Справа № 2-а-6/10
П О С Т А Н О В А
іменем України
14 січня 2010 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Кругового О.О.
при секретарі Кривої Н.С.
за участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Павлограді Дніпропетровської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Павлоградському районі Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій та спонукання до призначення пенсії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА _1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Павлоградському районі Дніпропетровської області, в якому просив суд визначити неправомірною відмову відповідача в призначенні йому пенсії за віком з 14.01.2009року, зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Павлоградському районі призначити йому пенсію на пільгових умовах з 14.01.09року та стягнути з відповідача судові витрати в сумі 3,40грн..
В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що 14.01.2009року він звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Павлоградському районі Дніпропетровської області з завою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, але йому було відмовлено в цьому на підставі того, що в документах, наданих для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не підтверджується робота водія міського транспорту.
Відповідач надав суду заперечення проти позову, у яких він просив вимоги позивача залишити без задоволення на підставі того, що в первинних документах, які були надані позивачем для призначення пенсії за віком, не підтверджується його робота водієм міського пасажирського транспорту.
В судовому засіданні позивач, представник позивача підтримали позов, просили суд задовольнити його.
Представник відповідача просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог, опираючись на доводи викладені в запереченні на позов та на свої пояснення надані в судовому засіданні.
Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким сторони обґрунтовували свої позиції по справі, вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
14.01.2009року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Павлоградському районі Дніпропетровської області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, згідно зі ст. 13 п. «з» Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зазначено нормою встановлено, що на пенсію за віком на пільгових умовах мають право водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців.
Позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі того, що в документах, наданих позивачем для призначення пенсії, не підтверджується робота водія міського транспорту.
Під час дослідження наданих сторонами доказів встановлено, що позивач розпочав трудову діяльність на посаді водія 27.01..1978року, що підтверджується відповідним записом в трудовій книжці про прийняття ОСОБА_4 на роботу водієм 2 класу на автобус. Цей
запис зроблено на підставі наказу № 17-к від 27.01.1976року по Павлоградському авто- підприємству 03113.
Також, відповідно довідки від 26.10.02року за № 491, уточнюючій особливий характер роботи чи умов праці необхідних для призначення пільгової пенсії, зазначено, що ОСОБА_1 дійсно працював в Павлоградському АТП- 03113 водієм міського пасажирського автотранспорту (автобуса) з повним робочим днем, яке було неодноразово реорганізовано, при цьому останній продовжував працювати на зазначеній посаді в реорганізованих підприємствах та його стаж роботи на цій посаді складає 12 років один місяць 2 дні.
Окрім того, відповідно до довідки від 26.12.02року за № 369, уточнюючій особливий характер роботи чи умов праці необхідних для призначення пільгової пенсії, зазначено, що ОСОБА_1 дійсно працював в ЗАТ Павлоградське АТП водієм міського пасажирського автотранспорту (автобуса) з повним робочим днем, та його стаж роботи на посаді складає 7 місяців.
Твердження представника відповідача щодо необхідності зазначення в трудовій книжці характеру роботи не має законного обгрунтування.
Відповідно до п.2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993року № 58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993року за № ПО, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім’я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення, про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіхи в роботі та інші заохочення, відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв’язку з цим винагороди.
Отже, зазначеним нормативно-правовим актом не встановлено вимогу щодо запису до трудової книжки особливого характеру роботи працівника.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12.09.1993року637, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, згідно якого у тих випадках. Коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючи довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006року за № 920 внесено зміни до постанови № 637 від 12.09.1993року та доповнено Додатком № 5 - примірником довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Проте суд зазначає, що довідки від надані підприємством позивачу, видані до прийняття постанови № 920 від 05.07.2006року і до неї не можуть бути застосовані такі вимоги.
Суд також зазначає, що особливий характер роботи ОСОБА_1В підтверджується також іншими документами, які містяться в матеріалах справи, а саме копією трудової книжки..
Окрім того допитаний в судовому засіданні свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердили той факт, що ОСОБА_1 працював разом з ними на зазначених у довідках підприємствах та займав посаду водія міського пасажирського транспорту, на різних маршрутах. Іншими транспортними засобами позивач за час роботи не керував, а також не був залучений до інших перевезень людей. Окрім того,
свідок ОСОБА_7 додатково зазначив, що в свій час, при зверненні ним до Пенсійного Фонду в м.Павлограді також отримував негативну відповідь за аналогічними доказами і тільки в суді довів свою правоту. Рішення набрало законної сили та йому було призначено пенсію за пільгових умов.
Також , суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що довідки про уточнюючий особливий характер праці та умов праці необхідних для призначення пільгових пенсій, не беруться до уваги, оскільки їх видача керівництвом підприємств є законною та обґрунтованою.
З урахуванням викладеного, враховуючи те, що загальний стаж роботи ОСОБА_1 складає більше 25 років, а на посаді водія міського пасажирського автотранспорту (автобуса) більш ніж 12 років, суд приходить до висновку про неправомірність відмови Управління Пенсійного фонду України в Павлоградському районі Дніпропетровської області ОСОБА_1 в призначені пенсії за віком на пільгових умовах.
Щодо позовних вимог про стягнення з Управління Пенсійного фонду України в Павлоградському районі Дніпропетровської області судових витрат в сумі Згрн.40коп. суд зазначає, що відповідно до ч.І ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з витрати з відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування.
Враховуючи наведену норму КАС України, суд дійшов до висновку про недопустимість задоволення позовної вимоги стосовно стягнення з відповідача судових витрат.
Керуючись ст.ст.11, 71, 159-163 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Павлоградському районі Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій та спонукання до призначення пенсії - задовольнити частково.
Дії управління Пенсійного фонду України в Павлоградському районі Дніпропетровської області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах - визнати протиправними.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Павлоградському районі Дніпропетровської області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах з 14.01.2009року, як водію міського пасажирського транспорту.
Стягнути з місцевого бюджету Павлоградського району на користь ОСОБА_1 3 гривень 40 копійок в рахунок сплачених ним судових витрат.
В іншій частині позову у задоволенні відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Суддя : О.О. Круговий