КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2017 р. Справа№ 911/235/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Дикунської С.Я.

Мальченко А.О.

секретар судового засідання Яценко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Громадського об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина» на рішення Господарського суду Київської області від 05.09.2016

у справі № 911/235/16 (колегія суддів у складі суддів: Рябцева О.О.(головуючий), Бацуца В.М., Ярема В.А.)

за позовом Садівницького товариства «Квазар»

до 1. Громадського об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина»

2. Новокорогодської сільської ради Бородянського району Київської області,

третя особа Реєстраційна служба Бородянського районного управління юстиції Київської області

про визнання недійсним з моменту прийняття рішення конференції Садівницького об'єднання «Озірщина» від 14.09.2002, статуту Громадського об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина» від 14.09.2002 із змінами та доповненнями та реєстрації Громадського об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина»

за участю представників сторін:

від позивача - Воропаєва Н.Р., - голова товариства, паспорт виданий Ірпінським МВ ГУ МВС України в Київській області., Курдалевська О.В., довіреність б/н від 29.12.2016

від відповідача 1,2 - не з'явились

від третьої особи - не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Садівницьке товариство «Квазар» (позивач у справі) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Громадського об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина» (відповідач-1 у справі) про визнання недійсним протоколу конференції представників землевласників і землекористувачів №8 від 14.09.2002, Статуту Громадського об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина» та визнання недійсною реєстрації Громадського об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням конференції представників землевласників і землекористувачів садівницького масиву «Озірщина», оформленим протоколом №8 від 14.09.2002, було прийнято нову редакцію Статуту садівницького об'єднання «Озірщина», відповідно до якого було змінено організаційно-правову форму об'єднання та створено Громадське об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина», яке відповідно до нової редакції Статуту створене на базі садівницьких товариств садівницького масиву «Озірщина», який існував з 1981р та є його правонаступником. Однак, позивач стверджує, що не приймав участі у конференції, яка відбулась у 2002 році, не уповноважував жодних осіб на представництво інтересів Садівницького товариства «Квазар» в конференції та зазначає, що в процесі створення та реєстрації Громадського об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина» та його Статуту були порушенні вимоги Закону України «Про об'єднання громадян», оскільки його засновниками та учасниками виступають юридичні особи - садівницькі товариства, в той час як відповідно до закону засновниками громадського об'єднання можуть виступати лише фізичні особи - повнолітні громадяни.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.06.2016 залучено до участі у справі в якості відповідача - Новокорогодську сільську раду Бородянського району Київської області.

Рішенням Господарського суду Київської області від 05.09.2016 позов задоволено частково. Визнано недійсним п. 5 рішення конференції Садівницького об'єднання «Озірщина», що оформлене протоколом від 14.09.2002. Визнано недійсним Статут Громадського об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина» від 14.09.2002, зареєстрований 13.05.2003 р. Новокорогодською сільською радою, із наступними змінами до нього. Визнано недійсною реєстрацію Громадського об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина». Стягнуто з Громадського об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина» на користь Садівницького товариства «Квазар» 1653, 60 грн. судового збору. Стягнуто з Новокорогодської сільської ради на користь Садівницького товариства «Квазар» 1378, 00 грн. судового збору.

Приймаючи рішення у справі, місцевий господарський суд виходив з доведеності позивачем обставин щодо порушення порядку прийняття рішень конференцією Садівницького об'єднання «Озірщина», що оформлені протоколом від 14.09.2002, невідповідності Статуту Громадського об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина» та реєстрації Громадського об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина» вимогам Закону України «Про об'єднання громадян», Положенню про порядок легалізації об'єднань громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 №140.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач -1, Громадське об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина» подав апеляційну скаргу (вх. № 1057/16 від 13.09.16), в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Київської області від 05.09.2016 у справі № 911/235/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, відповідач-1 посилається на те, що конференція Садівницького об'єднання «Озірщина», яка була проведена 14.09.2002, була правомочною, на ній були присутні представники Садівницького товариства «Квазар», що, на думку апелянта, спростовує висновок Господарського суду Київської області про неправомірність прийнятого рішення на конференції про вступ позивача до Громадського об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина». Також відповідач-1 посилається на те, що оскільки фізичні особи-садівники є членами садівницьких товариств, то фактично посилання у Статуті Громадського об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина», що останнє створене садівницькими товариствами - юридичними особами не суперечить приписам Закону України «Про об'єднання громадян». Апелянт також посилається на пропуск позивачем строку позовної давності, оскільки стверджує, що Садівницьке товариство «Квазар» ще з 14.09.2002 - з моменту проведення конференції, був обізнаний про прийняті на конференції Садівницьке об'єднання «Озірщина» 14.09.2002 рішення, зокрема, рішення про прийняття в нової редакції Статуту Громадського об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина», а тому вваж аж, що в задоволенні позову слід відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2016 апеляційну скаргу Громадського об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина» прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - ОСОБА_11, судді - Зеленін В.О., Ткаченко Б.О. та призначено розгляд справи на 31.10.2016.

12.12.2016 Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв'язку із звільненням головуючи судді ОСОБА_11 у відставку, справу №911/235/16 передано для розгляду колегією суддів: головуючий суддя - Жук Г.А., судді - Мальченко А.О., Дикунська С.Я.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 апеляційну скаргу Громадського об'єднання «Озірщина» на рішення Господарського суду Київської області від 05.09.2016 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Жук Г.А., судді - Мальченко А.О., Дикунська С.Я. та призначено розгляд справи на 25.01.2017.

У зв'язку з неявкою у судове засідання 25.01.2017 представників апелянта, відповідача-2 та третьої особи, розгляд апеляційної скарги було відкладено на 15.02.2017 в межах строку вирішення спору, який на підставі клопотання позивача відповідно до ст. 69 ГПК України був продовжений судом, про що винесено відповідну ухвалу.

У судовому засіданні 15.02.2017 представник позивача заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, просить рішення Господарського суду Київської області від 05.09.2016 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення з підстав, викладених у запереченні на апеляційну скаргу.

Представники апелянта, відповідача-2, третьої особи в судове засідання 15.02.2017 не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Реєстраційна служба Бородянського районного управління юстиції Київської області про причини неявки не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи не подавала.

08.02.2017 до Київського апеляційного господарського суду від Новокорогодської сільської ради Бородянського району Київської області надійшло клопотання №02-16-32 від 06.02.2017 (вх. №09-11/2536/17) про розгляд справи за відсутності представників відповідача-2, який повністю підтримує вимоги апеляційної скарги Громадського об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина».

Від апелянта до Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання (вх. №09-11/2687/17 від 13.02.2017) про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи нового представника апелянта та подання ним своїх обґрунтувань.

Розглянувши подане клопотання апелянта, колегія суддів не знайшла підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, неподання витребуваних доказів.

Виходячи з аналізу вказаної правової норми, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 Господарського процесуального кодексу України та своєчасно забезпечити реалізацію свого права на судовий захист. Окрім цього, відповідно до ч. 2 ст. 28 ГПК України керівник підприємства відповідача наділений повноваженнями брати участь у судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989).

Таким чином суд апеляційної інстанції, з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на рішення суду, враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на відсутність належного обґрунтування відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи з поданням відповідних доказів (в тому числі обґрунтувань щодо неможливості своєчасного оформлення представництва інтересів відповідача), зважаючи на те, що неявка представників відповідача-1 не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача 1 про відкладення розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

Садівницьке товариство «Квазар» (позивач) зареєстровано на підставі рішення № 296 від 21.10.1985 р. (а.с. 53 том 1) Виконкому Бородянської районної Ради народних депутатів «Про реєстрацію і перереєстрацію статутів садівницьких товариств», пунктом 2 якого зокрема, зареєстровано статут Садівницького товариства «Квазар» виробничого об'єднання «Кристал» та дозволено виготовити печатку, штамп і відкрити рахунок в ощадній касі.

Отже, з 21.10.1985 позивач був зареєстрований як юридична особа.

До Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців позивача включено 28.02.2012, що підтверджується випискою з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо позивача, з якої також вбачається, що датою державної реєстрації юридичної особи є 21.10.1985 р.

05.02.1997 Бородянською районною державною адміністрацією було проведено державну реєстрацію Садівничого об'єднання «Озірщина» (код 24881815), номер запису 13311200000000804, що підтверджується наявним в матеріалах справи Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 20-24 том 2) та видано свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності юридичної особи (а.с. 109, том 1).

Відповідно до п. 1.1. Статуту Садівничого об'єднання «Озірщина», зареєстрованого Бородянською держадміністрацією від 05.02.1997 (а.с. 99-100 том 1) садівниче об'єднання «Озірщина» є добровільним об'єднанням окремих товариств і садівників. В склад «Об'єднання» на добровільних засадах входять товариства, список яких наведений в Додатку № 1, який є невід`ємною частиною цього Статуту (п. 1.2. Статуту).

Згідно з п. 1.3 Статуту об'єднання є самостійним господарським суб'єктом, має права юридичної особи, діє на принципах самофінансування (безприбуткове), має печатку та рахунок в банку.

Відповідно до п. 3.1. Статуту членство в Об'єднанні може бути як індивідуальним так і колективним. Колективним членом об'єднання можуть бути садівничі товариства, організації та підприємства різних форм власності, які підтримують мету Об'єднання (п. 3.3. Статуту).

Пунктами 4.1.1., 4.1.3. Статуту передбачено, що вищим керівним органом Об'єднання є конференція, яка збирається з уповноважених представників товариств, яких обрано на загальних зборах в кількості один делегат від п'ятнадцяти садоводів товариства, а також голів всіх товариств Об'єднання.

Згідно з пунктами 4.1.5-4.1.10 Статуту (в редакції чинній на момент проведення конференції) роботою конференції керує президія, обрана на термін роботи конференції у кількості не менше 5 осіб простою більшістю голосів делегатів. Рішення по всім питанням приймаються простою більшістю голосів делегатів. Конференція вважається такою, що відбулась, і її ухвали правомірними, якщо на ній присутні не менше 50% (плюс один) заявлених делегатів. Голосування проводиться мандатами, а кількість голосів підсумовується лічильною комісією. Конференція починає роботу після обов'язкової реєстрації і перевірки мандатів (повноважень) учасників. Повідомлення всіх членів про проведення наступної конференції має бути оголошено не пізніше двох тижнів до її початку.

Як вірно досліджено місцевим господарським судом, згідно Додатку № 1 до Статуту Садівничого об'єднання «Озірщина» (Перелік садівничих товариств в складі Об'єднання а.с. 101 том 1) у склад Об'єднання увійшло 23 садівничих товариства, у тому числі «Квазар» (№7).

14.09.2002 р. відбулась Конференція Садівничого об'єднання «Озірщина», результати якої оформлено протоколом № 8 Конференції Садівничого об'єднання «Озірщина» від 14.09.2002 (а.с. 77-84 том 1), в якому зазначено, що на Конференції були присутні 65 членів садівничих товариств, на розгляд Конференції були винесені наступні питання порядку денного: 1. Звіт голови Правління про виконання робіт за 2001 р. та 8 місяців 2002 р.; 2. Звіт бухгалтера про фінансову діяльність за 2001 р. та 8 місяців 2002 р.; 3. Звіт ревізійної комісії за 2001 р. та 8 місяців 2002 р.; 4. Затвердження кошторису та штатного розкладу на 2002 и 2003 р.; 5. Прийняття Статуту в другій редакції; 6. Різне.

За результатами розгляду вказаних питань конференцією прийняті рішення: за пунктами 1-3 порядку денного - затверджено звіти голови правління, бухгалтера та ревізійної комісії та визнати роботу задовільною; п. 4 порядку денного - затверджено кошторис та штатний розклад на 2002 рік та 2003 рік; п.5 порядку денного - прийнято Статут в новій редакції, згідно якого Садівниче об'єднання «Озірщина» перетворено в Громадське об'єднання «Садівниче об'єднання «Озірщина».

Як вбачається з реєстраційної справи Громадського об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина», сільському голові Новокорогодської сільської ради було подано заяву від 27.04.2003 р. підписану ОСОБА_6 (а.с. 5 Додатку до справи), в якій вказано, що засновники: садівницькі товариства садівничого об'єднання «Озірщина» подають на реєстрацію Статут Громадського об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина», прийнятий 14 вересня 2002 року конференцією представників землевласників і землекористувачів.

13.05.2003 Статут Громадського об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина», затверджений Конференцією Представників землевласників і землекористувачів (протокол № 8 від 14 вересня 2002), зареєстрований Новокорогодською сільською радою Бородянського району Київської області (за реєстраційним № 2).

Згідно з п.1.1. Статуту Громадського об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина» воно є добровільною громадською організацією громадян України (садівників-городників) землевласників (власників приватизованих земельних ділянок) і землекористувачів, які об'єднані в садівницькі товариства та окремих землевласників та землекористувачів (далі «окремих садівники-городники).

Відповідно до п. 1.2., 1.3. Статуту в своїй діяльності об'єднання керується Конституцією України, Законом України «Про об'єднання громадян», чинним законодавством України та цим Статутом. Об'єднання створено на базі садівницьких Товариств садівницького масиву «Озірщина», який існував з 1981, та є його правонаступником.

Як стверджує позивач, Садівницьке товариство «Квазар» не уповноважувало своїх представників на участь у конференції, яка відбулась 14.09.2002, не приймало жодного рішення про створення Громадського об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина» та рішення про вступ до такої громадської організації. Враховуючи зазначене, позивач стверджує, що рішення конференції Садівничого об'єднання «Озірщина», оформлене протоколом №8 від 14.09.2002, є таким, що порушує його права та охоронювані законом інтереси та суперечить приписам чинного законодавства, а реєстрація Громадського об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина», його Статуту є такими, що порушують приписи діючого в той час Закону України «Про громадські об'єднання», що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Відповідно до п. 3.2.3. Статуту Громадського об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина» садівницькі товариства в своїй роботі керуються чинним законодавством України, Статутом об'єднання та Положенням про садівницькі товариства, які затверджені правлінням об'єднання, в якому більш детально розмежовані права, функціональні обов'язки та відповідальність, як членів об'єднання.

Як вбачається з витягу з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повним найменуванням юридичної особи з кодом 24881815 є Громадське об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина»; скорочене СО «Озірщина» та за своєю організаційно-правовою формою є громадською організацією.

Станом на дату реєстрації Статуту відповідача 1 як Громадського об'єднання процедура створення та діяльність громадських організацій регулювалась Законом України «Про об'єднання громадян», який втратив чинність згідно із Законом України від 22 березня 2012 року №4572-VI.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про об'єднання громадян» в редакції, що діяла станом на 13.05.2003, об'єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод. Об'єднання громадян, незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) відповідно до цього Закону визнається політичною партією або громадською організацією.

Статтею 10 вказаного Закону передбачено, що об'єднання громадян мають право на добровільних засадах засновувати або вступати між собою в спілки (союзи, асоціації тощо).

Водночас, відповідно до ст. 11 Закону України «Про об'єднання громадян» у вказаній редакції засновниками громадських організацій можуть бути громадяни України, громадяни інших держав, особи без громадянства, які досягли 18 років. Рішення про заснування об'єднань громадян приймаються установчим з'їздом (конференцією) або загальними зборами.

Засновниками спілок об'єднань громадян є об'єднання громадян.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 14 Закону України «Про об'єднання громадян» в редакції, що діяла станом на 13.05.2003 р., легалізація (офіційне визнання) об'єднань громадян є обов'язковою і здійснюється шляхом їх реєстрації або повідомлення про заснування. У випадку реєстрації об'єднання громадян набуває статус юридичної особи.

Згідно з ч. 4 ст. 14 вказаного Закону легалізація громадської організації здійснюється відповідно Міністерством юстиції України, місцевими органами державної виконавчої влади, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів.

У разі, коли діяльність місцевої громадської організації поширюється на територію двох і більше адміністративно-територіальних одиниць, її легалізація здійснюється відповідним вищестоящим органом (ч. 5 ст. 14 Закону України «Про об'єднання громадян»).

З викладеного вбачається, що громадські організації, до яких належить відповідач 1, на час його реєстрації як громадської організації, могли бути засновані лише фізичними особами, та зареєстровані шляхом подачі його засновниками відповідної заяви до органу легалізації. Юридичними особами могли бути засновані лише спілки об'єднань громадян, засновниками яких могли бути лише громадські організації.

Проте, як вбачається з п. 5 рішення Конференції Садівничого об'єднання «Озірщина», оформленого протоколом №8 від 14 вересня 2002, на конференції Садівничого об'єднання «Озірщина» було прийнято статут Садівничого об'єднання «Озірщина» в новій редакції, згідно з якою даний суб'єкт отримав назву Громадське об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина». Разом з цим суд апеляційної інстанції, звертає увагу, що на вирішення конференції, яка відбулась 14.09.2002, не було поставлено питання про створення громадського об'єднання, зміну найменування Садівничого об'єднання «Озірщина», його організаційно-правової форми тощо. Окрім того, відповідно до редакції Статуту від 05.02.1997 року, конференція є вищим керівним органом садівницького об'єднання, і складалась з представників садівницьких товариств, які представляли не власні інтереси як фізичні особи-садоводи, а представляли інтереси садівницьких товариств - учасників об'єднання «Озірщина».

Колегія суддів звертає увагу, що у п. 1.3. Статуту Громадського об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина» вказано, що об'єднання створене на базі саме садівницьких товариств, а пунктом 3.1. Статуту передбачено, що членство в об'єднанні може бути як колективним, так і індивідуальним, на добровільних засадах вступу і виходу, на підставі поданої заяви. Обов'язковою умовою членства в об'єднанні є визнання і дотримання статуту об'єднання, внесення експлуатаційних внесків і платежів (за користування електроенергією, ремонт доріг та інші), участь у роботі об'єднання. Колективне членство - садівницькі товариства. Індивідуальне членство - землевласники і землекористувачі, які є членами садівницьких товариств та окремі садівники-городники.

