УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_________________________________________

______________________________________________________________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "16" лютого 2017 р. Справа № 906/1135/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

при секретарі Антонюк Н.Ю.

за участю представників сторін:

прокурори: Вихристюк О.Л. - посвідчення №043741 від 14.07.2016; ОСОБА_1 -

посвідчення №036440 від 30.11.2015;

від позивача: ОСОБА_2 - дов.№338 від 04.11.2016;

від 1-го відповідача: ОСОБА_3 - дов.№1414 від 12.12.2016; ОСОБА_4 -

дов.№1415 від 12.12.2015;

від 2-го відповідача: не з'явився;

від 3-го відповідача: не з'явився;

від третьої особи Управління державної служби надзвичайних ситуацій України у

Житомирській області: не з'явився;

від третьої особи Управління цивільного захисту населення Житомирської ОДА: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України

до 1) Публічного акціонерного товариства "Укртелеком";

2) Виконавчого комітету Коростенської міської ради;

3) Комунального підприємства "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) Управління державної служби надзвичайних ситуацій України у Житомирській області;

2) Управління цивільного захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації

про визнання незаконними та скасування рішень в частині від 28.04.2004 №177 та від 18.01.2012 №11, визнання недійсними свідоцтв про право власності від 07.05.2004 та від 30.01.2012, визнання права власності на нерухоме майно-сховище №ЖТ-20079

Заступник прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся з позовом до суду про:

- визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Коростенської міської ради від 28.04.2004 №177 в частині надання дозволу на оформлення за ВАТ "Укртелеком" права власності на "заглублений склад", що розташований по вул.Грушевського, 9 у м.Коростені загальною площею 143,3кв.м;

- визнання недійсним свідоцтва про право власності від 07.05.2004, видане ВАТ "Укртелеком" на "заглублений склад", що розташований по вул. Грушевського, 9 у м.Коростені загальною площею 143,3кв.м;

- визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Коростенської міської ради від 18.01.2012 №11 в частині надання дозволу на оформлення за ПАТ "Укртелеком" права власності на "заглублений склад", що розташований по вул.Грушевського, 9 у м.Коростені загальною площею 143,3кв.м;

- визнання недійсним свідоцтва про право власності від 30.01.2012, видане ПАТ "Укртелеком" на "заглублений склад", що розташований по вул.Грушевського, 9 у м.Коростені загальною площею 143,3кв.м;

- визнання права власності на нерухоме майно - сховище №ЖТ-20079, іменоване як "заглублений склад" за державою в особі Фонду Державного майна України.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на особливий правовий статус спірного нерухомого майна, у зв'язку з чим останнє належить до сфери управління Фонду державного майна України та не може бути приватизоване і перебувати у приватній власності ПАТ "Укртелеком".

Прокурори в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та поданих додаткових поясненнях №05/2-26039-17 від 17.01.2017 і №05/1-1043-16 від 15.02.2017. Вважають, що посилання відповідачів на наявність судового рішення господарського суду, який в межах встановленої компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, є безпідставними, так як, предмет і підстави позовних вимог у справах №906/225/16 та №906/1135/16 не є ідентичними. Наголошували, що строки позовної давності не порушено. Просили задовольнити позов.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги прокурора підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у поясненнях №10-25-433 від 12.01.2017.

Представники 1-го відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву №502/20 від 12.12.2016. Просили застосувати строки позовної давності.

Представник 2-го відповідача в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 192).

Представник 3-го відповідача в судове засідання не з'явився. 30.01.2017 до суду від КП "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради надійшло клопотання №66 від 25.01.2017 (а.с. 195) про розгляд справи без участі повноважного представника. Крім того, повідомляється, що останнє не може надати письмові пояснення щодо технічної інвентаризації та державної реєстрації права власності спірного майна, оскільки інвентаризаційна справа з відповідними документами ще в квітні місяці 2016 року передана для огляду до господарського суду Житомирської області.

Представник Управління державної служби надзвичайних ситуацій України у Житомирській області в судове засідання не з'явився. 13.02.2017 до суду від останнього надійшло клопотання №17/792 від 13.02.2017 про розгляд справи без участі повноважного представника (а.с. 197).

Представник Управління цивільного захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації в засідання суду також не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 189).

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали даної справи, оглянувши матеріали справи №906/225/16, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" (1-ий відповідач) звернулось 29.03.2004 з листом №350 до Коростенського міжрегіонального бюро технічної інвентаризації, в якому просить останнє провести інвентаризацію та державну реєстрацію об'єктів, які обліковуються на балансі ЦЕЗ №5, зокрема, такого об'єкту як заглублений склад А-Ш-150, що розташований за адресою: м. Коростень, вул. Грушевського, 9 (а.с. 29-30).

28.04.2004 виконавчим комітетом Коростенської міської ради (2-ий відповідач) прийнято рішення №177 “Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб” (а.с. 42-43), пунктом 1-3 якого вирішено оформити право власності за Відкритим акціонерним товариством “Укртелеком” на нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: м. Коростень вул. Грушевського 9, у тому числі, на заглублений склад загальною площею 143,3м.кв.

07.05.2004 виконавчим комітетом Коростенської міської ради на підставі вищевказаного рішення видано ВАТ “Укртелеком” свідоцтво про право власності на нерухоме майно на нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: Житомирська область, м. Коростень, вул. Грушевського, 9, серед яких заглублений склад загальною площею 143,3м.кв. (а.с. 44).

07.05.2004 Комунальним підприємством "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" (3-ій відповідач), на підставі вищезазначеного свідоцтва про право власності здійснено реєстрацію права власності на нерухоме майно за ВАТ “Укртелеком”, реєстраційний номер 5758274, про що зроблено запис №264 в книзі 2 (а.с. 44, на звороті).

18.01.2012, розглянувши клопотання 1-го відповідача та згідно рішення його загальних зборів акціонерів №8 від 14.06.2011 про зміну найменування ВАТ "Укртелеком" на ПАТ "Укртелеком", виконавчим комітетом Коростенської міської ради №11 вирішено оформити право власності за Публічним акціонерним товариством “Укртелеком” на нежитлові будівлі, в тому числі, на заглублений склад, загальною площею 143,3м.кв. та доручено Комунальному підприємству Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації видати свідоцтво про право власності (а.с. 45-46).

30.01.2012 виконавчим комітетом Коростенської міської ради видано ПАТ “Укртелеком” свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме - на нежитлові будівлі, які розташовані по вул. Грушевського, 9, у м.Коростені, в тому числі на “заглублений склад” загальною площею 143,3кв.м. (а.с. 47).

30.01.2012 Комунальним підприємством "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" на підставі свідоцтва про право власності від 30.01.2012, виданого виконавчим комітетом Коростенської міської ради, згідно рішення №11 від 18.01.2012 проведено державну реєстрацію права власності за ПАТ “Укртелеком”, реєстраційний номер 5758274 (а.с. 47, на звороті).

Заступник прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України звернувся з позовом до господарського суду Житомирської області про:

- визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Коростенської міської ради від 28.04.2004 №177 в частині надання дозволу на оформлення за ВАТ "Укртелеком" права власності на "заглублений склад", що розташований по вул. Грушевського, 9, у м.Коростені загальною площею 143,3кв.м;

- визнання недійсним свідоцтва про право власності від 07.05.2004, видане ВАТ "Укртелеком" на "заглублений склад", що розташований по вул. Грушевського, 9, у м.Коростені загальною площею 143,3кв.м;

- визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Коростенської міської ради від 18.01.2012 №11 в частині надання дозволу на оформлення за ПАТ "Укртелеком" права власності на "заглублений склад", що розташований по вул. Грушевського, 9, у м.Коростені загальною площею 143,3кв.м;

- визнання недійсним свідоцтва про право власності від 30.01.2012, видане ПАТ "Укртелеком" на "заглублений склад", що розташований по вул. Грушевського, 9, у м.Коростені загальною площею 143,3кв.м;

- визнання права власності на нерухоме майно - сховище №ЖТ-20079, іменоване як "заглублений склад", за державою в особі Фонду Державного майна України.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Варто зазначити, що відповідно до ч.3 ст.35 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, рішенням господарського суду Житомирської області від 12.07.2016 (а.с. 118-125), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.09.2016 у справі №906/225/16 за позовом заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі 1) Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, 2) Фонду Державного майна України, 3) Територіальної громади м. Коростень в особі Коростенської міської ради до 1) Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", 2) Виконавчого комітету Коростенської міської ради, 3) Комунального підприємства "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: 1) Управління ДСНС України у Житомирській області, 2) Департамент цивільного захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування рішення від 18.01.2012 №11 в частині; визнання недійсним свідоцтва про право власності серії САЕ №070629 від 30.01.2012; скасування державної реєстрації права власності від 30.01.2012; визнання права власності на сховище, припинено провадження у справі в частині позовних вимог щодо скасування державної реєстрації права власності від 30.01.2012, яка зареєстрована КП “Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації” Житомирської обласної ради за ПАТ “Укртелеком” на “заглублений склад”, що розташований по вул. Грушевського, 9 у м.Коростені загальною площею 143,3кв.м згідно п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, у решті позову – відмовлено.

Судами першої та апеляційної інстанцій у вказаних вище судових актах встановлено, що право власності на нежитлові приміщення, в тому числі, на "заглублений склад", які знаходяться за адресою: м. Коростень, вул. Грушевського, 9, у Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", правонаступником якого є 1-ий відповідач, виникло у 2004 році, саме на підставі рішення виконкому Коростенської міської ради №177 від 28.04.2004 (а.с. 42-43).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також приписи ч.3 ст.35 ГПК України, суд при вирішенні даної справи вважає доведеним факт набуття 1-им відповідачем права власності на спірне нерухоме майно на підставі оскаржуваного рішення виконкому Коростенської міської ради №177 від 28.04.2004.

При цьому, рішення №177 від 28.04.2004 “Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб” в частині оформлення права власності на нежитлові приміщення (зокрема, і на спірну нерухомість), що розташовані за адресою: м. Коростень вул. Грушевського, 9, за ВАТ “Укртелеком” (правонаступником якого є ПАТ "Укртелеком") прийнято виконавчим комітетом Коростенської міської ради на підставі наказу Державного комітету зв'язку та інформатизації України №155 від 27.12.1999 про створення ВАТ “Укртелеком”.

Згідно п.15 Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 (у редакції, чинній на час прийняття рішення №177 від 28.04.2004), накази засновників відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації) є підставою реєстрації виникнення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно.

Разом з тим, згідно з п.2 Указу Президента України №717 від 30.06.2011 “Про Адміністрацію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України” Адміністрація Держспецзв'язку є правонаступником Державної служби зв'язку України і Державної адміністрації зв'язку - урядового органу, що діяв у складі Міністерства транспорту та зв'язку України.

Відповідно до п.2 Указу Президента України №811/2004 від 16.07.2004 “Про утворення Міністерства транспорту та зв'язку України” Міністерство транспорту та зв'язку України є правонаступником прав і обов'язків Державного комітету зв'язку та інформатизації України.

Також, згідно п.1 Указу Президента України №1085/2010 від 09.12.2010 “Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади”, утворено Міністерство інфраструктури України, Державну автотранспортну службу України, Державну авіаційну службу України, Державну службу зв'язку України, Державну службу морського та річкового транспорту України, реорганізувавши Міністерство транспорту та зв'язку України.

Водночас, положень, що саме Державна служба зв'язку України є правонаступником Міністерства транспорту тa зв'язку, зазначений Указ не містить.

Крім того, відповідно до п.3 Розпорядження Кабінету Міністрів України №1884-р від 27.09.2010 “Питання приватизації ВАТ “Укртелеком” ВАТ “Укртелеком” виключено з переліку організацій, що були передані до сфери управління Мінтрансзв'язку, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України №684 від 28.09.2004.

При цьому, відповідно до спільного наказу Фонду державною майна України і Міністерства економіки України №908/68 від 19.05.1999 “Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.1099 за №414/3707, забезпечення реалізації Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, відповідно до Законів України “Про управління об'єктами державної власності”, “Про Фонд державного майна України” покладено на Фонд державного майна України.

Так, 02.09.2015 Фонд державного майна України (позивач) у відповідь на звернення Прокуратури Житомирської області від 25.08.2015 щодо переліку майна, переданого до статутного фонду ВАТ “Укртелеком” по Житомирській області, листом №10-21-15612 повідомив, що підтвердження права власності на об’єкти нерухомого майна, переданого до статутного фонду ВАТ “Укртелеком” здійснювалось відповідно до Положення про впорядкування передачі об’єктів нерухомого майна, приватизованих у складі цілісного майнового комплексу або переданих до статутного фонду господарського товариства, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 25.11.2003 №2097, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.12.2003 за №1201/85/22. Фонд здійснював роботу з упорядкування передачі об'єктів нерухомого майна та надання відповідних переліків нерухомого майна, переданого до статутного фонду ВАТ “Укртелеком” не в цілому, а по структурним підрозділам, щодо яких були відповідні звернення. Роботу з упорядкування передачі об'єктів нерухомого майна з наданням відповідного переліку нерухомого майна, переданого до статутного фонду ВАТ “Укртелеком” по Житомирській філії, Фонд не здійснював (а.с. 53-54).

Разом з тим, Фондом державного майна України до даного листа додано матеріали щодо об'єктів, що не підлягають приватизації ВАТ “Укртелеком”, серед яких, Перелік майна, яке не увійшло до статутного фонду ВАТ “Укртелеком” (об'єкти, що не підлягають приватизації по Житомирській дирекції ВАТ “Укртелеком”), зокрема, заглублений склад А-Ш-15, інвентарний номер 32, балансовою (залишковою вартістю) 194264грн (а.с. 56, на звороті).

При цьому, 05.07.2012 Комунальним підприємством "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" за зверненням ПАТ “Укртелеком” виготовлено технічний паспорт на з а х и с н у с п о р у д у ц и в і л ь н о г о з а х и с т у ( ц и в і л ь н о ї о б о р о н и ) п р о т и р а д і а ц і й н е у к р и т т я, обліковий №20079, по вул.Грушевського, 9, в м.Коростень (а.с. 38-41).

Відповідно до основних технічних характеристик захисної споруди цивільного захисту №20079, вказана споруда, місткістю 150 чоловік, розташована окремо, характеризується ІІІ класом сховищ, групою В ПРУ, введена в експлуатацію в 1984 році (а.с. 40).

Згідно облікової картки с х о в и щ а вих. №18/01-08/43 від 18.10.2007, останнє обліковується за номером 20079, знаходиться за адресою: м. Коростень, вул.Грушевського, 9, належить до групи В, клас сховища - III, тип сховища – окремо стояче (а.с. 133, на звороті).

Крім того, в матеріалах справи знаходиться облікова картка с х о в и щ а вих. №46-ден, відповідно до даних якої спірне приміщення має статус сховища з 1984 року (а.с. 133).

09.02.2015 Коростенським МРВ Управління ДСНС України у Житомирській області здійснено комплексну перевірку (спеціальний огляд) захисної споруди цивільної оборони №20079, яка знаходиться за адресою: м. Коростень, вул.Грушевського, 9, про що складено відповідний акт, зі змісту якого вбачається, що сховище знаходиться у приватній власності, балансоутримувачем є Станційно-лінійна дільниця №1 РЦТ №211 Житомирської філії ПАТ “Укртелеком” (а.с. 49-52).

Водночас, відповідно до ст.1 Закону України "Про цивільну оборону України" (у редакції, чинній станом на час прийняття рішення №177 від 28.04.2004) цивільна оборона України є державною системою органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

За змістом ст.9 Закону України "Про правові засади цивільного захисту" для забезпечення укриття населення в містах, селах, селищах створюється фонд захисних споруд, зокрема, шляхом комплексного освоєння підземного простору населених пунктів для взаємопогодженого розміщення в ньому споруд і приміщень соціально-побутового, виробничого і господарського призначення з урахуванням необхідності пристосування і використання частини приміщень для укриття населення в разі виникнення надзвичайних ситуацій.

Наказом Держкоммістобудування України №106 від 08.07.1997 на заміну СНІП 11-11-77 затверджено Державні будівельні норми (ДБН В 2.2.5-97). Будинки і споруди. Захисні споруди цивільної оборони. Згідно п.1.1 вказаних норм захиснi споруди цивiльної оборони призначаються для захисту в мирний час персоналу, який переховується вiд наслiдкiв аварiй, катастроф та стихiйного лиха, якi загрожують масовому ураженню людей, а також у воєнний час - вiд сучасної зброї масового ураження.

Тобто, об’єкти цивільного захисту (зокрема, сховища і протирадіаційні укриття) необхідні державі для виконання функцій щодо забезпечення захисту громадян від впливу сучасної зброї масового ураження, а також наслідків аварiй, катастроф та стихiйного лиха тощо.

При цьому, за змістом ч.2 ст.5 Закону України "Про приватизацію державного майна" приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, зокрема, об'єкти та майно, які забезпечують виконання державою своїх функцій, забезпечують обороноздатність держави, її економічну незалежність, та об'єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України.

Проте, всупереч зазначеній вище нормі Закону України "Про приватизацію державного майна" 2-им відповідачем рішенням №177 від 28.04.2004 (а.с. 42-43) оформлено 1-му відповідачу право власності на заглублений склад загальною площею 143,3кв.м, що розташований по вул. Грушевського, 9 у м.Коростені, у зв'язку з чим, останньому було видано свідоцтво про право власності на цей об'єкт нерухомості (а.с. 44).

Крім того, у рішенні виконкому Коростенської міської ради №11 від 18.01.2012 (а.с. 45-46) підставою оформлення за 1-им відповідачем права власності на спірне нерухоме майно зазначено рішення загальних зборів акціонерів від 14.06.2011.

Відповідно до рішення загальних зборів акціонерів Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" від 14.06.2011, зокрема, вирішено змінити найменування "Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" на "Публічне" акціонерне товариство "Укртелеком", згідно з вимогами Закону України "Про акціонерні товариства" (п.5 розділу XVII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про акціонерні товариства").

Тобто, рішенням виконкому Коростенської міської ради №11 від 18.01.2012 (а.с. 45-46) фактично було здійснено переоформлення права власності на нерухоме майно - заглублений склад загальною площею 143,3кв.м, що розташований по вул. Грушевського, 9 у м.Коростені, у зв'язку зі зміною найменування 1-го відповідача з ВАТ "Укртелеком" на ПАТ "Укртелеком".

Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.6 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення.

Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

За змістом ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

У п.2 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України №02-5/35 від 26.01.2000 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" (з відповідними змінами і доповненнями) зазначено, що підставами для визнання акта недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Враховуючи вищевикладене, зокрема, пряму заборону закону приватизації загальнодержавного майна (яким є спірне майно), суд дійшов висновку, що рішення виконавчого комітету Коростенської міської ради №177 від 28.04.2004 в частині надання дозволу на оформлення за ВАТ "Укртелеком" права власності на "заглублений склад", що розташований по вул.Грушевського, 9 у м.Коростені загальною площею 143,3кв.м, а також рішення виконавчого комітету Коростенської міської ради №11 від 18.01.2012 в частині надання дозволу на оформлення за ПАТ "Укртелеком" права власності на "заглублений склад", що розташований по вул.Грушевського, 9 у м.Коростені загальною площею 143,3кв.м, є незаконними, тому підлягають скасуванню.

Крім того, прокурором заявлено вимоги про визнання недійсними свідоцтва про право власності серії CAА №865306 від 07.05.2004, видане ВАТ "Укртелеком" на "заглублений склад", що розташований по вул. Грушевського, 9 у м.Коростені загальною площею 143,3кв.м. (а.с. 44) та свідоцтва про право власності серії CAЕ №070629 від 30.01.2012, видане ПАТ "Укртелеком" на "заглублений склад", що розташований по вул. Грушевського, 9 у м.Коростені загальною площею 143,3кв.м (а.с. 47).

Позовні вимоги прокурора мотивовано тим, що на підставі рішення виконавчого комітету Коростенської міської ради №177 від 28.04.2004 1-им відповідачем отримано свідоцтво про право власності від 07.05.2004 на нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: м.Коростень, вул. Грушевського, 9, у тому числі, на заглублений склад загальною площею 143,3кв.м, а свідоцтво про право власності від 30.01.2012 на "заглублений склад", що розташований по вул. Грушевського, 9 у м.Коростені загальною площею 143,3кв.м, отримано 1-им відповідачем відповідно до рішення виконавчого комітету Коростенської міської ради №11 від 18.01.2012.

Згідно п.1.2, п.1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 (чинного станом на час видачі спірних свідоцтв), державна реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об’єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів.

Відповідно до п.6 Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно, що є додатком №2 до зазначеного вище Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, правовстановлювалювальним документом, на підставі якого проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно є свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування.

При цьому, варто зауважити, що свідоцтво про право власності є лише документом, яким оформляється відповідне право, але не є правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється або припиняється.

Оскаржувані прокурором свідоцтва про оформлення права власності за 1-им відповідачем на спірний об'єкт нерухомого майна не є актами органу місцевого самоврядування (чи його виконавчого органу) і не підлягають визнанню недійсними.

Суд зауважує, що діючим законодавством не передбачено такий спосіб захисту як визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності, яке не має ознак акту органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, що породжує певні права та обов'язку, а є лише посвідчувальним документом, виданим на підставі та на виконання відповідного рішення виконавчого комітету відповідної місцевої ради.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволені позову в частині визнання недійсними свідоцтва про право власності від 07.05.2004, видане ВАТ "Укртелеком" на "заглублений склад", що розташований по вул. Грушевського, 9 у м.Коростені загальною площею 143,3кв.м та свідоцтва про право власності від 30.01.2012, видане ПАТ "Укртелеком" на "заглублений склад", що розташований по вул. Грушевського, 9 у м.Коростені загальною площею 143,3кв.м.

Окрім того, прокурор заявляє вимогу про визнання права власності на нерухоме майно - сховище № ЖТ-20079, іменоване як "заглублений склад" за державою в особі Фонду Державного майна України.

Відповідно до ч.4 ст.13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Частиною 1 статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права (ч.2 ст.16 ЦК України).

Так, статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Такий спосіб захисту як "визнання права" може застосовуватись у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй права, тобто в разі необхідності підтвердження в судовому порядку наявності у певної особи конкретного, визначеного за змістом і за обсягом суб'єктивного права.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 27.11.2014 у справі №35/398.

Слід зазначити, що передумовою для застосування ст.392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права. Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Вищого господарського суду України від 07.04.2014 у справі №38/71.

Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги котрого звернені до суду, який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Об'єктом такого позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою ж позову є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно.

За вимогами ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно з положеннями ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 321 ЦК України закріплено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Приписами ст.328 ЦК України унормовано, що право власності набувається на підставах, не заборонених законом та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом ч.2 ст.33 Закону України "Про власність" (чинного станом на час прийняття рішення №177 від 28.04.2004) державні органи, уповноважені управляти державним майном, вирішують питання створення підприємств і визначення цілей їх діяльності, реорганізації і ліквідації, здійснюють контроль за ефективністю використання і схоронністю довіреного їм державного майна та інші правомочності відповідно до законодавчих актів України.

Згідно п.1, п.2 Декрету Кабінету Міністрів України від 15.12.1992 "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" (чинного станом на час прийняття рішення №177 від 28.04.2004) на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади покладено здійснення функцій щодо управління майном, що є у загальнодержавній власності, крім майнових комплексів підприємств, установ, організацій, управління якими здійснюють відповідні служби Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України згідно з законодавчими актами України. Міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади відповідно до покладених на них повноважень, зокрема, здійснюють контроль за ефективністю використання і збереженням закріпленого за підприємствами державного майна.

Варто зауважити, що згідно ч.1 ст.7 Закону України "Про приватизацію державного майна" державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні.

Державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють, зокрема, повноваження власника державного майна у процесі приватизації (ч.3 ст.7 Закону України "Про приватизацію державного майна")

Крім того, як суд зазначав вище, відповідно до спільного наказу Фонду державною майна України і Міністерства економіки України №908/68 від 19.05.1999 “Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.1099 за №414/3707, забезпечення реалізації Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, відповідно до Законів України “Про управління об'єктами державної власності”, “Про Фонд державного майна України” покладено на Фонд державного майна України.

Таким чином, саме позивач є органом, який має повноваження власника державного майна, яким є і спірне нерухоме майно. Тому, позовна вимога про визнання права власності на нерухоме майно - сховище № ЖТ-20079, іменоване як "заглублений склад" за державою в особі Фонду Державного майна України підлягає задоволенню.

Як визначає ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.34 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 ГПК України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Коростенської міської ради від 28.04.2004 №177 в частині надання дозволу на оформлення за ВАТ "Укртелеком" права власності на "заглублений склад", що розташований по вул.Грушевського, 9 у м.Коростені загальною площею 143,3кв.м; визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Коростенської міської ради від 18.01.2012 №11 в частині надання дозволу на оформлення за ПАТ "Укртелеком" права власності на "заглублений склад", що розташований по вул.Грушевського, 9 у м.Коростені загальною площею 143,3кв.м; визнання права власності на нерухоме майно - сховище № ЖТ-20079, іменоване як "заглублений склад" за державою в особі Фонду Державного майна України є обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню. У решті вимог суд відмовляє в задоволенні позову.

Щодо клопотання 2-го відповідача про припинення провадження у справі відповідно до п.2 ч.1 ст.80 ГПК України в частині вимог щодо визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Коростенської міської ради від 18.01.2012 №11 в частині надання дозволу на оформлення за ПАТ "Укртелеком" права власності на "заглублений склад", що розташований по вул.Грушевського, 9 у м.Коростені загальною площею 143,3кв.м; а також стосовно визнання недійсним свідоцтва про право власності від 30.01.2012, видане ПАТ "Укртелеком" на "заглублений склад", що розташований по вул. Грушевського, 9 у м.Коростені загальною площею 143,3кв.м; оскільки є рішення господарського суду у справі №906/225/16, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, суд зазначає наступне.

Дійсно, п.2 ч.1 ст.80 ГПК України передбачено, о господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Проте, у справі №906/225/16 за позовом Заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі 1) Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, 2) Фонд Державного майна України, 3) Територіальної громади м.Коростень в особі Коростенської міської ради до 1) Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", 2) Виконавчого комітету Коростенської міської ради, 3) Комунального підприємства "Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: 1) Управління ДСНС України у Житомирській області, 2) Департамент цивільного захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації предметом позовних вимог було визнання незаконним та скасування рішення від 18.01.2012 №11 в частині; визнання недійсним свідоцтва про право власності серії САЕ №070629 від 30.01.2012; скасування державної реєстрації права власності від 30.01.2012; визнання права власності на сховище ("заглублений склад", що розташований по вул. Грушевського, 9 у м.Коростені загальною площею 143,3кв.м).

При цьому, підставою позовних вимог у зазначеній вище справі було незаконне вибуття об'єкта цивільної оборони (захисту) - сховища ("заглублений склад", що розташований по вул. Грушевського, 9 у м.Коростені загальною площею 143,3кв.м) з державної власності в процесі приватизації ВАТ "Укртелеком".

Разом з тим, зазначені вище підстави є обставинами, якими прокурор обґрунтовує позовні вимоги у справі №906/1135/16 щодо визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Коростенської міської ради від 28.04.2004 №177 в частині надання дозволу на оформлення за ВАТ "Укртелеком" права власності на "заглублений склад", що розташований по вул.Грушевського, 9 у м.Коростені загальною площею 143,3кв.м, оскільки саме на його підставі у 1-го відповідача виникло право власності на спірне нерухоме майно. Водночас, вказане рішення 2-го відповідача предметом вимог у справі №906/225/16 взагалі не було.

Отже, предмет і підстави позовних вимог у справах №906/225/16 та №906/1135/16 не є ідентичними. Тому, клопотання 2-го відповідача про припинення провадження у справі відповідно до п.2 ч.1 ст.80 ГПК України в частині вимог щодо визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Коростенської міської ради від 18.01.2012 №11 в частині надання дозволу на оформлення за ПАТ "Укртелеком" права власності на "заглублений склад", що розташований по вул.Грушевського, 9 у м.Коростені загальною площею 143,3кв.м; а також стосовно визнання недійсним свідоцтва про право власності від 30.01.2012, видане ПАТ "Укртелеком" на "заглублений склад", що розташований по вул.Грушевського, 9 у м.Коростені загальною площею 143,3кв.м, не підлягає задоволенню за безпідставністю.

Стосовно клопотання 1-го відповідача про застосування строку позовної давності у справі №906/1135/16, мотивованого тим, що спірні правовідносини почалися з прийняттям 2-им відповідачем рішення №177 від 28.04.2004, у зв'язку з чим загальна позовна давність прокурором та позивачем пропущена, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, позовна давність є інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 ЦК України, та у господарських відносинах (стаття 3 Господарського кодексу України, далі - ГК України) (п.1.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Так, Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області (1-ша третя особа) листом №02-16/1000 від 16.02.2015 проінформувало Прокуратуру Житомирської області про захисні споруди цивільного захисту, які розташовані на території області. Зокрема, згідно наданого переліку сховищ на території Житомирської області станом на 01.01.2015 року захисна споруда (протирадіаційне укриття), обліковий номер №20079, що розташована в м. Коростень, вул. Грушевського, 9 (а.с. 58-62).

Тобто, прокурору стало відомо про порушення права державної власності у лютому 2015 року.

При цьому, відповідно до п.4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.09.2015 Фонд державного майна України (позивач) у відповідь на звернення Прокуратури Житомирської області від 25 с е р п н я 2015 р о к у щодо переліку майна, переданого до статутного фонду ВАТ “Укртелеком” по Житомирській області, листом №10-21-15612 повідомив, що підтвердження права власності на об’єкти нерухомого майна, переданого до статутного фонду ВАТ “Укртелеком” здійснювалось відповідно до Положення про впорядкування передачі об’єктів нерухомого майна, приватизованих у складі цілісного майнового комплексу або переданих до статутного фонду господарського товариства, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 25.11.2003 №2097, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.12.2003 за №1201/85/22. Фонд здійснював роботу з упорядкування передачі об'єктів нерухомого майна та надання відповідних переліків нерухомого майна, переданого до статутного фонду ВАТ “Укртелеком” не в цілому, а по структурним підрозділам, щодо яких були відповідні звернення. Роботу з упорядкування передачі об'єктів нерухомого майна з наданням відповідного переліку нерухомого майна, переданого до статутного фонду ВАТ “Укртелеком” по Житомирській філії, Фонд не здійснював (а.с. 53-54).

Отже, вказане вище є підставою для відмови 1-му відповідачу в задоволенні клопотання про застосування строку позовної давності у справі №906/1135/16.

Відповідно до ст.49 ГПК України, покладаються на Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" та Виконавчий комітет Коростенської міської ради пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Коростенської міської ради від 28.04.2004 №177 в частині надання дозволу на оформлення за Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" права власності на "заглублений склад", що розташований по вул. Грушевського, 9 у м.Коростені, загальною площею 143,3кв.м.

3. Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Коростенської міської ради від 18.01.2012 №11 в частині надання дозволу на оформлення за Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" права власності на "заглублений склад", що розташований по вул.Грушевського, 9 у м.Коростені, загальною площею 143,3кв.м.

4. Визнати право власності на нерухоме майно - сховище №ЖТ-20079, іменоване як "заглублений склад", яке знаходиться за адресою: Житомирська область, м.Коростень, вул.Грушевського, 9, за державою в особі Фонду Державного майна України.

5. Стягнути в солідарному порядку з Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, Київ-601, бульвар Т.Шевченка, 18; ідентифікаційний код 21560766), Виконавчого комітету Коростенської міської ради (11500, Житомирська обл., м. Коростень, вул. Грушевського, буд 22, ідентифікаційний код 04053507) на користь Прокуратури Житомирської області (10008, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 11; ідентифікаційний код 02909950; розрахунковий рахунок №35215069011049, МФО 820172, Державна казначейська служба України, м. Київ, призначення платежу - повернення судового збору (судових витрат)) – 8425,96грн судового збору.

6. У решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 22.02.17

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - у справу

2 - 1-му відповідачу за адресою: 10014, м. Житомир, вул. Київська, 20 (рек. з повід.)

3 - 2-му відповідачу (рек. з повід.)

4 - 3-му відповідачу (рек. з повід.)

5 - Управлінню державної служби надзвичайних ситуацій України у Житомирській області (рек. з повід.)

6 - Управління цивільного захисту населення Житомирської ОДА (рек. з повід.)

7 - прокуратурі Житомирської області (рек. з пов.)