Провадження № 2/535/45/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2017 року Котелевський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Цвітайла П.В.,

при секретарі - Дрижирук Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Котелевського району Полтавської області про визнання незаконним рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради та виданим на підставі нього державного акту про право власності на землю та скасування його державної реєстрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – відділ Держгеокадастру у Котелевському районі Полтавської області;-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Котелевського району Полтавської області, в якому просить визнати незаконним рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради Котелевського району Полтавської області від 27 жовтня 1998 року № 107 в частині надання дозволу на приватизацію земельної ділянки ОСОБА_3 площею 0, 81 га. та недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії III-ПЛ № 012041, виданий на ім’я ОСОБА_3 та зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 189 18.02.1999 року та скасувати його державну реєстрацію.

Позивач ОСОБА_1 у відкритому судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просить задоволити їх з підстав викладених у позовній заяві. В обґрунтування позовної вимоги позивачка зазначила що після смерті батька вона стала єдиною спадкоємицею за заповітом на майно померлого. Але звернувшись до нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, площею 0, 81 га.,що надана для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та ведення особистого підсобного господарства та до дня смерті належала ОСОБА_3, отримала відмову, оскільки земельна ділянка передана в приватну власність ОСОБА_3 з порушенням вимог ст.120 Земельного Кодексу України.

Представник позивача – адвокат ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності від 09.01.2017 року (а.с. 43), позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує в повному обсязі та просить їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 сільська рада Котелевського району Полтавської області у відкрите судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися в установленому законом порядку. ОСОБА_2 сільська рада Котелевського району Полтавської області надала до суду листа від 05.01.2017 року та 23.01.2017 року, в якому просять розгляд справи провести без їхньої участі зазначивши що позовні вимоги ОСОБА_1 визнають у повному обсязі (а.с. 23, 30, 52).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – відділ Держгеокадастру у Котелевському районі Полтавської області у відкрите судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку, але надав до суду заяву від 10.01.2017 року, в якій просить розгляд справи провести без їхньої участі, зазначивши що у прийнятті рішення покладаються на розсуд суду (а.с. 24).

Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, системно дослідивши матеріали даної цивільної справи (а.с. 1-53), вивчивши правові норми, що регулюють дані правовідносини приходить до переконання, що позовну заяву слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

06.06.2007 року виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Котелевського району Полтавської області було видано свідоцтво про право власності на житловий будинок що знаходиться за адресою: с. Деревки, Котелевського району Полтавської області вул. Чапаєва, 35 на праві спільної часткової власності, де співвласниками є : ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Кожний із них має у власності 1/6 частку (а.с. 14).

Згідно довідки № 90 від 06.02.2017 року виданої виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Котелевського району Полтавської області житловий будинок в с. Деревки Котелевського району Полтавської області вул. Краянська (Чапаєва) , 35 згідно погосподарської книги № 1 особовий рахунок № 16 станом на 01.07.1990 року відносився до колгоспного двору. Голова колгоспного двору – ОСОБА_3, члени колгоспного двору – ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (а.с. 51).

27 жовтня 1998 року рішенням виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради Котелевського району Полтавської області за № 107 «Про приватизацію земельних ділянок» передано у приватну власність ОСОБА_9 земельну ділянку загальною площею 0, 81 га., для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та ведення особистого підсобного господарства (а.с. 16).

На підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради Котелевського району Полтавської області було видано державний акт на право приватної власності на землю серії III- ПЛ № 012041 від 18 лютого 1999 року, виданий на ім’я ОСОБА_3, зареєстрований в Книзі державних актів на право приватної власності на землю за № 189, на земельну ділянку площею 0, 81 га., для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та ведення особистого підсобного господарства, що розташована в с. Деревки, Котелевського району Полтавської області (а.с. 10).

ОСОБА_3 помер 14 листопада 2010 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КЕ № 179132 видане ОСОБА_2 сільською радою Котелевського району Полтавській області від 17.11.2010 року (а.с 8).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина за заповітом. Після смерті батька позивачка ОСОБА_1 стала єдиною спадкоємицею за заповітом (а.с. 15).