В Додатку № 1 до Статуту міститься перелік садівницьких товариств, серед яких за № 8 вказано Садівницьке товариство «Квазар» (позивач).

Окрім того, як вбачається із заяви, яка була подана до Новокорогодської сільської ради для реєстрації Статуту, прийнятого 14.09.2002, засновниками Громадського об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина» зазначено садівницькі товариства, а не фізичні особи - громадяни.

Вищенаведені обставини справи свідчать про те, що на конференції учасників (садівничих товариств) Садівничого об'єднання «Озірщина» було прийнято рішення не про прийняття нової редакції Статуту об'єднання, а прийнято редакцію Статуту фактично нової юридичної особи громадської організації з найменуванням Громадське об'єднання «Садівниче об'єднання «Озірщина».

З огляду на приписи законодавства, діючого станом на момент проведення конференції та реєстрації нової редакції Статуту відповідача-1, існувала імперативна норма, яка визначала, що засновниками громадського об'єднання можуть бути виключно громадяни, які приймають рішення про створення такого об'єднання установчим з'їздом (конференцією) або загальними зборами. Суд апеляційної інстанції, ще раз звертає увагу, що конференція, проведена 14.09.2002, проводилась саме як керівний орган Садівничого об'єднання «Озірщина» і представниками на даній конференції були саме представники садівницьких товариств, членів СО «Озірщина», а не особисто громадяни - садівники з метою створення громадської організації: Громадського об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина».

Окрім того, пунктами 4.1., 4.1.3. Статуту Садівничого об'єднання «Озірщина» передбачено, що вищим керівним органом «Об'єднання» є конференція, яка збирається з уповноважених представників товариств, яких обрано на загальних зборах в кількості один делегат від п'ятнадцяти садоводів товариства, а також голів всіх товариств Об'єднання.

Як вірно встановлено Господарським судом Київської області, ні рішення Конференції Садівничого об'єднання «Озірщина» від 14.09.2002 р., яке додано до матеріалів реєстраційної справи, ні протокол №8 від 14 вересня 2002 р. вказаної Конференції не містять доказів правомочності проведення конференції. В матеріалах справи відсутні докази обрання 23 садівничими товариствами, в тому числі позивачем, представників (делегатів), уповноважених на участь у вказаній конференції та на прийняття рішення щодо зміни статуту об'єднання, створення нової юридичної особи.

Матеріали справи не містять доказів повідомлення членів Садівничого об'єднання «Озірщина» про дату й місце проведення Конференції, доказів обрання представників (делегатів), уповноважених на участь у вказаній конференції, доказів реєстрації уповноважених представників від садівничих товариств та садівників (згідно п. 4.1.9 Статуту). Протокол №8 від 14.09.2002 не містить відомостей про кількість садівників від імені яких уповноважені делегати (65 членів), які значаться як присутні на Конференції, відтак встановити кворум згідно п. 4.1.7. Статуту є не видається можливим.

Крім того, згідно протоколу №8 від 14.09.2002 вирішення питання п'ятого порядку денного «Затвердження нової редакції Статуту» відбувалось шляхом голосування по розділам Статуту окремо. Так, розділи І-ІІІ, Статуту були прийняті в цілому, за наявності одного голосуючого, який утримався, розділ IV Статуту прийнято за основу, при цьому проголосували «за» лише 29 учасників, «проти» - 16, утримались - 5, решта не приймали участі у голосуванні («розійшлися»), розділи VI та VII Статуту прийнято за основу. Однак, протокол не містить інформації, яка відображала б процес голосування по розділам крім розділу IV Статуту, тобто не містить кількості голосуючих делегатів «за», «проти», «утрималось», не містить інформацію скільки делегатів розійшлось і чи приймали вони участь в прийнятті інших розділів Статуту. Отже, з огляду на приписи п. 4.1.6, 4.1.7. Статуту рішення з п'ятого питання порядку денного Конференції не можна вважати прийнятим.

Доводи апелянта про те, що згідно з реєстраційними документам СО «Озірщина» засновниками відповідача-1 є три фізичні особи-садівника: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, спростовуються наявними матеріалами справи, оскільки відповідачем не надано жодного документу, який свідчив би про проведення установчих зборів (чи з'їзду) даних осіб, про прийняття ними рішення про створення громадської організації - Громадського об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина», навпаки реєстраційні матеріали Громадського об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина» (Додаток до справи) свідчать про те, що дане громадське об'єднання було зареєстровано саме на підставі рішення, прийнятого конференцією Садівничого об'єднання «Озірщина», яка відбулась 14.09.2002, а не на підставі рішень садівників. Окрім того, Відомості про засновників (а.с. 9 Додатку до матеріалів справи - матеріали реєстраційної справи) містить інформацію саме про засновників Садівничого об'єднання «Озірщина», а не Громадського об'єднання «Садівницького об'єднання «Озірщина».

Більше того, матеріали справи містять нотаріально засвідчені заяви громадянки ОСОБА_8 (а.с. 30, том 2) та громадянки ОСОБА_7 (а.с. 31, том 2) про те, що вони не є ні засновниками, ні учасниками громадського об'єднання «Садівниче об'єднання «Озірщина», як і не є засновниками Садівничого об'єднання «Озірщина».

Таким чином, Господарський суд Київської області дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про задоволення позовних вимог про визнання недійсним п. 5 рішення конференції Садівничого об'єднання «Озірщина», оформленого протоколом №8 від 14.09.2002, яким прийнятий статут в новій редакції, та про відмову у визнанні недійсними інших пунктів рішення конференції Садівничого об'єднання «Озірщина», оформлених протоколом від 14.09.2002, оскільки ними фактично було вирішено питання, пов'язані з поточною господарською діяльністю садівничого об'єднання та позивачем не доведено про порушення його прав та інтересів вказаними рішеннями.

Позивачем також заявлені вимоги про визнання недійсною реєстрацію Громадського об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина», проведену 13.05.2003 Новокорогодською сільською радою та недійсним Статуту, зареєстрованого 13.05.2003 із всіма наступними змінами до нього.

Як вже зазначалося, реєстрація Садівничого об'єднання «Озірщина» була проведена 05.02.1997 Бородянською районною державною адміністрацією відповідно до вимог ст. 8 діючого на той час Закону України «Про підприємництво», а зміни до статуту (нова редакція 2002 року) були зареєстровані Новокорогодською сільською радою.

Водночас, рішення Новокорогодської сільської ради, яким були зареєстровані вказані зміни до статуту Садівничого об'єднання «Озірщина» матеріали реєстраційної справи Громадського об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина» не містять. Реєстраційна справа Громадського об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина» була передана Новокорогодською сільською радою з супровідним листом № 02-16-30 від 12.02.2015 р. Реєстраційній службі Бородянського районного управління юстиції, яка надала її місцевому господарському суду.

Як вбачається з матеріалів реєстраційної справи Громадського об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина», рішеннями виконкому Новокорогодської сільської ради № 112 від 09.12.2008 , № 63 від 14.12.2010, № 57 від 13.12.2011, № 68 від 11.12.2012 внесено зміни до Статуту Громадського об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина» від 13 травня 2003 року. При цьому, у зазначених рішеннях вказано, що ними не реєструються зміни до статуту, а вносяться, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки органи місцевого самоврядування виконують лише реєстраційну функцію, а зміни до установчих документів вносяться безпосередньо юридичною особою в порядку та спосіб, які визначені Статутом.

Відповідно до ст. 25 Цивільного кодексу УРСР, який діяв на момент існування спірних правовідносин, юридична особа діє на підставі статуту (положення). Установи та інші державні організації, що перебувають на державному бюджеті, а у випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, також і інші організації можуть діяти на підставі загального положення про організації даного виду.

Статут юридичної особи є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників юридичної особи, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту. Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що оскільки Садівницьке товариство «Квазар» є учасником Садівничого об'єднання «Озірщина», відповідно до Статуту об'єднання, зареєстрованого ще 05.02.1997, доказів вибуття чи виключення його із учасників об'єднання матеріали справи не містять, то суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у зв'язку з прийняттям Статуту Громадського об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина», відповідно до якого учасником цієї громадської організації став позивач, без його згоди, то слід вважати, що право позивача на добровільну участь у громадському об'єднанні є порушеними, а тому СТ «Квазар» наділений правом на оскарження прийнятого Статуту. Зазначене спростовує доводи апелянта, про відсутність у Садівницького товариства «Квазар» права на оскарження Статуту Громадського об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина» та на оскарження проведеної Новокорогодською сільською радою реєстрацію даного об'єднання.

Таким чином, враховуючи, що зміст статуту відповідача 1 порушує вимоги ст. 11 діючого на час його затвердження Закону України «Про об'єднання громадян», докази правомочності проведення конференції, яка його затвердила, відсутні, положеннями статуту порушені права позивача, колегія суддів вважає правомірним та обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про задоволення позовної вимоги про визнання недійсним статуту Громадського об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина», затвердженого рішенням, оформленим протоколом конференції Садівничого об'єднання «Озірщина» від 14.09.2002 р. із наступними змінами та доповненнями.

Згідно з ч. 1 ст. 15 вказаного Закону України «Про об'єднання громадян» для реєстрації об'єднань громадян його засновники подають заяву.

До заяви додаються статут (положення), протокол установчого з'їзду (конференції) або загальних зборів, відомості про склад керівництва центральних статутних органів, дані про місцеві осередки, документи про сплату реєстраційного збору, крім випадків, коли громадська організація звільняється від сплати реєстраційного збору відповідно до законів України (ч. 2 Закону).

Органи, що здійснюють реєстрацію об'єднань громадян, ведуть реєстр цих об'єднань (ч. 7 ст. 15 Закону України «Про об'єднання громадян»).

Відповідно до п. 3 Положення про порядок легалізації об'єднань громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. №140, що діяло станом на час подачі заяви на реєстрацію до Новокорогодської сільської ради, для реєстрації об'єднання громадян до реєструючого органу подається заява (додаток №1), підписана не менш як трьома засновниками об'єднання громадян або їх уповноваженими представниками. До заяви додаються: 1) статут (положення) в двох примірниках; 2) протокол установчого з'їзду (конференції) або загальних зборів, які прийняли статут (положення); 3) відомості про склад керівництва центральних статутних органів (із зазначенням прізвища, імені, по батькові, року народження, місця постійного проживання, посади (заняття), місця роботи); 4) дані про наявність місцевих осередків (додаток N 2), підтверджені протоколами конференцій (зборів); 5) документ про сплату реєстраційного збору; 6) відомості про засновників об'єднання громадян або спілок об'єднань громадян.

За результатами розгляду заяви приймається рішення про реєстрацію об'єднання громадян або про відмову в його реєстрації (п. 6 Положення).

Пунктом 7 Положення передбачено, що у разі реєстрації об'єднання громадян засновникові видається свідоцтво про реєстрацію встановленого зразка (додаток N 3).

Як вже зазначалося, конференція, яка оформлена протоколом №8 від 14.09.2002 не містила ознак установчого з'їзду (конференції). Рішення Новокорогодської сільської ради, яким були зареєстровані зміни до статуту Садівничого об'єднання «Озірщина», або реєстрацію Статуту такої юридичної особи як громадське об'єднання, матеріали реєстраційної справи Громадського об`єднання «Садівницьке об`єднання «Озірщина» не містять.

Реєстрація Громадського об'єднання була проведена Новокорогодською сільською радою шляхом здійснення запису в окремій книзі обліку громадських організацій (запис № 2 від 13.05.2003 р.).

Таким чином, реєстрація Громадського об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина» була проведена з порушенням вимог вказаного Положення.

Заява про реєстрацію даного об'єднання підписана лише ОСОБА_6, тобто однією особою замість трьох.

Разом з тим, як зазначалось вище, в заяві про реєстрацію даного об'єднання від 27.04.2003 р. засновниками Громадського об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина» зазначено садівницькі товариства Садівничого об'єднання «Озірщина», що є порушенням ст. 11 Закону України «Про об'єднання громадян», а в додатку № 1 до Статуту об'єднання зазначено перелік цих садівничих товариств, зокрема і позивача, що є юридичною особою з 1985 р.

Також, відповідачем не надано суду Свідоцтво про реєстрацію об'єднання громадян встановленого у відповідності до Положення про порядок легалізації об'єднань громадян, що діяло на той час, зразка (додаток №3 Положення).

В матеріалах реєстраційної справи Громадського об'єднання «Садівницьке об`єднання «Озірщина» відсутня будь-яка інформація про реєстрацію Садівничого об'єднання «Озірщина» як громадської організації, до уставних документів якої вносились зміни, що спростує доводи апелянта про те, що Садівниче об'єднання «Озірщина» завжди було громадською організацією.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду про задоволення позовної вимоги про визнання недійсною реєстрацію Громадського об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина».

Апелянтом також в апеляційній скарзі наголошується на тому, що підставою для відмови в задоволенні позову є пропуск позивачем строків позовної давності, оскільки, як стверджує відповідач-1, Садівницьке товариство «Квазар» було обізнане про прийняті рішення, Статут ГО «СО «Озірщина» ще з 2002 року, оскільки його представники брали участь в конференції.

Дослідивши представлені в матеріали справи документи, суд апеляційної інстанції відхиляє зазначені доводи як необґрунтовані, з огляду на наступне.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що «позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитися у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі «Відкрите акціонерне товариство «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами №№ 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

Згідно приписів ст. 71, 76 ЦК УРСР (діючого на момент проведення конференції, та на момент проведення реєстрації Статуту відповідача-1) загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Винятки з цього правила, а також підстави зупинення і перериву перебігу строків позовної давності встановлюються законодавством Союзу РСР і статтями 78 і 79 цього Кодексу.

Як стверджує позивач, він дізнався про реєстрацію Статуту Громадського об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина» та реєстрацію самого громадського об'єднання лише у 2015 році, коли отримав проект Статуту Громадського об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина» в новій редакції, у зв'язку з чим звертався до реєстраційних органів з метою отримання установчих та реєстраційних документів громадського об'єднання, докази чого наявні в матеріалах справи (а.с. 24-25 том 1, а.с. 39 том 1).

Як уже зазначалось вище, відповідно до пунктів 4.1., 4.1.3. Статуту Садівничого об'єднання «Озірщина», в редакції 05.02.1997, вищим керівним органом «Об'єднання» є конференція, яка збирається з уповноважених представників товариств, яких обрано на загальних зборах в кількості один делегат від п'ятнадцяти садоводів товариства, а також голів всіх товариств Об'єднання.

Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які докази обрання Садівничим товариством «Квазар» уповноважених осіб на участь у конференції, яка відбулась 14.09.2002 та на прийняття цими особами рішень. Жодних доказів, які б свідчили про обізнаність позивача з новою редакцією Статуту, чи про прийняття у 2002 році на конференції рішення, про створення громадського об'єднання відповідачем не надано. Матеріали справи не містять доказу на підтвердження того, що позивача було ознайомлено зі Статутом громадського об'єднання ще у 2002 році.

З урахуванням викладеного колегія суддів зазначає, що доводи апелянта про те, що строк позовної давності до заявлених позивачем вимог розпочав свій перебіг ще 2002 року СТ «Квазар» не знайшли свого підтвердження матеріалами справи. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з липня 2015 року, з моменту отримання позивачем нової редакції Статуту Громадського об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина» розпочав перебіг строк позовної давності, який не був пропущений позивачем.

Враховуючи наведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, тому рішення Господарського суду Київської області від 05.09.2016 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладаються на апелянта.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. п. 2, 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду встановлено ставку судового збору 110 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що Законом передбачено сплату судового збору з апеляційної скарги на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина та незалежно від розміру судового збору, який стягнутий рішенням господарського суду (аналогічне роз'яснення викладено у п. 2.15 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 року №7 зі змінами та доповненнями від 16.12.2015 року).

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно підпункту 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент звернення з позовом до суду) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір сплачується в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, який станом на 01.01.2016 року становив 1 378,00 грн.

Враховуючи, що позивачем при зверненні до суду заявлено три вимоги немайнового характеру, то судовий збір був сплачений ним у розмірі 4 134,00 грн, згідно квитанцій наявних в матеріалах справи (а.с. 8-10 том 1).

Таким чином, за подання апеляційної скарги, Громадське об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина» повинно було сплатити судовий збір у розмірі 4 547,40 грн. (110%, що підлягала сплаті при подачі позову), однак відповідачем-1 фактично сплачено лише 1 595,00 грн, тобто за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір недоплачено у сумі 2952,40 грн.

Відповідно до п. 2.23. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу IV Господарського процесуального кодексу України» якщо факт недоплати судового збору з'ясовано судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд може стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів ст. 49 ГПК України.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про стягнення до спеціального фонду Державного бюджету України з Громадського об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина» 2952,40 грн недоплаченої суми судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. 33, 34, 49, 102, 101, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Громадського об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина» на рішення Господарського суду Київської області від 05.09.2016 у справі №911/235/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 05.09.2016 у справі №911/235/16 залишити без змін.

3. Стягнути з Громадського об'єднання «Садівницьке об'єднання «Озірщина» (07841, Київська область, Бородянський район, село Озірщина, Садівницьке об'єднання, код ЄДРПОУ 24881815) в доход спеціального фонду Державного бюджету України отримувач коштів - Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, код отримувача - 37993783, банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, код банку отримувача 820019, рахунок отримувача 31216206782001, класифікація доходів бюджету 22030101) 2 952 (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят дві) грн 40коп недоплаченої суми судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду Київської області видати наказ на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду.

5. Справу №910/235/16 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді С.Я. Дикунська

А.О. Мальченко