Доповідач - Стахова Н.В.

Справа № 419/1081/16-ц

Провадження № 22ц/782/999/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«10» лютого 2017 року м.Сєвєродонецьк

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого Стахової Н.В.

суддів: Авалян Н.М., Коротенка Є.В.

за участю секретаря Попової Д. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Апеляційного суду Луганської області в м.Сєвєродонецьку Луганської області апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на заочне рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 25 липня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" про визнання дій неправомірними, стягнення коштів,

в с т а н о в и л а :

У березні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до Новоайдарського районного суду Луганської області із вказаним позовом, в якому просив визнати неправомірними дії Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк») з одностороннього блокування коштів, стягнути на його користь з відповідача залишок коштів у сумі 116654 грн.62 коп., пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань в сумі 25593 грн.70 коп., втрати від інфляції в сумі 2216 грн. 44 коп., три відсотки річних від простроченої суми - 1749 грн.82 коп. та судовий збір.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що на банківських картках у цьому банку зберігаються його власні кошти, а саме: на картці НОМЕР_1 - 102994,00 грн.; на картці НОМЕР_2 - 3313 грн.49 коп.; на картці НОМЕР_3 - 2020 грн.69 коп.; на картці НОМЕР_4 - 5012 грн.95 коп.; на картці НОМЕР_5 - 3313 грн., всього на суму 116654 грн.62 коп., але 26 листопада 2015 року відповідач без попередження та безпідставно заблокував належні йому кошти у розмірі 116654 грн.62 коп. і не повернув ці кошти на його звернення.

Відповідь мотивована положеннями ч.1, ч.2 ст. 9 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 14.10.2014 №1702-VІІ (далі - Закон України № 1702-VІІ), які регламентують, що суб'єкт первинного фінансового моніторингу відповідно до законодавства зобов'язаний на підставі поданих клієнтом (представником клієнта) офіційних документів або засвідчених в установленому порядку їх копій (якщо інше не передбачено цим Законом) здійснювати ідентифікацію та верифікацію клієнта (представника клієнта). При цьому, документи мають бути чинними (дійсними) на момент їх подання та включати всі необхідні ідентифікаційні дані.

Позивач вважає такі дії неправомірними, та такими, що порушують його права як споживача, а тому просить задовольнити позов.

Заочним рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області від 25 липня 2016 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано дії ПАТ КБ «ПриватБанк» з одностороннього блокування коштів, належних ОСОБА_3 неправомірними. Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь позивача кошти в сумі 116654 грн. 62 коп., пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за період з 28.11.2015 року по 28.03.2016 року в сумі 8585 грн.14 коп., інфляційні втрати за період з 28.11.2015 року по 28.03.2016 року в сумі 1399 грн.86 коп., та 3% річних за період з 28.11.2015 року по 28.03.2016 року в сумі 1166 грн.54 коп., а також судовий збір у розмірі 1462 грн.16 коп.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

При цьому в апеляційній скарзі вказує, що частково задовольняючи позов, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що у разі виникнення сумнівів у достовірності чи повноті наданої інформації про клієнта суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний провести поглиблену перевірку клієнта.

Оскільки, банк діяв в межах Договору про надання банківських послуг, укладеним між сторонами й відповідно до вимог ст.1074 ЦК України, то дії Банку по встановленню обмеження позивачу використовувати кошти, які отримані позивачем під час операцій з високим ступенем ризику, то відсутня неправомірність дій відповідача, вина як складових правопорушення й відповідно відсутній повний склад правопорушення, то відсутні підстави для покладання на відповідача збитків.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, колегія суддів доходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За правилом ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підстави своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст.61 цього Кодексу , які не підлягають доказуванню.

Суд за ч.1 ст.11 ЦПК України розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом установлено, що 28 травня 2014 року між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк» підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. ОСОБА_3 було відкрито банківські рахунки та видано пластикові кредитні карти № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5.

У листопаді 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» в односторонньому порядку заблокував видачу коштів позивачу, що знаходяться на його банківських рахунках з підстав ненадання клієнтом інформації та відповідних документів , на підставі яких здійснювалися операції по карткам: № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, НОМЕР_3, № НОМЕР_4, НОМЕР_5.

Згідно з виписками руху коштів по карткам ОСОБА_4 залишок коштів становить: на картці НОМЕР_1 - 102994,00 грн.; на картці НОМЕР_2 - 3313 грн.49 коп.; на картці НОМЕР_3 - 2020 грн.69 коп.; на картці НОМЕР_4 - 5012 грн.95 коп.; на картці НОМЕР_5 - 2731 грн. 62 коп.

Заперечуючи проти позову, представник відповідача посилався на правомірність дій Банку і відповідність їх вимогам Умов та Правил надання банківських послуг ПАТ КБ "ПриватБанк", з якими позивач погодився, приписи Законів України "Про банки і банківську діяльність" №2121-Ш від 07.12.2000 року (далі ЗУ № 2121-Ш) і "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення " від 14.10.2014 року № 1702-У11 (далі ЗУ №1702-У11).

Відповідно до п.п.1.3.2.13 Умов та Правил надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк» банк має право відмовитись від здійснення видаткових операцій за рахунком клієнта в разі виникнення вмотивованих підозр відносно використання банку для проведення незаконних операцій.

Згідно зі ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

У відповідності до положень ст. 64 ЗУ № 2121-Ш ч.ч.1,2,7 ст. 9 ЗУ № 1702-У11 банк має право на проведення ідентифікації та верифікації клієнтів відповідно до вимог законодавства України і у разі виникнення сумнівів у достовірності чи повноті наданої інформації про клієнта, як суб'єкт первинного моніторингу зобов'язаний провести поглиблену перевірку клієнта, витребувати необхідну інформацію і у разі ненадання клієнтом необхідних документів, - відмовитись від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансових операцій

Відповідно до ст. 16, 17 ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» фінансова операція підлягає внутрішньому фінансовому моніторингу, якщо у суб'єкта первинного фінансового моніторингу виникають підозри, які ґрунтуються, зокрема, на: критеріях ризиків, визначених самостійно суб'єктом первинного фінансового моніторингу з урахуванням критеріїв ризиків, встановлених центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму; встановленні за результатами проведеного аналізу факту (фактів) невідповідності фінансової (фінансових) операції (операцій) фінансовому стану та/або змісту діяльності клієнта; типологічних дослідженнях у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, підготовлених та оприлюднених спеціально уповноваженим органом. Суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), яка (які) містить (містять) ознаки, передбачені статтями 15 та/або16 цього Закону, та/або фінансові операції із зарахування чи списання коштів, що відбувається в результаті дій, які містять ознаки вчинення злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, та зобов'язаний зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), якщо її учасником або вигодоодержувачем за ними є особа, яку включено до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції (якщо види та умови застосування санкцій передбачають зупинення або заборону фінансових операцій), і в день зупинення повідомити спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку про таку (такі) фінансову (фінансові) операцію (операції), її (їх) учасників та про залишок коштів на рахунку (рахунках) клієнта, відкритому (відкритих) суб'єктом первинного фінансового моніторингу, який зупинив здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), та у разі зарахування коштів на транзитні рахунки суб'єкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на таких рахунках в межах зарахованих сум.

Таке зупинення фінансових операцій здійснюється на два робочих дні з дня зупинення (включно).

Спеціально уповноважений орган може прийняти рішення про подальше зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій), здійснене відповідно до частини першої цієї статті, на строк до п'яти робочих днів, про що зобов'язаний негайно повідомити суб'єкту первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що випадки обмеження прав клієнта щодо розпорядження коштами, які знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені в спеціальному законі. Правовою гарантією на невтручання у право власності на кошти є рішення суду, що відповідає ст. 41 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Обмеження права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом.

Доказів тому, що заблокувавши карткові рахунки позивача, відповідачем проводилися будь-які дії з виконання встановленої процедури інформування правоохоронних органів про фінансові операції за розрахунковим рахунком ПАТ КБ «ПриватБанк» з наявності підстав підозри щодо неправомірності їх проведення відповідачем не надано.

Отже, задовольняючи частково позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що дії банку з блокування рахунків позивача є неправомірними, оскільки у матеріалах справи немає будь-яких відомостей про те, що з використанням карток позивача було здійснено незаконну діяльність.

Самі по собі підозри у незаконності надходження на рахунок позивача значної суми грошових коштів не можуть бути підставою для застосування із сторони банку такої санкції як призупинення видаткових операцій при непідтверджені обставин, які були підставою для нього, та понад строки, встановлені чинним законодавством.

Ненадання ОСОБА_3 документів на вимогу відповідача не впливає на цей висновок колегії, оскільки будь-яких доказів обґрунтованості підозри щодо незаконності походження коштів позивача, відповідачем не надано.

Відповідно до ст..308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо судом першої інстанції ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст.303, 307,308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" відхилити.

Заочне рішення Новоайдарського районного суду Луганської області від 25 липня 2016 року залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: