та слідчі дії вже проведені.

Ризик незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні також відсутні тому, що підозрюваний не збирається цього робити, навпаки після порушення кримінального правопорушення він ніякого впливу на свідків не здійснював, та взагалі ні з ким з приводу вказаного кримінального правопорушення не спілкується, в зв`язку з чим у органу досудового розслідування відсутні будь які відомості про вплив підозрюваного на свідків, тому інформація про ці факти відсутні в клопотанні органу досудового розслідування.

Вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, ОСОБА_6 також не збирається, і протилежному немає жодних доказів. ОСОБА_6 раніше не судимий, до будь якої відповідальності, у тому числі адміністративній підозрюваний не притягався.

Подане клопотання слідчого є необгрунтованим, а ризики не наведеними належними та достатніми доказами, а тому клопотання на думку захисту не підлягає задоволенню.

Згідно положень ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Згідно матеріалів, що характеризують особу підозрюваного, ОСОБА_6 характеризується лише з позитивного боку, користується авторитетом та заслуженою повагою збоку керівництва та співробітників.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нбві злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосудця, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребу позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Злочин в якому підозрюється ОСОБА_6 , згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, за яке передбачене покарання строком від 3 до 8 років, тобто передбачене застосування судом ст. 75 КК України. Крім цього, як зазначалося вище, особа може вважатися винною у вчинені злочину, лише на підставі обвинувального вироку. На думку сторони захисту підозра, яку повідомив орган досудового розслідування ОСОБА_6 ґрунтуються лише на показах двох осіб, які мали конфлікт з адміністрацією установи з приводу несумлінного ставлення до своїх функціональних обов`язків, в іншій частині це лише припущення та домисли сторони обвинувачення.

Крім цього сторона захисту вважає безпідставним застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ще тому, що повідомлення про підозру останньому було повідомлено ще 23 січня 2017 року, тобто більш ніж місяць до звернення органу досудового розслідування до суду з клопотанням, що також може розцінюватися стороною захисту як психологічний вплив на підозрюваного, який не визнає вину та намагається довести органу досудового розслідування свою невинуватість.

На підставі викладеного, на думку сторони захисту, взагалі відсутня необхідність в обрані відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, тому що до теперішнього часу він своїми діями не дав органу досудового розслідування та суду вважати, що може вчинити дії, які згідно ст. 177 УПК України можуть розцінюватися як ризики.

В зв`язку з доведеним захист вважає, що обрання відносно ОСОБА_6 одного з найсуворіших запобіжного у вигляді домашнього арешту є недоцільним ще і тому, що він мешкає сам, та не зможе себе забезпечувати знаходячись цілодобово за місцем мешкання, не маючи можливості відвідувати працю, не маючи можливість заробляти гроші на власне існування, купляти продукти харчування та ліки, сплачувати комунальні платежі.

У зв`язку із не наведенням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відсутністю необхідності застосовувати до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а також в зв`язку з необхідністю забезпечення власного існування.

Вислухавши слідчого та прокурора, які підтримали клопотання, підозрюваного та захисника, які заперечували проти задоволення клопотання, приходжу до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Під час судового розгляду, на обґрунтування даного клопотання слідчим, надані наступні докази:

?Витяг з кримінального провадження № 42016051720000075 від 28.07.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України;

?Протоколи допитів свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_9 ;

?Довідки Слов`янської ОДПІ ГУ ДФС України № 15345/05-22-08-01-13-3 від 23.08.2016 року та № 16759/10/05-22-08-01 від 14.09.2016 року;

?Контракт с директором комунального закладу «Донецький обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді с функціональними обмеженнями» від 03.12.2012 року та від 18.05.2016 року;

?Положення про комунальний заклад «Донецький обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями»;

?Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників КЗ «Донецький обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями» м. Слов`янська, Донецької області;

?Звіти про виконану роботу за 2015 рік та за 2016 рік адміністратора чергового,

?Довідка Донецького національного медичного університету ім. М. Горького № 75Д/2016 від 27.09.2016;

?Довідка Донецького національного медичного університету ім. М. Горького № 85Д/2016 від 06.10.2016;

?Протоколи додаткового допиту свідка ОСОБА_8 , ОСОБА_17 ;

?Протокол огляду СD-диску з фотознімками з камер банкоматів;

?Висновок судово-економічної експертизи №1480 від 18.11.2016;

?Висновок судової-почеркознавчої експертизи №2/6-69 від 05.12.2016;

?Висновок судової-почеркознавчої експертизи №2/6-70 від 28.11.2016;

?Висновок судової-почеркознавчої експертизи №2/6-73 від 28.11.2016;

?Висновок судової-почеркознавчої експертизи №2/6-72 від 28.11.2016;

?Довідка КЗ «Донецький центр соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями» № 14 від 16.03.2016;

?Висновок судової-почеркознавчої експертизи №2/6-71 від 28.11.2016;

?Накази КЗ «Донецький центр соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями» №17/Б від 22.06.2016, №14/Б від 29.08.2016, №10/Б від 31.07.2015, №11/Б від 31.07.2016;

?Протокол допиту свідка ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_22 , ОСОБА_10 ;

?Протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_16 ;

?Повідомлення про підозру ОСОБА_6 та повідомленням про підозру ОСОБА_7 ;

?Протокол допиту підозрюваного ОСОБА_7

?Характеристика на ОСОБА_6 та характеризуючи його матеріали.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Підозрюваний ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років.

Однак, ані слідчим, ані прокурором в судовому засіданні не доведено наявності ризиків на які є посилання в клопотанні, та які передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню. Крім того, як встановлено в судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_6 є раніше не судимою особою, має стійкі соціальні зв`язки та постійне місце проживання та роботи.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_6 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ст. 194 ч. 4 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його вік, стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131-132, 176-181, 183-184, 193-196 КПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання слідчого СВ Слов`янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 42016051720000075 від 28.07.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, стосовно ОСОБА_6 відмовити.

Застосувати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 такі обов`язки:

1)прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;

2)не відлучатись із м. Лиман Донецької області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд пор зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4)утримуватися від спілкування зі свідками даного кримінального провадження.

Повідомити підозрюваного ОСОБА_6 про наслідки невиконання покладених на нього обов`язків, передбачених ст. 179 ч. 2 КПК України, а саме: в разі невиконання та недотримання умов особистого зобов`язання до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 до 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (від 400 грн. до 3200 грн.).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Строк дії даної ухвали становить два місяці з дня винесення ухвали до 28.04.2017 року.

Ухвала може бути оскаржена сторонами безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом 5 днів з дня винесення.

Слідчий суддя

Слов'янського міськрайонного суду ОСОБА_1