Справа № 635/862/17

Номер провадження 2/635/1291/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2017 року с. Покотилівка.

Харківський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді – Полєхіна А.Ю., при секретарі Лисенко О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с. Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області про визнання права власності на частку в спільному майні подружжя та в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Харківського районного суду Харківської області з позовом до Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області та просить суд: визнати за нею право власності на житловий будинок літ. «А-2», загальною площею 219,50 кв.м, житловою площею 81,40 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами: вбиральнею літ. «Б», місцевою очисною спорудою літ. «В», колодязем літ. «К», огорожею № 1, 2, що розташований по пров. Аграрному (кол. пров. Радгоспний), № 2 «а» в смт Пісочин Харківського району Харківської області, в цілому, з яких на 1/2 частину, як на частку в спільному майні подружжя, а на іншу 1/2 частину, в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_2 ОСОБА_3 Вольфганга, померлого 07 вересня 2015 року; визнати за нею, право власності на земельну ділянку площею 0,0572 га, кадастровий № 6325157900:00:008:0105, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що розташована в смт Пісочин Харківського району Харківської області, пров. Аграрний (кол. пров. Радгоспний), № 2, в цілому, з яких на 1/2 частину, як на частку в спільному майні подружжя, а на іншу 1/2 частину, в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_2 ОСОБА_3 Вольфганга, який помер 07 вересня 2015 року; визнати за нею право власності на автомобіль марки VOLKSWAGEN JETTA, 2010 року випуску, кузов № НОМЕР_1, синього кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу САЕ 387925, видане ВРЕР № 2 ГУМВСУ Харків, в цілому, з яких на 1/2 частину, як на частку в спільному майні подружжя, а на іншу 1/2 частину, в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_2 ОСОБА_3 Вольфганга, який помер 07 вересня 2015 року.

В обґрунтування позову позивач посилається на наступне.

Вона, ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4) ОСОБА_5, є громадянкою України, з 18 жовтня 2003 року перебувала у шлюбі з громадянином ОСОБА_6 ОСОБА_2 ОСОБА_3 Вольфгангом, який був зареєстрований між ними у відділі ЗАЦСу м. Кельн.

Під час знаходження в зареєстрованому шлюбі вони з чоловіком на території України придбали наступне майно: житловий будинок № 2 «а», загальною площею 219,50 кв.м, житловою площею 81,40 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами по провулку Аграрному (колишній пров. Радгоспний) в смт Пісочин Харківського району Харківської області; земельну ділянку площею 0,0572 га, кадастровий № 6325157900:00:008:0105, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що розташована в смт Пісочин Харківського району Харківської області, пров. Аграрний (кол. пров. Радгоспний), № 2; та легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN JETTA, 2010 року випуску, кузов № НОМЕР_1, синього кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Позивач зазначає, що житловий будинок літ. «А-2», загальною площею 219,50 кв.м, житловою площею 81,40 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами вбиральнею літ. «Б», місцевою очисною спорудою літ. «В», колодязем літ. «К», огорожею № 1, 2 за № 2 «а» по провулку Аграрному (колишній провулок Радгоспний) в смт Пісочин Харківського району Харківської області належить її чоловікові ОСОБА_2 ОСОБА_3 Вольфгангу, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_7 29.11.2010 року, реєстр № 4651. Право власності було зареєстровано в КП «ХРБТІ» 07.12.2010 року, реєстраційний номер 28618992, номер запису 3498 в книзі 25.

Крім того, земельна ділянка площею 0,0572 га, кадастровий № 6325157900:00:008:0105, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що розташована в смт Пісочин Харківського району Харківської області, провулок Аграрний (колишній провулок Радгоспний), № 2, також належить її чоловікові ОСОБА_2 ОСОБА_3 Вольфгангу, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_7 29.11.2010 року, реєстр № 4654. Право власності було зареєстровано в Управлінні Держкомзему Харківського району Харківської області в Поземельній книзі 14.12.2010 року за № 703000080105001.

Позивач вказує, що договори купівлі-продажу будинку та земельної ділянки були укладені за її, як дружини покупця, попередньою згодою, на грошові кошти, які є спільною власністю подружжя.

Рішенням VI сесії VII скликання Пісочинської селищної ради від 19.02.2016 року «Про перейменування вулиць, провулків, проїздів, в’їздів та інших об’єктів топоніміки на території населених пунктів Пісочинської селищної ради» провулок Радгоспний в смт Пісочин було перейменовано на провулок Аграрний.

Легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN JETTA, 2010 року випуску, кузов № НОМЕР_1, синього кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 також був придбаний її чоловіком ОСОБА_2 ОСОБА_3 Вольфгангом 03 березня 2011 року.

Посилаючись на те, що її чоловік ОСОБА_2 ОСОБА_3 Вольфганг помер 07 вересня 2015 року за місцем свого постійного проживання в м. Кельн у Федеративній Республіці ОСОБА_6, а вона, як дружина померлого, є спадкоємцем першої черги, прийняла спадщину, однак, згідно вимог як законодавства ОСОБА_6, так і норм міжнародного права, не в змозі в ОСОБА_6 оформити свої права на спадкове майно, яке знаходиться в Україні та підлягає державній реєстрації в цій країні, позивач просить суд задовольнити позов.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву, згідно якої, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив справу розглянути за його відсутності.

Представник відповідача - Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області в судове засідання не з’явився, надав до суду письмову заяву, в якій визнав позовні вимоги та просив суд розглядати справу за його відсутності.

Згідно ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши докази, які додані до позовної заяви в підтвердження позову, суд приходить до наступного.

Позивач ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4) ОСОБА_5, яка є громадянкою України, з 18 жовтня 2003 року перебувала у шлюбі з громадянином ОСОБА_6 ОСОБА_2 ОСОБА_3 Вольфгангом, який був зареєстрований між ними у відділі ЗАЦСу м. Кельн, ОСОБА_6, реєстраційний номер Е 4144/2003, що підтверджується свідоцтвом про шлюб з апостилем та їх перекладом на українську мову, посвідченим приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_8 16.01.2016 року, реєстр № 298.

Відповідно до положень ст. 58 Закону України «Про міжнародне приватне право» шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.

Під час знаходження в зареєстрованому шлюбі, сторони на території України придбали наступне майно: житловий будинок № 2 «а», загальною площею 219,50 кв.м, житловою площею 81,40 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами по пров. Аграрному (кол. пров. Радгоспний) в смт Пісочин Харківського району Харківської області; земельну ділянку площею 0,0572 га, кадастровий № 6325157900:00:008:0105, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що розташована в смт Пісочин Харківського району Харківської області, пров. Аграрний (кол. пров. Радгоспний), № 2; та легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN JETTA, 2010 року випуску, кузов № НОМЕР_1, синього кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Житловий будинок літ. «А-2», загальною площею 219,50 кв.м, житловою площею 81,40 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами вбиральнею літ. «Б», місцевою очисною спорудою літ. «В», колодязем літ. «К», огорожею № 1, 2 за № 2 «а» по пров. Аграрному (кол. пров. Радгоспний) в смт Пісочин Харківського району Харківської області належить чоловікові позивача - ОСОБА_2 ОСОБА_3 Вольфгангу, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_7 29.11.2010 року, реєстр № 4651. Право власності було зареєстровано в КП «ХРБТІ» 07.12.2010 року, реєстраційний номер 28618992, номер запису 3498 в книзі 25. Зазначені обставини підтверджуються Договором купівлі-продажу житлового будинку та Витягом про державну реєстрацію прав № 28270633 від 07.12.2010 року.

Згідно до п. 7.3 вищевказаного Договору купівлі-продажу житлового будинку цей договір був укладений за попередньою згодою позивача, на грошові кошти, які є спільною власністю подружжя.

Відповідно до Звіту про незалежну оцінку майна, виготовленого ТОВ «МЕГАПОЛІС І ПАРТНЕРИ» 13.09.2016 року, вартість цього житлового будинку на цей час складає 976848,00 гривень.

Земельна ділянка площею 0,0572 га, кадастровий № 6325157900:00:008:0105, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що розташована в смт Пісочин Харківського району Харківської області, пров. Аграрний (кол. пров. Радгоспний), № 2, також належить чоловікові позивача - ОСОБА_2 ОСОБА_3 Вольфгангу, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ХРНО ОСОБА_7 29.11.2010 року, реєстр № 4654. Право власності було зареєстровано в Управлінні Держкомзему Харківського району Харківської області в Поземельній книзі 14.12.2010 року за № 703000080105001. Зазначені обставини підтверджуються Договором купівлі-продажу земельної ділянки та відміткою на Державному акті на право власності на земельну ділянку

Згідно до п. 6 вищевказаного Договору купівлі-продажу земельної ділянки цей договір був укладений за попередньою згодою позивача, як дружини покупця, на грошові кошти, які є спільною власністю подружжя.

Відповідно до Звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки № 145310, виготовленого ФОП ОСОБА_9 від 09.12.2016 року, ринкова вартість цієї земельної ділянки на цей час складає 59844,00 гривень.

Рішенням VI сесії VII скликання Пісочинської селищної ради від 19.02.2016 року «Про перейменування вулиць, провулків, проїздів, в’їздів та інших об’єктів топоніміки на території населених пунктів Пісочинської селищної ради» провулок Радгоспний в смт Пісочин було перейменовано на провулок Аграрний, що підтверджується витягом з цього рішення.

Легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN JETTA, 2010 року випуску, кузов № НОМЕР_1, синього кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 також був придбаний чоловіком позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3 Вольфгангом 03 березня 2011 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу САЕ 387925, виданим ВРЕР № 2 ГУМВСУ Харків.

Відповідно до Звіту про оцінку майна № АS08-170116-002, виготовленого ТОВ «Інститут незалежної експертної оцінки» 16.01.2017 року, ринкова вартість цього автомобілю на цей час складає 290 948,63 гривень.

Таким чином, вищевказане нерухоме та рухоме майно є спільною сумісною власністю позивача та її чоловіка, оскільки було придбано на спільні грошові кошти подружжя під час перебування в зареєстрованому шлюбі, відповідно до вимог ст. 60 СК України (в ред. 2002 року), де зазначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно до вимог ст.ст. 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу; у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Аналогічні положення закріплені і в п. 22 Постанови Пленуму ВС України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року № 11.

За приписами ст. 61 Закону України «Про міжнародне приватне право» подружжя може обрати для регулювання майнових наслідків шлюбу право особистого закону одного з подружжя або право держави, у якій один з них має звичайне місце перебування, або, стосовно до нерухомого майна, право держави, у якій це майно знаходиться.

За таких обставин, з урахуванням того, що спірне майно знаходиться на території України, то для регулювання майнових наслідків шлюбу позивача обирається право України, відповідно до якого частки кожного з подружжя є рівними, то кожному з подружжя належить по 1/2 частині всього спільного майна, що дає позивачеві підстави ставити питання про визнання за нею права власності на 1/2 частину спірних житлового будинку, земельної ділянки та автомобілю, як на частку в спільному майні подружжя, відповідно до вимог СК України.

Чоловік позивача ОСОБА_2 ОСОБА_3 Вольфганг помер 07 вересня 2015 року за місцем свого постійного проживання в м. Кельн у Федеративній Республіці ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про його смерть, виданим відділом ЗАЦСу м. Кельн 09.09.2015 року, номер у реєстрі S 7642/2015, та Витягом із актового запису про смерть № S 7642/2015 від 09.09.2015 року з апостилем та їх перекладами на українську мову, посвідченими приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_8 16.01.2016 року, реєстри №№ 294, 295, 296, 297.

Після смерті чоловіка, відповідно до положень законодавства ОСОБА_6, позивач, як дружина померлого, прийняла спадщину, бо не відмовилась від неї шляхом подачі заяви до суду про відмову від спадщини протягом шести тижнів, з моменту, коли їй стало відомо про відкриття та придбання спадщини, що передбачено §§ 1931, 1942-1946 Цивільного уложення ОСОБА_6 від 1900 року, оформила права на спадкове майно, що знаходиться у ОСОБА_6.

Суд враховує, що позивач не в змозі в ОСОБА_6 оформити свої права на спадкове майно, яке знаходиться в Україні та підлягає державній реєстрації в цій країні.

Відповідно до положень ст. 71 Закону України «Про міжнародне приватне право» спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України.

Аналогічні положення були закріплені і в Консульському договорі між СРСР та Федеративною Республікою ОСОБА_6 від 25 квітня 1958 року, в ч. 3 ст. 28 якого зазначено, що у відносно нерухомого спадкового майна застосовується законодавство держави місцезнаходження майна.

