ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА _{01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua}

УХВАЛА

15.02.2017

Справа № 910/22400/16

За заявою Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А.В.К."

м. Донецьк"

про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській

громадській організації "Союз інвесторів України" від 11.11.2016

у справі № 58/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "СБЕРБАНК"

до Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А.В.К."

м. Донецьк"

третя особа Приватне акціонерне товариство "АВК"

про звернення стягнення на предмет застави

Суддя Усатенко І.В

Представники учасників сторін:

від заявника

Лавринович В.О. (за дов.)

від позивача від третьої особи

Киричук Р.П. (за дов.) не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з заявою публічне акціонерне товариство "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Донецьк" про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 11.11.2016 у справі № 58/16 за позовом публічного акціонерного товариства "СБЕРБАНК" до публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Донецьк" третя особа приватне акціонерне товариство "АВК" про звернення стягнення на предмет застави.

Ухвалою суду від 14.12.2016 порушено провадження у справі № 910/22400/16, розгляд останньої призначено на 26.01.2017.

Супровідним листом від 29.12.2016 через загальний відділ діловодства суду надійшли матеріали третейської справи № 58/16.

26.01.2016 через загальний відділ діловодства суду від ПАТ "Сбербанк" надійшли письмові заперечення на заяву ПАТ "КФ "А.В.К." м. Донецьк".

26.01.2017 судове засідання не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Усатенко І.В. на лікарняному.

Ухвалою суду від 30.01.2017 розгляд справи призначено на 09.02.2017.

Ухвалою суду від 09.02.2017 виправлено описку.

Заявником подано клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою суду від 09.02.2017 розгляд справи відкладено на 15.02.2017.

В судове засідання 15.02.2017 представник третьої особи не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином.

Суд розглянув клопотання ПАТ "КФ "А.В.К." м. Донецьк" про зупинення провадження у справі, та вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

При вирішенні вищевказаного клопотання представник позивача заперечував проти його задоволення.

Клопотання про зупинення обґрунтоване тим, що рішенням у справі № 910/21882/16 за позовом ПАТ "КФ "А.В.К." м. Донецьк" до ПАТ "Сбербанк" про визнання частково недійсним договорів у задоволенні позову відмовлено. Однак, Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2017 прийнято до провадження апеляційну скаргу ПАТ "КФ "А.В.К." м. Донецьк". За результатами розгляду може бути прийнято рішення про задоволення позову та визнання третейського застереження, викладеного у договорі застави від 27.09.2013, зареєстрованого в реєстрі за № 3313 та договорі застави від 14.09.2012, зареєстрованого в реєстрі за № 2780 недійсними, що є підставою для скасування рішення третейського суду від 11.11.2016 № 58/16.

Статтею 122-5 ГПК України передбачені підстави для скасування рішення третейського суду, зокрема, визнання третейської угоди недійсною. Заявник, при зверненні з заявою про скасування рішення третейського суду у справі № 58/16 від 11.11.2016 не вказує недійсність третейського застереження, як підставу для скасування рішення третейського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Статтею 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК).

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі в даному випадку є неможливість її розгляду до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами, скаргами.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 ГПК, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України "Про судоустрій i статус суддів"; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі (п. 3.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Таким чином заявником не доведено неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, а недійсністю третейського застереження заявник свої вимоги не обгрутовує.

Розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Донецьк" про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській організації "Союз інвесторів України" у третейській справі №58/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" до Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Донецьк", третя особа: Приватне акціонерне товариство "АВК", про звернення стягнення на предмет застави, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи та зібрані докази, суд встановив наступне.

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській організації "Союз інвесторів України" у складі Третейського судді Пошелюзного С.В. від 11.11.2016 задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" до Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Донецьк", третя особа: Приватне акціонерне товариство "АВК", та звернено стягнення на предмет застави за Договором від 27.09.2011, зареєстрованим у реєстрі за № 3313 та договором від 14.09.2012, зареєстрованим в реєстрі за № 2780.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ПАТ "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Донецьк" оскаржило його до Господарського суду міста Києва.

Як на підставу для скасування вказаного рішення, заявник посилається, зокрема, на те, що дана справа не підвідомча третейському суду; рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою та вирішено питання, які виходять за межі третейської угоди; третейською угодою було передбачено інший порядок розгляду справи; склад третейського суду не відповідав вимогам закону; зміст і форма третейського застереження не відповідає вимогам ст. 12 Закону України "Про третейські суди".

Відповідно до ст. 122-5 Господарського процесуального кодексу України, рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею. Рішення третейського суду може бути скасовано у разі якщо: 1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано судом недійсною; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі. Скасування господарським судом рішення третейського суду не позбавляє сторони права повторно звернутися до третейського суду, крім випадків, передбачених законом.

За результатом розгляду всіх обставин даної справи, суд зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 15.10.2009 між Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Сбербанк") та Закритим акціонерним товариством "АВК" (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "АВК") укладено договір про відкриття кредитної лінії № 04-В/09/22/ЮО.

Додатковим договором №8 від 27.09.2011 сторони виклали договір про відкриття кредитної лінії № 04-В/09/22/ЮО в новій редакції.

З метою забезпечення виконання Приватним акціонерним товариством "АВК", (позичальником за договором), зобов'язань за кредитним договором, між Акціонерним товариством "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Донецьк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Донецьк") та Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Сбербанк") 27.09.2011 укладено договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Трухіною І.Г. за реєстровим номером 3313, та 14.09.2012 договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Трухіною І.Г. за реєстровим номером 2780, у п. 9.3 якого, зазначили, що будь-які зміни або доповнення до цього договору є дійсними за умови, що вони здійснені в письмовій формі і посвідчені нотаріально.

Відповідно до п. 9.5 договору застави всі спори сторін, що не врегульовані мирним шляхом, вирішуються відповідним судом за місцезнаходженням відповідача.

24.10.2013 між Публічним акціонерним товариством "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Донецьк", що є майновим поручителем юридичної особи - Приватного акціонерного товариства "АВК" та Публічним акціонерним товариством "Дочірній банк Сбербанку Росії" укладено договори про внесення змін до договору застави, який посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Трухіною І.Г. та зареєстрованим за номером 3313, та про внесення змін до договору застави, який посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Трухіною І.Г. та зареєстрованим за номером 2780, згідно із п. 3 яких внесено зміни до договорів застави, а саме: викладено п. 9.5 договорів застави в наступній редакції: " 9.5 Усі спори, розбіжності, або вимоги, що виникають з цього договору чи у зв'язку з ним, в тому числі, що стосуються його укладення, виконання, зміни, порушення, розірвання, визнання недійсним повністю або частково, або визнання не укладеним, а також з будь-яких інших питань, що стосуються даного договору, підлягають розгляду у постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України", місцезнаходження якого: 03142, м. Київ, вул. Заболотного, буд. 150, корпус А, офіс 25 (свідоцтво про реєстрацію постійно діючого третейського суду від 15.03.2013р., видане Державною реєстраційною службою України) згідно з регламентом зазначеного третейського суду, який є невід'ємною частиною даної третейської угоди та знаходиться у відкритому доступі на сайті суду htpp:/arbitrate.com.ua/. Спір розглядається одноособово суддею, призначеним Головою Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" з списку суддів, що знаходиться у відкритому доступі на сайті цього суду htpp:/arbitrate.com.ua/. При цьому, сторони договору підтверджують, що вони ознайомлені з регламентом Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України", добре розуміють положення цього регламенту. Сторони домовилися, що рішення постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" є остаточними і обов'язковими з дати його винесення. Умови договору, які містять відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, є складовими частинами даної третейської угоди. Місце і дата укладення третейської угоди відповідають місцю і даті укладення цього договору".

Статтею 1 Закону України "Про третейські суди" визначено, що цей Закон регулює порядок утворення та діяльності третейських судів в Україні та встановлює вимоги щодо третейського розгляду з метою захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Якщо чинним міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлений інший порядок організації, діяльності та вирішення спорів третейським судом, ніж той, що встановлено цим Законом, то застосовуються норми міжнародного договору. Дія цього Закону не поширюється на міжнародний комерційний арбітраж.

За визначенням ст. 2 Закону, компетентний суд - місцевий загальний суд чи місцевий господарський суд за місцем розгляду справи третейським судом.

Статтею 5 Закону передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.

Статтею 14 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що сторони мають право вільно призначати чи обирати третейський суд та третейських суддів. За домовленістю сторін вони можуть доручити третій особі (юридичній або фізичній) призначення чи обрання третейського суду чи суддів. Для призначення чи обрання третейських суддів у кожній справі необхідна їхня згода. У постійно діючих третейських судах призначення чи обрання третейських суддів здійснюється із затвердженого відповідно до статті 8 цього Закону списку третейських суддів, який за регламентом цього постійно діючого третейського суду може мати обов'язковий чи рекомендаційний характер.

Відповідно до ст. 16 вказаного Закону, склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). Третейський суд може розглядати справи в складі одного третейського судді або в будь-якій непарній кількості третейських суддів. У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду. У третейському суді для вирішення конкретного спору сторони на свій розсуд можуть домовитися про кількісний і персональний склад третейського суду. За всіх умов третейський суд може розглядати справи в будь-якій непарній кількості третейських суддів. Якщо сторони не погодили кількісний склад третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору, то третейський розгляд здійснюється у складі трьох суддів.

Згідно із ст. 6 Закону України "Про третейські суди" визначено підвідомчість справ третейським судам; третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком:

1) справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів;

2) справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб;

3) справ, пов'язаних з державною таємницею;

4) справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів);

5) справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом;

6) справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство;

7) справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки;

8) справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення;

9) справ у спорах, що виникають з трудових відносин;

10) справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов'язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цих товариств;

11) інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України;

12) справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України;

13) справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб'єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень;

14) справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Заявник як на одну з підстав скасування рішення третейського суду також посилається на непідвідомчість спору третейським судам з посиланням на постанову Верховного Суду України від 21.10.2015 у справі №6-831/цс/15, в якій було роз'яснено, що норми закону щодо регулювання обігу іноземної валюти в Україні, зокрема і проведення грошових розрахунків валютними цінностями, мають публічну основу, переслідують публічний інтерес і спрямовані на досягнення результату, необхідного в публічних цілях для задоволення публічних потреб - забезпечення стабільності української грошової одиниці - гривні.

Заявник вважає, що наявність в правовідношенні щодо проведення розрахунку за договором кредиту, наданого в іноземній валюті, такої концентрації суспільно-значимих публічних елементів не дозволяє віднести такі спори до спорів суто приватного характеру між приватними особами, які можуть розглядатися в приватному порядку - третейськими судами.

Чинне законодавство України, як і ст.ст. 1, 5, 6 Закону України ,,Про третейські суди", розмежовує поняття цивільних і господарських правовідносин.

Так, ч. 2 ст. 9 ЦК України зазначено, що Законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Згідно із ч. 2 ст. 198 ГК України грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях; грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті, відповідно до законодавства; виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

Отже, відносини у сфері кредитування суб'єктів господарювання, в тому числі в іноземній валюті, врегульовано нормами Господарського кодексу України та іншими актами законодавства.

На підприємницькі (господарські) товариства не поширюються норми закону про захист прав споживачів, а тому не йдеться про наявність підстав для посилення судового захисту такого суб'єкта господарювання в державному суді, в тому числі у спорах про повернення кредитів, наданих в іноземній валюті, отже, оскільки господарські правовідносини щодо кредитування суб'єктів господарювання мають особливості регулювання, то відсутні підстави вважати правовідносини у даній справі подібними з правовідносинами у цивільній справі, тому третейським судом розглянуто спір в межах компетенції, встановленої законом.

Суд зазначає, що у даному випадку спір між сторонами являється виключно приватним, та не містить будь-яких елементів публічних відносин.

Щодо тверджень про те, що Договором застави не передбачено розгляд спорів про звернення стягнення на предмет застави у третейському суді, суд звертає увагу заявника на те, що п. 9.5. Договору застави обидві сторони погодили, що усі спори, розбіжності або вимоги, що виникають з цього Договору чи у зв'язку з ним, в тому числі, що стосуються його укладення, виконання, зміни, порушення, розірвання, визнання недійсним повністю або частково, або визнання не укладеним, а також з будь-яких інших питань, що стосуються даного Договору, підлягають розгляду у постійно діючому Третейському суді при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України".

Крім того, відповідно до ст. 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід'ємна частина третейської угоди. За будь-яких обставин у разі суперечності третейської угоди регламенту третейського суду застосовуються положення регламенту. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. У разі недодержання правил, передбачених цією статтею, третейська угода є недійсною. Недійсність окремих положень договору, контракту, що містить третейське застереження, не тягне за собою недійсність такого третейського застереження. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

Третейське застереження, викладене у п. 9.5 договору застави передбачає розгляд третейським судом спорів щодо виконання та порушення умов договору, а тому відсутні підстави зазначати, що вона стосується лише спорів, які існували (не існували) не момент підписання договору застави в редакції, що містила третейське застереження. Судом встановлено, що між сторонами справи існував спір на момент розгляду справи третейським судом і він був розглянутий в рамках, передбачених третейським застереженням, а умов, що свідчать про недійсність третейського застереження, п. 9.5 договору застави не містить.

Отже, зазначені доводи заявника не відповідають умовам третейського застереження та не можуть прийматись судом до уваги.

Стосовно доводів про те, що третейською угодою було передбачено інший порядок розгляду справи і склад третейського суду не відповідав вимогам закону, суд зазначає наступне.

ПАТ "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Донецьк" стверджує, що розгляд третейської справи мав здійснюватись у відповідності до регламенту третейського суду станом на 24.10.2013, проте здійснювався відповідно до регламенту, який діяв станом на час розгляду третейської справи.

Однак, п. 9.5. договору застави обидві сторони погодили, що спір розглядається згідно з регламентом зазначеного третейського суду, який є невід'ємною частиною даної третейської угоди та знаходиться у відкритому доступі на сайті суду http://arbitrate.com.ua/. Таким чином, при розгляді справи підлягають застосуванню положення Регламенту, які знаходиться у відкритому доступі на сайті суду http://arbitrate.com.ua/, тобто, які діють станом на час розгляду третейської справи.

Суд зазначає, що заявником жодним чином не обґрунтовано можливість прийняття іншого рішення або в іншому порядку, ніж при розгляді третейської справи №58/16, у випадку застосування регламенту в редакції станом на 24.10.2013.

Щодо тверджень про незаконність складу третейського суду у зв'язку з тим, що заява ПАТ "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Донецьк" про відвід третейського судді Пошелюзного С.В., не була розглянута, суд зазначає про недостовірність таких доводів та їх невідповідність дійсності, оскільки у матеріалах третейської справи № 58/16 міститься ухвала від 28.10.2016 р., від 11.11.2016 про відмову у відводі судді Пошелюзному С.В.

Крім того, відомості про розгляд заяв про відвід третейського судді Пошелюзного С.В. та про відмову у задоволення таких заяв містяться і в рішенні третейського суду від 11.11.2016.

Крім того, як вбачається із матеріалів третейської справи № 58/16 провадження у справі було порушено 03.10.2016 та призначено до розгляду на 28.10.2016. Розгляд справи № 58/16 відкладався на 11.11.2016.

31.10.2016 Публічним акціонерним товариством "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Донецьк" було направлено на адресу третейського суду на ім'я Голови Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України", заяву про відвід судді Пошелюзного С.В., який здійснював розгляд справи № 58/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" до Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Донецьк" за участю третьої особи - Приватного підприємства "АВК" про звернення стягнення на предмет іпотеки. Доказів отримання вказаної заяви третейським судом не надано.

Відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України "Про третейські суди" регламент третейського суду повинен визначати порядок та правила звернення до третейського суду, порядок формування складу третейського суду, правила вирішення спорів третейським судом, інші питання, віднесені до компетенції третейського суду цим Законом; регламент третейського суду може містити положення, які хоча і не передбачені цим Законом, але не суперечать принципам організації та діяльності третейського суду, визначеним цим Законом, і є необхідними для належного здійснення третейським судом повноважень з третейського вирішення спорів.

Згідно із ч.ч. 3-8 ст. 20 Закону України "Про третейські суди" за наявності підстав, зазначених у статті 19 цього Закону, сторона може заявити про відвід обраного нею третейського судді лише у разі, якщо обставини, які є підставою для відводу призначеного чи обраного нею третейського судді, стали відомі цій стороні після його призначення чи обрання; сторони можуть погоджувати процедуру відводу третейського судді у третейському суді для вирішення конкретного спору; процедура відводу третейського судді у постійно діючому третейському суді визначається регламентом третейського суду з додержанням вимог цього Закону; якщо в третейській угоді або у регламенті третейського суду не визначена процедура відводу третейського судді, то письмова мотивована заява про відвід третейського судді має бути подана стороною протягом трьох днів після того, як цій стороні стали відомі обставини, які є підставою для відводу третейського судді відповідно до цього Закону; у разі пропуску встановленого строку питання про прийняття заяви про відвід третейського судді вирішується головою третейського суду залежно від причин пропуску строку, якщо інше не передбачено регламентом третейського суду; заява сторони про відвід подається третейському судді третейського суду для вирішення конкретного спору, кандидатура якого відводиться, або голові постійно діючого третейського суду; за відсутності заперечень іншої сторони щодо заявленого відводу третейський суддя є відведеним з дня подання стороною заяви про його відвід; якщо інша сторона не погоджується з відводом третейського судді, вона має право протягом трьох днів подати голові третейського суду свої мотивовані заперечення; в цьому випадку питання про відвід вирішується головою третейського суду спільно з іншими третейськими суддями, призначеними чи обраними у справі, протягом п'яти днів з моменту отримання заяви сторони, рішення яких є обов'язковим для сторін.

Частиною 3 ст. 16 Регламенту третейського суду передбачено, що письмова мотивована заява про відвід третейського судді повинна бути подана одночасно з належними та допустимими доказами наявності підстав для відводу стороною протягом трьох днів після того, як цій стороні стали відомі обставини, які є підставою для відводу третейського судді відповідно до цього Регламенту, але завжди до моменту початку розгляду справи по суті. У разі пропуску встановленого строку питання про прийняття заяви про відвід третейського судді вирішується Головою третейського суду залежно від причин пропуску строку.

Заявник направив заяву про відвід третейського судді 31.10.2016 на адресу Голови Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України", оскільки розгляд справи вже було розпочато, Заява обґрунтована зацікавленістю судді у розгляді справи, яка виявляється у розподілі аналогічних справ на одного суддю - голову третейського суду.

Враховуючи те, що розгляд справи по суті розпочато 28.10.2016, строк для подання заяви про відвід третейського судді заявником пропущено.

Таким чином, згідно із ч. 3 ст. 16 Регламенту, питання про прийняття заяви про відвід третейського судді вирішується Головою третейського суду залежно від причин пропуску строку.

У відводі від 31.10.2016 заявником не було обумовлено причини пропуску строку звернення з відводом та чи були підстави для прийняття вказаного відводу до розгляду відповідно до регламенту третейського суду. Крім того, 11.11.2016 заявник вкотре заявив відвід, в задоволенні якого було відмовлено, при цьому інша сторона заперечувала у його задоволенні. Отже, позивач у задоволенні відводів, поданих в рамках справи № 58/16, заперечував. Таким чином, суддя не може вважатись відведеним з моменту подання заяви про відвід. Матеріали третейської справи не містять документів на підтвердження подання відводу 31.10.2016 та його розгляду, оскільки, він був направлений поштою на ім'я голови третейського суду, а не складу суду в рамках справи № 58/16. Доказів того, що відвід від 31.10.2016 отриманий третейським судом та чи був він прийнятий до розгляду, як такий що відповідає вимогам регламенту третейського суду, заявник не надав. За таких умов відсутні підстави стверджувати, що третейська справа № 58/16 розглянута незаконним складом суду за наявності не розглянутого головою суду відводу.

Згідно із ст. 51 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом; рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ; рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав: 1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди; якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом; 4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону; 5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Проаналізувавши зміст статей 16-19 Закону України "Про третейські суди", господарський суд дійшов висновку, що не має підстав для визнання складу третейського суду, яким прийнято рішення, таким, що не відповідає вимогам статей 16-19 цього Закону, за відсутності доказів прийняття головою третейського суду заяви про відвід до розгляду. Отже відсутні підстави вважати, що рішення у третейській справі № 58/16 прийнято складом третейського суду.

Крім того, слід зазначити, що статтею 20 Закону України "Про третейські суди" передбачено загальний порядок відводу чи самовідводу третейського судді з уточненням щодо особливостей його застосування у постійно діючих третейських судах. Так, за наявності підстав, зазначених у ст. 19 цього Закону, сторона може заявити про відвід обраного нею третейського судді лише у разі, якщо обставини, які є підставою для відводу призначеного чи обраного нею третейського судді, стали відомі цій стороні після його призначення чи обрання. Процедура відводу третейського судді у постійно діючому третейському суді визначається регламентом третейського суду з додержанням вимог цього Закону. Разом із тим за змістом ч. 9 зазначеної статті незалежно від заперечень сторони третейський суддя третейського суду для вирішення конкретного спору (суду ad hoc), якому заявлений відвід, не може брати участі у справі.

З аналізу наведених норм матеріального права можна дійти висновку, що законодавець, розмежовуючи поняття постійно діючих третейських судів та третейських судів для вирішення конкретного спору (суди ad hoc), встановлює особливості застосування норм Закону, зокрема щодо відводу судді залежно від виду третейського суду: у постійно діючому третейському суді процедура відводу визначається регламентом третейського суду з додержанням вимог цього Закону, а у третейському суді для вирішення конкретного спору лише факт заявлення відводу судді є безумовною підставою для неучасті цього судді у розгляді справи.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 № 920/1570/15/3-430гс16.

Постійно діючий третейський суд при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" не є третейським судом для вирішення конкретного спору (судом ad hoc), а положення ч. 9 ст. 20 Закону України "Про третейські суди" підлягають застосуванню виключно щодо третейського судді третейського суду для вирішення конкретного спору (суди ad hoc).

Щодо твердження заявника про те, що сумісний розгляд позовних вимог про звернення стягнення на предмет застави за двома договорами застави від 27.09.2011 та від 14.09.2012 суперечить третейським застереженням, викладеним у даних договорах.

Пунктом 9.5 кожного з договорів передбачено, що розгляду у третейському суді підлягають спори, що виникли з договору застави. Третейським судом спір так і було розглянуто, щодо кожної позовної вимоги в рамках третейського застереження по кожному договору. У третейських угодах відсутні заборони щодо об'єднання в одне провадження позовних вимог, що виникають з окремих договорів застави, кожний з яких містить застереження про третейський розгляд і є забезпеченням одного правочину - кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Регламенту третейський суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Тобто регламентом передбачена можливість об'єднання позовних вимог в одній позовній заяві, якщо сумісний розгляд цих вимог не перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та не утруднить вирішення спору.

Суд не вбачає в сумісному розгляді позовних вимог по двом договорам застави порушення правил об'єднання та суперечності ст.. 2, 5, 12 Закону України "Про третейські суди", оскільки кожен з них містить третейське застереження і укладений на забезпечення виконання зобов'язань за договором № 04-В/09/22/ЮО від 15.10.2009.

Таким чином, дослідивши третейські застереження, які містяться у Договорах застави від 27.09.2011 та від 14.09.2012, укладених між Публічним акціонерним товариством "Дочірній Банк Сбербанку Росії" (правонаступником якого являється ПАТ "Сбербанк") та Публічним акціонерним товариством "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Донецьк", з подальшими змінами та доповненнями, суд встановив, що третейська справа № 58/16, підвідомча Постійно діючому Третейському суду при Всеукраїнській організації "Союз інвесторів України" відповідно до закону та укладених правочинів; рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою, в межах третейської угоди, відтак, доводи і твердження заявника не відповідають фактичним обставинам справи і не приймаються судом до уваги.

Згідно зі ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 43 Кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Донецьк" про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській організації "Союз інвесторів України" у третейській справі №58/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" до Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Донецьк", третя особа: Приватне акціонерне товариство "АВК", про звернення стягнення на предмет застави, недоведеними, необґрунтованими та спростованими наявними у матеріалах справи доказами, відтак такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд даної заяви покладається на заявника.

Відповідно до ст.. 122-4 ГПК України, після розгляду господарським судом заяви про скасування рішення третейського суду справа підлягає поверненню до третейського суду, якщо господарський суд витребував справу з третейського суду.

Оскільки Постійно діючий Третейський суд при Всеукраїнській організації "Союз інвесторів України" діє на постійній основі, заява про скасування рішення третейського суду розглянута, третейська справа № 58/16 підлягає поверненню до Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській організації "Союз інвесторів України".

Керуючись ст. ст. 33, 35, 43, 49, 86, 122-5, 122-4, 122-6 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Донецьк" про скасування рішення від 11.11.2016 Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" у справі у справі № 58/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" до Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Донецьк", третя особа: Приватне акціонерне товариство "АВК", про звернення стягнення на предмет застави.

Повернути Постійно діючому Третейському суду при Всеукраїнській організації "Союз інвесторів України" (03143, м. Київ, вул. Заболотного, 150-А, офіс 25) третейську справу № 58/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" до Публічного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "А.В.К." м. Донецьк", третя особа - Приватне акціонерне товариство "АВК" про звернення стягнення на предмет застави.

Ухвала може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Суддя І.В. Усатенко