Справа № 181/836/16-ц
Провадження № 2/181/52/17
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" лютого 2017 р. смт. Межова
Межівський районний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого судді Юр’єва О.Ю.,
при секретарі судового засідання Паньковській М.А.,
за участю представника позивача - прокурора Лашка Є.А.,
відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом виконуючого обов’язки керівника Синельниківської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Зорянської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманих коштів внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією,-
ВСТАНОВИВ:
До Межівського районного суду Дніпропетровської області звернувся виконуючий обов’язки керівника Синельниківської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Зорянської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманих коштів внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією.
У позовній заяві вказує, що ОСОБА_1, порушуючи вимоги ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», будучи сільським головою та являючись, згідно п.п. «б» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб’єктом відповідальності за порушення, пов’язані з корупцією, видав розпорядження №11/02-04-р від 25.03.2016 «Про преміювання працівників сільської ради» яким преміював себе на суму 3000 грн. та свою сестру ОСОБА_2 яка працює охоронцем в Зорянській сільській раді на суму 400 грн.
Крім цього голова Зорянської сільської ради ОСОБА_1 видав розпорядження №15\02-04-р від 25.04.2016 «Про преміювання працівників сільської ради» яким преміював себе на суму 1600 грн., свою дружину ОСОБА_3, яка працює на посаді спеціаліста служби субсидій Зорянської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, на суму 1000 грн., та свою сестру ОСОБА_2 на суму 200 грн.
На підставі розпорядження №11/02-04-р від 25.03.2016 до Управління державної казначейської служби України у Межівському районі подана заявка на видачу готівки та перерахування коштів на вкладені рахунки №30 від 25.03.2016, а також платіжні доручення №200 та №201 від 25.03.2016. На підставі вказаних платіжних документів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 29.03.2016 була виплачена заробітна плата за березень 2016 року, в тому числі і нарахована на підставі розпорядження премія.
Так само, на підставі розпорядження №15/02-04-р від 25.04.2016 до Управління державної казначейської служби України у Межівському районі подана заявка на видачу готівки та перерахування коштів на вкладені рахунки №41 від 25.04.2016 року, а також платіжні доручення №310 та №311 від 25.04.2016. На підставі вказаних платіжних документів ОСОБА_1., ОСОБА_3 та ОСОБА_4 27.04.2016 була виплачена заробітна плата за квітень 2016 року, в тому числі і нарахована на підставі розпорядження премія.
За період перебування на посаді голови Зорянської сільської ради з 06.11.2015 року по 05.05.2016, ОСОБА_1 колегіальний орган – Зорянську сільську раду, про наявні у нього випадки потенціального чи реального конфлікту інтересів, не повідомляв.
Таким чином, ОСОБА_1 перебуваючи на посаді Зорянського сільського голови, будучи відповідно до п.п. «б» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб’єктом відповідальності за порушення, пов’язані з корупцією, порушуючи вимоги п.3 ч.1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», маючи наявну суперечність між приватними інтересами зумовленими сімейними та родинними відносинами та його службовими повноваженнями, приймав рішення в умовах реального конфлікту інтересів щодо преміювання себе та близьких осіб про що видав розпорядження №11/02-04-р від 25.03.2016 «Про преміювання працівників сільської ради» відповідно до якого преміював себе на суму 3000 грн. та свою сестру ОСОБА_2 на суму 400 грн., а також розпорядження №15/02-04-р від 25.04.2016 «Про преміювання працівників сільської ради» відповідно до якого преміював себе на суму 1600 грн, свою дружину ОСОБА_3 на суму 1000 грн. та свою сестру ОСОБА_2 на суму 200 грн.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив своїми діями адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення – прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
За даним фактом Синельниківською місцевою прокуратурою Дніпропетровської області 13.06.2016 складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення за ч.2 ст.172-7 КУпАП щодо голови Зорянської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області ОСОБА_1
Постановою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 30.06.2016 року (справа №181/411/16-п) голову Зорянської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн.
Водночас залишилися невідшкодованими кошти внаслідок вчинення ОСОБА_1 адміністративного корупційного правопорушення на суму 6200 грн.
Вказані обставини стали підставою для звернення з позовом до суду про стягнення незаконно одержаних ОСОБА_1 коштів в сумі 6200 грн. внаслідок вчинення адміністративного корупційного правопорушення з метою звернення їх на користь держави.
Прокурор, представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні вищевикладеним, просить суд позовні вимоги задовольнити.
Відповідач в судове засідання з’явився, позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що він автоматично підписував документи надані бухгалтером. Премія є частиною заробітної плати, премії виписував собі, дружині та сестрі на рівні з іншими працівниками сільської ради. Його дружина працювала в Зорянській сільській раді до обрання його головою, а сестра зараз на пенсії. Відповідач зараз працює безкоштовно, коштів на відшкодування шкоди в нього немає.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Судом встановлено, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 45 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Частиною 1 ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції», особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє службове становище та пов’язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону особи, зазначені у пунктах і, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Статтею 28 Закону України «Про запобігання корупції» зобов’язано осіб, зазначених у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону:
1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Відповідно підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» відповідач є суб’єктом відповідальності за правопорушення, повязані з корупцією.
Відповідно до статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
В судовому засіданні знайшов своє підтвердження той факт, що ОСОБА_1, будучи головою Зорянської сільської ради, будучи відповідно до п.п. «б» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб’єктом відповідальності за порушення, пов’язані з корупцією, порушуючи вимоги п.3 ч.1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», маючи наявну суперечність між приватними інтересами зумовленими сімейними та родинними відносинами та його службовими повноваженнями, приймав рішення в умовах реального конфлікту інтересів щодо преміювання себе та близьких осіб про що видав розпорядження №11/02-04-р від 25.03.2016 «Про преміювання працівників сільської ради» відповідно до якого преміював себе на суму 3000 грн. та свою сестру ОСОБА_2 на суму 400 грн., а також розпорядження №15/02-04-р від 25.04.2016 «Про преміювання працівників сільської ради» відповідно до якого преміював себе на суму 1600 грн, свою дружину ОСОБА_3 на суму 1000 грн. та свою сестру ОСОБА_2 на суму 200 грн.
За даним фактом Синельниківською місцевою прокуратурою Дніпропетровської області 13.06.2016 складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення за ч.2 ст.172-7 КУпАП щодо голови Зорянської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 (а.с.7)
Постановою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 30.06.2016 року (справа №181/411/16-п) голову Зорянської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн. Постанова суду набрала законної сили. (а.с.10)
У судовому засіданні відповідач повідомив, що вказаний штраф ним сплачений.
Частиною 4 ст. 61 ЦПК України передбачено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
За загальним правилом, відповідно до положень ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод,ст. 298 КУпАП постанова суду у справі про адміністративне правопорушення є обов’язковою для виконання.
За загальним правилом, встановленим ч. 1ст. 40 КУпАП, якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
В той же час, згідно ч. 3ст. 40 КУпАП в інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.
У судовому засіданні встановлено, що залишилася невідшкодованою шкода, завдана вчиненням відповідачем адміністративного корупційного правопорушення, у розмірі в сумі 6200 грн .
Згідно з ч. 1 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст. 66 Закону збитки, шкода, завдані державі внаслідок вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила відповідне правопорушення, в установленому законом порядку.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що він діяв в межах розпоряджень сільської ради, оскільки отримуючи винагороду особисто та надаючи винагороду своїм родичам – дружині та сестрі (працівникам Зорянської сільської ради) в умовах реального конфлікту інтересів, що підтверджується постановою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 30.06.2016 року, він не вчинив дій щодо уникнення наявного конфлікту інтересів, чим завдав шкоди інтересам Зорянської сільської ради.
Згідно з ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до положення ст.1167 ЦК України, зобов’язання відшкодувати шкоду виникає лише за умови, що вказана шкода є безпосереднім наслідком певної протиправної дії (бездіяльності).
Проаналізувавши ч. ч. 1, 3 ст. 40 КпАП України,ст. 1166 ЦК України, ч. 1 ст. 65, ст. 66 Закону України «Про запобігання корупції», ст. ст. 3,4 ЦПК України, врахувавши те, що шкода, спричинена адміністративним корупційним правопорушенням, передбаченимч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КпАП України, відповідачем в розмірі 6200,00 грн. не відшкодована, в межах наведеної справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, а з відповідача, в порядку цивільного судочинства, підлягає стягненню на користь Зорянської сільської ради 6200,00 грн. шкоди, спричиненої адміністративним корупційним правопорушенням.
Відповідно до ст.88 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати по справі, а саме за подачу позову у сумі 1378,00 грн. та за подання апеляційної скарги, яка була задоволена Апеляційним судом Дніпропетровської області, у сумі 1378,00 грн..
Керуючись ст.ст.213, 215, 218 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов виконуючого обов’язки керівника Синельниківської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Зорянської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманих коштів внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного с корупцією – задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь бюджету Зорянської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області збитки у вигляді незаконного преміювання у сумі 6200 (шість тисяч двісті) гривень, перерахувавши кошти на р/р 31424000800167 у ГУДКСУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, код надходження 04340218.
Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 2756 грн., перерахувавши їх на реквізити отримувача: прокуратура Дніпропетровської області,49044, м. Дніпро, проспект Д.Яворницького 38, МФО 820172, розрахунковий рахунок 35217020000291 в ДКСУ у м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938, за кодом класифікації видатків бюджету 2800.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя:
ОСОБА_5
