Справа № 822/677/17

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

23 лютого 2017 року

м. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Шевчук О.П., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області про стягнення компенсації за несвоєчасну виплату доходів, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області про стягнення компенсації за несвоєчасну виплату доходів, в якому просить зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів" компенсацію за несвоєчасну виплати нарахованих на виконання рішення Красилівського районного суду від 09 листопада 2011 року 7625,19 грн. надбавки за роботу з відомостями, що становлять державну таємницю, 8516,90 грн. недоплаченого щомісячного грошового утримання судді за період з червня 2015 року по лютий 2017 року включно.

Дослідивши матеріали адміністративного позову, суд приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду, враховуючи наступне.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Правовідносини з приводу строків звернення до адміністративного суду врегульовані ст.99 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч.3 ст.99 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Таким чином, правовий припис "в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом" означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.

Тобто, внаслідок пропущення строків звернення до адміністративного суду для позивача наступають негативні юридичні наслідки.

Встановлення строків звернення до суду законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасної реалізації ними права на судовий захист. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознаки стабільності.

До того ж, суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, рішення у справах "Девеер проти Бельгії", "Голдер проти Сполученого Королівства").

Відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 року у справі №1-13/2013 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Так, статтею 1 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 року №108/95-ВР встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до статті 44 Закону України "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 року № 2862-XII, заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.

У відповідності до частини 1 статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу", або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Отже, щомісячне грошове утримання судді, що стосується предмету даного спору, не є заробітною платою судді та не відноситься до виплат, що входять до структури заробітної плати.

Зміст поданої позовної заяви вказує на те що, підставою для звернення до суду стала невиплата донарахованих у липні 2015 року 7625,19 грн. надбавки за роботу з відомостями, що становлять державну таємницю, 8516,90 грн. недоплаченого щомісячного грошового утримання судді за період з червня 2015 року по лютий 2017 року, в зв'язку з чим позивач просить нарахувати та виплатити компенсацію.

Таким чином, зважаючи на те, що позивач звернувся до суду з вимогами, які не пов'язані зі стягненням заробітної плати, то підстави для застосування до вказаних правовідносин ч.2 ст.233 КЗпП України відсутні, а відтак перебіг строку на звернення до адміністративного суду необхідно рахувати за загальним правилом, встановленим статтею 99 КАС України.

Згідно відбитку штампу Хмельницького окружного адміністративного суду про реєстрацію вхідної кореспонденції, позивач звернувся до суду 23 лютого 2017 року, а про порушення своїх прав дізнався у липні 2015 року, що свідчить про пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до частини 1 статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

В даному випадку, враховуючи пропуск позивачем строку звернення до суду та відсутність достатніх підстав для визнання причин пропуску поважними, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування процесуальних наслідків, передбачених ч.1 ст.100 КАС України, а саме - залишення позовної заяви без розгляду.

Враховуючи вищенаведене, позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області про стягнення компенсації за несвоєчасну виплату доходів необхідно залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст.99, 100, 160, 165 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області про стягнення компенсації за несвоєчасну виплату доходів - залишити без розгляду.

Копію ухвали та матеріали позову надіслати позивачу.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Головуючий суддя

/підпис/

О.П. Шевчук

"Згідно з оригіналом" Суддя

О.П. Шевчук