Відповідно до змісту повідомлення нотаріуса у заповіті посвідченим 23.03.2010 року секретарем Деревківської сільської ради Котелевського району Полтавської області, зареєстрований у реєстрі за № 18, ОСОБА_3 все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що належатиме йому на день смерті і на що він за законом матиме право, заповів ОСОБА_1 (а.с. 15) .

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Для належного оформлення своїх спадкових прав позивачка ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса, однак, відповідно до листа про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 1179/02-14 від 23.11.2016 року, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0, 81 га., для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та ведення особистого підсобного господарства, що розташована в с. Деревки, Котелевського району Полтавської області, оскільки земельна ділянка передана в приватну власність ОСОБА_3 з порушенням вимог ст. 120 Земельного Кодексу України (а.с. 15).

Відповідно до ст. 40 ЗК України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Відповідно до ч. 4 ст. 120 Земельного Кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

При цьому, з вказаних норм вбачається що якщо житловий будинок належить кільком особам на праві спільної власності, то земельна ділянка оформляється також у спільну власність для обслуговування даного будинку з визначенням часток кожного співвласника урозмірах визначених ч. 4 ст. 120 ЗК України.

Згідно ст. 86 ЗК України Земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Відповідно до ст. 88 ЗК України Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Пунктом 17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 7 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз'яснено, що спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Згідно до ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України До особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

У зв’язку, з вищевикладеним, суд вважає що земельна ділянка площею 0, 81 га., для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та ведення особистого підсобного господарства, що розташована в с. Деревки, Котелевського району Полтавської області була передана у приватну власність ОСОБА_3 з порушенням вимог ст.120 Земельного кодексу України, оскільки житловий будинок належить на праві спільної часткової власності співвласникам по 1/6 частині, то і земельна ділянка для обслуговування цього будинку повинна належати кожному із співвласників по 1/6 частині, а не одноособово ОСОБА_3 Омеляновиу .

За таких обставин, та враховуючи вище викладене суд приходить до висновку, що спірна земельна ділянка яка надана у приватну власність ОСОБА_3 виділена йому у порушення вимог ч. 4 ст. 120 Земельного Кодексу України , тому державний акт серії III- ПЛ № 012041 від 18 лютого 1999 року, виданий на ім’я ОСОБА_3 є недійсним.

Визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Виходячи із змісту ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа , яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. З огляду на вище наведене суд не може вийти за межі позовних вимог відповідно до вимог ЦПК України.

Задовольняючи позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Котелевського району Полтавської області про визнання незаконним рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради та виданим на підставі нього державного акту про право власності на землю та скасування його державної реєстрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – відділ Держгеокадастру у Котелевському районі Полтавської області, суд виходить із засад справедливості, добросовісності, виваженості, розумності відповідно до вимог ст. 3 ч. 1 п. п. 5, 6 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати позивачу присуджуються пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, ч.4 ст.174, 212, 214 ЦПК України, ст.ст. 328, 355 ЦК України, , ст.ст. 38, 40, 86, 88, 120, 152 Земельного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Котелевського району Полтавської області про визнання незаконним рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради та виданим на підставі нього державного акту про право власності на землю та скасування його державної реєстрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – відділ Держгеокадастру у Котелевському районі Полтавської області, задовольнити повністю.

Визнати незаконним рішення виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради Котелевського району Полтавської області від 27 жовтня 1998 року № 107 в частині надання дозволу на приватизацію земельної ділянки ОСОБА_3 площею 0, 81 га., яка надана для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та для ведення особистого підсобного господарства.

Визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії III-ПЛ № 012041, виданий на ім’я ОСОБА_3 та зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 189 18.02.1999 року та скасувати його державну реєстрацію

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати позивачу присуджуються пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Котелевський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

В повному обсязі рішення складено 21.02.2017 року _____________________________