Справа № 658/3092/16-ц

(провадження № 2/658/60/17)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2017 року м. Каховка

Каховський міськрайонний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Батовріної І.Г.,

за участю секретаря Берднікової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, м. Каховка Херсонської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, фермерського господарства «Ватра» про визнання права постійного користування часткою земельної ділянки в порядку спадкування за законом,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що після смерті батька позивача ОСОБА_6 залишилося спадкове майно, що складається з права постійного користування землею, загальною площею 53,3 га для ведення фермерського господарства, що розташована на території Костогризівської сільської ради Каховського району Херсонської області. Позивач є спадкоємцем померлого за законом, спадщину прийняв шляхом подання заяви до нотаріуса. Вважає, що всі права і обов'язки померлого при прийнятті спадщини переходять до спадкоємця, зокрема і право постійного користування земельною ділянкою. 06 вересня 2016 року Каховська районна державна нотаріальна контора винесла постанову про відмову у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом, мотивуючі тим, що оригіналу державного акту на земельну ділянку спадкоємцем не надано, а також право власності на неї не було оформлене спадкодавцем.

За вказаних обставин, просив визнати за ним право постійного користування ? частки земельної ділянки згідно державного акту серії НОМЕР_1, площею 53,3 га для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Косторгизівської сільської ради Каховського району Херсонської області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6.

Позивач в судовому засіданні на задоволенні позову наполягав у повному обсязі, з підстав викладених в ньому. Додатково пояснив, що надані письмові заперечення Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області вважає необґрунтованими та безпідставними, виходячи з наступного.

Так, Конституція України визначає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії, тому посилання відповідача на норми ЦК України та ЗК України не ґрунтується на законі. Отже, право постійного користування земельною ділянкою виникає в договірному порядку лише з 01 січня 2004 року, а майнове право що виникло раніше підлягає спадкуванню.

Оскільки право постійного користування земельною ділянкою у спадкодавця виникло до набрання чинності ЗК України, а рішенням Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 визнано неконституційним положення п. 6 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України щодо зобов'язання громадян, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди на них, тому вважає, що користувачі земельних ділянок не були позбавлені права користування і не зобов'язані в примусовому порядку переоформляти його на право власності чи укладати договір оренди земельної ділянки.

Крім того зазначив, що смерть батька не свідчить про автоматичне припинення права володіння земельною ділянкою, оскільки закон гарантує збереження права на землю за суб'єктами такого права.

В судове засідання представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Херсонській областіне з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, відповідно до змісту якої позовні вимоги не визнав з підстав викладених в запереченнях від 23 листопада 2016 року.

Так, заперечення відповідача мотивовані тим, що державний акт на право користування землею, виданий на ім'я ОСОБА_6 надавав останньому право користуватися земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства, а тому вказане право не може входити до складу спадщини та спадкуватися.

Посилання позивача на те, що законодавством України передбачена можливість успадкування права постійного користування земельною ділянкою і таке право ним було успадковане не ґрунтуються на законі, оскільки суперечать вимогам ст. 407 ЦК України, ст. 102-1 ЗК України.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні, діючи від себе особисто та в інтересах неповнолітнього сина - ОСОБА_3, позовні вимоги не визнала, заперечувала проти їх задоволення, посилаючись на те, що спірна земельна ділянка не являється власністю покійного ОСОБА_6, тому не може бути спадковим майно.

ОСОБА_4 позовні вимоги визнала, просила їх задовольнити.

Представник ФГ "Ватра" в судове засіданя не з"явився,причини неявки суду не відомі, про деньта час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних про права та взаємовідносини сторін для розгляду справи за відсутності представника відповідача Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, представника відповідача фермерського господарства «Ватра».

Вислухавши пояснення осіб, які з'явилися,дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову виходячи з наступного.

Суд за ч. 1 ст. 11 ЦПК України розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права.

За правилом ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підстави своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодекс, які не підлягають доказуванню.

Спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб - спадкоємців (ст. 1216 ЦК України).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України), незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України.

Відповідно до ч. 1ст. 125 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Згідно ч.1ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 131 ЗК України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до ЦK України з урахуванням вимог цьогоКодексу.

Пленум Верховного Суду України у п. 10 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив судам, що відповідно до ст. 1225 ЦK України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Згідно ч. 1 ст. 407 ЦK України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Відповідно до ч. 2 ст. 407 ЦК України у редакції, що діяла на час відкриття спадщини, та ч. 2 ст. 102-1 ЗК України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року, помер ОСОБА_6, про що складено відповідний актовий запис за № І (а.с. 27).

На підставі Державнго атку на право постійного користування землею ОСОБА_6 надано у постійне користування земельна ділянка площею 53,3 га в межах згідно з планом, що розташована на території Костогризівської сільської ради, для ведення селянського (фермерського) господарства (а.с. 71, 71 зв.).

Відповідно до виданої начальником відділу земельних ресурсів у Каховському районі довідки, фермерське господарство «Ватра» має на території Костогризівської сільської ради в постійному користуванні земельну ділянку площею 53,3 га (а.с. 73).

Як вбачається з нової редакції Статуту фермерського господарства «Ватра», його засновником є ОСОБА_2, членами ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8 (а.с. 115 - 116).

Постановою державного нотаріуса Заремба С.А. від 06 вересня 2016 року ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку земельної ділянки, наданої в постійне користування для ведення фермерського господарства, площею 53,3 гектарів, яка розташована на території Костогризівської сільської ради Каховського району Херсонської області, яка належала ОСОБА_6, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 року, відмовлено (а.с. 34, 34 зв.).

Як вбачається з вказаної постанови нотаріуса, спадкоємцями після смерті ОСОБА_6 є: син померлого ОСОБА_1, дочка померлого ОСОБА_10, дружина померлого ОСОБА_2, син померлого ОСОБА_3

Згідно вимог ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Не приймаються судом твердження позивача про те, що до спірних правовідносин не підлягають застосування норми ЦК України та Земельного кодексу України, оскільки відповідно до п. 4 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України 2003 року, що набрав чинності з 1 січня 2004 року, цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Предметом розгляду даної справи є правовідносини з приводу спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6, тобто вказані правовідносини виникли вже після вступу в дію ЦК України.

Посилання позивача на те, що ст. 1225 ЦК України передбачена можливість успадкування права постійного користування земельною ділянкою і таке право ним було успадковане, не узгоджується з вимогами чинного законодавства, зокрема ч. 1 ст. 407 ЦК України та ч. 5 ст. 102-1 ЗК України, якими передбачено лише договірний порядок установлення емфітевзису та не передбачено судового порядку його встановлення.

Доказів на підтвердження наявності чи відсутності такого договору позивачем не надано.

Державний акт на право постійного користування землею загальною площею 53,3 га на території Косторгизівської сільської ради Каховського району Херсонської області, виданий на ім'я ОСОБА_6, надавав останньому право користуватися земельною ділянкою. При цьому, позивач не позбавлений можливості звернутися до власника цієї земельної ділянки для оформлення своїх прав на користування нею.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що оскільки законом передбачено лише договірний порядок установлення емфітевзису, а такого договору не укладалось, тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про визнання права користування земельною ділянкою в порядку спадкування за законом.

За вказаних обставин, суд дослідивши всі зібрані по справі докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1, як недоведені, задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 16, 407, 1216, 1218, 1261 ЦК України, ст.ст. 102-1, 125, 126, 131 Земельного кодексу України, ст.ст. 5 - 8, 10 - 11, 57 - 60, 212, 213 - 215, 218 ЦПК України,

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, фермерського господарства «Ватра» про визнання права постійного користування часткою земельної ділянки в порядку спадкування за закономвідмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Херсонської області через Каховський міськрайонний суд Херсонської області.

Суддя І.Г. Батовріна