open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/2842/16 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

21 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Івченка М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» до Державної фіскальної служби України про визнання недійсною та скасування індивідуальної податкової консультації, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Фоззі-Фуд» (далі - Позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - Відповідач) про визнання недійсною та скасування індивідуальної податкової консультації від 04 серпня 2016 року №16910/6/99-99-15-02-02-15; зобов'язання Відповідача надати нову консультацію на запит ТОВ «Фоззі-Фуд» від 15 березня 2016 року, з урахуванням висновків суду; зобов'язання Відповідача подати звіт про виконання рішення у 30-денний строк з дня набрання ним законної сили.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Позивача, заперечення представника Відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 15 березня 2016 року Позивач звернулось до ДФС України із запитом, в якому просило надати письмову індивідуальну податкову консультацію з питань:

чи має право Товариство зменшити фінансовий результат до оподаткування у 2015 та 2016 роках на суму отриманих доходів у вигляді дивідендів від ІСІ та/або від материнської компанії, власником корпоративних прав яких воно є?

якщо Товариство має право зменшити фінансовий результат до оподаткування на вказані дивіденди, то просило роз'яснити, якими саме доходами вважаються такі дивіденди в розумінні положень пп. 140.4.1 п. 140.4 ст. 140 ПК України?

20 квітня 2016 року Позивач отримав лист від Відповідача №8210/6/99-99-19-02-02-15 від 13 квітня 2016 року, яким останній повідомив, що з порушених Позивачем питань направлені запити до Комітету Верховної Ради України з питань податкової і митної політики та Міністерства фінансів України, а тому роз'яснення буде надано після отримання відповіді на ці запити.

04 серпня 2016 року Відповідач листом №16910/6/99-99-15-02-02-15 «Про надання консультації» повідомив платника податків, що з питання коригування фінансового результату до оподаткування товариством - платником податку на прибуток, що є власником корпоративних прав, на суми доходів, отриманих у вигляді дивідендів від ІСІ та/або від материнської компанії, слід керуватися листом Міністерства фінансів України від 25 липня 2016 року №31-11130-09-10/21370. Вказаний лист Міністерства фінансів України був доданий до листа ДФС України №16910/6/99-99-15-02-02-15 (копія додається).

Так, у листі Міністерства фінансів України від 25 липня 2016 року №31-11130-09-10/21370 зазначено, зокрема, що платник податку на прибуток зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від: платників податку на прибуток, для яких підпунктами 57.1-1.2 та 57.1-1.3 п. 57.1-1 ст. 57 Кодексу передбачено особливості сплати авансових внесків при виплаті дивідендів, крім платників, прибуток яких звільнений від оподаткування, та інститутів спільного інвестування; платників єдиного податку, які сплачують авансові внески з податку на прибуток.

Зазначене коригування здійснюється платником податку з урахуванням вимог пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Кодексу щодо суми річного доходу від будь якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період, та за умови відображення у складі доходів суми нарахованих дивідендів відповідно положень бухгалтерського обліку.

Не погоджуючись з наданою податковою консультацією, Позивач звернувся до суду.

За визначенням пп.14.1.172 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Відповідно ст.52 Кодексу за зверненням платників податків контролюючі органи безоплатно надають консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства (п. 52.1); податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2); за вибором платника податків консультація надається в усній або письмовій формі (п. 52.3); консультації надаються органом державної податкової служби або митним органом, в якому платник податків перебуває на обліку, або вищим органом державної податкової служби або вищим митним органом, якому такий орган адміністративно підпорядкований, а також центральним органом державної податкової служби або спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи (п. 52.4); контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень (п. 52.5).

Згідно п.53.3 ст.53 Кодексу платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену у письмовій формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

При цьому п.53.1 ст.53 Кодексу встановлено, що не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої у письмовій формі, зокрема на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація була змінена або скасована.

Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів вважає, що податкові консультації не мають сили правового акта, фактично є позицією податкового органу щодо того, як повинна застосовуватися норма права, а тому не можуть вступати в конкуренцію з іншими рішеннями (нормативно-правовими актами чи правовими актами індивідуальної дії) суб'єкта владних повноважень, оскільки за юридичною природою є відмінними від останніх.

Така форма оприлюднення офіційного розуміння окремих положень законодавства, що регулює податкові правовідносини, не породжує для відповідних суб'єктів настання будь-яких юридичних наслідків, не впливає на їхні права та обов'язки, а також не є обов'язковою для виконання, однак слід урахувати, що згідно приписів норм Податкового кодексу України платника податків не може бути притягнуто до відповідальності, якщо він діяв відповідно до податкової консультації, наданої у письмовій формі.

При цьому, підставою для визнання податкової консультації недійсною може бути лише її суперечність правовим нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Разом з тим, відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, як предмета адміністративного спору, є прямий (безпосередній) вплив рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на правовий статус фізичної чи юридичної особи, тобто обмеження її прав, свобод, покладення на неї обов'язків.

Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань згідно вимог ч.2 ст.200 КАС України.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст.201, 202 КАС України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Ухвала складена в повному обсязі 24 лютого 2017 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Джерело: ЄДРСР 64951975
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку