ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" лютого 2017 р. м. Київ К/800/6486/16

К/800/6905/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Донця О.Є.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року, касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2015 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська, у якому просив визнати протиправною відмову відповідача обчислювати та виплачувати пенсію за віком із урахуванням даних про заробітну плату, зазначених у довідці від 28 травня 2014 року № 163, та зобов'язати відповідача з 04 січня 2015 року здійснити позивачу перерахунок пенсії з урахуванням даних про розмір заробітної плати, зазначених у вказаній довідці.

Позов мотивований безпідставністю неврахування відповідачем при призначенні позивачеві пенсії за віком відомостей довідки про заробітну плату, виданої Головою ліквідаційної комісії Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного виробничого підприємства Бабушкінського району м. Дніпропетровська.

Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2015 року позов задоволено. Суд першої інстанції постановив:

визнати дії Управління Пенсійного фонду в Жовтневому районі м. Дніпропетровська щодо відмови у призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком із врахуванням даних про заробітну плату - незаконними;

зобов'язати Управління Пенсійного фонду в Жовтневому районі м. Дніпропетровська призначити ОСОБА_2 пенсію за віком із врахуванням даних про заробітну плату;

зобов'язати Управління Пенсійного фонду в Жовтневому районі м. Дніпропетровська здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 із врахуванням даних про заробітну плату зазначених в довідці від 28 травня 2014 року № 163.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року скасовано постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2015 року та прийнято рішення про часткове задоволення позову. Суд апеляційної інстанції постановив:

визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська щодо відмови ОСОБА_2 в обчисленні та виплаті пенсії за віком із врахуванням даних про заробітну плату, зазначених у довідці від 28 травня 2014 року № 163, на підставі його заяви від 05 січня 2015 року;

зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 05 січня 2015 року в частині здійснення розрахунку та виплати пенсії з урахуванням даних про розмір заробітної плати, зазначених у довідці від 28 травня 2014 року № 163, та прийняти рішення відповідно до законодавства.

У поданій касаційній скарзі позивач, із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У поданій касаційній скарзі відповідач, із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши та обговоривши доводи касаційних скарг, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач 05 січня 2015 року подав до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська заяву про призначення йому пенсії за віком. Разом із заявою надав довідку від 28 травня 2014 року № 163 про заробітну плату для обрахування пенсії з відповідним додатком до довідки, яка була видана Головою ліквідаційної комісії Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного виробничого підприємства Бабушкінського району м. Дніпропетровська.

Також позивач надав відповідачеві довідку від 15 квітня 2014 року № 49, згідно з якою позивач працював в ПЖРЕП Бабушкінського району з 01 вересня 1995 року до 02 лютого 1998 року на посаді електромонтера 3 розряду. Також повідомлялося, що ПЖРЕП Бабушкінського району перейменовано на Комунальне житлове ремонтно-експлуатаційне виробниче підприємство Бабушкінського району м. Дніпропетровська.

Пенсія за віком призначена позивачу з 04 січня 2015 року.

Листом від 29 травня 2015 року № 3-98 Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська повідомило позивача, що управління розглянуло заяву позивача та прийняло рішення про призначення пенсії за віком з 04 січня 2015 року без урахування заробітної плати за період сумісництва в Комунальному житловому ремонтно-експлуатаційному виробничому підприємстві Бабушкінського району м. Дніпропетровська. Підставою для цього слугувало те, що при перевірці відповідачем підтвердження цієї довідки первинними документами, відповідачу не вдалося з'ясувати місцезнаходження та встановити відповідність юридичної адреси вказаного підприємства.

При цьому, згідно з довідкою Головного управління статистики у Дніпропетровській області від 08 липня 2015 року № 05.3-76/2362, зазначене підприємство станом на 08 липня 2015 року значиться в ЄДРПОУ по Дніпропетровській області.

Неврахування відповідачем при призначенні позивачеві пенсії за віком відомостей, зазначених у названій довідці, зумовило звернення до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із протиправності спірних дій відповідача та необхідності зобов'язання останнього призначити та перерахувати позивачеві пенсію з урахуванням вищезазначеної довідки.