Суд знаходить, що, оскільки все спірне спадкове майно чоловіка позивача знаходиться на території України і підлягає державній реєстрації в Україні, то правовідносини щодо спадкування цього майна повинні регулюватися законодавством України.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини, входять 1/2 частина спірних житлового будинку, земельної ділянки та автомобілю, та є об’єктом спадкування після смерті ОСОБА_2 ОСОБА_3 Вольфганга.

Позивач ОСОБА_1, як дружина померлого, є єдиною спадкоємицею першої черги за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 ОСОБА_3 Вольфганга, відповідно до ст. 1261 ЦК України.

Позивач у встановлений законом шестимісячний строк, з дня відкриття спадщини з заявою до нотаріальної контори в Україні не зверталась, однак спадщину прийняла, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини за адресою: ОСОБА_6, 50672 м. Кельн, Брюсселер Штрассе, 98-«а», продовжує проживати там, що підтверджується відмітками в її посвідченні на постійне проживання у ОСОБА_6 та в паспорті спадкодавця.

Згідно вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців він не заявив про відмову від неї. Позивач не відмовлялася від прийняття спадщини, крім неї на це майно інші особи не претендують.

В жовтні 2016 року представник позивача ОСОБА_4 звернулась до Першої державної нотаріальної контори Харківського району з питання оформлення права позивача на частку в спільному майні подружжя та спадкових прав на вищевказане майно, однак листом Першої державної нотаріальної контори Харківського району від 26.10.2016 року за № 3409/01-16 їй було відмовлено в цьому та запропоновано звернутися до суду з цих питань, тому як відсутні документи, що стверджують факт прийняття нею спадщини після смерті спадкодавця у встановлений шестимісячний строк з дня смерті спадкодавця.

Таким чином, позивач позбавлений можливості оформити свої права в нотаріальній конторі.

З Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру за № 45899892 від 23.11.2016 року, наданої Першою ДНК Харківського району Харківської області, вбачається, що в Спадковому реєстрі відсутня інформація щодо заведених спадкових справ та видачі на їх підставі свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 ОСОБА_3 Вольфганга.

Родинні стосунки позивачем та спадкодавцем підтверджується свідоцтвом шлюб між ними. Факт смерті спадкодавця підтверджується свідоцтвом та актовим записом, а прийняття позивачем спадщини - відмітками в її посвідченні на постійне проживання у ОСОБА_6 та в паспорті мого чоловіка.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1, не суперечать закону та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 58, 61, 71 Закону України «Про міжнародне приватне право», ч. 3 ст. 28 Консульського договору між СРСР та Федеративною Республікою ОСОБА_6 від 25.04.1958 року, ст.ст. 60, 69, 70 СК України, ст. ст. 1216, 1218, 1220, 1223, 1261, 1268-1270 ЦК України (в ред. 2003 року), ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 197 ч.2, 209, 212-215, ч.1 ст. 256 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, право власності на житловий будинок літ. «А-2», загальною площею 219,50 кв.м, житловою площею 81,40 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами: вбиральнею літ. «Б», місцевою очисною спорудою літ. «В», колодязем літ. «К», огорожею № 1, 2, що розташований по пров. Аграрному (кол. пров. Радгоспний), № 2 «а» в смт Пісочин Харківського району Харківської області, в цілому, з яких на 1/2 частину, як на частку в спільному майні подружжя, а на іншу 1/2 частину, в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 ОСОБА_3 Вольфганга, померлого 07 вересня 2015 року.

Визнати за ОСОБА_1, право власності на земельну ділянку площею 0,0572 га, кадастровий № 6325157900:00:008:0105, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що розташована в смт Пісочин Харківського району Харківської області, пров. Аграрний (кол. пров. Радгоспний), № 2, в цілому, з яких на 1/2 частину, як на частку в спільному майні подружжя, а на іншу 1/2 частину, в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 ОСОБА_3 Вольфганга, померлого 07 вересня 2015 року.

Визнати за ОСОБА_1, право власності на автомобіль марки VOLKSWAGEN JETTA, 2010 року випуску, кузов № НОМЕР_1, синього кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу САЕ 387925, видане ВРЕР № 2 ГУМВСУ Харків, в цілому, з яких на 1/2 частину, як на частку в спільному майні подружжя, а на іншу 1/2 частину, в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 ОСОБА_3 Вольфганга, померлого 07 вересня 2015 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: А.Ю. Полєхін.