Провадження

№ 2/641/295/2017

Справа № 641/8110/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2017 року

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Ященко С.О.,

при секретарі судового засідання Ємельяненко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова цивільну справу

за позовом ПАТ КБ "Приват Банк"

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ "Приват Банк" звернулось до Комінтернівського районного суду м. Харкова суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача на користь ПАТ "КБ "Приват Банк"" заборгованість по кредитному договору № HAL5GA00000021 від 10.07.2008 року в розмірі 73097, 21 доларів США, що за курсом відповідно до службового розпорядження НБУ від 16.07.2015 року (22,10грн. за 1 долар США) складає 1 615 448,41грн., а також покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 10.07.2008 року між ПАТ КБ "Приват Банк" та ОСОБА_1 укладено договір № HAL5GA00000021, у відповідності до умов якого вона отримала кредит зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення 10.07.2015 року включно. Згідно умов договору ОСОБА_1 зобов'язалась щомісяця та у визначені строки здійснювати погашення частини суми заборгованості, проценти за користування кредитом, винагороди та комісію.

У порушення умов кредитного договору № HAL5GA00000021 від 10.07.2008 року про належне, повне і своєчасне виконання зобов'язань, відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, щомісячні платежі не сплатила в повному обсязі, в результаті чого станом на 16.07.2015 року ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 73097,21 доларів США, а саме: 16161,40 доларів США - заборгованість за кредитом; 8114,21 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2156,83 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 43173,18 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 11,31 доларів США - штраф (фіксована частина); 3480,28 доларів США штраф (процентна частина).

У судовому засіданні представник позивача Галанін М.В. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить їх задовольнити та стягнути з відповідача 1 615 448,41грн.

Відповідач ОСОБА_1 надала заперечення на позовну заяву, в яких просить в задоволенні позову відмовити.

Доводи своїх заперечень обґрунтовує тим, що згідно рішення апеляційного суду Харківської області від 02.11.2016 року по справі № 641/13090/14-ц в рахунок стягнення заборгованості за кредитним договором № HAL5GA00000021 від 10.07.2008 року звернуто стягнення на належну відповідачеві квартиру АДРЕСА_1. Таким чином, вже існує рішення між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази розрахунків наявності у відповідача заборгованості у розмірі 73097,21 доларів США. Також зазначає, що при укладенні договору іпотеки від 10.07.2008 року не були виконані вимоги закону та не було враховано проживання у квартирі неповнолітньої дитини. Всупереч вимогам ст. 551 ЦК України розмір неустойки, яку заявив позивач до стягнення, значно перевищує розмір заборгованості по кредиту.

Крім того, 07.02.2017 року представником відповідача подано заяву про застосування строків позовної давності та з цих підстав відмови в позові.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 вимоги заперечень підтримала, просить в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

З матеріалів справи судом встановлено та не заперечується сторонами, що 10.07.2008 року між ПАТ КБ "Приват Банк" та ОСОБА_1 укладено договір № HAL5GA00000021, у відповідності до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 18457,52 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення 10.07.2015 року включно.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1062 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, якщо при цьому були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно умов п. 8.1, 8.1.1 договору періодом сплати вважати період з "10" по ''15" число кожного місяця. Погашення заборгованості за цим договором (за винятком винагороди, що сплачується в момент надання кредиту) здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 345,22 доларів США згідно Графіку погашення кредиту (Додаток 2 до Кредитного договору) для погашення заборгованості за Кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, комісії.

Позичальник зобов'язується повернути Кредит згідно порядку та в строки, які вказані у п. 8.1. Повне погашення Кредиту повинно бути проведено в останній день строку, вказаного в абз. 1 п. 8.1 даного Договору.

При цьому, у відповідності до п. 8.1.2 кредитного договору у разі порушення термінів оплати, передбачених п.8.1.1 (в т.ч. оплати заборгованості не в повному обсязі) на 120 календарних днів, - сторони дійшли згоди вважати строком повернення кредиту (залишку заборгованості по кредиту), відсотків, винагороди, пені (в повному обсязі), - в останній день місяця, в якому відбулося порушення термінів оплати на 120 календарних днів.

За вимогами ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як вбачається з розрахунку заборгованості (а.с. 4 - 7), у грудні 2008 року відповідач погашення кредиту у повному обсязі не здійснила, прострочила сплату чергового платежу більше ніж на 120 календарних днів, а тому у відповідності до приписів п. 8.1.2 кредитного договору строк повернення кредиту (залишку заборгованості по кредиту), відсотків, винагороди, пені наступив 30.04.2009 року, а тому строк виконання основного зобов'язання було змінено.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 належним чином свої зобов'язання не виконувала, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснила, внаслідок чого у відповідача перед позивачем станом на 16.07.2015 року склалась заборгованість: 16161,40 доларів США - заборгованість за кредитом; 8114,21 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2156,83 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом.

В зв'язку з порушенням відповідачем умов договору позивачем нараховано неустойку, а саме: 43173,18 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 11,31 доларів США - штраф (фіксована частина); 3480,28 доларів США штраф (процентна частина).

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що відповідач просить застосувати до позовних вимог наслідки пропуску строку позовної давності.

Відповідно до вимог ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а згідно приписам п.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Тобто, позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи.

Якщо кредитор змінює на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України строк виконання основного зобов'язання, позовна давність обчислюється від цієї дати.

Статтею 259 ЦК України визначено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

У п. 5.5 договору сторони погодили, що терміни позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

Таким чином, сторонами збільшено строк позовної давності до 5 років.

При цьому, згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого зобов'язання. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3. пояснила, що, незважаючи на прострочку погашення заборгованості, відповідач в міру своїх можливостей продовжувала оплату боргу, останній платіж нею було здійснено у червні 2015 року, після пред'явлення цього позову до суду платежі вже не здійснювались.

Також, як вбачається з рішення апеляційного суду Харківської області від 02.11.2016 року по справі № 641/13090/14-ц, у березні 2009 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № HAL5GA00000021 від 10.07.2008 року.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що строк позовної давності перервався, звернувшись до суду з цим позовом, позивач не пропустив строки позовної давності, з огляду на що підстави для застосування наслідків пропуску строку позовної давності відсутні.

Посилання відповідача на наявність рішення між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не може бути прийнято судом до уваги, оскільки рішенням апеляційного суду Харківської області від 02.11.2016 року по справі № 641/13090/14-ц в рахунок стягнення заборгованості за кредитним договором № HAL5GA00000021 від 10.07.2008 року звернуто стягнення на належну відповідачеві квартиру АДРЕСА_1, а не стягнуто заборгованість, як пред'явлено позивачем в межах цієї справи.

Звернення стягнення на предмет іпотеки і стягнення заборгованості є різними способами захисту порушеного права, а тому посилання відповідача на подвійне стягнення заборгованості за одним і тим же кредитним договором є необґрунтованим.

Посилання відповідача на те, що при укладенні договору іпотеки порушені права малолітньої дитини також не приймаються судом до уваги, оскільки не стосуються вимог про стягнення заборгованості.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованості за кредитним договором № HAL5GA00000021 від 10.07.2008 року станом на 16.07.2015 року у розмірі: 16161,40 доларів США - заборгованість за кредитом; 8114,21 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2156,83 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом, що за курсом відповідно до службового розпорядження НБУ від 16.07.2015 року складає 584156,92грн. підлягають задоволенню.

Відносно пред'явленої позивачем до стягнення неустойки, а саме: 43173,18 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 11,31 доларів США - штраф (фіксована частина); 3480,28 доларів США штраф (процентна частина), суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України неустойка є видом забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Виходячи зі ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» №-15-93 від 19.02.1993 року, і відповідно до вимог ст. 192 ЦК України розрахунок неустойки має здійснюватись у грошовій одиниці України - гривні.

Пред'явлена до стягнення неустойка (пеня, штрафи) за курсом відповідно до службового розпорядження НБУ від 16.07.2015 року складає 1 031 291, 40грн.

При цьому, згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи, що розмір неустойки значно перевищує розмір заборгованості по кредиту, а також надання відповідачем медичних довідок, суд дійшов висновку про необхідність зменшення суми неустойки (пені, штрафу (фіксована частина) та штрафу (процентна частина)) до 300 000грн.

З урахуванням викладеного, стягненню з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" підлягає 16161,40 доларів США - заборгованість за кредитом; 8114,21 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2156,83 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом, що разом за курсом відповідно до службового розпорядження НБУ від 16.07.2015 року складає 584156,92грн., та неустойка у розмірі 300 000грн.

Приймаючи до уваги викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Питання про стягнення судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 609, 212, 214, 215, 217, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ПАТ КБ "Приват Банк" задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № HAL5GA00000021 від 10.07.2008 року станом на 16.07.2015 року у розмірі: 16161,40 доларів США - заборгованість за кредитом; 8114,21 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 2156,83 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом, що разом за курсом відповідно до службового розпорядження НБУ від 16.07.2015 року складає 584 156,92грн., неустойку у розмірі 300 000грн., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 1999,83грн., а всього 886 156 (вісімсот вісімдесят шість тисяч сто п'ятдесят шість)грн. 75 коп.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

С. О. Ященко