У свою чергу, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, погодився з висновками суду першої інстанції щодо протиправності дій відповідача, але дійшов висновку про те, що належним способом захисту порушеного права ОСОБА_2 на належне пенсійне забезпечення є зобов'язання відповідача повторно розглянути подану позивачем заяву про призначення пенсії з урахуванням відомостей про розмір заробітної плати, зазначений у довідці від 28 травня 2014 року № 163.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, частково погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 01 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до вказаного Закону врегульовано Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1.

За змістом підпункту «в» пункту 7 Порядку заробітна плата для призначення пенсії за період роботи до 01 липня 2000 року підтверджується довідкою підприємства, установи, організації. Форма і зміст цієї довідки визначені у додатку 1 Порядку.

Така довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (пункт 17 Порядку).

Відтак, обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Іншого чинним законодавством не передбачено.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що підставою для відмови позивачу в обчисленні пенсії з урахуванням довідки від 28 травня 2014 року № 163 може бути виключно факт відсутності первинних документів, на підставі яких видана ця довідка.

Попре викладене, відповідач у якості підстави для відмови позивачу у розрахунку пенсії з урахуванням зазначеної довідки послався виключно на факт неможливості з'ясування місцезнаходження та встановлення відповідності юридичної адреси підприємства, що видало таку довідку, що не може бути самостійним доказом відсутності підтвердження первинними документами викладених у довідці відомостей.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій стосовно протиправності дій Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська щодо відмови в обчисленні призначеної ОСОБА_2 пенсії з урахуванням довідки від 28 травня 2014 року № 163.

Разом із цим, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про:

1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;

2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача коштів;

5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» зміст ухвалених судових рішень повинен відповідати приписам статей 163, 165, 183-3, 183-4, 206, 207, 231, 232 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення судів усіх інстанцій, незалежно від виду провадження, повинно бути гранично повним, зрозумілим, чітким, обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини з додержанням зазначеної послідовності. Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення.

Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції, обираючи спосіб захисту порушеного права позивача на належне пенсійне забезпечення, дійшов помилкового висновку про необхідність зобов'язання відповідача повторно розглянути подану позивачем заяву, адже у випадку, що розглядається, пенсія останньому вже призначена, а спірним у цій справі є неврахування при її призначенні відомостей вказаної довідки.

При цьому, з огляду на наявність факту призначення позивачу пенсії за віком, заявлена ним позовна вимога щодо призначення такої пенсії з урахуванням відомостей про заробітну плату, викладених у спірній довідці, задоволенню не підлягає, а належним способом захисту порушеного права останнього є саме перерахунок вже призначеної пенсії з урахуванням відомостей указаної довідки.

З цих же підстав колегія суддів зауважує на помилку суду першої інстанції при ухваленні рішення в частині зобов'язання відповідача призначити пенсію. Водночас, колегія суддів указує на обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині необхідності зобов'язання здійснити перерахунок призначеної позивачеві пенсії. Однак, резолютивна частина постанови суду першої інстанції, а саме її другий та третій абзаци, є неконкретизованими, що може мати наслідком ускладнення її виконання. Разом із цим, такі недоліки рішення суду першої інстанції неможливо усунути шляхом його зміни у порядку статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційні скарги ОСОБА_2, Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська задовольнити частково.

Постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 листопада 2015 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду в Жовтневому районі м. Дніпропетровська щодо неврахування при призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком на підставі заяви від 05 січня 2015 року відомостей про заробітну плату, зазначених у довідці від 28 травня 2014 року № 163, яка вдана Головою ліквідаційної комісії Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного виробничого підприємства Бабушкінського району м. Дніпропетровська.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду в Жовтневому районі м. Дніпропетровська здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком, призначеної ОСОБА_2 на підставі заяви від 05 січня 2015 року, з урахуванням відомостей про заробітну плату, зазначених у довідці від 28 травня 2014 року № 163, яка вдана Головою ліквідаційної комісії Комунального житлового ремонтно-експлуатаційного виробничого підприємства Бабушкінського району м. Дніпропетровська, з дня призначення пенсії - 04 січня 2015 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута у порядку статей 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: