Номер провадження 2/754/3728/14

Справа №754/6548/14-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

12.11.2014 року Деснянський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді

Буша Н.Д.

за участю секретаря

Москович В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: Головне управління юстиції у м. Києві про визнання права власності на обов'язкову частку у спадщині, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом про визнання за нею права власності на обов'язкову 1/8 частку у АДРЕСА_1.

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її батько ОСОБА_5. Після його смерті залишилось спадкове майно, яке складається з ? частини вказаної квартири. Спадкоємцем після смерті батька, крім позивача, є її сестра - ОСОБА_4, на яку батько залишив заповіт. Позивач є непрацездатною за віком та відповідно до ст. 1241 ЦК України має право на обов'язкову частку у спадщині, розмір якої становить 1/8 частки зазначеної квартири. Позивач своєю заявою прийняла спадщину, але у зв'язку з відмовою її сестри надати до Десятої Київської державної нотаріальної контори підтверджуючі правовстановлюючі документи на спірну квартиру для оформлення спадщини, позбавлена в позасудовому порядку отримати свідоцтво про право на спадщину.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив винести рішення щодо його задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні з позовом погодився частково. А саме, не заперечував ту обставину, що позивач має право на спадкування майна, але просив зменшити розмір обов'язкової частки у спадщині позивача враховуючі, що вона забезпечена житлом та при житті батька не здійснювала за ним необхідного догляду.

Представник третьої особи Головного управління юстиції у м. Києві в судове засідання не з'явився, про розгляд справи судом повідомлявся належним чином в порядку вимог ч.5 ст.74 та ч.5 ст.76 ЦПК України.

Суд за згодою сторін визнав за можливе розглянути справу без представника третьої особи.

Заслухавши пояснення сторін, оглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до вимог ст.10, ч.2 ст.27 і ст.60 ЦПК України сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5, який є батьком сторін по справі.

Позивач є усиновленою дитиною померлого ОСОБА_5, що було визнано сторонами в судовому засіданні в порядку положень ч.1 ст.61 ЦПК України.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, виданого відділом запису актів громадянського стану Сколівського району Львівської області 18.06.1998 року батьком позивача зазначено ОСОБА_5

Після померлого ОСОБА_5, залишилось спадкове майно, яке складається з ? частини квартири АДРЕСА_1 (а.с. 6).

За заявою позивача 12.01.2012 року Десятою Київською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа за № 26/2012 після померлого батька у встановлений ст.1270 ЦК України шестимісячний строк.

Відповідач ОСОБА_4 також прийняла спадщину в порядку ч.3 ст.1268 ЦК України, відповідно до вимог якої спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Вказана обставина підтверджується відомостями, зазначеними в довідці №891, виданою ЖЕК №304 від 19.07.2012 року, відповідно до якої відповідач ОСОБА_4 зареєстрована за адресою проживання спадкодавця терміном з 05.10.1983 року та на час його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3.

Спадкодавець ОСОБА_5 на випадок смерті склав заповіт, посвідчений Корнієць Л.І., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 22.02.2003 року за р.№7919, відповідно до якого належну йому на праві власності ? частину спірної квартири заповів ОСОБА_4

Після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини, 19.12.2012 року позивач звернулась до Десятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на обов'язкову частку у спадщині - 1/8 частку спірної квартири ( а.с. 59).

У зв'язку з відсутністю у позивача оригіналу правовстановлюючого документа на спадкове нерухоме майно, Десятою Київською державною нотаріальною конторою було відмовлено ОСОБА_3 листом за №6401/02-14 від 19.12.2012 року у видачі вказаного свідоцтва про право на спадщину.

Законом надається право особи розпорядиться належним їй майном після смерті шляхом складення заповіту ( ст.1233 - 1240 ЦК України). Але неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця непрацездатна вдова ( вдівець) та непрацездатні батьки у відповідності до ст. 1241 ЦК України мають право на спадкування, не залежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом - обов'язкова частка в спадщині.

При визначені розміру обов'язкової частки в спадщині враховуються всі спадкоємці за законом, які б спадкували, якби такий порядок не був змінений заповітом.

Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що при визначені розміру обов'язкової частки в спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги, увесь склад спадщини.

Також слід зазначити, що статтею 1260 ЦК України встановлюється правила спадкування усиновленими після смерті спадкодавця. Так, у разі спадкування за законом усиновлений та його нащадки, з одного боку, та усиновлювач і його родичі - з другого, прирівнюються до родичів за походженням. Але, усиновлений та його нащадки не спадкують за законом після смерті батьків усиновленого, інших його родичів за походженням по висхідній лінії.

В правовому розумінні усиновлення полягає в тому, що з ним пов'язується припинення особистих та майнових прав і обов'язків між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням. Усиновлення породжує між усиновленим та усиновлювачем такий же обсяг прав та обов'язків, які існують між кровними батьками та дітьми. Аналогічно, усиновлення породжує правові зв'язки між родичами усиновлювача і усиновленою особою. Отже, юридичний зв'язок спадкування між усиновленим, його кровними батьками та їхніми родичами припиняється. Усиновлений не має права на спадкування за законом одночасно і після усиновлювача, і після своїх кровних батьків. Оскільки усиновлювач в правовому розумінні прирівнюється до батька (матері) усиновленого, останній успадковує винятково після смерті усиновлювача і позбавлений права на спадкування після своїх кровних батьків. Так само після вступу в силу рішення суду про усиновлення нащадки усиновленого не спадкують після смерті батьків усиновленого та інших родичів по лінії батька (матері) усиновленого.

З огляду на зазначене, позивач є спадкоємцем на обов'язкову частку у спадщині після свого батька як повнолітня непрацездатна дочка спадкодавця - спадкоємець першої черги при спадкуванні, яка є непрацездатною за віком та має інвалідність ІІ групи.

Як вже зазначалось, після спадкодавця залишилась ? частка спірної квартири та коло спадкоємців складається з двох спадкоємців першої черги, які б при відсутності заповіту спадкували по ? частині квартири, отже половина від ? складає 1/8 частку, що є обов'язковою часткою в спадщині ОСОБА_3

Що стосується тверджень сторони відповідача про зменшення розміру обов'язкової частки в спадщині, з посиланням на відсутність необхідного догляду за спадкодавцем зі сторони позивача, то у відповідності до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Сторона відповідача з такими вимогами до суду не зверталась та належних доказів не надавала.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги щодо визнання права власності за позивачем на обов'язкову 1/8 частку у спірній квартирі в порядку спадкування за законом після смерті її батька є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також з відповідача на користь позивача підлягають понесені нею та документально підтверджені судові витрати в порядку п.2 ч. 3 ст.79, ст. 88 ЦПК України в розмірі 800 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 27, 31-32, 60, 61, 88, 212, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 1216, 1217, 1220, 1223, 1241, 1233, 1234, 1260, 1261, 1268-1270 ЦК України, п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н. НОМЕР_1) право власності на обов'язкову 1/8 частку у квартирі АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті її батька - ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, (і.н.НОМЕР_3) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (і.н.НОМЕР_1) витрати на правову допомогу в розмірі 800 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подання протягом 10 днів апеляційної скарги.

Суддя :