Справа № 761/37908/16-ц

Провадження № 2/761/2062/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Піхур О.В.

при секретарі: Кияшко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» ОСОБА_2 про захист прав споживача та стягнення коштів, -

в с т а н о в и в :

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - відповідач) про повернення депозитних кошті та нарахованих процентів.

Позовні вимоги, обґрунтовані тим, що 13 травня 2014 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 335816/38921/6-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» в національній валюті. На виконання умов договору, позивачем було внесено вклад у банк у розмірі 130545,67 грн.. Також 26 травня 2014 року позивачем та відповідачем було укладено договір № 335816/42859/6-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» в іноземній валюті. На виконання умов договору, позивачем було внесено вклад у банк у розмірі 11495,43 дол. США.. 17 вересня 2015 року Правління Національного банку України було прийнято Постанову № 612 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до категорії неплатоспроможних. А тому позивач не змогла отримати свої грошові кошти, що перебувають на її депозитному рахунку та суму нарахованих процентів. Тому позивач просила суд стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 303112, 31 грн. та 3% річних в розмірі 10264,30 грн., судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити їх в повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти позовних вимог, підтримала письмові заперечення, відповідно до яких, у задоволенні позову просила відмовити у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, 13 травня 2014 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 335816/38921/6-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» в національній валюті та 26 травня 2014 року позивачем та відповідачем було укладено договір № 335816/42859/6-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Блискуча сімка» в іноземній валюті.

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (ч. 1 ст. 1058 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1061 ЦК України, банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон) встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону, з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Судом було встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 17 вересня 2015 року № 612 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17 вересня 2015 року № 171 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Банк «Фінанси та кредит», згідно з яким з 18 вересня 2015 року до 17 грудня 2015 року включно запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора АТ «Банк «Фінанси та кредит».

Відповідно до ст. 57 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклади фізичних осіб у Державному ощадному банку України гарантуються державою, а на вклади фізичних осіб у комерційних банках поширюється дія Закону України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб», який, зокрема, визначає порядок відшкодування вкладів вкладникам банків-учасників (тимчасових учасників) Фонду.

Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; 2) примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку); 3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; 4) зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі; 5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.

За захистом своїх порушених прав позивач звернувся до суду 11.10.2016 року, проте, на час вирішення справи в ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» розпочато процедуру ліквідації, що унеможливлює задоволення її позовних вимог, враховуючи вимоги ст. 36 «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Керуючись ст.ст. 10, 60, 74, 79, 88, 169, 179, 209, 212-215, 218, ЦПК України, ст.ст. 526, 1061 ЦК України, ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ст. 57 Закону України «Про банки і банківську діяльність», суд,

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» ОСОБА_2 про захист прав споживача та стягнення коштів - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя